Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №214/2290/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2290/26

2/214/3488/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 вересня 2026 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі – Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Єлісєєв Дмитро Олексійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений 31 травня 2017 року між нею та відповідачем і зареєстрований Палацом реєстрації цивільного стану провінції Хейлунцзян, що підтверджується свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_1 . Від шлюбу дітей немає. Подружні відносини були припинені через те, що між позивачем та відповідачем сформувались різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, тому позивач вважає, що сім`я розпалась остаточно і відновлена бути не може.

Позивач у судове засідання не з`явилась, але її представник надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд розглянути справу за його відсутності та за відсутності позивача.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, тому суд на підставі наявних у справі доказів та зі згоди сторони позивача уважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд уважає за можливе ухвалити рішення за відсутності сторін, зазначивши наступне.

Так, позивач та відповідач перебувають у шлюбі з 31 травня 2017 року, зареєстрованому Палацом реєстрації цивільного стану провінції Хейлунцзян, що підтверджується свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_1 , від шлюбу дітей не мають. Однак, сторони припинили шлюбно-сімейні відносини, позивач на примирення не згодна.

З огляду на те, що позивач є громадянкою України, а відповідач є громадянином Китайської Народної Республіки, то правовідносини пов`язані із розірванням шлюбу, який був укладений в Китайській Народній Республіці, є такими, що містять «іноземний елемент».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право», іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право України» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Згідно ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків. Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (ст. 13 цього Закону).

Постановою Верховної РадиУкраїни №2996-XII від 05.02.1993 року ратифіковано Договір, підписаний 31 жовтня 1992 року між Україною і Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, який набув чинності 19 січня 1994 року.

Як зазначено у ч. 1 ст. 29 Договору між Україною і Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, документи, які були складені або засвідчені судом чи іншою компетентною установою однієї Договірної Сторони, дійсні при наявності підпису та офіційної печатки. У такому вигляді вони можуть прийматися судом або іншою компетентною установою другої Договірної Сторони без легалізації.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно ст. 110 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд уважає за можливе ухвалити рішення про розірвання шлюбу, так як подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з огляду на характер спору, відсутність вимог про компенсацію понесених позивачем витрат по сплаті судового збору, на підставі ст.141 ЦПК України суд вважає за можливе залишити їх за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.104, 105, 112-115 СК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Єлісєєв Дмитро Олексійович, задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 31 травня 2017 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , і зареєстрований Палацом реєстрації цивільного стану провінції Хейлунцзян, відповідно до свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст. 285 ЦПК України, та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Попов.