Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №185/11331/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11331/26

Провадження № 2/185/9837/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Садової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, суд

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Остапуля Н.П. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просила суд: поділити квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності наступним чином: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , стягнути з відповідача судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що з 27.08.2013 сторони перебувають у шлюбі. На даний час в провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. 04.04.2017 подружжя придбали у власність квартиру АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що в порядку поділу майна за ним необхідно визнати право власності на 1/2 частку спірної квартири.

Ухвалою від 21.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом/повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача адвокат Остапуля Н.П. не з`явився, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд ухвалює у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В силу ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що сторони з 27 серпня 2013 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 від 27.08.2013.

04 квітня 2017 року, під час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу № 1-709, посвідченого Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 , яку зареєстрували на ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Реєстру речових прав на нерухоме майно № 719158512124 від 05 травня 2026 року.

Звертаючись до суду з позовом зазначає про необхідність поділу спільного майна.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Оскільки у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (ст. ст. 77, 78ЦПК України) і це є її процесуальним обов`язком (ст. ст. 12, 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В даному випадку у суду відсутні правові підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя у спільному майні.

Таким чином, оскільки квартира АДРЕСА_1 була набута у власність під час перебування сторонами у зареєстрованому шлюбі, на підставі ст. 61 СК України вона є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя - сторін у справі, а тому вказане майно подружжя підлягає поділу.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача, отже з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 551,50 грн. за подачу позову до суду.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя – задовольнити.

Поділити квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності наступним чином:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 551 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят одна) гривні 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя С. Г. Юдіна