Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №191/6496/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/6496/26

Провадження № 2/191/3333/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гречко Ю.В.

за участю секретаря – Глушко О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 24 вересня 2016 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 був укладений шлюб. Шлюбне прізвище позивача « ОСОБА_5 ». Від шлюбу мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З березня 2026 року сімейні відносини між сторонами погіршилися, внаслідок втрати взаємного почуття любові, що в кінцевому результаті привело до фактичного припинення шлюбних відносин і на даний час сторони мешкають окремо. Вважає, що сім`я розпалася остаточно і спільне проживання сторін є неможливим, у зв`язку з чим просить суд розірвати шлюб між сторонами.

Також зазначає, що син ОСОБА_7 на даний момент проживає разом з позивачем і знаходиться на її утриманні. Дитина є інвалідом до досягнення повноліття, що підтверджується медичним висновком №32/4 про дитину-інваліда від 23 квітня 2026 року, хворіє на атиповий аутизм з якісними порушеннями соціальної взаємності комунікації стереотипними формами поведінки, порушенням активності та уваги, вираженим розладом мовлення з когнетивною недостатністю (F-д.4.1). Згідно довідки №12 про потребу дитини у домашньому догляді від 23 квітня 2026 року позивач постійно знаходиться поряд з сином, контролює його дії, займається його фізичним та розумовим розвитком. З метою покращення фізичного та розумового стану дитина з вересня 2024 року відвідує два гуртки у м.Синельникове Дніпропетровської області, а саме: індивідуальні заняття в розвиваючому гуртку «Умняшка» чотири рази на тиждень, вартість одного зайняття становить 250,00 грн.; зайняття з розвитку мовлення з логопедом-дифектологом в студії «Сова» два рази на тиждень, вартість одного заняття становить 400,00 грн. Загалом на покращення фізичного та розумового стану дитини необхідно витрачати 8000,00 грн. на місяць лише на розвиваючі гуртки. Позивач з народження дитини знаходиться в декретній відпустці, не працює та потребує матеріальної допомоги на своє утримання та утримання дитини. Відповідач аліменти нікому не сплачує, стягнень за виконавчими документами не має, його стан здоров`я дозволяє йому працювати. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_7 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила суд їх задовольнити. Також зазначила, що стягнення з відповідача аліментів саме в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) відповідає вимогам закону у зв`язку з хворобою дитини і необхідністю нести витрати на її утримання, лікування і виховання.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_8 надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі та участі відповідача. Позовні вимоги в частині розірвання шлюбу визнала, а в частині стягнення аліментів визнала частково і просить суд стягнути з відповідача аліменти в розмірі частини заробітку (доходу).

Під час судового розгляду справи по суті судом були оглянуті письмові докази по справі.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Факт перебування сторін у шлюбних правовідносинах підтверджується копією свідоцтва про шлюб, з якої вбачається, що 24 вересня 2016 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 був укладений шлюб. Шлюбне прізвище позивача – « ОСОБА_5 ».

Копією свідоцтва про народження підтверджується факт того, що сторони від шлюбу мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст.51 Конституції України шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зв своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно ст.24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамбоеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч.3 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, суд вважає доведеним факт розпаду сім`ї і знаходить, що перебування у шлюбі суперечить інтересам сторін.

Стосовно стягнення аліментів на утримання дитини суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.8 Закону України „Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У ч.1 ст.12 Закону України „Про охорону дитинства” зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібюностей, поважати гідність дитини, госувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.6 ст.12 зазначеного Закону батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

У ч.3 ст.181 СК України зазначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як зазначено у ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дитини, суд також керується вимогами ч.8 ст.7 СК України, де зазначено, що сімейні відносини мають регулюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї, а також вимоги ч.9 ст.7 СК України, тобто враховує вимоги справедливості та розумності.

Факт проживання дитини разом з позивачем підтверджується копією Акту про фактичне проживання від 04 вересня 2026 року, згідно якого позивач ОСОБА_1 проживає разом з дитиною ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Дитина є інвалідом до досягнення повноліття, що підтверджується медичним висновком №32/4 про дитину-інваліда від 23 квітня 2026 року, хворіє на атиповий аутизм з якісними порушеннями соціальної взаємності комунікації стереотипними формами поведінки, порушенням активності та уваги, вираженим розладом мовлення з когнетивною недостатністю (F-д.4.1).

Згідно довідки №12 про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді від 23 квітня 2026 року позивач контролює дії сина, займається його фізичним та розумовим розвитком.

У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №127/16614/15-ц зазначено, що повна або часткова компенсація додаткових витрат на дітей забезпечується із урахуванням матеріального становища батьків. Суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Згідно постанови Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №607/12170/20 хвороба дитини є особливими обставинами, які потребують додаткових витрат. Додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами.

Таким чином, суд вважає, що посилання позивача на понесення нею витрат на відвідування дитиною гуртків з метою фізичного та розумового розвитку є додатковими витратами, половина вартості яких може бути стягнена з відповідача, однак не є підставою для стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу).

Крім того, вказані витрати позивачем не доведені, оскільки жодного доказу з цього приводу суду не надано.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що відповідач повинен надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання дитини і розмір цієї допомоги повинен складати 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановленою частково.

Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 1311,20 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 112, 180, 181, 182, 191 СК України, ст.8, ч.1 ст.12, ч.6 ст.12 Закону України „Про охорону дитинства”, ст.ст.11, 12, 13, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_9 і ОСОБА_2 , зареєстрований 24 вересня 2016 року у Виконавчому комітеті Майської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області за актовим записом №19.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення даного позову до суду, тобто з 07 вересня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу реєстрації актів цивільного стану.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його складення у повному обсязі до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання – після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю. В. Гречко