Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №204/6191/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №204/6191/26

Суддя: Токар Н. В.

Справа № 204/6191/26

Провадження № 2/204/4056/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Павлюк Д.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором №3449008183-407217 від 24.07.2021 року в розмірі 13 416,30 грн., що складається з: заборгованість за сумою кредиту - 4 500,00 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою - 8 916,30 грн. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 24.07.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір № 3449008183-407217 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор «7334», для підписання кредитного договору № 3449008183-407217 від 24.07.2021 року, шляхом направлення Позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 (вказаного Позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті) електронного повідомлення СМС-повідомлення, що підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта. Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 4 500,00 грн.; початковий строк кредитування - 14 днів; дисконтна відсоткова ставка - 0,01% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. п. 3.7. договору; базова процентна ставка - 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору. Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківська картка на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3449008183-407217 від 24.07.2021 року. Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 07.08.2021 року до 04.11.2021 рок у, за ставкою 2,2% на добу. Як вбачається з матеріалів справи, до спливу Лояльного періоду у 14 днів відповідач не виконав свій обов`язок за Договором та не повернув кредит та навіть не сплатив проценти за користування кредитом, що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості. Тобто відповідач продовжив користуватися кредитом після закінчення Лояльного періоду, що за Договором є відкладальною обставиною, внаслідок настання якої строк користування кредитом продовжився на 90 днів з моменту укладення Договору. Відповідно нарахування процентів за користування кредитом у цей період, розмір яких обумовлений пунктом 3.8. Договору, є законним. Враховуючи вище викладене загальна сума боргу, що підлягає стягненню за договором № 3449008183-407217 від 24.07.2021 року станом на дату подання позову до суду становить 13 416,30 грн., яка складається з: заборгованість за сумою кредиту: 4 500,00 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою: 8 916,30 грн., у зв`язку із чим Позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 04 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 04.06.2026 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

Окрім того, ухвалою суду, за клопотанням позивача, витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: вул.Грушевського, буд.1-Д, м.Київ, 01001) інформацію щодо підтвердження факту випуску банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) або на ім`я іншої особи (із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи); виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 23.07.2021 по 25.07.2021.

З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

27 травня 2026 року через систему «Електронний суд» відповідачем ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву в якому остання просить суд врахувати наступне. Позивачем не надано належного та достатнього обґрунтування заявленої до стягнення суми. Наданий розрахунок заборгованості потребує детальної перевірки судом щодо правильності нарахування процентів, строків нарахування та відповідності умовам кредитного договору. Відповідач також вважає нараховані проценти та інші платежі неспівмірними сумі отриманого кредиту та такими, що суттєво збільшують розмір зобов`язання. Просить суд надати оцінку співмірності та обґрунтованості заявлених до стягнення сум. На думку відповідача, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн є завищеними та неспівмірними зі складністю даної справи, вважає зазначені витрати необґрунтованими та такими, що підлягають зменшенню.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 липня 2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено договір №3449008183-407217 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 4 500 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. Договору) (а.с. на звороті 12-17).

Пунктом 1.3.2. Договору визначено, що проценти за користування кредитом складають 0,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.3.3. Договору визначено стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом 2,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно п. 2.1. Договору кредит надається строком на 14 днів (Лояльний період).

Відповідно до п. 2.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 2.1. Договору строк Лояльного періоду може бути продовжений позичальником шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.

Відповідно до графіку розрахунків визначено дату видачі кредиту - 24.07.2021 року, дату платежу - 06.08.2021 року, реальну річну процентну ставку 4%, загальну вартість кредиту 4 507,00 грн. (а.с. на звороті 17).

Окрім того, сторонами погоджено та підписано паспорт споживчого кредиту до договору №3449008183-407217 від 24.07.2021 року (а.с.11-12) у якому також зазначені істотні умови кредитування, зокрема: сума кредиту - 4 500 грн.; строк кредитування - 14 днів (з можливістю продовження); мета - на споживчі цілі; процентна ставка в день - 2%, реальна річна процентна ставка - 730%; загальні витрати за кредитом - 7 грн.

Як вбачається з Візуальної форми послідовності дій Клієнта та ТОВ «Кошельок» щодо укладення електронного Договору в інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ІТС) Товариства на сайті https://koshelok.ua/ (копію додаємо), 24.07.2021 року відповідач, використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікувався в ІТС, зазначивши свої особисті дані: паспорта, ідентифікаційного коду, номера телефону, електронної пошти, та зайшов в особистий кабінет, позивач перевірив статус клієнта, далі відповідач надав всю необхідну інформацію для належної пропозиції, номер банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, після чого відбулося погодження заявки на кредит, та позивачем сформовано пропозицію укласти Договір, далі позивач направив (розмістив) відповідачу в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови Договору; після цього відповідачу на номер телефону НОМЕР_1 було відправлено смс-повідомлення про успішний розгляд його заявки на кредит та необхідність ознайомитися з договором в особистому кабінеті. Позивач відправив в смс-повідомленні на зазначений номер телефону відповідача одноразовий ідентифікатор -7334-, відповідач ознайомився з офертою позивача та прийняв її умови (а.с.37).

Позичальник ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором №3449008183-407217 від 24.07.2021 належним чином не виконала, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 13 416,30 грн., яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту - 4 500 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою - 8 916,30 грн., що відображено у розрахунку заборгованості (а.с.18-19).

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підтвердження виконання кредитором своїх зобов`язань, позивачем надано суду повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК» про успішне зарахування коштів (а.с.23) відповідно до якого 24.07.2021 року о 13:28:57 год. на картку № НОМЕР_4 зараховано грошові кошти в розмірі 4 500 грн із зазначенням опису замовлення: видача кредитних коштів за договором займа №3449008183-407217.

Окрім того, на виконання ухвали суду, АТ КБ «Приватбанк» було надано інформацію з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано картку № НОМЕР_2 та надано виписку по вказаній картці із зазначенням інформації про зарахування грошових коштів в розмірі 4 500 грн. 24.07.2021 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач користувалася отриманими кредитними коштами, однак в добровільному порядку не повернула.

Одночасно із цим, як вбачається з розрахунку заборгованості, кредитором нараховані відсотки за користування кредитом за період з 24.07.2021 по 07.08.2021 (Лояльний період) у сумі 46,80 грн. за ставкою 0,01% на добу та за період з 08.08.2021 по 04.11.2021 (за продовжений строк користування позикою) у сумі 8 869,50 грн. за ставкою 2,2% на добу.

Згідно договору №3449008183-407217 від 24.07.2021 встановлений строк кредитування 14 днів, отже дата повернення кредиту 06.08.2021 року, що також відображено у графіку розрахунків, що є Додатком №1 до договору.

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду, але не більш ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду.

Відповідно до п. 2.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 2.1. Договору строк Лояльного періоду може бути продовжений позичальником шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.

Позивачем не надано доказів продовження позичальником Лояльного періоду та сплати позичальником нарахованих відсотків, а отже відсотки, нараховані позивачем за період з 24.07.2021 по 06.08.2021 (Лояльний період) за ставкою 0,01% на день у сумі 07,00 грн., обґрунтовані та підлягають стягненню з відповідача.

Що стосується нарахування відсотків за період з 07.08.2021 року по 04.11.2021 року (за продовжений строк користування позикою) за ставкою 2,2% на день, суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, договором (п. 2.1. Договору) та паспортом кредиту встановлено строк користування кредитом 14 днів.

Згідно п. 2.3. Договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього Договору.

Отже, відповідач мала повернути кредит не пізніше 06.08.2021 року.

Таким чином, кредитор має нараховувати відсотки лише в межах строку дії договору, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, а саме: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України» (п.п 81-85, 91).

Суд зазначає, що нарахування позивачем відсотків у період з 07.08.2021 року по 04.11.2021 року є необґрунтованим, оскільки здійснено поза межами строку кредитування, передбаченого договором.

Кредитор мав право нараховувати відсотки за користування кредитом з 24.07.2021 року по 06.ю08.2021 року включно.

Ураховуючи, що позивачем нараховані відсотки за користування кредитом за межами строку дії кредиту, то у задоволенні вимог позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитом, які нараховані за період з 11.12.2021 року по 10.03.2022 року, слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за період з 26.11.2021 року по 10.12.2021 року у сумі 07,00 грн. (4500 грн.*0,01%*14 днів).

У задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за період з 07.08.2021 року по 04.11.2021 року слід відмовити.

З урахуванням зазначеного, ураховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, з боржника ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором №3449008183-407217 від 24.07.2021 року у сумі 4 507,00 грн., з яких 4 500 грн. тіло кредиту та 07,00 грн. відсотки за період з 24.07.2021 року по 06.08.2021 року.

Крім того, у позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

За частинами 1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частин 2, 3, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Нормами ЦПК України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Гонорар адвоката має бути розумним з урахуванням витраченого адвокатом часу. Витрати мають бути обґрунтованими, документи, що підтверджують витрати, мають бути складені належним чином.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 10 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 12 лютого 2025 між адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та ТОВ «Кошельок» було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (а.с.35).

Згідно акту №1 приймання-передачі правової допомоги від 20 січня 2026 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 12 лютого 2025 року (а.с.36), адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» виконано за замовленням ТОВ «Кошельок» послуги із надання правової допомоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №3449008183-407217 від 24.07.2021 року на загальну суму 10 000 грн., тривалість витраченого часу в загальному розмірі складає - 5 годин.

Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено про те, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд, враховуючи об`єм та характер наданих послуг, їх складність, вважає, що розмір вказаних витрат є завищеним, та підлягає зменшенню до 2 000 грн, що буде співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі пропорційно задоволених позовних вимог, що складає 894,39 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст.207,509,526 ,551,626,628,633,634,1047-1050,1054,1055 ЦК України, ст.ст. 12,13,15,16,19,141,274,276,277 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором №3449008183-407217 від 24 липня 2021 року в розмірі 4 507 (чотири тисячі п`ятсот сім) грн. з яких: заборгованість за тілом - 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.; заборгованість за відсотками за період з 24.07.2021 року по 06.08.2021 року в розмірі 07 (сім) грн. 00 (нуль) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 894 (вісімсот дев`яносто чотири) грн. 39 (тридцять дев`ять) коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ - 40842831, місцезнаходження: вул.Антонова, буд.8-А, с.Чайки, Київська область, 08135),

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя Н.В. Токар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua