Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №308/12504/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12504/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Усенка Михайла Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833 від 19.07.2023 року в загальному розмірі 121500,00 грн, з яких: 15000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 106500,00 грн – заборгованість за процентами; судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 15000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору строк кредитування становить 360 днів. Дата надання кредиту – 19.07.2023 року, дата погашення кредиту – 13.07.2024 року.

Згідно з пунктом 1.4.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується в межах усього строку кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 15000,00 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування з використанням реквізитів платіжної картки, зазначеної відповідачем під час оформлення кредиту.

Однак відповідач належним чином узяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредитні кошти та проценти за користування ними у встановлені договором строки не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість.

21.02.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №21/02/2024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», визначених у Реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833 від 19.07.2023 року.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача за кредитним договором становила 78900,00 грн, з яких: 15000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 63900,00 грн – заборгованість за процентами; 0,00 грн – заборгованість за штрафом.

Оскільки станом на дату укладення Договору факторингу №21/02/2024 строк дії кредитного договору не закінчився, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», посилаючись на положення пунктів 1.4.1, 5.1 кредитного договору та статей 1048, 1050, 1054 ЦК України, продовжило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у період з 23.02.2024 року по 13.07.2024 року, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на дату звернення до суду загальна заборгованість ОСОБА_1 за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833 від 19.07.2023 року становить 121500,00 грн, з яких: 15000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 106500,00 грн – заборгованість за процентами; 0,00 грн – заборгованість за штрафом.

Позивачем на адресу відповідача направлялася досудова вимога про погашення кредитної заборгованості, однак заборгованість відповідачем погашена не була.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення йому смс-повідомлення про виклик в судове засідання на номер телефону, зазначений у позовній заяві, яке ним було отримано, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Інші процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.09.2026 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.09.2026 року, закрито підготовче судове засідання та призначено до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази з погляду їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд доходить такого висновку.

Судом установлено, що 19.07.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 15000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору строк кредитування становить 360 днів. Дата надання кредиту – 19.07.2023 року, дата погашення кредиту – 13.07.2024 року.

Відповідно до пункту 1.4.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується в межах усього строку кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору.

Згідно з пунктом 3.1 кредитного договору проценти, що нараховуються за договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році.

Укладення договору здійснювалося сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», доступ до якої забезпечувався відповідачу через вебсайт або мобільний застосунок «Credit7».

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано копію Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833 від 19.07.2023 року, додаток №1 до договору, паспорт споживчого кредиту, анкету-опитувальник клієнта-фізичної особи, довідку про ідентифікацію та інші матеріали кредитної справи.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання за договором та надало відповідачу кредитні кошти в сумі 15000,00 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування з використанням реквізитів платіжної картки відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

21.02.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №21/02/2024, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833 від 19.07.2023 року.

Факт переходу права вимоги підтверджується Договором факторингу №21/02/2024 від 21.02.2024 року, Актом приймання-передачі Реєстру боржників, Витягом із Реєстру боржників до вказаного договору, платіжною інструкцією до Договору факторингу та іншими наданими позивачем доказами.

Будь-яких доказів того, що відповідач повернув отримані кредитні кошти та сплатив передбачені договором проценти, матеріали справи не містять.

Оцінка суду.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Специфіка спірних правовідносин свідчить, що для правильного вирішення спору необхідно надати відповіді на такі ключові питання:

1.чи було укладено кредитний договір із відповідачем;

2.чи були надані відповідачу кредитні кошти;

3.чи перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до відповідача;

4.чи наявні підстави для стягнення заборгованості та, якщо так, у якому розмірі.

Відповідаючи на вказані питання, суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833 від 19.07.2023 року укладено між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог закону, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, або аналога власноручного підпису в передбачених законом випадках.

Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що договір, укладений в електронній формі відповідно до вимог закону, є таким, що укладений у письмовій формі.

Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається факт укладення 19.07.2023 року ОСОБА_1 . Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833 з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА». Наведене підтверджує укладення кредитного договору та виникнення відповідних зобов`язань між сторонами.

Укладення договору здійснювалося за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця. Електронна ідентифікація відповідача здійснювалася при вході до особистого кабінету в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», зокрема шляхом перевірки правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону клієнта, та/або перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Вказані обставини підтверджуються копією Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833 від 19.07.2023 року з додатком №1, паспортом споживчого кредиту, анкетою-опитувальником клієнта-фізичної особи, довідкою про ідентифікацію та протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 15000,00 грн підтверджується наявним у матеріалах справи листом-повідомленням про успішне перерахування коштів кредиту за Договором №3832833 від 19.07.2023 року.

Зазначені обставини ОСОБА_1 у порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України не спростовано.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів у повному обсязі матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання йому доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняється від обов`язку погасити заборгованість, а має право виконати зобов`язання первісному кредиторові, і таке виконання буде належним.

Доказів погашення заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833 від 19.07.2023 року первісному кредиторові або ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідач суду не надав.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі Договору факторингу №21/02/2024 від 21.02.2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833 від 19.07.2023 року.

Пунктом 5.1.3 кредитного договору передбачено право ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта.

Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є належним кредитором у спірному зобов`язанні та має право вимагати від відповідача виконання зобов`язань у межах прав, які перейшли до нього від первісного кредитора.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 121500,00 грн, з яких: 15000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 106500,00 грн – заборгованість за процентами.

За змістом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом існує в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно з пунктом 1.3 Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833 від 19.07.2023 року строк кредитування становить 360 днів, починаючи з 19.07.2023 року, а датою погашення кредиту визначено 13.07.2024 року.

Пунктом 1.4.1 кредитного договору передбачено стандартну процентну ставку в розмірі 2,00 % в день, яка застосовується в межах усього строку кредитування.

Згідно з пунктом 3.1 кредитного договору проценти є платою за користування кредитом та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування.

Станом на 21.02.2024 року, тобто на дату укладення Договору факторингу №21/02/2024, погоджений сторонами строк кредитування не закінчився.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №21/02/2024 від 21.02.2024 року на момент переходу права вимоги заборгованість відповідача становила 78900,00 грн, з яких: 15000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 63900,00 грн – заборгованість за процентами.

Після набуття права вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» продовжило нарахування передбачених кредитним договором процентів за стандартною процентною ставкою в межах установленого договором строку кредитування – з 23.02.2024 року по 13.07.2024 року.

Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833 від 19.07.2023 року станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача становить 121500,00 грн, з яких: 15000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 106500,00 грн – заборгованість за процентами.

При цьому позивачем не заявлено до стягнення штрафу, пені чи інших видів неустойки за порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Відповідачем не надано доказів сплати зазначених сум, власного контррозрахунку заборгованості чи інших доказів на спростування наданого позивачем розрахунку.

Нарахування заявлених до стягнення процентів здійснено в межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 13.07.2024 року, та ґрунтується на погодженій сторонами умові щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15000,00 грн та заборгованості за процентами в розмірі 106500,00 грн, а всього – 121500,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн суд зазначає таке.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2093 від 29.09.2012 року, копію виписки з Єдиного державного реєстру щодо Адвокатського об`єднання «АПОЛОГЕТ», копію Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, копію ордера на надання правничої допомоги, копію акта наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальний опис наданих послуг.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та/або через представника.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги – це домовленість, за якою одна сторона – адвокат, адвокатське бюро або адвокатське об`єднання – зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні – клієнту – на умовах і в порядку, визначених договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати, умови повернення та інші умови визначаються договором про надання правничої допомоги. Під час установлення розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збирання доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності таких витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема договорів, рахунків та інших документів.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи вони лише підлягають сплаті.

Подібний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, а також у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 09 червня 2020 року у справі №5020-961/2012 та від 02 вересня 2020 року у справі №329/766/18.

З наданих позивачем доказів убачається, що Адвокатське об`єднання «АПОЛОГЕТ» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року надало ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» професійну правничу допомогу у цій справі.

Відповідно до акта наданих послуг та детального опису наданих послуг правнича допомога включала усну консультацію клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта та подання заяви до суду від імені клієнта.

Вартість професійної правничої допомоги визначена сторонами у фіксованому розмірі 8000,00 грн.

Відсутність доказів фактичного перерахування коштів на момент ухвалення рішення сама собою не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних витрат, оскільки положення статті 137 ЦПК України передбачають можливість розподілу витрат на професійну правничу допомогу, які вже сплачені або лише підлягають сплаті відповідною стороною.

Дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, враховуючи характер і складність спору, обсяг виконаної адвокатом роботи, витрачений на її виконання час, ціну позову та значення справи для позивача, суд вважає заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн реальними, необхідними та підтвердженими належними і допустимими доказами.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та не наведено доводів щодо їх неспівмірності зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт або витраченим часом.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

За вимогами статей 76–81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, підтверджених доказами, дослідженими судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 133, 137, 141, 247, 258–260, 263–265, 280–283, 354 ЦПК України, статтями 512, 514, 516, 517, 526, 530, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, –

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача Усенка Михайла Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3832833 від 19.07.2023 року в розмірі 121500,00 (сто двадцять одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок), з яких: 15000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) – заборгованість за тілом кредиту; 106500,00 (сто шість тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) – заборгованість за процентами; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) судовий збір у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлено в разі його пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Бедьо В.І.