Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №185/14294/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №185/14294/26

Суддя: Косюк А. П.

Справа № 185/14294/26

Провадження № 1-кп/185/1773/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в умовах дії воєнного стану в залі суду в м. Павлограді матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041370001129 від 17 липня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Павлограді Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді оператора безпілотних літальних апаратів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , приблизно о 04.30 годині 08 липня 2026 року (більш точний час не встановлений), перебуваючи біля приміщення магазину ТОВ «АТБ-маркет» по вул. Преображенській, буд. 3а, м. Павлограда, Дніпропетровської області, де на землі побачив банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 . В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення вказаної банківської карточки з корисливих мотивів.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на привласнення вказаної банківської картки, ОСОБА_3 , приблизно о 04.30 годині 08 липня 2026 року (більш точний час не встановлений), перебуваючи біля приміщення ТОВ «АТБ Маркет» по вул. Преображенська, буд. 3а, м. Павлограда, Дніпропетровської області, не вчинив жодних дій щодо встановлення власника картки та її повернення, маючи на меті подальше використання вказаної картки у власних корисливих цілях, а саме для заволодіння грошовими коштами, привласнив зазначену пластикову банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , яка оформлена на ім`я ОСОБА_6 яка, згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційними документами, тобто електронними платіжними документам, засобами доступу до банківських рахунків, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, в цей же день, 08 липня 2026 року, приблизно о 04:30 (більш точний час не встановлений), ОСОБА_3 , розуміючи що на раніше знайденій банківській карточці можуть бути грошові кошти, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення грошових коштів потерпілого ОСОБА_6 , який є власником банківської карти АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , не припиняючи свої злочинні дії, достовірно знаючи, що на території України згідно указу Президента України введено воєнний стан, переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, маючи при собі раніше знайдену банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , та не маючи законних підстав на вчинення будь-яких операцій по банківській картці з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, прийшов до заправки АЗС «АМІК Україна», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська 573А, де у період часу з о 05 год. 10 хв. по 05 год. 40 хв., скористався банківською платіжною карткою № НОМЕР_2 , шляхом проведення 10 транзакцій через термінал, розрахувавшись за придбаний товар на загальну суму 4460 гривень 40 копійок.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів, 08 липня 2026 року ОСОБА_3 прийшов до магазину ТОВ «АТБ-маркет», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Нова буд. 2, де у період часу з 05 год. 50 хв. по 6 год. 20 хв. скористався банківською платіжною карткою № НОМЕР_2 , шляхом проведення 7 транзакцій через термінал, розрахувавшись за придбаний товар на загальну суму 2467 гривень 69 коп.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів, 08 липня 2026 року ОСОБА_3 прийшов до магазину ТОВ «АТБ-маркет», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леоніда Каденюка буд. 12, у період часу з 06 год. 49 хв. по 06 год. 51 хв., скористався банківською платіжною карткою № НОМЕР_2 , шляхом проведення 3 транзакцій через термінал, розрахувавшись за придбаний товар на загальну суму 1291 гривень 53 коп.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів, 08 липня 2026 року ОСОБА_3 пішов до АЗС «Укр нафта», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська 132А, де ОСОБА_3 , у період часу з 08 год. 27 хв. по 8 год. 42 хв., скористався банківською платіжною карткою № НОМЕР_2 , шляхом проведення 5 транзакцій через термінал, розрахувавшись за придбаний товар на загальну суму 2110 гривень 92 копійок.

Своїми злочинними діями ОСОБА_3 , усвідомлюючи злочинний характер вчинюваних дій та розуміючи, що такі дії є засобом для досягнення протиправної мети, діючи в умовах воєнного стану, 08 липня 2026 року, вчинив викрадення грошових коштів, які перебували на банківському рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_6 , шляхом розрахування банківською картою АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 за товар в магазинах, завдавши тим самим ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 10330 грн. 14 коп.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за:

- ч. 1 ст.357 КК України, як привласнення офіційного документу з корисливих мотивів;

- ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

24 серпня 2026 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, яка була надана в підготовче судове засідання разом з обвинувальним актом.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 згоден з кваліфікацією дій, саме за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме привласнення офіційного документу з корисливих мотивів та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану і визнає обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 :

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим покаранням остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України.

В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та ухвалити вирок, призначивши обвинуваченому узгоджене сторонами покарання, обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, в скоєному розкаявся, зазначивши, що він добровільно відшкодував завданий збиток та згоден з узгодженим покаранням. Захисник також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджене покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засіданні не з`явився, надав заяву про згоду прокурору у вказаному кримінальному провадженні на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та розгляд даного кримінального провадження за його відсутності. Матеріальний збиток йому відшкодовано.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.

Згідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком та тяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для прокурора, підозрюваного і обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного – також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Дії ОСОБА_3 суд вважає правильно кваліфіковано за:

- ч. 1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційного документу з корисливих мотивів;

- ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

За місцем проживання обвинувачений характеризується задовільно, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 24 серпня 2026 року і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався і підстав для його обрання не має.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

У справі процесуальних витрат та речових доказів не має.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 серпня 2026 року укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим покаранням остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua