Суд: Радехівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №451/1507/26
Суддя: Куцик-Трускавецька О. Б.
Справа № 451/1507/26
Провадження № 2/451/895/26
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
23 жовтня 2026 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,
секретаря судового засідання Сологуб М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
установив:
Стислий виклад позиції сторін
Представником позивачки ОСОБА_3 – адвокатом Г. Сопронюком, через систему «Електронний суд» (документ сформований 16.10.2026) подано позов до ОСОБА_2 (відповідача) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в якому просить розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано Радехівською міською радою Львівської області, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , складено відповідний актовий запис №10; та стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до повноліття дитини.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивачки покликається на те, зокрема, що 13 квітня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб Радехівською міською радою Львівської області, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , складено відповідний актовий запис №10. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». Під час перебування у шлюбі у сторін народився син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03.08.2021. Зазначає, що за глибоким переконанням позивачки, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Протягом останніх років відповідач не бере участі у веденні домашнього господарства, не піклується про створення нормальних сімейних стосунків. Постійно виявляє неповагу, вчиняє сварки. Все це призвело до фактичного припинення шлюбних відносин з вини відповідача. У подальшому позивачка не бажає продовжувати подружні відносини з відповідачем і бажає розірвати шлюб, укладений між ними. На примирення та збереження шлюбу з відповідачем не згідна. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у подружжя відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Останні втратили почуття любові та поваги один до одного. Відповідач залишив сім`ю та відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, є працездатною особою, отримує дохід, а тому позивачка вважає, що він має можливість сплачувати аліменти.
Сторони участі уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяви про розгляд справи без його участі не подавав, хоча своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заяви та клопотання, подані учасниками справи
25.08.2026 представником позивачки подано на розгляд суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо прийняття заочного рішення не заперечує(а.с.19).
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяви про розгляд справи без участі не подав. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином(а.с.18).
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін(а.с.15).
Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 01.10.2026 розгляд справи відкладено(а.с.20).
Судове засідання призначене на 19.10.2026 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді (а.с.26).
Зважаючи на вимоги статті 280 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 23.10.2026 проведено заочний розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позиція суду.
Суд, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить наступних висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 13 квітня 2021 року Радехівською міською радою Львівської області зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис №10. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03.08.2021, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Згідно витягів з реєстру територіальної громади № 2026/013421112 від 07.08.2026 та № 2026/012800221 від 29.07.2026, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наміром позивачки припинити шлюбні відносини з відповідачем та наявності у сторін малолітньої дитини, що унеможливлює розірвання шлюбу безпосередньо в органі державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя та у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов`язку щодо утримання своєї дитини.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (далі СК України) та Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закон №2402-III).
Так, приписами частин 3 та 4 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Також, суд застосував норми статей 24, 104 та 110 СК України, які визначають добровільність шлюбу, підстави припинення шлюбу та право на пред`явлення позову про розірвання шлюбу.
Утримання дитини до досягнення нею повноліття є обов`язком батьків (стаття 51 Конституції України та стаття 180 СК України)
Відповідно до положень частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з приписами частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За змістом положень частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Крім цього, суд врахував норми статей 8, 11, 12 Закону № 2402-III, які передбачають право дітей на достатній життєвий рівень, рівність батьків у правах та обов`язках щодо дитини та права, обов`язки і відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.
Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України, суд враховує норми статей 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім цього, суд зважає на роз`яснення Пленуму Верховного суду України, викладені в пункті 10 постанови від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, однак не проживають разом та не підтримують шлюбних стосунків. Представник позивачки наполягає на розірванні шлюбу, а позивачка згідна з цим, що вбачається з висловлених нею у заяві позиції.
Суд зауважує, що примушування до збереження шлюбу є неприпустимим та порушуватиме права дружини на свободу і особисту недоторканність. За наведених обставин, суд доходить переконання, що подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження їхнього шлюбу є неможливим, суперечить інтересам сторін, тому позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Також, судом встановлено, що сторони є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає разом з матір`ю.
Суд зазначає, що обов`язок щодо утримання та виховання дитини покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов`язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Зважаючи на те, що дитина проживає разом із матір`ю, а відповідач є його батьком і на нього покладено однаковий з позивачкою обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини, тому суд доходить переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
Надаючи оцінку аргументам сторони позивача щодо розміру аліментів, суд зазначає, що визначений ним розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) батька 1/4, який просить стягувати з відповідача щомісячно як аліменти на дитину, є мінімально визначеним Законом розміром аліментів на одну дитину. Крім цього, суд зауважує про відсутність фактичних даних, які б вказували на незадовільне матеріальне становище відповідача або стан його здоров`я, наявність у нього інших утриманців чи аліментних зобов`язань, тобто давали суду підстави дійти висновку про неспроможність відповідача сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів на дитину є обґрунтованими та підлягають задоволенню, відтак позов слід задовольнити повністю.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що ухвалене у цій справі рішення є заочним, а відтак може бути переглянуте судом за його заявою, поданою у визначений процесуальним законом строк (протягом тридцяти днів з дня його проголошення).
Розподіл між сторонами судових витрат
З огляду на вимоги статті 141 ЦПК України сплачений позивачкою судовий збір за позовною вимогою про розірвання шлюбу у розмірі 1064,96 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки у повному обсязі, судовий збір за позовною вимогою про стягнення аліментів підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі ставки, яка була встановлена ЗУ «Про судовий збір» на час подання позову (1331,20 грн).
На підставі статей 182, 191, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 142, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області,
ухвалив:
позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано Радехівською міською радою Львівської області, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №10 від 13.04.2021.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову 10.08.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається продовж тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо продовж строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька
Оригінал: reyestr.court.gov.ua