Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №334/7171/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 21.10.2026

Справа № 334/7171/26

Провадження № 3/334/1765/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Турбіна Т.Ф., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді механіка ПРАТ КЗВВ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ст.173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне порушення серії ВАД № 786321, згідно якого він 13.07.2026 року в період часу з 00:00 год. до 02:00 год., перебуваючи за адресою пр. Металургів буд. 3, з ознакам алкогольного сп`яніння гучно висловлювався нецензурною лайкою у громадському місці у бік працівників поліції, ДСНС, вчиняв дрібне хуліганство відносно працівників ШМР, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

06.08.2026 від представника ОСОБА_1 - адвоката Єлисеєва С.С. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Адвоката Єлисеєва С.С. було ознайомлено з матеріалами справи під особистий підпис 07.08.2026 року.

10.08.2026 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Єлисеєва С.С. надійшла заява про закриття провадження у справі.

В обґрунтування заяви посилається на те, що вважає провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки працівники поліції сплутали особу, що можливо вчиняла адміністративне правопорушення, тобто невірно визначили суб`єкт адміністративного правопорушення.

Фактично, ОСОБА_1 12.07.2026 року після 23:00 йшов зі сторони проспекту Соборного до пр. Металургів біля будинку №3, та в цей момент стався удар ворожим дроном по будинку АДРЕСА_3 . Після цього ОСОБА_1 разом з друзями побігли до охопленого вогнем будинку, де почали допомагати виносити поранених та виводи з під`їзду вцілілих людей. Біля під`їзду будинку, охопленого вогнем ОСОБА_1 , разом з товаришами допомагав зрушити понівечені автівки, щоб до місця події могли безперешкодно дістатись автомобілі ДСНС, швидкої допомоги та поліції. Навколо було багато поранених людей, які кричали, хтось перебуваючи в шоковому стані виражався нецензурною лайкою. Ці події відбувались в проміжок часу з 00 годин по 02 год 13.07.2026.

Згідно наданого до клопотання відеозапису (14 секунда), ОСОБА_1 справа від бабусі допомагає їй евакуюватись з палаючого будинку, а навколо емоційно із лайкою кричать багато людей. Вже через приблизно 15 годин до ОСОБА_1 додому навідались співробітники поліції, та повідомили, що їм дали вказівку скласти протокол за ст. 173 КУпАП, при цьому вони здивувались, оскільки фото особи, що на їх думку вчинила дрібне хуліганство, зовсім не збігалось із зовнішністю ОСОБА_1 , а за свідченням свідків, такі дії вчинив невідомий громадянин ОСОБА_2 . Коли співробітники поліції з`ясували, що ОСОБА_1 не є тією особою, що вчинила адміністративне правопорушення, вони все одно вирішили скласти відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Зі змісту рапорту поліцейського вбачається (аркуш 2 матеріалів справи): «13.07.2026 року до ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт т.в.о. заступника начальника УП з превентивної діяльності ЗРУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції Василя Стовби про те, що 13.07.2026 року в період часу з 00:00 год по 02:00 год, під час несення служби на місці влучання ворожого БпЛА типу «Шахед» за адресою м. Запоріжжя, проспект Металургів, буд. 3, спільно з поліцейськими Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, співробітниками ГУ ДСНС України у Запорізькій області, представниками Дніпровської районної адміністрації Запорізької міської ради та парамедиками спецпідрозділу "АРТАН" здійснювалися заходи з ліквідації наслідків ворожої атаки, надання допомоги постраждалим особам, охорони місця події та забезпечення публічного порядку.

Під час проведення зазначених заходів на місці події перебував громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп`яніння, почав коментувати дії працівників поліції та інших, використовуючи нецензурну лайку, а також висловлювався словами та виразами, що принижували честь, гідність та ділову репутацію працівників поліції Національної поліції України, парамедиків спецпідрозділу «АРТАН» та працівників ДСНС. На неодноразові законні вимоги працівників поліції припинити протиправну поведінку та усні зауваження щодо недопущення використання нецензурної лексики останній не реагував, продовжуючи висловлюватися нецензурною лайкою та своїми діями перешкоджати належному виконанню працівниками поліції службових обов`язків із ліквідації наслідків ворожої атаки та забезпечення публічного порядку. Враховуючи викладене, у діях громадянина ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП («Дрібне хуліганство»), а саме нецензурна лайка в громадському».

Тобто, співробітником поліції на місці встановили особу правопорушника, натомість протокол склали відносно зовсім іншої особи. Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. (постанови Верховного Суду від 20.05.2020 р. у справі № 524/5741/16-а). За наведених обставин, за відсутності інших доказів вчинення адміністративного правопорушення рапорт не слугує таким доказом.

З письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що вона на подіях щодо вчинення дрібного хуліганства впізнала іншого громадянина - ОСОБА_2 . З письмових пояснень інших осіб, не можливо встановити особу, яка на їх думку вчинила правопорушення. Отже, суб`єкт адміністративного правопорушення, що зазначений в доказах не відповідає суб`єкту, що вказаний у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст.251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду. Тим паче, суб`єкт правопорушення не збігається із суб`єктом, що вказаний у матеріалах справи.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Просив суд провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_1 та його представник у судове засідання 11.08.2026 не з`явились, до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від адвоката Єлисеєва С.С. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням ОСОБА_1 за службовою необхідністю.

У судове засідання 07.09.2026 ОСОБА_1 та його представник не з`явилися, адвокат Єлисеєв С.С. звернувся з заявою про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням ОСОБА_1 за службовою необхідністю до військових частин по містам України з 01.09.2026 року по 30.09.2026 року.

У судове засідання 02.10.2026 ОСОБА_1 та його представник не з`явилися, адвокат Єлисеєв С.С. звернувся з заявою про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебування у відпустці та у зв`язку з відрядженням ОСОБА_1 за службовою необхідністю до військових частин по містам України з 01.10.2026 року по 31.10.2026 року.

21.10.2026 у судове засідання ОСОБА_1 та його представник не з`явилися, адвокат Єлисеєв С.С. звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без їх участі. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 просив закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 786321 від 13.07.2026 зазначено, що громадянин ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП) на місці ліквідації наслідків ворожого обстрілу по пр. Металургів, буд. 3. Проте, аналіз доданих до протоколу матеріалів ставить під сумнів викладені в ньому обставини щодо суб`єкта правопорушення.

Так, зі змісту рапорту ст. інспектора-чергового ЧЧ ВМ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Начальникові Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області полковнику поліції С. Бичіну від 13.07.2026 року, вбачається, що нецензурною лайкою висловлювався, на зауваження не реагував та вчиняв дії, що мають ознаки дрібного хуліганства, громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння.

Згідно рапорту т.в.о. заступника начальника УП з превентивної діяльності ЗРУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції Василя Стовби від 13.07.2026 року, під час проведення заходів на місці події перебував невідомий громадянин, який перебуваючи в стані сильного алкогольного сп`яніння, коментував дії працівників поліції та інших присутніх спец служб, використовуючи нецензурну лайку, а також висловлювався словами та виразами, що принижують честь, гідність та ділову репутацію працівників поліції НПУ, парамедиків спецпідрозділу «АРТАН» та працівників ДСНС.

Працівниками поліції з метою припинення хуліганських дій проведені заходи щодо встановлення особи, але у останнього при собі не було документів, що посвідчують особу, тому зі слів останній назвався ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та згодом останній пішов з місця прильоту в невідомому напрямку. У зв`язку з чим було здійснено виїзд на адресу мешкання останнього АДРЕСА_2 та на місці було встановлено гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного у рапорті наведено висновок, що саме у діях громадянина ОСОБА_1 вбачається правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП («Дрібне хуліганство»), а саме нецензурна лайка у громадському місці та інші дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Будь-яких інших рапортів чи відомостей, які б вказували на протиправні дії саме ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

Крім того, свідок ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях також прямо вказала, що в ході опитування поліцейський показав їй фото ОСОБА_2 , в якому вона впізнала особу, яка вчиняла хуліганські дії.

Долучені до протоколу про адміністративне правопорушення пояснення інших свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не містять жодний відомостей, які б вказували, що особа, яка вчиняла хуліганські дії був саме ОСОБА_1 .

Суд також критично оцінює наданий стороною захисту фрагмент поширеного у ЗМІ відеозапису з місця події, на якому чоловік допомагає літній жінці вийти з пошкодженого будинку, оскільки через якість відеозапису беззаперечно встановити, що цим чоловіком є ОСОБА_1 , не можливо.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 20.05.2020 у справі № 524/5741/16-а, від 27.06.2019 у справі № 560/751/17), протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції не можуть слугувати єдиними та беззаперечними доказами винуватості особи, якщо вони не підтверджуються іншими чіткими та узгодженими між собою доказами. У даній справі наявні матеріали не лише не підтверджують вину ОСОБА_1 , а навпаки – прямо вказують на іншу особу як на ймовірного правопорушника.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Крім того, у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19, акцентовано увагу на тому, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому, суддя зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості: особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки правоохоронними органами не надано жодного належного та допустимого доказу вчинення правопорушення саме ОСОБА_1 , стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не дотриманий.

Отже, за викладених вище обставин суддя приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності беззаперечно підтверджувати факт вчинення дрібного хуліганства саме ним, до суду надано не було.

Суддя також звертає увагу, що на момент розгляду справи закінчився передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення. Разом з тим, закриття провадження на підставі закінчення строків можливе лише у випадку, якщо вину особи встановлено. Застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП до особи, у діях якої відсутній склад адміністративного правопорушення, є порушенням її права на справедливий суд та презумпцію невинуватості.

Враховуючи, що матеріалами справи не доведено факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 173, 245, 247 ч. 1 п. 1, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя: Турбіна Т. Ф.