Суд: Софіївський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №193/1551/26
Суддя: Кащук Д. А.
ЄУН 193/1551/26
Провадження 2/193/998/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
21 жовтня 2026 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кащука Д.А.,
за участі секретаря судового засідання Оселедець О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача – адвоката Бурчака Володимира Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
03.09.2026 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 згідно вимог якого просить розірвати шлюб, який зареєстрований 05.09.1992 року відділом реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції Луганської області, за актовим записом №465.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що від шлюбу сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя сторін не склалося через різні погляди на сімейне життя та обов`язки, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, між ними постійно виникають сварки, свідком яких нерідко стає їхня дитина. Крім того, сторони між собою домовились про те, що їм потрібно розлучитись, але для розлучення відповідач ніяких дій не вчиняє, тому позивачка змушена звернутись до суду. На даний час ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання не можливе. За таких умов позивач вважає, що продовження сімейних відносин та збереження сім`ї є неможливим, тому шлюб необхідно розірвати. Після розлучення позивачка бажає відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ». Також просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,50 грн та витрати на правову допомогу адвоката у сумі 2500,00 грн..
Рішенням Вищої ради правосуддя від 14 липня 2026 року № 1452/0/15-26 змінено з 20 липня 2026 року територіальну підсудність судових справ Біловодського районного суду Луганської області і визначено Софіївському районному суду Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 22.09.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, від представника позивача надійшла заява згідно змісту якої просить розгляд справи проводити без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують у повному у обсязі, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, зокрема розміщенням оголошення на сайті Судова Влада, оскільки надсилання поштової кореспонденції на територію Луганської області є неможливим, судом вжито заходів щодо виклику до суду у судове засідання, у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань до суду не надавав.
Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.
Суд, вивчивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 05.09.1992 між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції Луганської області, за актовим записом №465, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.02.2008.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу, - не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Доводи сторони позивача вказують на те, що у зв`язку з погіршенням взаємовідносин подружжя остаточно припинили сімейні та подружні стосунки, наполягання позивачки на розірванні шлюбу базуються на неможливості подальшого спільного життя і збереження сім`ї.
За таких обставин, у суду складається достатня переконаність у наявності стійкого волевиявлення подружжя, спрямованого на припинення сімейних стосунків, збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що згідно до ст.112 СК України є підставою для задоволення позову про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із положеннями ч.8 ст. 294 ЦПК України, які на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України, застосовуються і до позовного цивільного судочинства, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Позивач бажає змінити своє прізвище на дошлюбне « ОСОБА_5 », тому суд вважає за необхідне відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору на свою користь.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України в зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений нею судовий збір у розмірі 1331,50 грн.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 27.08.2026 року був укладений Договір№27 про надання правової допомоги з адвокатом Бурчак В.С.
Відповідно до п.4.1. Договору, за послуги, надані виконавцем згідно п.1.1 цього Договору, клієнт сплачує виконавцю оплату за юридичну консультацію та підготовку позовної заяви, сума становить 2500 грн.
Згідно квитанції №465088 від 28.08.2026 адвокат Бурчак В.С. отримав від ОСОБА_1 2500,00 грн за послуги надані за договором №27 про надання правової допомоги від 27.08.2026.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають сплаті витрати пов`язані із наданням правничої допомоги у розмірі 2500,00 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81,141, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст.105, 110, 112 СК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов представника позивача – адвоката Бурчака Володимира Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 05 вересня 1992 року відділом реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції Луганської області, за актовим записом №465, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 50 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Софіївським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.
Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 21.10.2026.
Суддя Д.А.Кащук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua