Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №335/2179/26
Суддя: Калюжна В. В.
1Справа № 335/2179/26 1-кп/335/690/2026
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження № 12026082060000004 від 03.01.2026 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має неповну вищу освіту, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого в силу ст. 89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 119 КК України,
ВСТАНОВИВ:
03 січня 2026 року, приблизно о 01 годині 03 хвилин, ОСОБА_4 , нехтуючи встановленим статтею 3 Конституції України правом на недопустимість посягання на життя та здоров`я іншої особи та визначеним поняттям, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в України найвищою соціальною цінністю, перебуваючи у приміщенні кімнати АДРЕСА_3 , з метою спричинення фізичного болю, з мотивів, що виникли під час раптового словесного конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин з малознайомим потерпілим ОСОБА_6 , не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків для життя та здоров`я, у вигляді його смерті, хоча повинен був і міг їх передбачити, використовуючи наявний колючо-ріжучий предмет (ніж), що має пласке односторонньогостре лезо, який ОСОБА_4 , утримував спочатку у лівій, а потім у правій руці, перебуваючи у безпосередній близькості від потерпілого, наніс три удари в область правого та лівого стегна, лівої гомілки з ушкодженням крупних кровоносних судин, що привело до масивної крововтрати, чим спричинив останньому тілесне ушкодження, яке відповідно до висновку за результатами проведення судово-медичної експертизи №60 від 04.02.2026, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння та перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням смерті, від якого у проміжок часу між 03 годиною 00 хвилин та 04 годиною 00 хвилин, 03 січня 2026 року, ОСОБА_6 помер у приміщенні кімнати АДРЕСА_3 .
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - вбивство з необережності визнає в повному обсязі, у скоєному кається. Пояснив, що прийшов у приміщення, де мешкав ОСОБА_6 , щоб він повернув гроші за раніше викрадений ним телефон, який належав ОСОБА_4 , між ними виник конфлікт, який переріс у бійку. У ОСОБА_4 з собою була труба сантехнічна, яку він підібрав по дорозі. Коли він зайшов до кімнати, там було темно, потерпілий сидів на ліжку. Він підійшов до потерпілого, схилився над ним, замахнувся трубою, в цей час потерпілий перехватив трубу однією рукою, і він побачив, як в іншій руці потерпілого блиснуло щось схоже на лезо ножа. Між ними почалась боротьба, в ході якої він вихопив у потерпілого предмет, схожий на ніж та під час боротьби наніс йому декілька ударів предметом, схожим на ніж в область стегон та гомілки. Потерпілий був одягнений у темний одяг і у приміщенні було темно, крові він не бачив. Після цього він відразу ж пішов та попросив свідка ОСОБА_7 викликати швидку медичну допомогу для потерпілого. Предмет, схожий на ніж, описати не може, його відразу викинув у коридорі гуртожитку. Пояснив, що не мав умислу на спричинення ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого. Після нанесення ударів, він жодних дій, спрямованих на продовження насильства не вчиняв, за власною волею залишив місце події, попрохавши свідка викликати швидку допомогу. Про смерть ОСОБА_6 дізнався наступного дня від співробітників поліції, які прийшли з обшуком.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом, зокрема п.15 ч.2 ст.36, ч.2 ст.337, ч.1 ст.338 КПК України, прокурор наділений повноваженнями щодо зміни обвинувачення під час судового розгляду (зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення).
Відповідно до ч.2 ст.338 КПК прокурор, дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, повинен виконати вимоги ст.341 кодексу, а саме — погодити змінений обвинувальний акт із прокурором вищого рівня.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 надійшов до суду 02.03.2026 року за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. Під час судового розгляду після дослідження доказів у кримінальному провадженні, прокурором у судовому засіданні 27.07.2026 змінено обвинувачення, складено новий обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , погоджений Першим заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_8 27.07.2026 року, відповідно до якого змінено обвинувачення з ч.2 ст. 121 КК України на ч.1 ст.119 КК України.
Копія обвинувального акту направлена потерпілій ОСОБА_9 , якій роз`яснено положення ч.3 ст. 338 КПК України.
У судові засіданні потерпіла ОСОБА_9 не з`явилася, подала суду заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності, в якій також зазначила, що матеріальна та моральна шкода їй відшкодована, цивільний позов не заявляє, не заперечує, щоб судом за результатами розгляду справи обвинуваченому ОСОБА_4 було призначене покарання не пов`язане з позбавленням волі.
Згідно вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Окрім повного визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, його винуватість підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами, дослідивши які суд встановив наступне.
Згідно протоколу огляду місця події від 03.01.2026 року, слідчим за участю понятих оглянуто кімнату № 3 у 21-му блоці на 5 поверсі гуртожитку по вул.Перемоги, б.117-А, та виявлено труп чоловіка віком близько 30 років. В ході огляду місця події зафіксовано тілесні ушкодження гострим предметом, вилучено труп, змиви РБК, речі та предмети, ножі кухонні. Відеозапис, що є додатком до протоколу огляду, відтворено та досліджено під час судового розгляду. (т.1, а.с.79-147).
Постановою слідчого від 03.01.2026 року вилучені в ході огляду місця події 03.01.2026 року за адресою: АДРЕСА_4 та 5 речі визнані речовими доказами ( т.1., а.с. 171-173).
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 60 від 03.01.2026 року, причиною смерті ОСОБА_6 , 1998 р.н., є колото-різані поранення обох нижніх кінцівок з ушкодженням крупних кровоносних судин (т.1 а.с.176).
Відповідно до протоколу огляду трупа від 03.01.2026 року, слідчим за участю спеціаліста-судово-медичного експерта оглянуто труп, виявлений за адресою: АДРЕСА_4 та виявлені ушкодження в задній області зліва дві рани овальної форми, по внутрішній поверхні правого стегна в нижній третині виявлена рана № 1 овальної форми, в глибині проглядається пересічені судини правої підколінної артерії та вени; по задній поверхні лівої гомілки виявлена рана № 2 овальної форми, рана № 3 по лівій бічній поверхні лівого стегна в нижній третині овальної форми, в глибині рани проглядаються ушкодження лівої підколінної артерії та вени (а.с.177-179).
Постановою слідчого від 04.01.2026 року вилучені 03.01.2025 року під час огляду трупа ОСОБА_6 особисті речі померлого визнані речовими доказами (джинси сірого кольору зі слідами РБК, джинси темного кольору зі слідами РБК, штани спортивні сіро-синього кольору зі слідами РБК, шапку в`язану чорного кольору, пара шкарпеток чорного кольору, труси синього кольору, кофту спортивну чорного кольору синтетичну, футболку чорного кольору спортивну флісову та футболку темно-синю трикотажну, зразки волосся з п`яти областей голови та зрізи нігтьових пластин з обох кистей рук та змиви з обох кистей рук) (т.1, а.с.180-181 ).
Згідно протоколу пред`явлення трупа для впізнання від 07.01.2026 року, потерпіла ОСОБА_9 за зовнішніми ознаками обличчя впізнала свого сина ОСОБА_6 ( т.1, а.с.184-188).
03.01.2026 року слідчим оглянуто мобільний телефон марки Redmi Not 14, добровільно виданий ОСОБА_7 , в ході огляду якого виявлено та зафіксовано виклик служби «103» о 01 год 32 хв., номер НОМЕР_1 (швидка допомога) о 01 год 35 хв. (т.1, а.с. 192-194).
Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2026 року за участю свідка ОСОБА_7 , останній впізнав ОСОБА_4 , як чоловіка, який в ніч з 02.01.2026 року на 03.01.2026 року за адресою: АДРЕСА_4 наносив удари чоловіку телескопічною дубинкою та вподальшому дістав з ноги чоловіка ніж. ( т.,1 а.с. 195-197).
Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2026 року за участю свідка ОСОБА_10 , останній впізнав ОСОБА_4 , як чоловіка, який ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 01 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_4 наніс знайомому ОСОБА_11 тілесні ушкодження, від яких останній помер ( т.1, а.с. 198-200).
Згідно протоколу обшуку від 03.01.2026 року, слідчим проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого вилучено куртку чорного кольору з нашаруванням РБК, дві пари чоловічих кросівок, мобільний телефон, штани чоловічі, два ножа, термобілизну, рушницю. Відеозапис, який є додатком до протоколу обшуку відтворено та досліджено в ході судового розгляду (т.1, а.с. 201-218).
Ухвалою слідчого судді від 06.01.2026 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, використання в якості речових доказів під час проведення досудового розслідування та судового розгляду речей, які були вилучені в ході обшуку 03.01.2026 року (т.1, а.с. 226-227).
Ухвалою слідчого судді від 06.01.2026 року накладено арешт на вилучене під час проведення огляду місця події від 03.01.2026 року за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд. 117-А блок 21, кімн 3,5 майно – з метою збереження речових доказів (т.1, а.с. 232-233).
Відповідно до висновку судово- медичної експертизи рідкої крові від трупа ОСОБА_6 , № 89 від 07.01.2026 року, рідка кров від трупа ОСОБА_6 , 1998 р.н. відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (т.2, а.с. 32).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 118 від 16.01.2026 року, кров від трупа ОСОБА_6 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 з супутнім антигеном Н (т.2, а.с.34-35).
Згідно висновку судово-медичної експертизи ножа, вилученого в ході огляду місця події, № 120 від 20.01.2026 року, при судово- цитологічному дослідженні ножа, вилученого в ході огляду місця події (об`єкт № 2), встановлена наявність крові людини. При визначенні групової належності крові та клітин виявлені антигени В і Н, що не виключає їх походження від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 з супутнім антигеном Н, в тому числі від трупа ОСОБА_6 та (або) від потерпілого ОСОБА_12 (т.2, а.с. 42-44).
Згідно висновку експерта судово медичної експертизи клаптів шкіри від трупа ОСОБА_6 , № 68 від 23.01.2026 року, результати проведеного експериментально-порівняльного дослідження дають підстави вважати, що ушкодження на всіх досліджених клаптях шкіри могли утворитися внаслідок дії клинка ножа № 1, наданого на експертизу. Можливість утворення досліджених ушкоджень на клаптях шкіри від дії клинка представленого ножа № 2- виключається. (т.2, а.с. 61-73).
Згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 № 60 від 04.02.2026 року, смерть ОСОБА_6 настала від колото-різаних поранень правого та лівого стегна, лівої гомілки з ушкодженням крупних кровоносних судин, що призвело до масивної крововтрати, смерть ОСОБА_6 настала у проміжок часу 03:00-04:00 год 03.01.2026 року. (т.2, а.с.74-79).
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 41 від 09.02.2026 року, ОСОБА_4 у період інкримінованого йому правопорушення розладів психічної діяльності не виявляв та не виявляє у теперішній час, у період інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, отже, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на даний час він також може усвідомлювати свої дії те керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (т.2, а.с.83-88).
Згідно висновку судово-медичної експертизи ножа складаного та ножа з фіксованим клинком в піхвах, вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , № 119 від 16.01.2026 року, при судово-цитологічному дослідженні ножа з фіксованим клинком в піхвах в об`єкті № 5 знайдені одиничні ядровмісні епітеліальні клітини, статеву належність знайдених клітин визначити не представилося можливим у зв`язку із відсутністю в препаратах клітин, придатних для статевоспецифічної диференціації. Наявність крові та поту не встановлена. При судово-цитологічному дослідженні вищезазначеного ножа (в об`єктах № 3,4,6) та складаного ножа (об`єкти № 1,2) наявність крові та поту не встановлена. Епітеліальних клітин, придатних для дослідження, не знайдено. ( т. 2, а.с.38-40).
Згідно висновку судово-медичної експертизи шести ножів, вилучених з місця події, № 121 від 15.01.2026 року, на шести ножах, вилучених в ході огляду місця події, в об`єктах № 1-12 наявність крові не встановлено. (т.2., а.с.48-50).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи двох ножів, вилучених в ході проведення огляду місця події, № 122 від 20.01.2026 року, при дослідженні двох ножів наявність крові не встановлена (т.2., а.с.52-53).
Згідно висновку судово-медичної експертизи спортивних штанів чорного кольору та двох пар чоловічих кросівок чорного кольору, вилучених в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , № 90 від 13.01.2026 року, при судово-імунологічному дослідженні спортивних штанів чорного кольору, а також двох пар кросівок чоловічих чорного кольору, вилучених в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 наявність крові не встановлена (т.2, а.с.55-56).
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінивши всебічно, повно та неупереджено дослідженні докази, які визнані судом належними, допустимими та достовірними, суд приходить до висновку, про доведеність під час судового розгляду наявності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України за кваліфікуючими ознаками: вбивство, вчинене через необережність, та його винуватості у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Встановлюючи суб`єктивні ознаки складу кримінального правопорушення вбивства, вчиненого через необережність (ч. 1 ст. 119 КК України), необхідно виходити з того, що з суб`єктивної сторони воно може бути вчинене лише при необережній формі вини, яка виступає у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.
Відповідно до положень ст. 25 КК України, необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна і могла їх передбачити.
Суд вважає, що в діях ОСОБА_4 наявна вина у формі необережності, зокрема у вигляді злочинної недбалості з мотивів, що він повинен був і міг передбачити, що нанесення ударів ріжучим предметом може призвести до негативних наслідків.
Позиція суду узгоджується з усталеною судовою практикою, узагальненою, в тому числі, у п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи»: у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст. 119 КК України.
Як встановлено у судовому засіданні, поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 після вчинення правопорушення, свідчить про те, що умислом не охоплювалося позбавлення життя та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, а тому в його діях наявна необережна форми вини у вигляді злочинної недбалості.
Таким чином, оцінивши зібрані у справі та досліджені докази, які не суперечать один одному і повністю узгоджуються між собою, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.119 КК України як вбивство, вчинене через необережність.
Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, тому суд визнає його відповідальним за скоєне.
Визначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 119 КК України, вчинене ОСОБА_4 відповідно до положень ст.12 КК України є нетяжким злочином.
При призначенні міри покарання ОСОБА_4 обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданої потерпілій шкоди.
Також суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, тяжкі невідворотні наслідки, що настали у вигляді загибелі ОСОБА_6 , а також думку прокурора, який вважав за доцільне призначити обвинуваченому покарання без реального його відбування та потерпілої ОСОБА_9 , яка у письмовій заяві просила суд призначити обвинуваченому покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не засуджений, одружений, має малолітню дитину, за місцем мешкання характеризується позитивно.
Встановлено, що під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 добровільно відшкодовував завдану моральну та матеріальну шкоду потерпілій, щоб компенсувати їй перенесені страждання, у судовому засіданні щиро висловлював жаль із приводу скоєного. Суд вважає, що у ході судового розгляду кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_4 своєю поведінкою та ставленням до вчиненого, довів наявність внутрішніх переживань того, що сталося, усвідомлення вини.
Отже, така поведінка та свідоме ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 , який визнав свою провину, до вчиненого злочину, та наслідків, які настали, на переконання суду, свідчать про намагання обвинуваченого відшкодувати завдані збитки, про бажання виправити наслідки вчиненого та готовність понести покарання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, однак не у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 119 КК України та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з покладенням окремих обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки такий вид кримінального покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів та для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України
Суд, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, вважає, що призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, що випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду».
Призначення покарання у вигляді позбавлення волі з реальним його відбуттям на переконання суду, у даному випадку не відповідає меті призначення покарання за вчинений злочин, виходячи із обставин, викладених у цьому вироку щодо особи обвинуваченого, його дій та поведінки, як на момент скоєння правопорушення так і в подальшому, та не свідчить про такий ступінь суспільної небезпеки з боку обвинуваченого ОСОБА_4 , який би давав підстави для призначення покарання у вигляді позбавлення волі з реальним його відбуттям.
Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який під час судового розгляду змінено на домашній арешт, строк дії якого сплинув. Під час судового розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 до суду не надходило. Клопотань про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого не заявлено, тому підстав для його застосування до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 06.01.2026 року у справі № 335/18/26, 1-кс/335/114/2026 (т.1, а.с.232-234) підлягає скасуванню, на підставі ч.4 ст.174 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.
Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 06.01.2026 року у справі № 335/18/26, 1-кс/335/114/2026 (т.1, а.с.232-234) на майно, яке було вилучено під час проведення огляду місця події від 03.01.2026, за адресою: АДРЕСА_4 , 5.
Речові докази: мікрочастини з правої та лівої кистей рук трупа, змиви з лівої та правої кисті трупа, чорна сумка з надписом «Adidas», яка була зав`язана на лівій нозі трупа, ремінь, який був зав`язаний на лівій нозі трупа, ланцюжок, браслет та два хрестика з металу сірого кольору з трупа; полімерна чашка помаранчевого кольору з надписом «Avon» з столику в кімнаті № 3 (Об`єкт № 2); предмет схожий на ніж з дерев`яним руків`ям та надписом на лезі «Tramontina» з столику в кімнаті № 3 (Об`єкт № 3); змив РБК з підлоги (ложе трупа); керамічна чашка білого кольору з підвіконня кімнати; виріз з простирадла помаранчево-бежевого кольору з просякненням РБК з ліжка біля трупа в кімнаті № 3; змив РБК зі стіни над ліжком біля трупа в кімнаті № 3; фрагмент полімерної пляшки прозорого кольору з надписам «Buvet» із залишком маслянистої речовини коричневого кольору з тумби праворуч від входу в кімнаті № 3; предмет схожий на ніж із руків`ям з ізолюючою стрічки з коробки з тумби праворуч від входу в кімнаті № 3; сумка темно-зеленого кольору з шухляди тумби праворуч від входу в кімнаті № 3 в якій виявлено: зламані запальнички, шнур зарядки, мобільний телефон «Bravis», картка «Приватбанк» № НОМЕР_2 ; змив РБК з підлоги коридору в кімнаті № 3; змив РБК з підлоги блоку № 21 біля кімнати № 3; Група об`єктів № 13: 6 (шість) предметів схожі на ножі, упаковані до картонної коробки, в окремі паперові згортки позначені номерами 1, 2, 3, 4, 5, 6; виріз килима з двома слідами низу взуття на фоні РБК з підлоги кімнати № 5 (Об`єкт № 14); рушник фіолетового кольору з рясним просякненням РБК з підлоги кімнати № 5 (Об`єкт № 15); виріз фрагменту ковдри з рясним просякненням РБК з кімнати № 5 (Об`єкт № 16); виріз фрагменту ковдри синього кольору з рясним просякненням РБК з дивану в кімнаті № 5 (Об`єкт № 17), які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, - знищити.
- джинси сірого кольору зі слідами РБК, джинси темного кольору зі слідами РБК, штани спортивні сіро-синього кольору зі слідами РБК, шапку в`язану чорного кольору, пара шкарпеток чорного кольору, труси синього кольору, кофту спортивну чорного кольору синтетичну, футболку чорного кольору спортивну флісову та футболку темно-синю трикотажну, зразки волосся з п`яти областей голови та зрізи нігтьових пластин з обох кистей рук та змиви з обох кистей рук), передані на відповідальне до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області- знищити. (т.1, а.с.181).
- куртку чорного кольору з нашаруванням РБК, дві пари чоловічих кросівок чорного кольору, мобільний телефон «IPhone 11» з карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3 , спортивні штани чоловічі чорного кольору, два предмети схожі на ніж, термобілизну, рушницю «Armsan RS-S1», кал. 12,76, два магазина, 16 патронів, дозвіл на зброю серія НОМЕР_4 - передані на відповідальне до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області – повернути власнику ОСОБА_4 .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Роз`яснити іншим учасникам судового провадження право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua