Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №206/5585/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/5585/26

Провадження 2-а/206/49/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Гаркуші В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач-2) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий зміст позовних вимог та позиції учасників справи

1. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Леонтенко Віктор Вікторович, звернувся до суду з позовом, у якому просить поновити строк звернення до суду, скасувати постанову № R402713 від 06 березня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

2. Позов обґрунтовано тим, що зазначеною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 17 000 грн за неприбуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Позивач заперечує отримання відповідного виклику та подання через електронний кабінет заяви про визнання порушення і згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

3. Позивач зазначає, що копії постанови не отримував, а про її існування дізнався після відкриття 08 липня 2026 року виконавчого провадження та застосування заходів примусового виконання. За його поясненнями, сплата штрафу і платежів, пов`язаних із примусовим виконанням, була зумовлена необхідністю усунути негативні наслідки такого виконання та не означала визнання вини.

4. Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 у відзиві від 09 жовтня 2026 року просить залишити позов без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, а в разі розгляду справи по суті — відмовити в задоволенні позову. Посилається на надходження 05 березня 2026 року заяви позивача через електронний кабінет, її підписання кваліфікованим електронним підписом та правомірність застосування спеціального порядку, передбаченого статтею 279-9 КУпАП.

5. Відповідач-2 вважає, що заява про визнання порушення є самостійною підставою для винесення постанови без складення протоколу та без участі особи; відомості заяви й Реєстру підтверджують порушення, а позивач не довів неправомірного використання свого електронного підпису. Стверджує, що копію постанови направлено до електронного кабінету позивача, який мав цікавитися результатом розгляду поданої ним заяви.

6. У відповіді на відзив від 13 жовтня 2026 року представник позивача підтримав позов, заперечив належність поданої копії заяви як підтвердження волевиявлення ОСОБА_1 , звернув увагу на відсутність електронного оригіналу, даних перевірки підпису й технічних відомостей про її подання, а також на неконкретизованість події неприбуття. Просив відхилити клопотання про залишення позову без розгляду.

ІІ. Процесуальний рух справи

7. Позов подано через підсистему «Електронний суд» 16 липня 2026 року. Ухвалою від 14 серпня 2026 року позивачу поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, з урахуванням особливостей статті 286 КАС України. Суд також витребував матеріали справи про адміністративне правопорушення та докази дотримання процедури її розгляду.

8. Ухвалою від 27 серпня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 залучено як третю особу на стороні відповідача та витребувано в нього матеріали адміністративної справи, зокрема повістку, докази її направлення і вручення, заяву про визнання порушення, відомості про її подання та електронну ідентифікацію особи, докази направлення постанови й документи про повноваження посадової особи. Ухвалою від 21 вересня 2026 року виправлено описку в даті продовження судового розгляду.

9. Ухвалою від 07 жовтня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 залучено як другого відповідача, виключено зі складу третіх осіб, розгляд справи розпочато спочатку та встановлено строк для подання відзиву. Повторно витребувано повні матеріали, на підставі яких винесено оскаржувану постанову, включно з відомостями щодо подання заяви через електронний кабінет та електронної ідентифікації.

10. До суду надійшли відзив відповідача-2 з додатками та відповідь на відзив. Водночас копію повістки, докази її доведення до відома позивача, електронний оригінал заяви або дані, що дозволяють перевірити її походження та електронний підпис, а також докази направлення постанови до електронного кабінету позивача суду не надано.

11. У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України їх неприбуття не перешкоджає розгляду справи. З огляду на відсутність потреби заслуховувати свідка чи експерта суд на підставі частини дев`ятої статті 205 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами. За частиною четвертою статті 229 КАС України фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється.

ІІІ. Обставини, встановлені судом, та докази

12. 06 березня 2026 року тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_3 виніс постанову № R402713, якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , накладено штраф у розмірі 17 000 грн за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

13. У постанові зазначено, що за результатами вивчення відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено неприбуття ОСОБА_1 за викликом до ТЦК та СП у строк і місце, зазначені в повістці, чим порушено статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Дати і часу такого неприбуття, номера повістки та конкретних обставин виклику постанова не містить.

14. Як підставу застосування спеціальної процедури у постанові зазначено надходження 05 березня 2026 року через електронний кабінет заяви про неоспорювання порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності особи. Відомості про отримання позивачем копії постанови у відповідній графі її паперової копії відсутні.

15. До відзиву додано скановану копію заяви від імені ОСОБА_1 , адресованої начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 . У заяві вказані персональні дані позивача та міститься загальне повідомлення про неприбуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнання правопорушення і згоду на притягнення до відповідальності за відсутності заявника. Наприкінці надруковано відомості про дату й час накладення кваліфікованого електронного підпису: 20:00:39 05.03.2026.

16. У відзиві відповідач-2 зазначає номер повістки 3669048 та ідентифікатор заяви S495AC449-787A-F011-AB23-00505684C39D. Однак саму повістку, відповідні витяги або електронні дані Реєстру, які конкретизують дату й обставини неприбуття та підтверджують подання заяви позивачем, до суду не надано. Заява також не містить номера повістки, дати виклику та дати неприбуття.

17. Витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19 лютого 2026 року № 53 підтверджено покладення тимчасового виконання обов`язків начальника на майора ОСОБА_3 . Передбачене наказом обмеження щодо організаційно-штатних і кадрових рішень не стосується розгляду справ про адміністративні правопорушення.

18. Постановою державного виконавця від 08 липня 2026 року відкрито виконавче провадження № 81434941 щодо примусового виконання оскаржуваної постанови. Позивач пов`язує свою обізнаність про притягнення до відповідальності саме з початком примусового виконання та звернувся до суду 16 липня 2026 року.

IV. Норми права, які застосовує суд

19. За частиною другою статті 2 КАС України суд перевіряє, зокрема, чи прийняте рішення суб`єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

20. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення покладається на відповідача — суб`єкта владних повноважень. За статтею 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у сукупності; жоден доказ не має наперед установленої сили.

21. За частиною дев`ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд залежно від значення цих доказів може, зокрема, розглянути справу за наявними в ній доказами.

22. Стаття 99 КАС України допускає подання електронних доказів у передбачених законом формах, у тому числі паперових копіях. Водночас за частиною п`ятою цієї статті, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

23. За статтями 9, 245, 251, 252, 280 КУпАП притягнення особи до адміністративної відповідальності потребує встановлення протиправного винного діяння на підставі належно досліджених фактичних даних. Відомості Реєстру та пояснення особи можуть бути доказами, однак підлягають оцінці разом з іншими матеріалами щодо конкретної події.

24. Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за відповідні порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період. Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює обов`язок громадян з`являтися за викликом до відповідних органів у визначених законом випадках. Для висновку про порушення цього обов`язку мають бути встановлені конкретний виклик, обов`язок особи прибути та факт його винного невиконання.

25. Частини шоста і сьома статті 258 КУпАП передбачають різні підстави для розгляду справ за статтями 210, 210-1 КУпАП без складення протоколу: неприбуття належно повідомленої особи за наявності підтвердних документів або подання особою заяви про неоспорювання порушення та згоду на притягнення до відповідальності за її відсутності.

26. Стаття 279-9 КУпАП дозволяє особі подати відповідну заяву особисто в письмовій формі або через електронний кабінет. Після її отримання уповноважена посадова особа повинна перевірити викладені фактичні дані та ухвалити постанову з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП. Отже, спеціальний порядок не скасовує вимог щодо встановлення події та складу правопорушення.

27. Стаття 283 КУпАП вимагає зазначати у постанові опис обставин, установлених під час розгляду справи. Для постанов, ухвалених за заявою особи у порядку статті 279-9 КУпАП, передбачені додаткові відомості про таку заяву та порядок виконання штрафу; ці вимоги доповнюють загальні вимоги до змісту постанови.

28. За статтею 38 КУпАП стягнення за правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, вчинені в особливий період, може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення. Перевірка цих строків потребує встановлення відповідних дат.

29. Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Пункт 3 частини третьої статті 286 КАС України надає суду повноваження скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

V. Мотиви та висновки суду

30. Насамперед суд оцінює клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду. Строк звернення поновлено ухвалою від 14 серпня 2026 року з огляду на повідомлені позивачем обставини отримання відомостей про постанову після відкриття виконавчого провадження та звернення до суду невдовзі після цього. За статтею 123 КАС України ці підстави можуть бути повторно оцінені після дослідження доказів.

31. Відповідач-2 не надав доказів, які підтверджують дату направлення постанови до електронного кабінету позивача та дозволяють встановити його обізнаність про постанову раніше зазначеного ним часу. Саме твердження у відзиві про направлення постанови не замінює відповідних відомостей інформаційної системи.

32. Подання оспорюваної заяви від 05 березня 2026 року належними доказами не підтверджене з мотивів, наведених нижче. Тому покладення на позивача обов`язку з березня 2026 року цікавитися результатом розгляду саме цієї заяви ґрунтується на не встановленій судом передумові. Сплата штрафу після початку примусового виконання також не доводить отримання постанови у березні 2026 року.

33. Позов подано 16 липня 2026 року, тоді як виконавче провадження відкрито 08 липня 2026 року. Сукупність наявних матеріалів не спростовує обставин, з огляду на які строк було поновлено. Підстав для зміни попереднього висновку про поважність причин пропуску строку та залишення позову без розгляду суд не встановив.

34. Щодо суті спору суд погоджується з відповідачем-2 у тому, що належно подана заява за статтею 279-9 КУпАП може бути самостійною підставою для розгляду справи без складення протоколу та без участі особи. Тому відсутність протоколу чи окремого виклику на такий розгляд не становить самостійної достатньої підстави для скасування постанови. Однак необхідно підтвердити волевиявлення саме тієї особи, яку притягають до відповідальності.

35. Позивач послідовно заперечує подання заяви. За таких обставин істотне значення мають її електронний оригінал, перевірювані відомості про підписання або інші належні дані ідентифікації, які пов`язують відповідну дію з позивачем. Суд витребовував матеріали щодо подання заяви та електронної ідентифікації, проте їх у відповідному обсязі не отримав.

36. Подана сканована копія відтворює текст заяви і надрукований запис про дату та час накладення КЕП. Цей запис не дає змоги перевірити наявність підпису, особу підписувача та відповідність відтвореного тексту підписаному електронному документу. Персональні дані в тексті та наведений у відзиві ідентифікатор заяви самі по собі не усувають цих сумнівів.

37. Суд не відхиляє документ лише через його електронне походження або подання паперової копії. Вирішальними є конкретне заперечення авторства, відсутність доступного для перевірки електронного оригіналу та ненадання витребуваних відомостей, які дозволяли б перевірити достовірність копії. За цих обставин суд має обґрунтовані сумніви щодо її відповідності оригіналу і на підставі частини п`ятої статті 99 КАС України не бере цю копію до уваги як доказ подання ОСОБА_1 заяви про визнання правопорушення.

38. Посилання відповідача-2 на юридичну силу кваліфікованого електронного підпису не усуває необхідності встановити факт накладення такого підпису на конкретну заяву. Вимога довести компрометацію ключа не може замінити первинне підтвердження того, що спірний документ підписаний відповідним підписом позивача. Суд не встановлює факту підроблення заяви, а констатує недостатність доказів її подання позивачем.

39. Крім того, оскаржувана постанова не містить конкретної дати й часу неприбуття, номера повістки та обставин виникнення відповідного обов`язку. Загальна вказівка на неприбуття у строк і місце, зазначені в повістці, без самої повістки або інших даних, що конкретизують виклик, не дозволяє встановити, яку саме подію було предметом розгляду.

40. Номер повістки, наведений лише у відзиві, не усуває цього недоліку. Суду не надано документа чи відомостей Реєстру, за якими можна перевірити дату виклику, строк прибуття, доведення виклику до відома позивача та факт невиконання обов`язку. Посилання у постанові на Реєстр не є поданням самих відповідних реєстрових даних для їх судової перевірки.

41. Навіть текст поданої копії заяви не конкретизує дату неприбуття або повістку, якої він стосується. Тому незалежно від оцінки її походження така загальна інформація у сукупності з іншими наданими матеріалами не дозволяє перевірити індивідуалізовану подію порушення та дотримання строків притягнення до відповідальності. Дата заяви не може автоматично замінити дату вчинення правопорушення.

42. Суд не робить висновку про закінчення строків накладення стягнення, оскільки належних вихідних даних для такого обчислення немає. Відсутність цих даних оцінюється як складова недоведеності обставин, на підставі яких прийнято постанову, а не як самостійно встановлена підстава закриття за пунктом 7 статті 247 КУпАП.

43. Водночас повноваження ОСОБА_3 як тимчасово виконуючого обов`язки начальника підтверджено наказом від 19 лютого 2026 року № 53. Суд не встановив підстав для скасування постанови через непідтверджені повноваження посадової особи. Дотримання вимоги про мінімальний розмір штрафу також не усуває недоліків доказування фактичних підстав відповідальності.

44. Невручення копії постанови саме по собі не доводить відсутності складу правопорушення. У цій справі воно має значення насамперед для оцінки причин пропуску строку звернення до суду. Так само сплата штрафу на стадії примусового виконання не позбавляє особу права на оскарження постанови та не замінює доказів її правомірності.

45. Відповідачу-2 була надана можливість подати докази та пояснення; відповідні матеріали неодноразово витребовувалися судом. Посилання на ведення адміністративної справи в електронному вигляді не звільняє орган від надання електронних матеріалів або їх належних копій. Неповне виконання ухвал оцінюється разом з іншими обставинами та не є автоматичною підставою задоволення позову.

46. Наявні докази у своїй сукупності не підтверджують конкретної події винного неприбуття ОСОБА_1 за викликом, а також його належного волевиявлення щодо застосування спеціальної процедури. Відповідач-2 не виконав обов`язку доведення правомірності постанови. Припущення щодо відсутніх обставин не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість особи.

47. Виявлені недоліки стосуються не лише оформлення постанови, а доказового підтвердження події та складу правопорушення. За результатами судової перевірки, з урахуванням неусунених сумнівів, які тлумачаться на користь особи, суд доходить висновку про необхідність скасування постанови та закриття справи на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП і пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України. Підстав для направлення справи на новий розгляд з метою повторного збирання доказів обвинувачення суд не вбачає.

48. Оскаржувану постанову прийнято посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_6 цього рішення не приймав; самостійних оскаржуваних дій чи рішень цього органу в межах заявленого предмета спору не встановлено. Тому вимоги до відповідача-2 підлягають задоволенню, а у вимогах до відповідача-1 слід відмовити. Позов загалом підлягає частковому задоволенню.

VI. Судові витрати

49. За подання позову сплачено 533 грн судового збору, що підтверджується квитанцією № 14151367073 від 15 липня 2026 року. Платником у квитанції зазначено ОСОБА_4 , а у призначенні платежу вказано сплату судового збору за позовом ОСОБА_1 .

50. Рішенням Конституційного Суду України від 09 вересня 2026 року № 10-р(ІІ)/2026 відповідним приписам статті 4 Закону України «Про судовий збір» надано конституційно узгоджене тлумачення, за яким вони не передбачають справляння судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та відповідної апеляційної скарги. Суд враховує це обов`язкове тлумачення при вирішенні справи.

51. Оскільки за подання такого позову судовий збір не підлягає справлянню, сплачена сума не покладається на відповідачів у порядку розподілу судових витрат. Питання її повернення з бюджету може бути вирішене окремо у встановленому законом порядку за належним зверненням платника. Підстав для стягнення інших судових витрат за наявними матеріалами суд не встановив.

Керуючись статтями 2, 9, 72–77, 80, 90, 99, 123, 139, 205, 229, 241–246, 250, 268, 271, 272, 286 КАС України, статтями 9, 38, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 258, 279-9, 280, 283 КУпАП, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду — відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення — задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 № R402713 від 06 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, у якій винесено постанову № R402713 від 06 березня 2026 року, — закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 — відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів не стягувати.

Копію повного рішення невідкладно надіслати ОСОБА_1 та його представнику адвокату Леонтенку Віктору Вікторовичу, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку статті 271 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його апеляційного оскарження — з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів. Оскільки рішення ухвалено в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 (у постанові — вул. Олександра Данченка).

Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач-2: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя В.В. Гаркуша