Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №178/2650/25 — Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №178/2650/25

Суддя: Лісняк В. В.

Справа № 178/2650/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Лісняк В.В.

за участі секретаря: Гриценко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з цим позовом і вказав, що з 02 березня 2016 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , однак подружні стосунки між сторонами не склалися та згодом шлюб було розірвано на підставі рішення суду. Від даного шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року з позивача щомісячно стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 16 листопада 2017 року.

20 вересня 2019 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 20 вересня 2019 року Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Від вказаного шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина – ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 03 грудня 2021 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). Позивач зазначає, що він сумлінно виконує свої батьківські обов`язки з приводу надання матеріальної допомоги дитині від першого шлюбу, а також утримує свою дитину від другого шлюбу. Враховуючи той факт, що на утриманні позивача на даний час перебуває ще дитина від другого шлюбу, його сімейний стан порівняно з часом ухвалення судом рішення про стягнення з нього аліментів на утримання сина від першого шлюбу значно змінився. У зв`язку з цією обставиною, дитина позивача від другого шлюбу виявилась менш забезпеченою ніж донька від першого шлюбу, на утримання якої він сплачує аліменти. Тому, з урахуванням викладеного позивач звернувся до суду з цим позовом і просить зменшити розмір аліментів, який стягується з нього на підставі рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року з частки з усіх видів заробітку (доходу) на 1/8 частину з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також зобов`язати орган ДВС здійснити перерахунок за виконавчим листом № 2/178/841/17.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про день слухання справи сповіщена, причини своєї неявки суду не повідомила.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, що не з`явились.

Перевіривши матеріали справи суд вважає, що вимоги позивача мають бути задоволені частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року з позивача щомісячно стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 16 листопада 2017 року.

20 вересня 2019 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 20 вересня 2019 року Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Від вказаного шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина – ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 03 грудня 2021 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Частиною третьою статті 3ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Відповідно до вимог ст.ст. 150, 157 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Відповідно до вимог ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно частини другої ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються ст. ст. 180, 192 СК України. Так, відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст.191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22.

У відповідності до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

З урахуванням змін, які були внесені до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, що регулює сімейні правовідносини щодо утримання неповнолітніх дітей, наявність у відповідача від різних шлюбів двох неповнолітніх дітей, на утримання однієї з яких з нього стягуються аліменти на підставі рішення суду в розмірі частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину, до її повноліття, суд приходить до висновку можливість стягнення з позивача аліментів у розмірі 1/6 частини на утримання дитини ОСОБА_4 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому, суд вважає за належне, почати здійснення перерахунку стягуваних аліментів з дати подачі цієї позовної заяви до суду, оскільки початок перерахунку стягнутих аліментів по виконавчому листу № 2/178/841/17, 178/1512/17 з 30 листопада 2021 року може суперечити інтересам малолітньої ОСОБА_4 та може призвести до виникнення заборгованості у матері дитини – ОСОБА_2 перед позивачем. Таким чином, зазначений висновок суду буде відповідати нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітніх дітей. Аналогічна позиція висвітлена у рішенні Європейського суду з прав людини «Хант проти України», в якому суд зазначив про те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага. Однак при цьому особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати інтереси батьків.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, з урахуванням наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

За правилами ст.191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а розмір аліментів зменшенню з частини до 1/8.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі виконавчого листа № 2/178/841/17, 178/1512/17 - з частини на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.

Зобов`язати Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) здійснити перерахунок за виконавчим листом № 2/178/841/17, 178/1512/17, виданим 14 грудня 2017 року, ВП № 56143337, починаючи з 04 грудня 2025 року.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В. В. Лісняк

р

Оригінал: reyestr.court.gov.ua