Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №191/1953/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1953/26

Провадження № 2/191/1189/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Окладнікової О.І.,

за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026 року до суду звернувся представник позивача – адвокат Циба Дмитрій Михайлович до відповідача із позовною заявою про відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 84359,57 грн., а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

ОСОБА_1 21.03.2025 о 18.20 год. в м. Синельникове по вул. Садова, 1129-а керував мотоциклом Вайпер, без д.н.з., не впорався з керуванням, не вибрав безпечну швидкість, виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення з транспортним засобом Mitsubishi Carisma, д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.11.3, 12.1 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.06.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.

Відповідно до інформації МТСБУ на момент настання ДТП відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку із чим МТСБУ сплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування у сумі 79960,05 грн. виплата страхового відшкодування була здійснена МТСБУ на підставі заяви про виплату страхового відшкодування.

З метою встановлення розміру заподіяного шкоди МТСБУ залучило аварійного комісара, вартість послуг якого складає 4399,52 грн. Виплата МТСБУ була здійснена на підставі рахунку-фактури, факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням.

Таким чином, фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають 84359,57 грн.

Ухвалою суду від 27.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до слухання у судовому засіданні.

Представник позивача в сьогоднішнє судове засідання не з`явився, просили розглядати справу без їх участі, на позовних вимогах наполягають.

Відповідач до судового засідання повторно не з`явився, причину неявки та своїх зауважень суду не повідомив, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи є підтвердження, відзиву на позовну заяву не надав.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм оцінку, вважає, що висунуті позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 21.03.2025 о 18.20 год. в м. Синельникове по вул.. Садова, 1129-а керував мотоциклом Вайпер, без д.н.з., не впорався з керуванням, не вибрав безпечну швидкість, виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення з транспортним засобом Mitsubishi Carisma, д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.11.3, 12.1 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.06.2025 року по справі №191/1402/25 ОСОБА_1 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова набрала законної сили 01.07.2025 року (а.с.5).

У матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у відповідача обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

02.04.2025 року потерпілий ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.9-10) та заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.11).

МТСБУ було прийнято Наказ по справі №119371 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 (а.с.12), та виплачено грошові кошти підтвердженої шкоди по майну у сумі 79960,05 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №24357 від 25.07.2025 року (а.с.13).

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки врегульовано статтею 1188 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.п. (а) п. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:

а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом підпункту «в» пункту 38.2.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Доказів існування, передбачених пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підстав для звільнення відповідача від відповідальності за завдану шкоду суду не надано, і таких обставин з матеріалів справи не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, за аналізом наведених правових норм, позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, тобто до відповідача.

Разом з тим, з приводу відшкодування витрат на послуги аварійного комісара у сумі 4399,52 грн., які позивач вважає понесеними, в тому числі, витратами в порядку регресу у даній цивільній справі, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 753/21177/16-ц (провадження № 61-28918св18) дійшов висновку, що «визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами)».

Стороною позивача до суду надано звіт №210325 з оцінки вартості матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень колісного транспортного засобу, та висновок про вартість матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень колісного транспортного засобу, який був складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 . Також у матеріалах справи міститься платіжна інструкція №18472 від 05.06.2025 року про сплату позивачем МТСБУ на рахунок ФОП ОСОБА_3 суми 3224,00 грн. в рахунок оплати послуг аваркома (експерта) по справі №119371, згідно рах. №119371 від 28.04.2025 року, т.з. НОМЕР_1 .

Крім того, в матеріалах справи міститься копія платіжної інструкції №26985 від 25.08.2025 року про сплату позивачем МТСБУ на рахунок ТОВ «Аудатекс Україна» суми 1175,52 грн. Однак, жодних доказів до позову не долучено, які б підтверджували, що позивач звертався до ТОВ «Аудатекс Україна» з приводу проведення експертної оцінки вартості матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень колісного транспортного засобу.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення на його користь витрат по сплаті судового збору суд зазначає, що у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, на підставі ст.141 ЦПК України, задоволенню підлягає вимога про стягнення судових витрат по сплаті судового збору з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3281,74 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

частково задовольнити позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131) суму завданої майнової шкоди у розмірі 83184,05 грн., з якої 79960,05 грн. – страхове відшкодування, 3224,00 грн. – оплата послуг експерта, а також в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 3281,74 грн., а всього 86465 (вісімдесят шість тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн. 79 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.10.2026 року.

Суддя О. І. Окладнікова