Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №171/3968/25
Суддя: Майна Г. Є.
Єдиний унікальний номер справи 171/3968/25
Провадження № 2/183/5873/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з участю: секретаря судового засідання – Федорової Є. П.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в обґрунтування якого зазначає, що він перебував у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який розірвано рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 26.02.2020. Від шлюбу сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого згідно з судовим наказом Мар`їнського районного суду Донецької області від 20 вересня 2019 року з позивача стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів, щомісячно, починаючи з 13 серпня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Після ухвалення судового наказу його сімейний та матеріальний стан істотно змінився, оскільки він повторно одружився та має ще одну дитину, на утримання якої згідно з судовим наказом Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2025 року з нього також стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу). Крім того, у провадженні суду перебуває позов його теперішньої дружини про стягнення аліментів на її утримання до досягнення їхньою спільною дитиною трирічного віку. Він вважає, що, у разі задоволення зазначеного позову загальний розмір відрахувань із його доходу може становити 75%, що перевищуватиме встановлене ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» обмеження у 70 %. З урахуванням необхідності забезпечення належного утримання обох дітей, здійснення обов`язкових платежів та витрат на лікування, він вважає, що визначений раніше розмір аліментів не відповідає його матеріальним можливостям.
У зв`язку з чим, просить зменшити розмір аліментів, установлених судовим наказом Мар`їнського районного суду Донецької області у справі № 183/10767/24 від 20 вересня 2019 року, які стягуються з нього на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця.
Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, передано за підсудністю на розгляд Самарівському міськрайонному суду Дніпропетровської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
12 травня 2026 року ця цивільна справа надійшла з Апостолівського районного суду Дніпропетровської області до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 травня 2026 року головуючим суддею у цій справі визначена суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є. та 13 травня 2026 року справу передано головуючому судді.
Ухвалою суду від 13 травня 2026 року цивільну справу № 171/3968/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, повернуто до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області для виконання вимог ч. 5-11 ст. 272, ч. 3 ст. 31 ЦПК України.
22 липня 2026 року ця цивільна справа надійшла з Апостолівського районного суду Дніпропетровської області до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою судді від 23 липня 2026 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду за правилами загального позовного провадження і відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання. Цією ж ухвалою сторонам відповідачеві було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву та роз`яснено його право подати зустрічний позов.
Відзив на адресу суду не надходив.
Позивач у підготовче засідання не з`явився, засобами поштового зв`язку направив на адресу суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явилась, через канцелярію суду подала заяву, у якій позовні вимоги визнала у повному обсязі та просила проводити розгляд справи за її відсутності.
У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, дійшов до таких висновків.
Судом установлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16 січня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Мар`їнського районного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 16 (а.с. 10).
Також судом установлено, що судовим наказом Мар`їнського районного суду Донецької області від 20 вересня 2019 року у справі № 237/4220/19 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 серпня 2019 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 7).
Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 26 лютого 2020 року у справі № 237/4828/19 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 вересня 2007 року Мар`їнським районним управлінням юстиції Донецької області, актовий запис № 102, розірвано (а.с. 14).
Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 18 вересня 2021 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 , яка після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 », про що Новогродівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області складено актовий запис № 85 (а.с. 12). Від зазначеного шлюбу подружжя має сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 27 грудня 2022 року Селидівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області, актовий запис № 111 (а.с. 11).
Також установлено, що судовим наказом Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2025 року у справі № 185/7714/25 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 липня 2025 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8).
Крім того, ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року у справі № 185/7715/25 відкрито провадження за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення їхньою дитиною трирічного віку. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами (а.с. 9). Водночас матеріали цієї справи не містять відомостей про ухвалення судового рішення за результатами розгляду зазначеного позову.
Відповідно до довідки про доходи, виданої філією «Вантажно-транспортне підприємство «Павлоградвантажтранс» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_1 працює на зазначеному підприємстві за основним місцем роботи на посаді техніка. За період із січня до серпня 2025 року його загальний дохід, який обліковується для примусового стягнення аліментів, становив 190 290,01 грн, сума податків та зборів – 43 766,70 грн, сума доходу до виплати – 146 523,31 грн. Заборгованість із заробітної плати відсутня (а.с. 13).
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Разом з тим, статтею 141 СК України визначено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
За змістом статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 76, 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При розгляді цієї категорії справ необхідно також врахувати, що стягувані аліменти є власністю дитини (частина перша статті 179 СК України), а в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (статті 142, 181 СК України), у тому числі й на рівне утримання батьками. У справі "Хант проти України" вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.
11 липня 2017 року Європейським судом з прав людини було ухвалено рішення у справі "М.С. проти України", у якому йдеться визначення "інтересів дитини", їх місця у взаємовідносинах між батьками.
На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Статтею 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
З огляду на викладене, суд зазначає, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, необхідно з`ясувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і чи впливає ця зміна на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, змінилися сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.
При цьому слід враховувати, що зміна сімейного стану народження дитини від іншого шлюбу, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, а позивач повинен довести належними та допустимими доказами погіршення свого майнового стану.
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071, від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20, від 30 серпня 2021 року у справі №301/2160/20.
Особа, яка сплачує аліменти платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 як на підставу для зменшення розміру аліментів посилається на істотну зміну свого сімейного та матеріального стану, зокрема укладення повторного шлюбу, народження другої дитини та виникнення додаткового обов`язку щодо її утримання на підставі судового рішення.
Таким чином, після визначення первісного розміру аліментів у позивача виник додатковий обов`язок щодо утримання другої дитини, внаслідок чого змінилися його сімейний стан та обсяг майнових зобов`язань. При цьому встановлення судовими наказами обов`язку сплачувати аліменти на утримання кожної з двох дітей у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) свідчить про збільшення загального аліментного навантаження на позивача порівняно з обставинами, які існували на час видачі судового наказу від 20 вересня 2019 року.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем належними письмовими доказами підтверджено зміну його сімейного стану та збільшення обсягу майнових зобов`язань після визначення первісного розміру аліментів. З цих підстав, суд сприймає доводи сторони позивача обґрунтованими та сприймає вказану обставину як свідчення зміни його сімейного стану у розумінні ч. 1 ст. 192 СК України.
Таким чином, суд приходить до висновку що, вказані позивачем підстави в обґрунтування зміни розміру аліментів заявлені в межах ст. 192 СК України та повинні бути враховані судом.
З наведеного убачається, що розмір аліментів визначений судовим наказом суду має бути змінений з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Ураховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, зважаючи на зміну сімейного та матеріального стану позивача, наявність у нього двох неповнолітніх дітей, обов`язок щодо утримання яких покладено на нього законом, його працездатність, відсутність відомостей про встановлення йому інвалідності чи наявність хронічних захворювань, а також доказів придбання ним коштовного рухомого чи нерухомого майна або наявності значних грошових вкладів у банківських установах, беручи до уваги повне визнання відповідачем заявлених позовних вимог, яке не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, зокрема неповнолітньої дитини, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, а також ураховуючи встановлений законом мінімальний гарантований розмір аліментів та необхідність забезпечення рівності прав дітей на належне утримання батьками, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та зменшення розміру аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На переконання суду вказаний розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Мар`їнського районного суду Донецької області від 20 вересня 2019 року у справі № 237/4220/19, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на 1/6 частку від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .
Рішення суду складено і підписано 20 жовтня 2026 року.
Суддя Г.Є. Майна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua