Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №185/6038/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6038/26

Провадження № 2/185/7025/26

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Садової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калінінської районної в місті Донецьку ради про визнання права власності на житло, суд -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача – ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Калінінської районної в місті Донецьку ради у якому просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 49,2 кв.м., житлову площу 26,7 кв.м.

У обґрунтування позову представник позивача зазначила, що 05.05.2000 позивачка набула у власність шляхом купівлі квартиру АДРЕСА_1 . Договір зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації міста Донецька 20.06.2000 р. в реєстрову книгу № 1/17дк (283) за реєстровим номером 456. Відповідно до технічного паспорту виданого власниці ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленому Бюро технічної інвентаризації міста Донецька 24.05.2002, двокімнатна квартира знаходиться на третьому поверсі триповерховому житловому будинку. Квартира має загальну площу 49,2 кв м, житлову – 26,7 кв. м та складається з кімнат 12,5 та 14,2 кв м, кухні, ванної кімнати, туалету, коридору, кладовки. 11.02.2026 року позивачка звернулася до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради із заявою № 71441248 щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . У відповідь позивачка отримала Рішення відмову в проведенні реєстраційних дій від 17.02.2026 року за № 83337533, оскільки право власності позивачки неможливо підтвердити з тих причин, що Бюро технічної інвентаризації міста Донецька, яке здійснювало реєстрацію прав власності на нерухоме майно та його архівні документи залишилися на тимчасово окупованій території України. Відтак з огляду на викладене у позивача виникла необхідність для звернення до суду для захисту своїх законних прав та інтересів.

Представник позивача – адвокат Лимар А.В. у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача Калінінської районної в місті Донецьку ради у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

На підставі ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі договору купівлі-продажу квартири від 05.05.2000 посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Некрасової О.О., ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 .

Вказаний договір зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації міста Донецька 20.06.2000 р. в реєстрову книгу № 1/17дк (283) за реєстровим номером 456.

Відповідно до технічного паспорту виданого власниці ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленому Бюро технічної інвентаризації міста Донецька 24.05.2002, двокімнатна квартира знаходиться на третьому поверсі триповерховому житловому будинку. Квартира має загальну площу 49,2 кв. м, житлову – 26,7 кв. м та складається з кімнат 12,5 та 14,2 кв. м, кухні, ванної кімнати, туалету, коридору, кладовки.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості щодо зареєстрованого права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з Законом України «Про правовий режим воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами), з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дія якого продовжена до теперішнього часу.

11.02.2026 року позивачка звернулася до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради із заявою № 71441248 щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного реєстратора прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради № 83337533 від 17.02.2026, щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 позивачі відмовлено у реєстрації права власності на вказану квартиру, з тих підстав, що отримати інформацію про зареєстровані речові права на квартиру неможливо через знаходження адміністративного центру Донецької області м. Донецьк в тимчасовій окупації Російською Федерацією, а подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, У зв`язку з тим, що адміністративний центр Донецької області м. Донецьк є тимчасово окупованою РФ.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

У відповідності із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачкою було доведено його право власності на спірну квартиру, проте, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дані відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території (адміністративний центр Донецької області м. Донецьк) на даний час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує її право власності, у зв`язку з чим, заявлені нею позовні вимоги до Калінінської районної в місті Донецьку ради підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11-13, 81, 95, 263-265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Калінінської районної в місті Донецьку ради про визнання права власності на житло - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 49,2 кв.м., житлову площу 26,7 кв.м.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Калінінська районна в місті Донецьку рада, код ЄДРПОУ 04053111, адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Транспортна, 2.

Суддя С. Г. Юдіна