Вирок від 20 жовтня 2026 р. у справі №447/2716/21 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 447/2716/21

пр.№ 1-кп/464/140/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2026 року м. Львів

Сихівський районний суд міста Львова

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12018140250000397 від 13.08.2018 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Львівської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

І. Обвинувачення, визнане судом доведеним та кваліфікація діяння.

Епізод № 1.

ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці з метою розповсюдження (збуту) психотропних речовин на території Миколаївського району Львівської області, придбав психотропну речовину амфетамін, всупереч вимогам ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995. В подальшому 05.10.2017, близько 18.00 години, ОСОБА_3 з метою збуту психотропної речовини зустрівся із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (анкетні дані змінені), поблизу будинку №3, що по вулиці Тарнавського у м.Миколаєві Львівської області, та реалізуючи свій злочинний умисел на збут психотропної речовини з метою незаконного збагачення, продав (збув) останньому за 100 гривень психотропну речовину амфетамін, яка знаходилась у двох фольгових згортках та яка, згідно висновку експерта відноситься до психотропних речовин (амфетаміну), обіг якої обмежено, загальна маса амфетаміну становить 0,0665 грам.

Дії ОСОБА_3 становлять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту, а також збут психотропних речовин.

Епізод № 2.

ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці з метою розповсюдження (збуту) психотропних речовин на території Миколаївського району Львівської області, придбав психотропну речовину амфетамін, всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995.

В подальшому, 25.04.2018 близько 14.00 год., ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на збут психотропної речовини з метою незаконного збагачення, зустрівся із ОСОБА_6 (анкетні дані змінені), поблизу будинку №3, що по вулиці Тарнавського у м.Миколаєві Львівської області, якому повторно продав (збув) за 200 грн. чотири фольгових згортки наповнені психотропною речовиною, яка згідно висновку експерта відноситься до психотропних речовин (амфетаміну), обіг якої обмежено, загальна маса амфетаміну становить 0,1170 грам.

По цьому епізоду суд кваліфікує дії ОСОБА_3 як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту, а також збут психотропних речовин, вчинені повторно, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень заперечив та відмовився давати показання, покликаючись на статтю 63 Конституції України, відповідно до якої особа не несе відповідальності за відмову давати показання щодо себе.

ІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які встановлена ч.1 та ч.2 ст.307 КК України, доводиться сукупністю безпосередньо досліджених у судових засіданнях доказів, перелік та оцінка яких наводиться нижче:

показаннями допитаного у судовому засіданні ОСОБА_7 , який підтвердив інформацію зафіксовану у складеному ним як заступником начальника Миколаївського ВП Стрийського ВП ГУНП рапорті від 06.10.2017. Розповів, що восени 2017 року біля відділу поліції до нього підійшов житель Миколаївського району та добровільно видав два згортки фольги з вмістом наркотичної речовини. Повідомив, що він зловживає наркотичними засобами та придбав наркотики у ОСОБА_3 за 100 грн. В подальшому з`ясувалось, що ОСОБА_3 збуває наркотичні засоби наркозалежним особам. Про дані обставини свідок сповістив чергового та СОГ;

висновком експерта №3/1168 від 09.11.2017, відповідно до якого в порошкоподібних речовинах світло-рожевого кольору, що знаходяться в двох згортках фольги, виявлено амфетамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Загальна маса амфетаміну становить 0,0665 грам (т.4 а.с.10-12);

даними постанови про проведення контролю за вчиненням злочину Золочівської місцевої прокуратури від 25.04.2018, з якої вбачається, що 06.10.2017 в Миколаївський ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області звернувся ОСОБА_6 (анкетні дані якого змінені) та повідомив про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на території м.Миколаєва займається збутом психотропної речовини «Амфетамін» за ціною 400 грн за грам. Крім того, 06.10.2017 в ході проведення огляду місця події ОСОБА_6 добровільно видав два згортки фольги із порошкоподібною речовиною, яку йому 05.10.2017 у м.Миколаєві збув ОСОБА_3 за ціною 100 грн. Та для подальшої закупки психотропної речовини «Амфетамін» у ОСОБА_3 постановлено використати заздалегідь ідентифіковані та помічені грошові кошти в сумі 200 грн. (т.4 а.с.19-21);

дорученням про проведення негласних слідчих (розшукових) від 25.04.2018, згідно із яким Управлінню протидії наркозлочинності ГУНП у Львівської області доручено забезпечити проведення негласних слідчих (розшукових) дій у формі оперативної закупки психотропної речовини «Амфетамін» у ОСОБА_3 на суму 200,00 грн. із подальшим його затриманням та вилученням грошових коштів (т.4 а.с. 22-23);

даними протоколу огляду грошових купюр від 25.04.2018, відповідно до якого для проведення негласної слідчої (розшукової) дії – оперативної закупівлі психотропної речовини «Амфетамін» у ОСОБА_3 оглянуті грошові купюри в загальній сумі 200 грн., а саме банкнота номіналом 50 гривень, серії УГ № 6097434 2014р.в., банкнота номіналом 50 гривень, серії ФВ № 3916925 2014p.в., банкнота номіналом 50 гривень, серії УЕ № 1423479 2014р.в., банкнота номіналом 50 гривень, серії ТЄ8850121, 2014р.в. (т.4 а.с. 24-25);

даними протоколу огляду покупця від 01.06.2021 із додатком, згідно із яким старший оперуповноважений УПН ГУНП у Львівській області, в присутності понятих, провів огляд покупця - громадянина « ОСОБА_6 » (анкетні дані змінені), якого залучено як конфіденційного співробітника для проведення оперативної закупки наркотичного засобу у громадянина ОСОБА_3 . В ході особистого огляду « ОСОБА_6 » (анкетні дані змінені) речей, заборонених в цивільному обігу, а також грошових купюр, не виявлено. Під час огляду останньому вручено грошові кошти у загальній сумі 200,00 грн: 4 купюри номіналом по 50 грн, серії та номери яких співпадають із тими, які наведені у протоколі огляду грошових купюр від 25.04.2018 (т.4 а.с.26);

даними протоколу огляду місця події від 25.04.2018, відповідно до якого встановлено, що в м.Миколаєві поблизу будинку №69 на вулиці ОСОБА_6 (анкетні дані якого змінені) добровільно видав чотири фольгові згортки всередині яких зі слів останнього наявна наркотична речовина «Амфетамін», яку він придбав 25.04.2018 близько 14.00 год. у ОСОБА_3 , який проживає в АДРЕСА_2 , за гроші в сумі 200 грн. номіналом по 50 грн. Вказану наркотичну речовину ОСОБА_3 продав йому біля дверей під`їзду, чотири фольговані згортки наповнені наркотичною речовиною поміщено в спецпакет №3553737 (т.4 а.с.27-28);

даними протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 27.04.2018, відповідно до якого 25.04.2018 в період часу з 10:30 год. По 10:45 год. в приміщені кабінету УПН ГУНП у Львівській області, що на вул. Городоцькій, 126 в м. Львові, проведено огляд грошових купюр, в сумі 200 грн., після чого їх відкопійовано на одному аркуші білого паперу, для проведення оперативної закупки психотропної речовини «Амфетамін», у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . В період часу з 10:50 год. по 11:05 год. проведено огляд покупця ОСОБА_8 (анкетні дані якого змінені), та вручено йому гроші в сумі 200 грн., для проведення оперативної закупівлі психотропної речовин «Амфетамін» у ОСОБА_3 , про що складено відповідний протокол. Після чого ОСОБА_9 (анкетні дані якого змінені), на вул. Тарнавського у м. Миколаєві, Львівської області провів оперативну закупку психотропної речовини «Амфетамін», у ОСОБА_3 , за кошти в сумі 200 грн., а саме спільно з ОСОБА_6 (анкетні дані якого змінені), здійснено виїзд на службовому автомобілі в м. Миколаїв Львівської області, де в свою чергу ОСОБА_6 о 13:41 год. вийшов із службового автомобіля та попрямував у сторону будинку №3 по вул.Тарнавського у м. Миколаєві Львівської області. О 13:44 год. рухаючись повз вищевказаний будинок на зустріч до ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_3 , що було попередньо обумовлено між ними у телефонному режимі. При зустрічі ОСОБА_3 передав ОСОБА_6 фольгові згортки всередині яких знаходилась психотропна речовина «Амфетамін», а ОСОБА_6 передав грошові кошти ОСОБА_3 в сумі 200 грн., поговоривши декілька секунд вони розійшлись. ОСОБА_3 попрямував до свого під?їзду, а ОСОБА_6 почав рухатись зворотнім шляхом до службового автомобіля. В даному автомобілі в присутності понятих, ОСОБА_6 добровільно видав чотири фольгових згортки всередині яких знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору (т.4 а.с.31-32);

висновком експерта №3/426 від 13.07.2018, відповідно до якого серед об?єктів, які вилучено в ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (анкетні дані якого змінені) та ОСОБА_10 виявлено екстракт канабісу, які відносяться то особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, рослина коноплі, які відносяться до рослин, які містять наркотичні засоби психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей, диретамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, та сульфатну кислоту, яка відноситься до прекурсорів, стосовно яких встановлюються заходи контролю. В порошкоподібній речовині світло-жовтого кольору, яка знаходиться в чотирьох згортках фольги, які видав ОСОБА_11 , та які містяться в номерному полімерному пакеті (3553737), виявлено амфетамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Маса амфетаміну становить 0,1170 грам. В нашаруваннях речовини коричневого кольору, яка міститься на внутрішній поверхні прозорої безбарвної полімерної пляшки, нижня частина якої обрізана, та на поверхні згортка фольги з отворами та ознаками термічної ді, що містяться в номерному полімерному пакеті (2260632), виявлено екстрак канабісу, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса екстракту канабісу становить 0,0406 грам. Подрібнені речовини рослинного походження коричнево-зеленого кольору, які знаходяться в номерному полімерному пакеті (2073313), є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 261,58 грам. В подрібненій речовині світло-жовтого кольору, яка знаходиться в згортку фольги та на поверхнях електронної ваги, що містяться в номерному полімерному пакеті (2374702), виявлено амфетамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Маса амфетаміну становить 14.0024 грам. Надані на дослідження рослини коричнево-зеленого кольору у висушеному стані на ранній стадії вегетативного розвитку, які містяться в картоннні коробці, мають анатомо-морфологічні ознаки, характерні для рослини коноплі, містять тетрагідроканнабінол і відносяться до рослин роду коноплі (Cannabis). Рослини роду коноплі (Cannabis) відносяться до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей. Рідина світло-коричневого кольору, яка міститься в прозорій скляній пляшці зеленого кольору із залишками етикетки, горловини якої закрита півпрозорим пластмасовим корком білого кольору та пластмасовою гвинтовою кришкою чорного кольору, є концентрованим розчином сульфатної кислоти, масова частка якої становить 85 відсотків. Сульфатна кислота, масова частка якої в розчині становить 85 відсотків, віднесена до прекурсорів, стосовно яких встановлюються заходи контролю. Об?єм сульфатної кислоти становить 0,432 л. Порошкоподібна речовина, яка міститься в чотирьох згортках фольги, яку ОСОБА_3 збув ОСОБА_6 , подрібнена речовина, яка міститься в згортку фольги та на електронній вазі, що вилучені під час обшуку житла ОСОБА_10 та знаходяться в номерному полімерному пакеті (2374702), порошкоподібна речовина, яка міститься в двох згортках фольги, що знаходяться в номерному полімерному пакеті (2928905), порошкоподібна речовина, яка міститься на, фрагменті тканини кольору «хакі», що вилучений під час обшуку житла ОСОБА_10 , могли мати однаковий метод синтезу основна психотропної речовини – амфетаміну (т.4 а.с.83-99);

даними протоколу огляду речей від 08.08.2018, з якого вбачається, що об`єктом огляду являється спецпакет експертної служби №37855457, спецпакет експертної служби №2420786, спецпакет експертної служби №3785196, спецпакет експертної служби №2410782, спецпакет експертної служби №2420785 (т.4 а.с.102-105);

даними протоколу слідчого експерименту від 11.05.2018 проведеного за участі ОСОБА_3 та його захисника, під час якого ОСОБА_3 показав місце де отримував від ОСОБА_12 психотропну речовину «Амфетамін» для подальшого збуту, та оглянутим в судовому засіданні відеозаписом даної слідчої дії (т.4 а.с.106-107, 126);

даними протоколу огляду місця події від 11.05.2018, відповідно до якого ОСОБА_3 в присутності понятих та захисника показав місце де впродовж 2017-2018 років ОСОБА_10 залишав для нього з метою збуту психотропну речовину «Амфетамін». Також вказав, що впродовж року він на цьому ж місці передавав грошові кошти за психотропну речовину «Амфетамін» (т.4 а.с.108-111);

даними протоколів про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 02.05.2018, аудіо- та відео- контроль особи ОСОБА_3 , у якому зафіксована розмова « ОСОБА_6 » (анкетні дані змінені) та обвинуваченого ОСОБА_3 18.04.2018 та факт передачі останнім « ОСОБА_6 » (анкетні дані змінені) невідомого предмету в обмін на 200,00 грн та матеріальний носій (флеш-накопичувач) №439т, на якому зафіксовано проведення вказаної слідчої дії (т.4 а.с.118-125);

даними протоколу про результати здійснення НСРД від 08.05.2018, з якого вбачається, що ОСОБА_3 спілкувався по телефону з ОСОБА_10 , а також іншими особами щодо купівлі та збуту «амфетаміну» (т.6 а.с.44-64).

IІІ. Щодо аргументів захисників про недопустимість окремих доказів.

3.1. Щодо клопотання про визнання недопустимим доказом протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 02.05.2018 року та додатку до нього.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо його отримано в порядку, встановленому КПК. Згідно зі ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. До таких порушень належить, зокрема, отримання показань чи пояснень від особи, якій не було роз?яснено право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання.

Згідно з п.1 ч.4 ст.258 та ч.1 ст.260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є втручанням у приватне спілкування. Він можливий лише тоді, коли учасники спілкування мають достатні підстави вважати його приватним.

Судом встановлено, що 25.04.2018 о 19:15 ОСОБА_3 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення на підставі ст.208 КПК України. Після цього його доставлено до Миколаївського ВП. О 19:54 у приміщенні відділу поліції за участю оперуповноважених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 проведено аудіо-, відеоконтроль, що оформлений протоколом від 02.05.2018. Зазначені працівники поліції брали участь у розслідуванні цього кримінального провадження, зокрема у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 безпосередньо перед його затриманням.

Зі змісту відеозапису вбачається, що розмова складалася з послідовних запитань працівників поліції та відповідей затриманого щодо обставин інкримінованого діяння. Така розмова за своєю суттю є допитом підозрюваного. Права, передбачені ст. 18, 20 КПК України та ст. 63 Конституції України, ОСОБА_3 не роз?яснювалися, захисник був відсутній.

За цих обставин спілкування затриманої особи з працівниками поліції, які здійснювали розслідування, у приміщенні органу поліції не могло вважатися приватним. Тому воно не підпадає під ознаки втручання у приватне спілкування, а ухвала про дозвіл на проведення НСРД не легалізує фактичне проведення допиту поза процесуальною формою. Аналогічний підхід викладено у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 (справа №753/16804/17), від 05.03.2020 (справа №666/5448/15), від 18.10.2023 (справа №722/1818/22) та від 09.12.2020 (справа №756/12749/18). Він узгоджується з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо загальної справедливості провадження, яку Європейський суд з прав людини застосовує і до досудового етапу (рішення у справі «Чопенко проти України»).

Отже, зазначені відомості отримано внаслідок істотного порушення права на захист та права не свідчити проти себе. Протокол про результати НСРД від 02.05.2018 та додаток до нього (носій №439т, в частині, на якій зафіксовано розмову між працівниками поліції та обвинуваченим) відповідно до ст. 86, 87 КПК України є недопустимими доказами і не можуть бути використані при ухваленні судового рішення.

Водночас визнання цих доказів недопустимими не впливає на оцінку решти наявних у матеріалів справи доказів. При цьому сукупність інших доказів, здобутих у передбаченому законом порядку, які є належними, допустимими та узгоджуються між собою, є достатньою для доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.

3.2. Щодо клопотання про визнання недопустимими показань ОСОБА_3 , наданими слідчому під час проведення слідчого експерименту 11.05.2018.

Розглядаючи клопотання захисника не обґрунтовувати рішення показаннями обвинуваченого ОСОБА_15 , наданими слідчому під час проведення слідчого експерименту з ним 11.05.2018 року, та зафіксованому на відеоносії (міні-касеті), як додаток до зазначеного протоколу, суд звертає увагу на наступне.

Як передбачено ч.1. ст.240 КПК України із метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Зважаючи на суть слідчого експерименту, яка зводиться до відтворення дій, обстановки та обставин певної події, його проведення неможливе без словесного супроводу. Демонструючи, у якому саме місці відбувався обмін психотропних (наркотичних) речовин на грошові кошти, особа об`єктивно не може не пояснювати свої дії усно, оскільки без таких пояснень зміст відтворюваних дій може спотворюватися чи цілком втрачатись. Пояснення, що супроводжують відтворення дій, є невід`ємною складовою слідчого експерименту, а не самостійним джерелом доказів у вигляді показань.

З огляду на викладене, словесний супровід відтворюваних дій під час слідчого експерименту не є показаннями у розумінні ст. 95 КПК України, а тому доводи захисника про недопустимість як доказу цих даних є необґрунтованими. Підстав для невикористання судом даних, зафіксованих у протоколі слідчого експерименту від 11.05.2018 та відеозаписі до нього, як доказу винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, немає.

ІV. Щодо відсутності провокації.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 неодноразово звертав увагу суду на існування підстав вважати, що інкриміновані обвинуваченому злочини містять ознаки провокації та клопотав про визнання недопустимими доказами постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 25.04.2018, протоколу огляду грошових купюр та покупця від 25.04.2018, протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 27.04.2018, протоколу про результати НСРД (аудіо-, відеоконтроль особи) від 02.05.2018, протоколу огляду місця події від 25.04.2018 та висновку експерта від 13.07.2018 № 3/426. В обґрунтування своєї позиції покликався, серед іншого, на наступні обставини: постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 25.04.2018 не містить належного обґрунтування її прийняття; у справі немає доказів походження коштів, які використовувалися для проведення контролю за вчиненням злочину; відсутні дані про те, що обвинувачений займався збутом наркотичних засобів іншим особам, крім закупного, що вказує на провокацію злочину.

Оцінюючи перелічені вище докази на предмет їх допустимості, суд керується приписами ч. 3 ст. 271 КПК України, в силу яких під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона не вчинила б, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Речі й документи, здобуті в такий спосіб, не можуть бути використані в кримінальному провадженні.

За практикою Європейського суду з прав людини застосування спеціальних методів розслідування, зокрема «легендованих» операцій, саме по собі не є провокацією, а використання доказів, отриманих у такий спосіб, не свідчить автоматично про порушення права на справедливий судовий розгляд, якщо існують адекватні та достатні гарантії проти зловживань: чіткий і передбачуваний порядок санкціонування, проведення таких заходів і контролю за ними («Раманаускас проти Литви», 05.02.2008; «Класс та інші проти Німеччини», 06.09.1978; «Худобін проти Росії», 26.10.2006). Якщо поліція приєднується до протиправної поведінки, а не ініціює її, це розцінюється як таємна робота, а не як провокація («Мілінієне проти Литви», 24.06.2008).

Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів застосовують змістовний критерій (наявність суттєвих ознак провокації) і процесуальний критерій (можливість суду перевірити відомості про провокацію у змагальній процедурі) («Баннікова проти Росії», 04.11.2010). Верховний Суд у постановах від 23.05.2024 у справі №588/737/17 та від 20.06.2024 у справі №234/9080/15-к вказав, що необхідно з`ясувати: чи були дії правоохоронних органів активними та чи мало місце спонукання особи до вчинення злочину (ініціатива у контактах, повторні пропозиції попри початкову відмову, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої); чи був би злочин вчинений без втручання правоохоронних органів; чи мали правоохоронні органи об`єктивні дані про втягнутість особи у злочинну діяльність і суттєву ймовірність вчинення нею злочину.

Про провокацію йдеться тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію з метою спонукати особу до вчинення злочину. Якщо ж вони лише приєдналися до фіксації й розслідування на певному етапі розвитку подій, зокрема після заяви особи про вчинення злочину, це свідчить про їхню пасивну роль (постанова Верховного Суду від 28.03.2023 у справі №391/729/15-к).

Суд також враховує, що Львівський апеляційний суд в ухвалі від 08.07.2024, скасувавши вирок у цій справі, зазначив про необхідність розглянути заяву сторони захисту про провокацію по суті, перевіривши, зокрема, наявність об`єктивних підстав для проведення НСРД, момент залучення особи до співробітництва, ініціатора контактів, пасивний чи активний характер дій правоохоронців і можливу залежність особи від них, та питання походження коштів. Суд розглядає клопотання з урахуванням цих вказівок.

Насамперед суд зауважує, що твердження про провокацію злочину має супроводжуватися визнанням його вчинення. У пункті 46 рішення від 08.07.2021 у справі «Берлізев проти України» ЄСПЛ визнав непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення скарги, що його спровокували до цього; захист від провокації передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання. Якщо особа повністю заперечує причетність до злочину, це перешкоджає їй висунути обґрунтовану скаргу на «таємного агента». Такий підхід послідовно застосовує Верховний Суд (постанови від 07.12.2022 у справі №385/619/16, від 08.12.2022 у справі №466/9812/16-к, від 06.07.2022 у справі №454/2576/17, від 24.08.2023 у справі №601/1704/19, від 23.05.2024 у справі №588/737/17).

Обвинувачений ОСОБА_3 від дачі показань відмовився, заперечивши при цьому свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Він не стверджує, що збув психотропну речовину під впливом правоохоронних органів, а повністю заперечує вчинення ним цього діяння. Така позиція не узгоджується із доводом про підбурювання, що вказує на суперечливість версії сторони захисту про наявність підбурювання.

Разом із тим, зважаючи на вимоги кримінального процесуального закону та вказівки суду апеляційної інстанції, суд, не обмежуючись цим висновком, перевірив доводи про провокацію по суті.

Так, теза захисника про те, що станом на 25.04.2018 не було жодних даних про причетність обвинуваченого ОСОБА_3 до збуту психотропних речовин, не відповідає дійсності. Як вбачається із матеріалів справи, 06.10.2017 « ОСОБА_6 » (анкетні дані змінено), добровільно видав працівнику поліції два фольгові згортки з порошкоподібною речовиною рожевого кольору (рапорт, Т. 4, а.с. 7). Висновком експерта № 3/1168 від 09.11.2017 встановлено, що у цій речовині виявлено амфетамін масою 0,0665 г, що належить психотропних речовин, обіг яких обмежено (Т. 4, а.с. 10-12). Згідно з постановою прокурора від 25.04.2018 « ОСОБА_6 » (анкетні дані змінено) повідомив, що обвинувачений займається збутом амфетаміну в м. Миколаєві, вказав його адресу, вартість психотропних речовин та описав конкретний факт придбання 05.10.2017 за 100,00 грн (Т. 4, а.с. 19-21).

З наведеного вище випливає, що довід сторони захисту про неперевіреність інформації, наданої « ОСОБА_6 » (анкетні дані змінено), є безпідставним. По-перше, положення кримінального процесуального закону не пов?язують початок досудового розслідування із попередньою перевіркою відомостей про кримінальне правопорушення. Навпаки, отримання збирання доказів і перевірка вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні здійснюється шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, в тому числі їх різновиду – НСРД. По-друге, зазначена інформація отримала об?єктивне підтвердження: видану « ОСОБА_6 » (анкетні дані змінено), речовину було досліджено експертом, який виснував, що вона є психотропною.

Між тим, суд не бере до уваги аргумент сторони захисту про сумнівність повідомленої « ОСОБА_6 » (анкетні дані змінено) інформації із огляду на те, що останній вживав наркотичні засоби. Ця обставина сама по собі жодним чином не впливає на правдивість отриманого від нього повідомлення про вчинення кримінально-караного діяння. Щодо тези захисника про залежність « ОСОБА_6 » (анкетні дані змінено) від поліції та зацікавленість останнього у «обмові» обвинуваченого, то така є нічим не підтвердженим припущенням.

Отож, на момент прийняття постанови про контроль за вчиненням злочину існувала об?єктивна підозра у причетності обвинуваченого ОСОБА_3 до злочинної діяльності. Постанова про контроль за вчиненням злочину від 25.04.2018 містить відомості про підстави й мету проведення цієї НСРД; особу, щодо якої він проводиться, вид негласної дії та суму помічених коштів, а доручення від 25.04.2018 визначає виконавця та межі дії (Т. 4, а.с. 19-23).

Суд не вбачає ознак активних дій правоохоронних органів і спонукання особи до вчинення злочину. Заходи проведено у спосіб, що відповідає ч. 3 ст. 271 КПК України: купюри номіналом по 50 грн оглянуто, їхні серії та номери зафіксовано й спопійовано (Т. 4, а.с. 24-25); покупця оглянуто в присутності понятих, заборонених речей і грошей при ньому не виявлено, після чого вручено помічені кошти (Т. 4, а.с. 26); зустріч о 13:44 відбулася за попередньою домовленістю між покупцем і обвинуваченим, під час якої обвинувачений передав чотири фольгові згортки, а покупець – 200,00 грн; після зустрічі покупець у присутності понятих добровільно видав чотири згортки (Т. 4, а.с. 31-32).

Дослідженням відеозапису НСРД встановлено, що покупець не вмовляв обвинуваченого ОСОБА_3 продати психотропну речовину, не повторював прохань після відмови, не погрожував, не шантажував і не висував вимог; обвинувачений ОСОБА_3 діяв без тиску з боку покупця; ціна придбання конфідентом не підвищувалася та становила 50,00 грн за згорток, як і при першому придбанні. Те, що ініціатором телефонного контакту був покупець, не свідчить про провокацію, оскільки визначальним є наявність спонукальних дій, наявність яких спростовується матеріалами справи, зокрема даними протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 02.05.2018, аудіо- та відео- контроль особи ОСОБА_3 .

Крім цього, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що обвинувачений збував психотропну речовину до початку НСРД, а тому правоохоронні органи приєдналися до вже триваючої злочинної діяльності, а не створили умови для вчинення злочину, який інакше не було б вчинено.

Суд критично оцінює твердження захисника про те, що заходи безпеки були застосовані до « ОСОБА_6 » (анкетні дані змінені) безпідставно. Вжиття заходів безпеки щодо осіб, залучених до НСРД, є поширеною практикою, адже діяльність із розкриття злочинів, як правило, створює ризики для життя, здоров?я та майна залучених до цього процесу осіб. Як особа, яка сприяла виявленню та розкриттю кримінального правопорушення, « ОСОБА_6 » (анкетні дані змінені) має право на заходи безпеки у відповідності до п. «а» ст. 2, п. «ж» ч. 1 ст. 7, п. «а» ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Разом з цим, у матеріалах справи немає документів, які містили б відомості про справжні анкетні дані « ОСОБА_6 », а також про підстави та привід застосування до нього заходів безпеки. Як вбачається з листа Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 02.09.2026 №316440-2026, матеріали щодо застосування заходів безпеки до свідка в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018140250000397 від 13.08.2018, знищено на підставі Акта від 24.02.2022 № 126/50/01-2022ДСК, відповідно до пп. 734, 746? «Порядку організації та забезпечення режиму секретності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939, у зв?язку із загрозою широкомасштабного вторгнення збройних сил російської федерації та з метою збереження конфіденційності відомостей про осіб, залучених до НСРД. Суд зважає на те, що таке знищення мало загальний характер і не було спрямоване на зумисне унеможливлення проведення допиту цього свідка у судовому засіданні. Відповідно до позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 26.03.2025 у справі №743/799/22, докази, отримані в результаті проведених НСРД, не можуть бути визнані недопустимими лише на підставі відсутності в матеріалах провадження процесуальних рішень, які стали підставою для їх проведення, якщо такі документи були знищені суб?єктом режимно-секретної діяльності у зв?язку з введенням в Україні воєнного стану через виникнення загрози їх захоплення. Таким чином, об?єктивно зумовлена внаслідок вищеописаних обставин неможливість допитати у судовому засіданні свідка « ОСОБА_6 » не впливає на властивості доказів, що були отримані під час проведеної за його участі оперативної закупки і не нівелює їх допустимості.

У контексті порушеного захисником питання походження використаних під час оперативної закупки коштів, слід звернути увагу на усталену позицію Верховного Суду наступного змісту: «у матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками. Наявність постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, у якій він доручає оперативним співробітникам отримати кошти для проведення оперативної закупки, протоколу огляду та помітки грошових коштів, у результаті якого вони були ідентифіковані, виключає обґрунтовані сумніви в законності походження коштів для використання під час оперативної закупки» (див. постанови Верховного Суду від 29.11.2021 у справі №654/3229/18, від 16.02.2022 у справі №613/1306/13-к, від 23.09.2022 у справі №552/3066/17).

Наявність постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 25.04.2018, у заключній частині якої міститься вказівка на використання заздалегідь ідентифікованих та помічених грошових коштів у розмірі 200,00 гривень; протоколу огляду грошових купюр, у результаті яких грошові кошти у загальній сумі 200,00 грн були ідентифіковані, та протоколу огляду покупця від 01.06.2021, що фіксує вручення останньому попередньо ідентифікованих коштів, виключають обґрунтовані сумніви у законності їх походження.

Відсутність інших документів про отримання грошових коштів зумовлена об?єктивними причинами. Згідно з листом ГУНП у Львівській області від 30.10.2025 № 349996-2025 документи про отримання та витрачання коштів за період до 24.02.2022 знищено згідно з Актом про вилучення та знищення документів від 24.02.2022 № 47дск/17/01-2022, у зв?язку з широкомасштабним вторгненням російських військ на територію України. Таке знищення мало загальний характер і не може розцінюватися як дія сторони обвинувачення, спрямована на приховування походження коштів.

Довід захисника про те, що в проміжку між 13:47 та видачею речовини працівники поліції «могли» передати її покупцю, є непідтвердженим припущенням. Сторона захисту не навела обставин, що вказували б на наявність у покупця наркотичних (психотропних) речовин до зустрічі з обвинуваченим чи її отримання від третіх осіб, а суд таких обставин не встановив. Навпаки, протоколи, складені за результатами оперативної закупки, свідчать про дотримання гарантій, які виключають можливість фабрикації доказів: покупця оглянуто за участі понятих, заборонених предметів і грошей, окрім вручених помічених купюр, при ньому не виявлено; серії й номери банкнот зафіксовано та скопійовано заздалегідь; зустріч о 13:44 зафіксовано технічними засобами; після зустрічі покупець у присутності понятих добровільно видав чотири згортки, які упаковано в спецпакет.

Проміжок у часі між завершенням відеозапису та видачею речовини сам по собі не дає підстав припускати стороннє втручання. Камера фіксує тільки те, що потрапляє в її поле зору, тому короткочасне перекриття об?єктива під час руху покупця не нівелює достовірності раніше зафіксованих обставин зустрічі. Відсутність на записі безпосереднього моменту передачі не спростовує самого факту передачі, який підтверджується сукупністю інших доказів – протоколом огляду місця події від 25.04.2018 (т.4 а.с.27-28); постанови про визнання речовими доказами від 26.04.2018 (т.4 а.с.29); протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 27.04.2018 (т.4 а.с. 31-32); протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 02.05.2018 (т.4 а.с. 118-125);.

Резюмуючи, суд приходить до переконання, що правоохоронні органи мали об`єктивні підстави для проведення контролю за вчиненням злочину, їхня роль була пасивною й обмежилася фіксацією діяльності обвинуваченого. Оскільки факт провокування обвинуваченого до вчинення злочину не підтвердився, підстави для визнання доказів, отриманих за результатами проведення контролю за вчиненням злочину, відсутні.

V. Щодо епізоду №3

Згідно із обвинувальним актом, 25.04.2018 з метою припинення незаконної діяльності ОСОБА_3 пов?язаної із незаконним збутом психотропних речовин, на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області проведено обшук квартири АДРЕСА_3 , та належить на праві власності ОСОБА_16 та ОСОБА_3 , в ході проведення якого виявлено та вилучено подрібнену речовину світло-жовтого кольору, яка містилася в пластмасовому контейнері в холодильнику, та яка, згідно висновку експерта відноситься до психотропних речовин (амфетаміну), обіг якої обмежено, загальна маса амфетаміну становить 18,1676 грам; електронну вагу, на якій, згідно висновку експерта виявлено амфетамін, який відноситься до психотропних речовин (амфетаміну), обіг якої обмежено, загальна маса амфетаміну становить 0,0001 грам, а також грошові кошти, здобуті злочинним шляхом. Згідно із версією стороні обвинувачення, описане діяння становить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту в особливо великих розмірах.

Як вбачається з протоколу обшуку від 25.04.2018, в ході проведеного за місцем проживання ОСОБА_3 обшуку було виявлено та вилучено, серед іншого, міні-вагу сірого кольору, яку зі слів ОСОБА_3 він використовував для зважування психотропної речовини «Амфетамін»; пластмасову колбу із зернами, схожими на зерна коноплі, які, зі слів ОСОБА_3 , належать йому та є зернами коноплі, які мав намір висадити; пластмасову ємність з червоною кришкою, всередині якої знаходиться кристалічна, порошкоподібна речовина, яка зі слів ОСОБА_3 , належить йому та є психотропною речовиною «Амфетамін», яку він продавав жителям м. Миколаєва Львівської області, отримуючи за це кошти; банкнота номіналом 50 гривень, серії УГ №6097434, 2014р.в., банкнота номіналом 50 гривень, серії ФВ № 3916925, 2014р.в., знайдена 25.04.2018 при обшуку житла ОСОБА_3 – кв. АДРЕСА_3 (т 4 а.с.33-39, 127).

Проведення у квартирі ОСОБА_3 обшуку було санкціоновано ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 25.04.2018 у справі № 447/988/18.

Згідно із відомостями, отриманими від Миколаївського районного суду Львівської області, технічна фіксація судового засідання у справі № 447/988/18, що відбулося 25.04.2018, не здійснювалася (т.7 а.с.60).

Як врегульовано ч.ч. 4 ст. 234 КПК України, клопотання про обшук розглядається у суді вдень його надходження за участю слідчого або прокурора.

Частиною 4 ст.107 КПК України встановлено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим.

У разі незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, відповідна процесуальна дія та отримані внаслідок її вчинення результати визнаються недійсними (ч. 6 ст. 107 КПК).

Враховуючи істотність втручання в права і свободи, гарантовані Конвенцією, законом у ст. 87 КПК встановлено спеціальну підставу до визнання доказів недопустимими як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Зокрема, п. 4 ч. 3 вказаної статті імперативно визначено, що недопустимими є докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Як виснував Верховний Суд у своїй постанові від 19.01.2026 у справі №336/4830/22, «в аспекті реалізації приписів частин 4, 6 ст. 107 КПК у їх взаємозв`язку із положеннями п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК та ч. 4 ст. 234 цього Кодексу, постановлення ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчим суддею за участю слідчого або прокурора без проведення повної технічної фіксації засідання тягне за собою відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК визнання доказів, що були отримані під час виконання такої ухвали, недопустимими».

Керуючись імперативною вказівкою п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України, суд приходить до висновку про недопустимість протоколу обшуку від 25.04.2018 року.

При цьому такими, що не заслуговують на увагу суду, є аргументи сторони обвинувачення про те, що розгляд клопотання про обшук за участю слідчого, прокурора нівелює необхідність технічної фіксації відповідного судового засідання. Так, положення п. 4 ч. 3.ст. 87 КПК України, що цитувалося вище, не передбачає жодних випадків, за яких відсутність технічної фіксації засідання, в якому вирішувалося питання надання дозволу на обшук, не становила б грубого порушення кримінального процесуального закону.

Недопустимими визнаються не лише докази, безпосередньо здобуті внаслідок порушення, а й докази, які були б не отримані, якби не було отримано перших. З огляду на вищевикладене, застосовуючи доктрину «плодів отруєного дерева», суд оцінює як недопустимі усі докази, що були отримані за результатами проведеного у помешканні обвинуваченого обшуку, а саме: постанову про визнання речовими доказами від 26.04.2018 та від 07.06.2018, протокол огляду предметів від 07.06.2018, вилучених під час обшуку; висновок експерта №3/426 від 13.07.2018.

Крім того, суд не бере до уваги показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_16 , оскільки показання даних свідків стосуються лише обставин щодо проведеного 25.04.2018 у квартирі ОСОБА_3 обшуку.

Будь-які інші докази, які могли би свідчити на користь обвинувачення, в матеріалах провадження відсутні.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відповідно до положень ч. 3ст. 52 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч.3 ст. 373 КПК України).

Враховуючи недопустимість доказів, отриманих внаслідок виконання ухвали слідчого судді від 25.04.2018 у справі № 447/988/18, і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно доводили вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, немає, суд вважає, що пред?явлене обвинувачення не доведено «поза розумним сумнівом», а тому обвинуваченого необхідно визнати невинним та виправдати.

VІ. Призначення покарання.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом?якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який одружений, не працює, раніше не судимий, перебував у розшуку у даному кримінальному провадженні, не перебуває на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, а також те, що згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання. Тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі за скоєні злочини передбачені ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України, а не інше покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, при ухваленні судового рішення, необхідно скасувати арешт майна.

Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування, в розмірі 6898,32 гривень підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Питання про речові докази вирішити згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 615 КПК України, с у д, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк – чотири роки;

за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк – шість років два місяці з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6(шість) років 2(два) місяці з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України та виправдати.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з часу фактичного затримання, а саме з 08 серпня 2021 року.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання, строк затримання з 25.04.2018 до 26.04.2018.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь державного бюджету України витрати на проведення експертиз №3/1168 від 09.11.2017 та №3/426 від 13.07.2018 в загальному розмірі 6898(шість тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн. 32(тридцять дві) коп.

Арешт майна, а саме: чотирьох фольгових згортків, які тимчасово вилучено 25.04.2018 в ОСОБА_6 під час огляду місця події, що проводився за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, вул. Тарнавського, поблизу буд. №69, накладений ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 26 квітня 2018 року – скасувати.

Арешт майна, вилученого під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 26 квітня 2018 року – скасувати.

Арешт майна, а саме: чоловічої куртки чорного кольору, яка застібається на замок, із середини якої наявна підкладка із написом «SMALL»; чоловічої кофти сіро-чорного кольору в полоси, з лейбою зі середини «X/LARGE»; чоловічих джинсів темно синього кольору із світло коричневим ременем на поясі, накладений ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 26 квітня 2018 року – скасувати.

Речові докази:

–два згортки фольги, у яких знаходяться порошкоподібні речовини світло-рожевого кольору, запечатані у спецпакет №2928905, та які зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУ НП у Львівській області – знищити;

–чотири фольгові згортки, які 25.04.2018 в період часу з 14:10 год — 14:30 год. в м. Миколаєві Львівської області, по вул. Тарнавського, поблизу буд. №69 добровільно видав ОСОБА_6 , та які зберігаються в камері зберігання речових доказів Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області — знищити;

–міні вагу сірого кольору, яку поміщено в спец пакет №3453850; паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору; пластмасову колбу із зернами з-зовні схожі на зерна коноплі, які поміщено в спец пакет №0869628; пластмасову ємність з червоною кришкою, в середині якої знаходиться кристалічна, порошкоподібна речовина, яку поміщено в спец пакет №0869628, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області — знищити;

–грошові кошти різного номіналу, а саме: банкнота номіналом 5 гривень, серії ЕУ №4993724, банкнота номіналом 5 гривень, серії УД №4577161, банкнота номіналом 5 гривень, серії УЙ №3937780, які поміщено в спец пакет №3453849; банкнота номіналом 50 гривень, серії УГ №6097434, 2014р.в., банкнота номіналом 20 гривень, серії ТК №6629302, 2013р.в., банкнота номіналом 10 гривень, серії ЦИ №7767653, 2015р.в., банкнота номіналом 1 гривня, серії УР № 0724177, 2014р.в., які поміщено в спец пакет №3453849; банкнота номіналом 500 гривень, серії АА №3002070, 2011р.в.; банкнота номіналом 500 гривень, серії ЛВ №2724080, 2015р.в.; банкнота номіналом 500 гривень, серії ФД №7754937, 2015р.в., банкнота номіналом 500 гривень, серії ВА №1150984, 2006р.в., банкнота номіналом 500 гривень, серії УЖ №2016234, 2015р.в., банкнота номіналом 500 гривень, серії ВХ №2828739, 2006р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії ЗЕ №6164465, 2005р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії УЗ №9289960, 2014р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії УЧ №7212597, 2014р.в., банкнота номіналом 200 гривень, серії КЛ №4120414, 2011р.в., банкнота номіналом 200 гривень, серії ЕИ №9205787, 2007р.в., банкнота номіналом 200 гривень, серії УІ №69127190, 2014р.в., банкнота номіналом 50 гривень, серії ТЕ №3980726, 2014р.в., банкнота номіналом 50 гривень, серії ФИ №6350923, 2014р.в., банкнота номіналом 50 гривень, серії ФБ №4196848, 2014р.в., банкнота номіналом 20 гривень, серії СВ №5127119, 2013р.в., банкнота номіналом 20 гривень, серії ТБ №755583, 2013р.в., банкнота номіналом 10 гривень, серії СГ №4209479, 2013р.в., банкнота номіналом 10 гривень, серії СГ №5755782, 2013р.в., банкнота номіналом 10 гривень, серії ХВ №8702522, 2015р.в., банкнота номіналом 10 гривень, серії ХД №4446318, 2015р.в., банкнота номіналом 10 гривень, серії ЦИ №6030594, 2015р.в., банкнота номіналом 10 гривень, серії СЕ №5465280, 2013р.в., банкнота номіналом 5 гривень, серії УА №7746472, 2015р.в., банкнота номіналом 5 гривень, серії ПБ №6886162, 2013р.в., які поміщено в спец пакет №3453849; банкнота номіналом 200 гривень, серії ТЖ №1058459, 2014р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії ЗГ №8208710, 2005р.в., банкнота номіналом 50 гривень, серії ФВ №3916925, 2014р.в., банкнота номіналом 50 гривень, серії ФА №9868857, 2014р.в., банкнота номіналом 50 гривень, серії ФЕ №2493834, 2014р.в., банкнота номіналом 50 гривень, серії УЗ №7345053, 2014р.в., банкнота номіналом 50 гривень, серії СД №3565802, 2014р.в., банкнота номіналом 20 гривень, серії СЕ №6695860, 2014р.в., банкнота номіналом 20 гривень, серії ТВ №9630178, 2014р.в., банкнота номіналом 10 гривень, серії ЦЕ №7435807, 2015р.в., банкнота номіналом 5 гривень, серії ТБ №9126763, 2014р.в., банкнота номіналом 1 гривня, серії ПЖ №5404039, 2014р.в., банкнота номіналом 200 гривень, серії УБ №7654885, 2014р.в., банкнота номіналом 200 гривень, серії КВ №5107852, 2011р.в., банкнота номіналом 200 гривень, серії ХЗ №4460361, 2014р.в., банкнота номіналом 200 гривень, серії КН №4641020, 2014р.в., банкнота номіналом 200 гривень, серії ПГ №4911204, 2013р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії ЗГ №8208721, 2005р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії ЗГ №8208716, 2005р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії ЗГ №8208717, 2005р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії ЗГ №8208718, 2005р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії ЗГ №8208711, 2005р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії ЗГ №8208712, 2005р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії ЗГ №8208720, 2005р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії ЗГ №8208719, 2005р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії ЗГ №8208722, 2005р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії ЗГ №8208715, 2005р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії ЗГ №8208714, 2005р.в., банкнота номіналом 100 гривень, серії ЗГ №8208713, 2005р.в., належні ОСОБА_16 та передані на відповідальне зберігання в ПАТ КБ «Приватбанк» — повернути ОСОБА_16 ;

–грошові кошти різних номіналом, а саме: банкнота номіналом 100 доларів США, серії KG № 51015292 B, 2006р.в.; банкнота номіналом 100 доларів США, серії KB № 70608307 H, 2006р.в.; банкнота номіналом 100 доларів США, серії LB № 43078957 H, 2009р.в.; банкнота номіналом 100 доларів США, серії LB № 28995419 H, 2009р.в.; банкнота номіналом 100 доларів США, серії LH № 40765696 C, 2009р.в.; банкнота номіналом 100 доларів США, серії LH № 54638620 C, 2009р.в.; банкнота номіналом 100 доларів США, серії LL № 97250351 I, 2009р.в.; банкнота номіналом 100 доларів США, серії HG № 93242882 A, 2006р.в.; банкнота номіналом 100 доларів США, серії KB № 84155253 I, 2006р.в.; банкнота номіналом 100 доларів США, серії MB № 16705258 A, 2013р.в.; банкнота номіналом 100 доларів США, серії LL № 47630750 E, 2009р.в.; банкнота номіналом 100 доларів США, серії LD № 44778150 C, 2008р.в.; банкнота номіналом 10 доларів США, серії MB № 59779871 B, 2013р.в.; банкнота номіналом 10 доларів США, серії JH № 53821565 A, 2009р.в.; банкнота номіналом 10 доларів США, серії ML № 00901149 A, 2013р.в.; банкнота номіналом 20 доларів США, серії GF № 49283808 B, 2009р.в.; банкнота номіналом 20 доларів США, серії AC № 54169926 D, 1996р.в.; банкнота номіналом 20 доларів США, серії MC № 18602545 F, 2013р.в.; банкнота номіналом 20 доларів США, серії IK № 21248143 D, 2006р.в.; банкнота номіналом 20 доларів США, серії GL № 06228284 C, 2009р.в.; банкнота номіналом 5 доларів США, серії MD № 33592553 A, 2013р.в.; банкнота номіналом 5 доларів США, серії MD № 33592559 A, 2013р.в., які поміщено в спец пакет №2374705, та які зберігаються в камері зберігання речових доказів Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області — повернути ОСОБА_16 ;

–пістолет із написом «STALKER» CAL 4 мм. 2.5, 1212-027588, який поміщено в спец пакет №2374706, який зберігається в камері зберігання речових доказів Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області — конфіскувати в дохід держави;

–дві гільзи від патронів кал. 7,62 мм автомата Калашникова, які поміщені у спецпакет експертної служби №3356394, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області — знищити;

–мобільний телефон, марки «SIGMA» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із двома сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_3 , та які зберігаються в камері зберігання речових доказів Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області — конфіскувати в дохід держави;

–чоловічу куртку чорного кольору, яка застібається на замок, із середини якої наявна підкладка із написом «SMALL»; чоловічу кофту сіро-чорного кольору в полоски, з лейбою зі середини «X/LARGE»; чоловічі джинси темно синього кольору із світло коричневим ременем на поясі, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області — повернути ОСОБА_3 ;

–мобільний телефон марки «Самсунг» IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 з двома сім картками № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 – який вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.02.2021 повернутий ОСОБА_10 — залишити у власності останнього;

–відеокасету із відеозаписами до протоколу слідчого експерименту, три відеокасети із відеозаписами до протоколу обшуку, флеш накопичувач, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України, враховуючи, що на території України діє воєнний стан, суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_20