Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №204/9030/26
Суддя: Токар Н. В.
Справа № 204/9030/26
Провадження № 2/204/5195/26
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Павлюк Д.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором №3237721009-525377 від 23.11.2021 року в розмірі 7 878,24 грн., що складається з: заборгованість за сумою кредиту - 3 332,59 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою - 4545,65 грн. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 23.11.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір № 3237721009-525377 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі Договір), на умовах строковості, зворотності, платності, за яким Відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - 6006 -, для підписання кредитного договору № 3237721009-525377 від 23.11.2021 року, шляхом направлення Позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 (вказаного Позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті) електронного повідомлення СМС-повідомлення, що підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта. Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 8 000,00 грн.; початковий строк кредитування, становить 29 днів; Дисконтна відсоткова ставка -1,39% на добу за початковий строк кредиту (Лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. п. 3.7. договору; Базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору. Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківська картка на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3237721009-525377 від 23.11.2021 року. Як вбачається з матеріалів справи, до спливу Лояльного періоду у 29 днів відповідач не виконав свій обов`язок за Договором та не повернув кредит та навіть не сплатив проценти за користування кредитом, що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості. Тобто відповідач продовжив користуватися кредитом після закінчення Лояльного періоду, що за Договором є відкладальною обставиною, внаслідок настання якої строк користування кредитом продовжився на 90 днів з моменту укладення Договору. Відповідно нарахування процентів за користування кредитом у цей період, розмір яких обумовлений пунктом 3.8. Договору, є законним. Таким чином, після спливу Лояльного періоду строк користування кредитом за Договором був подовжений до 21.03.2022, а тому позивач правомірно нарахував проценти за користування кредитом в період до 21.03.2022 р. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 3237721009-525377 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 3237721009-525377 на загальну суму 11 189,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Враховуючи вище викладене загальна сума боргу, що підлягає стягненню за договором № 3237721009-525377 від 23.11.2021 року станом на дату подання позову до суду становить 7 878,24 грн., яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту - 3 332,59 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою - 4 545,65 грн., у зв`язку із чим Позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 27 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 27.07.2026 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
Окрім того, ухвалою суду, за клопотанням позивача, витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію щодо підтвердження факту випуску банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) або на ім`я іншої особи (із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи); виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 22.11.2021 по 24.11.2021.
З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, не скористалась, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23 листопада 2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено договір №3237721009-525377 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 8 000 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. Договору) (а.с. на звороті 12-17).
Пунктом 1.3.2. Договору визначено, що проценти за користування кредитом складають 3330 грн., які нараховуються за ставкою 1,39% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 1.3.3. Договору визначено стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом 2,20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 2.1. Договору кредит надається строком на 29 днів (Лояльний період).
Відповідно до п. 2.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 2.1. Договору строк Лояльного періоду може бути продовжений позичальником шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.
Відповідно до графіку розрахунків визначено дату видачі кредиту - 23.11.2021 року, дату платежу - 21.12.2021 року, реальну річну процентну ставку 508%, загальну вартість кредиту 11 225,00 грн. (а.с. на звороті 17).
Окрім того, сторонами погоджено та підписано паспорт споживчого кредиту до договору №3237721009-525377 від 23.11.2021 року (а.с.11-12) у якому також зазначені істотні умови кредитування, зокрема: сума кредиту - 8 000 грн.; строк кредитування - 29 днів (з можливістю продовження); мета - на споживчі цілі; процентна ставка в день - 2,2%, реальна річна процентна ставка - 508%; загальні витрати за кредитом - 3225,00 грн.
Як вбачається з Візуальної форми послідовності дій Клієнта та ТОВ «Кошельок» щодо укладення електронного Договору в інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ІТС) Товариства на сайті https://koshelok.ua/ (копію додаємо), 23.11.2021 року відповідач, використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікувався в ІТС, зазначивши свої особисті дані: паспорта, ідентифікаційного коду, номера телефону, електронної пошти, та зайшов в особистий кабінет, позивач перевірив статус клієнта, далі відповідач надав всю необхідну інформацію для належної пропозиції, номер банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, після чого відбулося погодження заявки на кредит, та позивачем сформовано пропозицію укласти Договір, далі позивач направив (розмістив) відповідачу в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови Договору; після цього відповідачу на номер телефону НОМЕР_1 було відправлено смс-повідомлення про успішний розгляд його заявки на кредит та необхідність ознайомитися з договором в особистому кабінеті. Позивач відправив в смс-повідомленні на зазначений номер телефону відповідача одноразовий ідентифікатор -6006-, відповідач ознайомився з офертою позивача та прийняв її умови (а.с.39).
Позичальник ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором №3237721009-525377 від 23.11.2021 належним чином не виконала, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 7 878,24 грн., яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту - 3 332,59 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою - 4 545,65 грн., що відображено у розрахунку заборгованості (а.с.19-20).
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підтвердження виконання кредитором своїх зобов`язань, позивачем надано суду повідомлення про успішне зарахування коштів (а.с.24) відповідно до якого 23.11.2021 року о 18:22:55 год. через систему «XPAY Group LLC» на картку № НОМЕР_4 зараховано грошові кошти в розмірі 8 000 грн із зазначенням опису замовлення: видача кредитних коштів за договором займа №3237721009-525377.
Окрім того, на виконання ухвали суду, АТ «Універсал Банк» було надано інформацію з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано картку № НОМЕР_2 та надано виписку по вказаній картці із зазначенням інформації про зарахування грошових коштів в розмірі 8 000 грн. 23.11.2021 року (а.с.51-55).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач користувалася отриманими кредитними коштами, однак в добровільному порядку не повернула.
Одночасно із цим, як вбачається з розрахунку заборгованості, кредитором нараховані відсотки за користування кредитом за період з 23.11.2021 по 21.12.2021 (Лояльний період) у сумі 3 224,80 грн. за ставкою 1,39% на добу та за період з 22.12.2021 по 21.03.2022 (за продовжений строк користування позикою) у сумі 7 842,44 грн. за ставкою 2,20% на добу.
З розрахунку заборгованості також вбачається, що позичальник частково сплачував заборгованість на загальну суму 11 189,00 грн. з яких кредитодавець зарахував в рахунок погашення тіла кредиту - 4 667,41 грн. та відсотків - 6 521,59 грн.
Згідно договору №3237721009-525377 від 23.11.2021 встановлений строк кредитування 29 днів, отже дата повернення кредиту 21.12.2021 року, що також відображено у графіку розрахунків, що є Додатком №1 до договору.
Пунктом 3.7. Договору передбачено, що зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду, але не більш ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду.
Відповідно до п. 2.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 2.1. Договору строк Лояльного періоду може бути продовжений позичальником шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.
Одночасно із цим, позивачем надані докази продовження позичальником Лояльного періоду та сплати позичальником нарахованих відсотків до закінчення лояльного періоду, що відображено у детальному розрахунку заборгованості (а.с. 19-20), а отже відсотки, нараховані позивачем в період до 21.03.2022 року за ставкою 2,20% на день, обґрунтовані та підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при відсутності результату перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.03.2021 року в справі № 607/11746/17 зазначено, що «з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності». У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 року у справі № 632/580/17 вказано, що «усталеним є розуміння юридичних фактів як певних фактів реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків».
Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина) (частина перша статті 212 ЦК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.08.2019 року в справі № 496/1561/16-ц зазначено, що «тлумачення частини першої та третьої статті 212 ЦК України дозволяє зробити висновок, що в самому тексті закону з метою характеристики сутності умови в правочині вжито термін «обставина», а не «подія», що дозволяє вважати, що законодавець не обмежує коло умов виключно подіями. Тому допустимим є вчинення умовних правочинів, в яких умовою є дія/дії та/або волевиявлення сторін правочину і третіх осіб. Це слідує також із загальноцивілістичного принципу свободи договору - якщо сторони бажають домовитися саме про таку умову в правочині, то немає жодних підстав їх в цьому обмежувати. Звісно, за винятком загальних обмежень свободи договору як такої….». Відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина. Укладаючи правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов`язують виникнення прав і обов`язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність. У момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні. Таким чином, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка неминуче має настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року по справі № 761/46622/19.
Правомірність будь-якого правочину презюмується: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним). (Постанова Верховного Суду від 14 лютого 2024 року по справі № 761/46622/19).
Отже, відповідна умова Договору, зазначена в пункті 3.6 цього правочину і названа його сторонами "відкладальною", незалежно від такої назви, є на час вирішення спору обов`язковою для сторін і правомірною в розумінні статті 204 ЦК України, оскільки у справі відсутні відомості про припинення дії згаданого пункту Договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку.
Таким чином, після спливу Лояльного періоду строк користування кредитом за Договором був подовжений до 21.03.2022 року, а тому позивач правомірно нарахував проценти за користування кредитом в період до 21.03.2022 року.
З урахуванням зазначеного, ураховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, з боржника ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором №3237721009-525377 від 23.11.2021 року в розмірі 7 878,24 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 3 332,59 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою - 4 545,65 грн.
Крім того, у позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
За частинами 1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно частин 2, 3, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Нормами ЦПК України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Гонорар адвоката має бути розумним з урахуванням витраченого адвокатом часу. Витрати мають бути обґрунтованими, документи, що підтверджують витрати, мають бути складені належним чином.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 10 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 12 лютого 2025 між адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та ТОВ «Кошельок» було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (а.с.37).
Згідно акту №1 приймання-передачі правової допомоги від 10 червня 2026 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 12 лютого 2025 року (а.с.38), адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» виконано за замовленням ТОВ «Кошельок» послуги із надання правової допомоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №3237721009-525377 від 23.11.2021 року на загальну суму 10 000 грн., тривалість витраченого часу в загальному розмірі складає - 5 годин.
Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено про те, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд, враховуючи об`єм та характер наданих послуг, їх складність, вважає, що розмір вказаних витрат є завищеним, та підлягає зменшенню до 2 000 грн, що буде співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі 2 662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст.207,509,526 ,551,626,628,633,634,1047-1050,1054,1055 ЦК України, ст.ст. 12,13,15,16,19,141,274,276,277 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором №3237721009-525377 від 23.11.2021 року в розмірі 7 878 (сім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 24 (двадцять чотири) коп., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 3 332 (три тисячі триста тридцять дві) грн. 59 (п`ятдесят дев`ять) коп.; заборгованість за відсотками за користування позикою - 4 545 (чотири тисячі п`ятсот сорок п`ять) грн. 65 (шістдесят п`ять) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ - 40842831, місцезнаходження: вул.Антонова, буд.8-А, с.Чайки, Київська область, 08135),
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
Суддя Н.В. Токар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua