Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №177/3889/25
Суддя: Окладнікова О. І.
Справа № 177/3889/25
Провадження № 2/191/1355/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Окладнікової О.І.,
за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
24.03.2026 року до суду з Софіївського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 14409,65 грн., а також судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
30.07.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Договір про надання коштів у кредит №8193512, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у розмірі 3700,00 грн. строком на 360 днів (з 30.07.2025 року по 24.07.2026 року), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95 %, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми кредиту (що становить 638,25грн.).
16.09.2025 року було укладено договір факторингу № 16/09/25, відповідно до якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №6546293.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Деал Фінанс Груп» за кредитним договором №8193512 від 30.07.2025 року в розмірі 14409,65 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 3700,00 грн., заборгованості за процентами - 2671,40 грн., заборгованості за комісією - 638,25 грн., неустойки - 7400,00 грн., які позивач просить стягнути із відповідача на свою користь, а також стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 25.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до слухання у судовому засіданні.
З 02.04.2026 року до 06.07.2026 року була призупинена робота Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області через атаку ворожих безпілотних літальних апаратів та пошкодження приміщення суду.
02.10.2026 року від представника відповідача - адвоката Єланського О.Г. надійшов відзив на позовну заяву, у якому адвокат зазначив, що відповідач ОСОБА_1 не погоджується та не визнає позовні вимоги у повному обсязі. До матеріалів позовної заяви не додано інформацію щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладення електронного договору, вчинених товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій, що викликає сумнів у тому, що відповідач взагалі вчиняв якісь дії, спрямовані на підписання договору про надання фінансових послуг, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог. До матеріалів позовної заяви додано ряд документів, які містять неповний номер банківської картки № НОМЕР_1 , на яку нібито було переказано відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3700,00 грн., тобто відсутні докази належності банківської карти, на яку було нібито перераховано грошові кошти саме відповідачу ОСОБА_1 . Також відсутні докази належності адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку нібито приходив одноразовий ідентифікатор для електронного підпису, саме відповідачу ОСОБА_1 . Окрім того, до матеріалів позовної заяви додано довідку АТ «ЮНЕКС БАНК» від 05.12.2025 року про успішне проведення платіжної операції №033539113020 про переказ коштів в розмірі 3700,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 . Жодного слова за договір кредиту №8193512 від 30.07.2025 року. Даною довідкою позивач обґрунтовує нібито переказ грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 , однак є незрозумілим, яке відношення має АТ «ЮНЕКС БАНК» до договору кредиту №8193512 від 30.07.2025 року, оскільки, відповідно до п. 2.1. договору кредиту №8193512 від 30.07.2025 року за цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника. У договорі кредиту №8193512 від 30.07.2025 року відсутнє будь-яке посилання на можливість іншої особи, яка не є стороною даного договору надання чи перерахування грошових коштів на будь-яких підставах. Також відсутні докази належності банківської карти, на яку було нібито перераховано грошові кошти саме відповідачу ОСОБА_1 . Окрім того, до матеріалів справи не додані Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» - які були б підписані відповідачем ОСОБА_1 , що свідчить про те, що останній не був з ними ознайомлений. До позовної заяви позивач додає розрахунок заборгованості за кредитним договором, який не відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, а отже не є належним доказом, який би підтверджував розмір заборгованості за кредитним договором. Крім того, вимоги про стягнення пені/неустойки на підставі статті 625 ЦК України за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошового зобов`язання у розмірі 7400,00 грн. - як сума заборгованості за пенею/неустойкою, є необґрунтованими, оскільки суперечать законодавству. Просили у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №8193512 від 30.07.2025 року - відмовити у повному обсязі у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
07.10.2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій зазначили, що посилання представника відповідача, щодо не укладання договору позики №8193512 є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, оскільки вказаний договір позики відповідачем підписано (акцептовано) оферту) одноразовим ідентифікатором, чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти Договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису Договору, а тому на думку позивача між сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строку та умов кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору шляхом вивчення дій зазначених вище. Твердження представника відповідача стосовно ненадання позивачем доказів перерахування коштів на картковий рахунок відповідача - не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи містяться наступні документи, які підтверджують перерахування коштів на картковий відповідача: довідка АТ «ЮНЕКС БАНК» про здійснення платіжної операції №033539113020; лист №19/11/25-19964 від 19.11.2025 р. виданий позикодавцем/ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що підтверджує видачу/перерахування на банківську карту відповідача/Клієнта онлайн-позики на підставі платіжної інструкції № 033539113020 від 30.07.2025 року. Таким чином, в матеріалах цивільної справи містяться докази перерахування коштів відповідачу, а посилання представника відповідача стосовно відсутності доказів зарахування коштів на картковий рахунок відповідача є безпідставні, оскільки саме боржник/відповідач має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав/має можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів. Просили позовні вимоги ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» задовольнити в повному обсязі.
Також від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимоги, у якій просили зменшити розмір позовних вимог і вважати їх наступними: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму заборгованості за Договором кредиту в розмірі 7009,65 грн., з яких: 3700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2671,40 грн. - сума заборгованості за процентами; 638,25 грн. - сума заборгованості за комісією; а також стягнути понесені судові витрати.
У сьогоднішнє судове засідання представник позивача не з`явився, просили проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з`явився, представник відповідача просив проводити розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог заперечують.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм оцінку, приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 30.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №8193512, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти у сумі 3700,00 грн., на погоджений умовами Договору строк, що складає 360 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту, які становлять 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, та комісію за надання кредиту у розмірі 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 638,25 грн.).
16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» укладено Договір факторингу №16/09/25, відповідно до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі прав вимоги.
На виконання вимог договору факторингу №16/09/25 від 16.09.2025 року, позивачем надано копію платіжної інструкції № 579936540.1 від 19.11.2025 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимог до Договору факторингу №16/09/25 від 16.09.2025 року, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14409,65 грн., з яких:
- 3700,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту;
- 2671,40 грн. - сума заборгованості по процентам;
- 638,25 грн. - комісія;
- 7400,00 грн. - неустойка.
На підтвердження суми заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості за договором позики №8193512 від 30.07.2025 року, яка становить загальний залишок заборгованості за наданим кредитом в сумі 14409,65 грн.
Крім того, позивачем надано лист ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 05.12.2025 року за вих. №21-16549, зі змісту якого вбачається, що 30.07.2025 20:22 на невстановлену картку номер НОМЕР_1 було перераховано суму 3700,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно із частинами першою та третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позичку частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.
Згідно з частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Враховуючи вищевикладене лист ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 21-16549 від 05.12.2025 року щодо перерахування коштів не являється належним доказом щодо отримання коштів відповідачем, так як не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Інших належних доказів, які б підтверджували отримання відповідачем грошових коштів від позивача на умовах договору кредитування, позивачем не надано.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є не достатнім для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами товариства та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти відповідачу, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також, за відсутності належних та допустимих доказів, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.
Згідно частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Таким чином, належних і достатніх доказів на підтвердження видачі первісним кредитором відповідачу коштів, зняття таких коштів відповідачем з рахунків, відкриття рахунків на ім`я відповідача (виписки з особового рахунку, копії квитанції, меморіального ордеру тощо) чи інших доказів, які б підтверджували факт отримання коштів відповідачем в розмірі, заявленому позивачем, до позовної заяви не долучено.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.І. Окладнікова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua