Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №607/21536/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №607/21536/26

Суддя: Воробель Н. П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2026 Справа №607/21536/26 Провадження №2-а/607/540/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Воробель Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Жук Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (м. Київ, вул. Антоновича, 51) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

за участю:

представника позивача – адвоката Шкварока Т.Р.,

представника відповідача Білової О.В. (бере участь дистанційно),

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 22.09.2026 №ПС006181, що винесена Державною службою України з безпеки на транспорті (її структурним підрозділом – Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області) відносно керівника ТОВ «АГРОЛАН-3» Струтинського П.І. за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП на суму 51000,00 грн; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 26.08.2026 старшим державним інспектором відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області (далі – Управління) проведено рейдову перевірку транспортного засобу DAF XF 480, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом ZASLAW, д.н.з. НОМЕР_2 , які належать на праві власності ТОВ «АГРОЛАН-3». Товар, що перевозив ТОВ «АГРОЛАН-3», належав йому на праві власності. За результатами перевірки складено акти від 26.08.2026 №ОАВ001171 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та №ЕАР018388 про проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Листом Управління від 31.08.2026 №74789/28.2/24-26 керівника ТОВ «АГРОЛАН-3» повідомлено про розгляд справи щодо виявленого порушення, призначений на 22.09.2026 о 11:00. Враховуючи територіальну віддаленість місця проживання керівника ТОВ «АГРОЛАН-3» від місця розгляду справи, а також запровадження воєнного стану та необхідність забезпечення безпеки учасників, на електронну адресу Управління було надіслано пояснення, у яких останній аргументував свою незгоду з інкримінованим йому правопорушенням. Однак постановою від 22.09.2026 №ПС006181, винесеною Державною службою України з безпеки на транспорті через її структурний підрозділ – Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області (далі – відповідач), на позивача накладено адміністративне стягнення. У постанові зазначено, що 26.08.2026 була проведена рейдова перевірка транспортного засобу DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , та виявлено внесення до ТТН №14 від 25.08.2026 ТОВ «АГРОЛАН-3» відомості про масу транспортного засобу з вантажем, які перевищують норму на 66,42%. Згідно з постановою, директора ТОВ «АГРОЛАН-3» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 132-2 КУпАП та накладено штраф в розмірі 51 000 грн.

Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Щодо відсутності складу адміністративного правопорушення

Позивач зазначає, що частиною четвертою статті 132-2 КУпАП передбачено відповідальність за два окремі адміністративні правопорушення. На думку позивача, з огляду на підстави його притягнення до адміністративної відповідальності, обов`язковими умовами для встановлення складу відповідного правопорушення є те, що вантажовідправник не повинен одночасно бути перевізником, а також відсутність оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. З поданих до суду документів, зокрема ТТН, вбачається, що вантажовідправником і перевізником під час перевезення вантажу була одна й та сама юридична особа – ТОВ «АГРОЛАН-3». Враховуючи, що частини перша-четверта статті 132-2 КУпАП містять застереження «…крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу…», позивач вважає, що директор ТОВ «АГРОЛАН-3» не є суб`єктом правопорушення за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу. Крім того, позивач зазначає, що рух транспортних засобів з перевищенням встановлених вагових норм у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється, а тому відсутня можливість отримання дозволу на перевезення такого вантажу з перевищенням установлених вагових норм.

Отже, на думку позивача, з огляду на те, що здійснювалося перевезення подільного вантажу, для якого законодавством не передбачено можливості отримання перевізником дозволу, зазначені обставини виключають наявність складу адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності.

Щодо порушення вимог статті 283 КУпАП

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам статті 283 КУпАП, оскільки в ній зазначено, що ТОВ «АГРОЛАН-3» внесено до ТТН №14 від 25.08.2026 відомості про загальну масу з вантажем, яка перевищує нормативну на 66,42%. Водночас, на думку позивача, у постанові не конкретизовано, яке саме адміністративне правопорушення стало підставою для накладення адміністративного стягнення на директора ТОВ «АГРОЛАН-3» Струтинського П.І.

Щодо порушення конституційного принципу неприпустимості подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення

Позивач посилається на те, що на розгляді державного нагляду (контролю) у Тернопільській області перебуває справа про порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», виявленого під час проведення рейдової перевірки, згідно з актом ЕАР №018388. За таких обставин позивач вважає, що Державна служба України з безпеки на транспорті в особі її структурних підрозділів намагається одночасно застосувати до нього два адміністративні стягнення за одне й те саме правопорушення, що суперечить конституційному принципу неприпустимості подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення, закріпленому у ст. 61 Конституції України.

07.10.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12.10.2026 до суду надійшов відзив представника відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті Білової О.В., з якого вбачається, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що 26.08.2026 за направленням ЕНР №000980 від 21.08.2026 старшим державним інспектором відділу державного контролю на наземному транспорті на ділянці автомобільної дороги О-070306 Виноградів-Теково-Неветленфолу в Закарпатській області проведено рейдову перевірку транспортного засобу DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «АГРОЛАН-3», згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Перевезення вантажу також здійснювалося ТОВ «АГРОЛАН-3» відповідно до ТТН №14 від 25.08.2026. Згідно з відомостями, зазначеними на другій сторінці ТТН №14 від 25.08.2026, маса брутто складала 39 940 кг, маса нетто – 25 500 кг. Дорога О-070306 є дорогою місцевого значення згідно з розпорядженням Закарпатської обласної військової адміністрації №750 від 06.11.2025. Відповідно до Правил дорожнього руху, для автодоріг місцевого значення дозволяється рух великогабаритних транспортних засобів (двовісний автомобіль із трьохвісним напівпричепом), маса яких не перевищує 24 т. Тоді як маса брутто, тобто маса вантажу та маса транспортного засобу, складала 39,94 тонни, що перевищувало нормативно-вагові параметри для дороги місцевого значення на 66,42%. Водночас, оскільки транспортний засіб було зупинено на дорозі місцевого значення, точний габаритно-ваговий контроль не проводився. Відповідно до наявних товарно-транспортних накладних, проводився документальний контроль.

Відповідач не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, про те, що він не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 132-2 КУпАП. Керівника ТОВ «АГРОЛАН-3» притягнуто до адміністративної відповідальності за змістом 2 частини статті 132-2 КУпАП.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що транспортний засіб ТОВ «АГРОЛАН-3» у день проведення перевірки здійснював транзитний рух з Тернопільської області до с. Чорнотисів Закарпатської області. На переконання відповідача, під час оцінки правомірності перевезення необхідно враховувати не лише фактично обраний маршрут, а й наявність альтернативних шляхів руху та характер здійснюваного перевезення. Якщо транспортний засіб, що перевозить подільний вантаж, здійснює транзитний рух мережею автомобільних доріг місцевого значення, а не використовує їх виключно для заїзду до місця навантаження (розвантаження) чи виїзду з нього до найближчої автомобільної дороги державного значення, таке перевезення суперечить вимогам пункту 22.5 Правил дорожнього руху та свідчить про порушення встановленої законодавством заборони на рух транспортних засобів із перевищенням нормативних вагових параметрів під час перевезення подільних вантажів. За таких обставин, як зазначає відповідач, автомобільний перевізник підлягає притягненню до адміністративно-господарської відповідальності відповідно до абзаців 14-17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Обґрунтовуючи відповідальність вантажовідправника, відповідач посилається на положення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363. Зазначає, що вантажовідправник оформлює товарно-транспортну накладну та вносить до неї відомості про характеристики вантажу, його масу, транспортний засіб, а також пункти навантаження й розвантаження, у зв`язку із чим несе відповідальність за достовірність зазначених відомостей, зокрема щодо вагових параметрів. Зазначає, що з урахуванням положень статті 14-3 КУпАП, до відповідальності притягнуто керівника ТОВ «АГРОЛАН-3» Струтинського П.І.

Щодо дотримання процедури розгляду справи відповідач зазначає, що листом від 31.08.2026 №74789/28.2/24-26 позивача було повідомлено про розгляд справи, призначений на 22.09.2026. Позивач на розгляд справи не з`явився, однак подав письмові пояснення, зареєстровані за вхідним №42422/0/22-26 від 21.09.2026. За твердженням відповідача, зазначені пояснення були оголошені, досліджені та враховані під час розгляду справи, проте не містили нових істотних обставин або належних і допустимих доказів, які б спростовували встановлені під час перевірки факти чи виключали відповідальність вантажовідправника. За результатами розгляду матеріалів справи та поданих пояснень, на підставі частини четвертої статті 279-5 КУпАП, відповідачем прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та винесено постанову №ПС006181 від 22.09.2026.

З огляду на викладене відповідач вважає оскаржувану постанову законною та правомірною, а позовні вимоги – необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню. Відтак у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні 16.10.2026 представник позивача Шкварок Т.Р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті Білова О.В. у судовому засіданні 16.10.2026 просила відмовити у задоволенні позовних вимог з викладених у відзиві підстав.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив таке:

згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Частиною 14 статті 6 цього Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч. 17 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до п. 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п. 5 зазначеного Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, а також інші повноваження, визначені законодавством.

Відповідно до п. 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п. 16 Порядку, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Згідно з пп. 5-1 п. 2 Порядку, документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі – ПДР).

Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пп. «б» п. 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують установлених значень фактичної маси. Зокрема, для двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом максимальна фактична маса становить 40 тонн для автомобільних доріг державного значення та 24 тонни для автомобільних доріг місцевого значення.

При цьому п. 22.5 ПДР містить також спеціальне правило щодо подільних вантажів: рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами “б” та “в” цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Частиною другою п. 22.5 ПДР передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. № 30 “Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75).

Згідно з п. 3 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 4 Правил № 30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до п. 25 Правил № 30 забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Цією ж статтею визначено, що вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Частиною першою ст. 132-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Адміністративна відповідальність за частиною четвертою ст. 132-2 КУпАП передбачена за дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків.

Водночас законодавство передбачає окремий вид відповідальності за порушення вимог щодо дотримання габаритно-вагових норм під час перевезення вантажів.

Згідно з абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 279-5 КУпАП регламентує розгляд справ про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

Відповідно до ч. 1 ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Згідно з ч. 4 ст. 279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з вимогами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд установив такі фактичні обставини.

Згідно з направленням на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 21.08.2026 № ЕНР000980, виданого Управлінням державного нагляду (контролю) у Закарпатській області, посадових осіб зазначеного Управління уповноважено на проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортних засобів щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема здійснення габаритно-вагового контролю на території Берегівського району, у період з 24.08.2026 до 30.08.2026.

Відповідно до акта № ОАВ001171 від 26.08.2026 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, складеного старшим державним інспектором Савчиним В. Б., місцем проведення габаритно-вагового контролю зазначено автомобільну дорогу місцевого значення О-070306, с. Теково, вул. Дружби, 1В. У цьому акті автомобільним перевізником визначено ТОВ «АГРОЛАН-3», транспортним засобом – автомобіль DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , із напівпричепом Zaslaw, д.н.з. НОМЕР_2 , а вантажем – ріпак урожаю 2026 року. Нормативно допустиму повну масу транспортного засобу зазначено в розмірі 24 т, фактичну – 39,94 т.

Крім того, згідно з актом № ЕАР018388 проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 26.08.2026, посадовою особою Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області проведено перевірку транспортного засобу марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , із напівпричепом Zaslaw, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить автомобільному перевізнику ТОВ «АГРОЛАН-3», під керуванням водія ОСОБА_2 . За результатами перевірки зафіксовано порушення п. 22.5 ПДР, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до повідомлення Управління державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті ТОВ «АГРОЛАН-3» запрошено для участі в розгляді справи про порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», виявленого під час проведення рейдової перевірки 26.08.2026, за результатами якої складено акт № ЕАР018388. Розгляд справи призначено на 06.10.2026 з 09:00 до 12:00 за адресою: м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 12.

Згідно з письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 , він підтвердив керування транспортним засобом DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , із напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , та висловив незгоду із зафіксованим правопорушенням, посилаючись на відсутність на відповідній ділянці автомобільної дороги дорожнього знака, який забороняє рух транспортних засобів масою понад 24 т.

Як убачається з доповідної записки старшого державного інспектора відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Віталія Савчина, 26.08.2026 ним здійснювалась рейдова перевірка (перевірка на дорозі) відповідно до вимог Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (зі змінами), згідно з направленням №ЕHP000980 від 21.08.2026, під час якої виявлено порушення та здійснено відеофіксацію. О 11:13 на автомобільній дорозі місцевого значення О-070306 (с. Теково, вул. Дружби, 1В) було зупинено транспортний засіб марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , у зчепленні з напівпричепом-самоскидом Zaslaw, д.н.з. НОМЕР_4 , з ознаками перевищення вагових/габаритних норм під час перевезення подільного вантажу – ріпак урожаю 2026 року. Перевезення вантажу відповідно до товарно-транспортної накладної здійснювалося ТОВ «АГРОЛАН-3» (ЄДРПОУ 36143978). Згідно із товарно-транспортною накладною №14 від 25.08.2026, вантажовідправником є ТОВ «АГРОЛАН-3» (ЄДРПОУ 36143978), пункт навантаження – вул. Загребля, 21, с. Манець Тернопільського р-ну Тернопільської обл.; пункт розвантаження – вул. Шевченка, 23/б, с. Чорнотисів Берегівського р-ну Закарпатської обл. Після зупинки зазначеного транспортного засобу ним проведено габаритно-ваговий (документальний) контроль відповідно до п. 16 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг». Встановлено порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: перевезення вантажу (ріпак урожаю 2026 року) автомобільною дорогою місцевого значення за вищезазначеним маршрутом із перевищенням вагових/габаритних норм понад 30% при перевезенні подільного вантажу. Фактична маса транспортного засобу з вантажем становить 39,94 т при допустимій 24 т, що перевищує норму на 66,42%. Відомості про масу вантажу, зазначені у товарно-транспортній накладній, складеній вантажовідправником ТОВ «АГРОЛАН-3», перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 30 %. Виявлене порушення містить ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 132-2 КУпАП, а саме внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Згідно з товарно-транспортною накладною №14 від 25.08.2026 автомобільним перевізником та вантажовідправником зазначено ТОВ «АГРОЛАН-3» (код ЄДРПОУ 36143978), вантажоодержувачем – ТОВ «ТЕРМІНАЛ ЧОРНОТИСІВ», водієм – ОСОБА_2 . Перевезення здійснювалося автомобілем DAF XF 480, д.н.з. НОМЕР_1 , із напівпричепом Zaslaw, д.н.з. НОМЕР_2 . Пунктом навантаження визначено с. Мшанець вул. Загребля, 21, Тернопільської області, пунктом розвантаження – с. Чорнотисів, вул. Шевченка, 23/б, Закарпатської області. Найменування вантажу – ріпак урожаю 2026 року, маса брутто становить 39 940 кг, маса тари – 14 440 кг, маса нетто – 25 500 кг.

Із наявних у матеріалах справи копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, вбачається, що автомобіль марки DAF XF 480 FT, д.н.з. НОМЕР_1 , та напівпричіп марки Zaslaw, д.н.з. НОМЕР_2 , зареєстровані за ТОВ «АГРОЛАН-3». Також матеріали справи містять копію посвідчення водія ОСОБА_2 .

У матеріалах справи також міститься фотознімок автомобіля марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , розміщеного на узбіччі дороги.

Відповідно до повідомлення Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області керівника ТОВ «АГРОЛАН-3», ОСОБА_1 запрошено для участі в розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, зафіксованого 26.08.2026 о 11:13 на автомобільній дорозі місцевого значення О-070306. Розгляд справи призначено на 22.09.2026 о 11:00 за адресою: м. Ужгород, вул. Карпатської України, 38-В. У повідомленні зазначено, що в разі неявки особи матеріали справи можуть бути розглянуті без її участі.

Згідно з письмовими поясненнями ТОВ «АГРОЛАН-3», адресованих Управлінню державного нагляду (контролю) у Закарпатській області, товариство просило розглянути справу за відсутності його керівника у зв`язку з територіальною віддаленістю місцезнаходження керівника та запровадженням воєнного стану. У поясненнях товариство зазначило, що автомобільним перевізником та вантажовідправником відповідно до товарно-транспортної накладної є одна й та сама юридична особа – ТОВ «АГРОЛАН-3». Посилаючись на положення статті 132-2 КУпАП, товариство стверджувало, що відповідальність вантажовідправника за внесення до товарно-транспортної накладної відомостей про масу або габарити вантажу, які перевищують установлені нормативи, не застосовується у випадку, коли вантажовідправник одночасно є перевізником цього вантажу. З огляду на це товариство вважало, що його директор не є суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення. Крім того, ТОВ «АГРОЛАН-3», посилаючись на пункт 22.5 Правил дорожнього руху, вказувало, що рух транспортних засобів із перевищенням установлених вагових нормативів під час перевезення подільних вантажів забороняється, у зв`язку із чим, на думку товариства, відсутня можливість отримання дозволу на таке перевезення. Також товариство зазначало про відсутність на відповідній ділянці автомобільної дороги дорожнього знака 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 24 т, заборонено», що, за його твердженням, унеможливлювало отримання водієм інформації про встановлене обмеження руху.

22.09.2026 начальником Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Павлієм Н.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №ПС006181, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 132-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн.

Відповідно до змісту зазначеної постанови, 26.08.2026 о 11:13 на а/д місцевого значення О-070306, с. Теково, проведено рейдову перевірку транспортного засобу DAF, д.н.з. НОМЕР_1 . Внесено ТОВ «Агролан-3» до ТТН №14 від 25.08.2026 відомості про загальну масу з вантажем, яка перевищує нормативну на 66,42%.

Згідно з листом Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області щодо надсилання копії постанови на адресу ОСОБА_1 направлено копію постанови від 22.09.2026 серії ПС № 006181 за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП.

Відповідно до розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації - начальника Закарпатської обласної військової адміністрації від 06.11.2025 № 750 «Про затвердження переліків автомобільних доріг загального користування місцевого значення Закарпатської області» затверджено переліки автомобільних доріг загального користування місцевого значення Закарпатської області в новій редакції. Відповідно до пункту 18 Переліку обласних автомобільних доріг загального користування місцевого значення Закарпатської області, до автомобільних доріг загального користування місцевого значення віднесено автомобільну дорогу О-070306 «Виноградів – Теково – Неветленфолу» протяжністю 21,7 км (км 0+000–21+700).

Обґрунтовуючи правомірність постанови, відповідач посилається на те, що зазначена в товарно-транспортній накладній маса транспортного засобу з вантажем становила 39,94 т за допустимої маси 24 т для автомобільної дороги місцевого значення, а тому перевищення нормативного показника становило понад 30 відсотків.

Водночас сам по собі факт перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу не є достатнім для висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 132-2 КУпАП. Для такого висновку необхідно встановити відповідність фактичних обставин усім ознакам правопорушення, визначеного зазначеною нормою.

Системний аналіз частин першої та четвертої статті 132-2 КУпАП дає підстави для висновку, що ними передбачено відповідальність за два окремі адміністративні правопорушення, об`єктивна сторона яких полягає у:

- внесенні (зазначенні) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу;

- внесенні (зазначенні) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності визначено внесення ТОВ «АГРОЛАН-3» до ТТН №14 від 25.08.2026 відомостей про загальну масу транспортного засобу з вантажем, яка перевищує нормативну на 66,42%.

Отже, в оскаржуваній постанові не конкретизовано, яке саме діяння становить об`єктивну сторону інкримінованого правопорушення: внесення відомостей про масу вантажу за умови, що вантажовідправник одночасно є перевізником, чи внесення таких відомостей за відсутності оформленого дозволу на рух транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів.

Саме лише зазначення факту перевищення допустимої маси не дає змоги встановити, за яке конкретно діяння особу притягнуто до адміністративної відповідальності, та перевірити правильність його кваліфікації.

Лише зі змісту доповідної записки та відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач пов`язує правопорушення саме з відсутністю оформленого дозволу. Водночас такі пояснення не усувають недоліків оскаржуваної постанови та не можуть підміняти належне викладення в ній суті правопорушення.

Водночас оцінка доводів відповідача щодо відсутності оформленого дозволу потребує врахування особливостей правового регулювання перевезення подільних вантажів.

Відповідно до підпункту «б» пункту 22.5 ПДР для двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом максимальна фактична маса становить 40 тонн на автомобільних дорогах державного значення та 24 тонни на автомобільних дорогах місцевого значення.

Матеріалами справи підтверджується, що автомобільною дорогою О-070306, яка належить до доріг загального користування місцевого значення, здійснювалося перевезення ріпаку, маса якого разом із масою транспортного засобу, згідно з даними товарно-транспортної накладної, становила 39,94 тонни.

При цьому ріпак є подільним вантажем, оскільки може бути розділений на окремі частини без втрати його основних властивостей. Відповідач також не заперечує, що під час перевірки здійснювалося перевезення саме такого вантажу.

Водночас пункт 22.5 ПДР містить заборону руху транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують установлені параметри, у разі перевезення подільних вантажів.

У постанові від 29.01.2020 у справі №814/1460/16 Верховний Суд виходив із того, що чинним законодавством взагалі забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами (пункт 22.5 Правил дорожнього руху), тому дозвіл на рух такого вантажу не видається.

Водночас суд бере до уваги, що Законом України від 03.06.2021 № 1534-IX було внесено зміни до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», якими передбачено адміністративно-господарську відповідальність автомобільного перевізника за перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів під час перевезення подільного вантажу, незалежно від наявності чи відсутності дозволу.

На можливість притягнення перевізника до відповідальності за відповідне порушення посилається й сам відповідач у відзиві на позовну заяву.

У цій справі факт перевищення нормативних вагових параметрів підтверджується результатами документального габаритно-вагового контролю. Однак саме по собі таке перевищення не є достатньою підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 132-2 КУпАП. Оскільки здійснювалося перевезення подільного вантажу, для якого законодавством взагалі не передбачено можливості отримання дозволу на рух із перевищенням установлених вагових параметрів, відсутня обов`язкова ознака об`єктивної сторони інкримінованого позивачу правопорушення. Відтак установлені обставини могли бути підставою для вирішення питання про відповідальність автомобільного перевізника в порядку, передбаченому статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», проте не підтверджують наявності складу правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності.

Згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом постанови від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що з урахуванням положень вказаної вище норми, рішення суб`єкта владних повноважень не потребує окремого визнання його протиправним, оскільки така протиправність підтверджується шляхом скасування оскаржуваної постанови.

Ураховуючи наведені вище положення законодавства та встановлені обставини справи, оцінюючи наявні докази в їх сукупності та беручи до уваги покладений на відповідача обов`язок довести правомірність оскаржуваного рішення, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 132-2 КУпАП. За таких обставин постанову №ПС006181 від 22.09.2026 слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Крім того, при зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» від 01.10.2026.

Водночас 09.09.2026 Конституційний Суд України ухвалив рішення № 10-р(ІІ)/2026, яким установлено, що положення Закону України «Про судовий збір» не передбачають справляння судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України, суд враховує, що при зверненні до суду з позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення сплата судового збору законодавством не передбачена, а тому підстав для його стягнення з відповідача на користь позивача немає.

За вказаних обставин позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 257, 268, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ: 39816845, м. Київ, вул. Антоновича, 51) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення №ПС006181 від 22.09.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривня – скасувати, а провадження у справі – закрити.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп) відповідно до платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» від 01.10.2026.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддяН. П. Воробель

Оригінал: reyestr.court.gov.ua