Вирок від 22 жовтня 2026 р. у справі №297/2625/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2625/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в кримінальне провадження № 22026070000000160 від 07серпня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Мужієво, Берегівського району, Закарпатської області, громадянку Україні, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Мужієво, Берегівського району, Закарпатської області, громадянка Україні, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима обвинувачується у поширенні матеріалів, у яких містяться виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, а також глорифікація її учасників, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.

24 лютого 2022 року о 5 годині президентом російської федерації володимиром путіним оголошено рішення розпочати військову операцію в Україні, у зв`язку з чим на виконання вищевказаного наказу, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади рф, її збройних сил, спецслужб та інших осіб, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької та інших областей, в тому числі вийшовши за межі адміністративних кордонів Херсонської, Миколаївської, Запорізької областей, та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також окупували частин вказаної території України, чим змінили межі її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що частково продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року указом Президента України Володимира Зеленського №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після початку збройної агресії рф проти України, будучи будучи незадоволеною соціально-економічним, політичним становищем України, діями Президента України, Верховної Ради України, керівників та інших посадових осіб органів державної влади під час повномасштабної збройної агресії рф проти України, перебуваючи на території України за місцем свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою належного їй мобільного телефону марки «Motorola», н.м.т. НОМЕР_1 та з використанням соціально - орієнтованої Інтернет мережі «Facebook», діючи умисно з єдиним умислом свідомо поширювала матеріали, у яких містяться виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, а також глорифікація її учасників.

Так, на виконання свого єдиного злочинного умислу ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи злочинність своїх дій, будучи обізнаною про здійснення рф збройної агресії проти України, керуючись ідеологічними мотивами, діючи умисно з єдиним умислом створила загальнодоступний обліковий запис в соціальній мережі «Facebook» під ніком « ОСОБА_5 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 де використовуючи наявну в своєму користування соціальну Інтернет мережу «Facebook», ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що поширені матеріали користувачами даної мережі формують певні ідеї і погляди направленні на схилення інших користувачів до вчинення активних дій, перебуваючи за місцем фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , поширила публікації, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 користувачем з ніком « ОСОБА_6 » поширено як репост (повторна публікація чужого допису, фото, відео чи статті на власній сторінці в соціальній мережі або блозі) з групи « ОСОБА_7 » (з перекладу на українську мову назва групи: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 такий допис (текст наводиться повністю, в перекладі українською): «Два дні тому ОСОБА_8 оголосив, що після закінчення війни Закарпаття повернеться до Угорщини! Виступ президента рф ОСОБА_9 , пряма мова: Є, зокрема, західна частина України - подарунок ОСОБА_10 Україні після війни. ОСОБА_15 передав ці землі Україні, але зробив це в межах єдиної держави. Йому, вочевидь, і на думку не спадало, що може виникнути нинішня ситуація. У будьякому разі, я переконаний, що рано чи пізно Україна втратить ці західні території, і те, що колись належало Польщі, Угорщині та Румунії, зрештою буде втрачено. Не завтра, можливо, й не післязавтра, але через рік, два, десять чи п?ятнадцять усе історично стане на свої місця. Існувала лише одна гарантія територіальної цілісності України - Росія. Отже, як ми й обговорювали, ми відзначаємо Рік національної єдності та той факт, що ми - єдиний народ. Знаєте, це відчуття єдності неймовірно важливе; те, що люди, які воюють у надзвичайних умовах - на лінії зіткнення, на фронті, - відчувають цю єдність і братерство, попри відмінності в етнічному походженні чи навіть віросповіданні, і все одно почуваються однією сім?єю. Це життєво важливо для будь-якої країни. Для такої багатонаціональної країни, як Росія, збереження цієї єдності є важливим удвічі, а то й утричі більше. Наша спеціальна військова операція, вочевидь, рано чи пізно завершиться, але ми повинні зберегти цю якість, це відчуття єдності. Знасте, я зустрічав людей у тилу, які вам допомагають - самовіддано працюють: жінки виготовляють спорядження, діти пишуть слова підтримки тощо. Вони роблять це від щирого серця. Я не раз чув такі дивовижні слова: «Військова операція закінчиться, а що ми робитимемо потім? » Вони сповнені такого ентузіазму й запалу, відчувають свою причетність до чогось настільки величного - чогось украй важливого для Росії, - що переймаються: чи залишаться вони для мене такими ж важливими після завершення, як зараз? Це надзвичайно валивий момент. Ми повинні, разом подумати, як зберегти це відчуття для майбутнього. Достатньо поглянути на те, що відбувається в сусідній країні. Вони гризуться й роздирають одне одного, наче павуки в банці. Вони ділять між собою гроші, вкрадені в українського народу чи отримані від західних спонсорів. Вони ділять здобич, потім убивають одне одного, тікають за кордон, переховуються, аби згодом повернутися - і це коло замикається. Є, наприклад, західна частина України - подарунок ОСОБА_10 Україні після війни. ОСОБА_15 подарував ці землі Україні, але зробив це в межах єдиної держави. Йому, вочевидь, і на думку не спадало, що може виникнути нинішня ситуація. У будь-якому разі, я переконаний: рано чи пізно Україна втратить ці західні території - те, що колись належало Польщі, Угорщині та Румунії, зрештою буде втрачено. Може, не завтра й не післязавтра, а через рік, два, десять чи п?ятнадцять - та історично все стане на свої місця. Існувала лише одна гарантія територіальної цілісності України - Росія. Проте там визнали за потрібне, можливе й вигідне оголосити Росію ворогом, а росіян в Україні - неіснуючою національністю. Це цілковитий абсурд і повне безумство, але вони все одно це зробили. Було ухвалено офіційне рішення про те, що росіяни в Україні не вважаються офіційною національністю. Тож варто замислитися над цим глибше. Зрештою, якою є ситуація? Сучасний світовий порядок сформувався після Другої світової війни - Великої Вітчизняної війни - на основі Статуту становить фундамент сучасного міжнародного права; саме ці держави заклали його основи та встановили конкретні правила. Згодом, коли ОСОБА_11 - держава-засновниця ООН і співавтор цієї системи міжнародного права та відносин - припинив своє існування, так звані переможці в «холодній війні» (не лише Сполучені Штати, а й увесь колективний Захід) раптом вирішили, що потрібно щось робити. Вони поставили собі запитання: чому Росія - вже не Радянський Союз, а Росія, яка втратила свій здобутий важкою працею статус, - має й надалі користуватися тими самими привілеями, що й інші переможці у Другій світовій війні? Як наслідок, вони почали боротьбу за владу й одразу ж узялися на практиці утверджувати своє панування. Згадаймо події в Югославії. Я не буду зараз давати їм детальну оцінку. Це був складний процес, але ми пам?ятаємо, наприклад, як сербський народ виявився розділеним на різні національні групи. Ухвалювалися рішення, що цілковито суперечили Статуту ООН. На це не зважали; натомість «джина просто випустили з пляшки». До того ж нам - ОСОБА_12 - давали обіцянки, що НАТО не розширюватиметься. Насправді ж одне розширення йшло за іншим. Попри наші численні протести й заперечення, дані обіцянки - як і інтереси безпеки Російської Федерації - було проігноровано. Вони продовжували діяти й зрештою дісталися України. Тодішній президент України підтримував вступ до Європейського Союзу, але виступав проти вступу до НАТО. І що вони зробили у відповідь? Вони влаштували державний переворот - кривавий, неконституційний заколот. При цьому весь Захід поводився так, ніби нічого особливого не сталося - ніби так і мало бути. Саме ці вкрай агресивні дії, що наростали з року в рік, призвели до нинішнього конфлікту в Україні та змусили нас розпочати спеціальну військову операцію, спрямовану на припинення бойових дій, вже розв?язаних Заходом і київським режимом у цій частині тодішньої України. Але те, що було сказано про єдність - єдність російського народу та відчуття приналежності до однієї сім?ї на передовій, у вирі бою, - є життєво важливим результатом спеціальної військової операції. Це має для нас величезне значення. Наша спільна мета - зберегти це почуття єдності багатонаціонального російського народу. Ще раз хочу привітати вас із Днем Військово-Морського Флоту й побажати всього найкращого. Бережіть себе та особовий склад, довірений вашому командуванню. Успіхів і перемоги нам усім. Дякую».

Згідно висновку судово-лінгвістичної експертизи №СЕ26-43/Л/1/6 від 21.08.2026 у публікації від 29 липня 2026 року за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 поширеній ОСОБА_4 , містяться висловлювання з ознаками виправдовування та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікаціїї її учасників.

25 квітня 2023 року користувачем з ніком « ОСОБА_6 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 з групи « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (з перекладу на українську мову назва трупи: «Зроблено Угорщині», посилання: ІНФОРМАЦІЯ_9 ) поширено такий допис: (текст наводиться повністю, в перекладі українською): «Путін ставить важливі запитання: 1. Чи запроваджувалися санкції проти Ізраїлю за вбивства та руйнування, що призвели до загибелі безневинних жінок і дітей у Палестині? 2. Чи запроваджувалися санкції проти Америки за вбивства та руйнування, що призвели до загибелі безневинних жінок і дітей в Іраку, Сирії, Афганістані, на Кубі та у В?єтнамі - і навіть за розкрадання їхніх алмазів та золота? 3. Чи запроваджувалися санкції проти Америки або Франції за вбивство ОСОБА_13 та руйнування Лівії? 4. Чи був покараний хоч один американський чи натовський солдат за звалтування та катування безневинних жінок і дітей в усіх вищезгаданих країнах? 5. Чи існують санкції проти Франції за розпалювання криз і заворушень у низці африканських країн? Це справжні воєнні злочини; Америка та НАТО мають бути покарані. Можливо, настав час усвідомити, що НАТО, США та всі їхні союзники є найнебезпечнішими силами зла нашого часу. Тому ми повинні змінити глобальний баланс сил, забезпечити рівні права для всіх і зупинити гнобителів.»

Згідно висновку судово-лінгвістичної експертизи №СЕ26-43/Л/1/6 від 21.08.2026 у публікації від 25.04.2023 за посиланням:

ІНФОРМАЦІЯ_7 поширеній ОСОБА_4 , містяться висловлювання з ознаками виправдовування та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікаціїї її учасників.

Цими діями ОСОБА_4 , поширила матеріали, у яких містяться виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, а також глорифікація її учасників, тобто вчиненнила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 436-2 КК України, визнала, повністю обставини викладені в обвинувальному акті та пояснила суду, не усвідомлював що своїми діями вчиняє кримінальні правопорушення і не не мала на меті нічого, що може загрожувати інтересам державної безпеки.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена та інші учасники судового процесу не оспорюють обставини справи та судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та обставин, які характеризують обвинуваченого.

Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчинених злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної, раніше не судима, вину визнала повністю, щиро розкаялася, а тому суд приходить до висновку, що до обвинуваченої слід застосувати ст. 75 КК України та призначити остаточно покарання у вигляді позбавлення волі не пов`язаного з ізоляцією від суспільства з покладенням обов`язків відповідно до ст.. 76 КК України.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.374-376 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України та призначити їй покарання у вигляді у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину, поклавши на неї обов`язки відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати за висновок експерта судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №СЕ26-43/Л/1/6 від 21.08.2026 в сумі 7 701 грн. 76 коп.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про накладення арешту на майно від 08 вересня 2026 року № 308/12704/26 в рамках кримінального провадження № 22026070000000160, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України - скасувати.

Речові докази:

Мобільний телефон марки «Motorola» IMEI НОМЕР_2 , номер мобільного телефону НОМЕР_3 , який належить громадянці України ОСОБА_4 , конфіскувати в дохід держави як знаряддя злочину.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_14