Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №204/8610/26
Суддя: Токар Н. В.
Справа № 204/8610/26
Провадження № 2/204/5059/26
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року Чечелеівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Павлюк Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2109820 від 14.02.2025 року в розмірі 21 195 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
В підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 14.02.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2109820. Згідно Договору про надання споживчого кредиту № 2109820 від 14.02.2025 року Відповідачу надається кредит у гривні, а Відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Товариство зобов`язане перерахувати кошти на рахунок в форматі IBAN/платіжну картку, вказану Споживачем, у порядку та строки визначені Кредитним договором. На підставі платіжного документу (долучено до позовної заяви) Відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4500 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України. Внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 28.11.2025 р. згідно умов Договору факторингу №28112025, ТОВ «Слон Кредит» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 2109820 від 14.02.2025 р. на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги до Відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 21195 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4500 грн.; заборгованість за відсотками становить 7695 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 9000 грн.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 20 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження; ухвалено проводити розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.
З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, не скористався, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що 14.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Слон Кредит» з метою отримання кредитних коштів у зв`язку із чим заповнив заяву-анкету в якій зазначив свої анкетні данні та надав згоду на обробку персональної інформації (а.с.40).
Того ж дня, 14.02.2025 року ОСОБА_1 погодив із ТОВ «Слон Кредит» умови кредитування, що вбачається із підписаного ним паспорту споживчого кредиту за умовами якого: сума кредиту - 4 500 грн.; строк - 360 днів; відсоткова ставка - 3%; тип відсоткової ставки - фіксована; реальна річна відсоткова ставка - 1095% річних (а.с.42-43).
Після чого, 14 лютого 2025 року о 17:48:49 год. між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №2109820 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» (а.с.19-26). Підписанням договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон Кредит» в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають Договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодив та зобов`язався виконувати його умови.
На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Відповідно до п.1.3. договору, сума кредиту(загальний розмір) складає: 4 500,00 гривень. Тип кредиту - кредит.
Згідно п.1.4. договору, строк кредиту 360 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Умовами договору визначено тип процентної (их) ставки (ок) - фіксована (і). За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит); Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 15.03.2025 року включно; Знижена процентна ставка 1.8% в день та застосовується в період дії стандарної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 15.03.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.п.1.5-1.5.2.1 договору).
У п.1.5.3. договору, вказано, що пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 16.03.2025 року(включно) до останнього дня строку кредиту (включно).
Як зазначено у п.2.1 договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
У додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №2109820 від 14.02.2025 року сторони погодили строки та порядок повернення кредитних коштів (а.с. на звороті 26-27).
У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора «Р752», який був надісланий 14.02.2025 року о 17:48:40 год. ТОВ «Слон Кредит» електронним повідомленням (SMS) на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору №2109820 від 14.02.2025 року, що підтверджується довідкою ТОВ «Слон Кредит» про ідентифікацію клієнта від 28.11.2025 року (а.с.15).
Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір №2109820 від 14.02.2025 року із ТОВ «Слон Кредит» та отримав 14.02.2025 року кредитні кошти в розмірі 4 500 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_3 , що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» за вих№20251209-397 від 09.12.2025 року (а.с.38) та наданим АТ «Універсал банк» на виконання ухвали суду рухом коштів по рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_4 (а.с.71-75).
З розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит №2109820 від 14.02.2025 року, вбачається, що відповідач належним чином не виконував зобов`язання, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 28.11.2025 року в загальній сумі складає 21 195 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 500 грн.; заборгованість за відсотками - 7 695 грн.; заборгованість за комісійними винагородами - 0 грн.; заборгованість за штрафом/пенею - 9 000 грн. (а.с.14).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (положення кодексу, що регулюють договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №28112025, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками. Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами (а.с.28-36).
Згідно Акту приймання-передачі реєстру прав вимоги за Договором факторингу №28112025 від 28.11.2025 року, ТОВ «Слон Кредит» передав, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняв Реєстр прав вимог за Договором, складений за формою згідно із Додатком №1 до даного Договору (а.с.9).
Відповідно до Витягу із Додатку до Договору факторингу №28112025 від 28.11.2025 року до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2109820 від 14.02.2025 року на загальну суму 21 195,00 грн. та складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 4 500 грн.; заборгованість за відсотками - 7 695,00 грн., заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) - 9 000 грн. (а.с.12).
Із врахуванням того, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Діджи Фінанс» не повернуті, виходячи із вимог частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості у загальному розмірі 12 195,00 грн. з яких: заборгованість за тілом - 4 500 грн. та заборгованість за відсотками - 7 695 грн.
Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, провадження №14-131цс19.
Що стосується стягнення з відповідача неустойки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, з 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.
Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована неустойка за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором в цей період, підстави для стягнення з відповідача пені відсутні.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Чинне цивільне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 6 000,00 грн.
Так, згідно наявного в матеріалах справи Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року, між ТОВ «Діджи Фінанс» та ФОП ОСОБА_3 було укладено Договір про надання правової допомоги (а.с.16-18). Вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору. Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвоката за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає. З огляду на тарифікацію зазначену у договорі, ціна роботи фіксована.
З матеріалів справи також вбачається, що між ТОВ «Діджи Фінанс» та ФОП ОСОБА_3 було погоджено додаткову угоду №2109820 від 03 липня 2026 року, якою розширено розділ «Предмет договору», а саме зазначено «виконавець зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 » (а.с.37).
Відповідно до Акту про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 03 липня 2026 року (а.с.10) та детального опису робіт (а.с.13),ФОП ОСОБА_3 надала, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 6 000 грн. , витрачений час при цьому складає 4 год.
Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено про те, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд, враховуючи об`єм та характер наданих послуг, їх складність, вважає, що розмір вказаних витрат є завищеним, та підлягає зменшенню до 2 000 грн, що буде співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи.
За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням чого, з відповідача на користь позивача підлягають частковому стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 531,86 грн., пропорційно до розміру задоволених вимог.
На підставі ст.ст. 526, 634, 638, 640, 641, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2109820 від 14.02.2025 року, яка становить 12 195 (дванадцять тисяч сто дев`яносто п`ять) грн. та складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.; заборгованість за відсотками - 7 695 (сім тисяч шістсот дев`яносто п`ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 1 531 (одна тисяча п`ятсот тридцять одна) грн. 86 (вісімдесят шість) коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ - 42649746, місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8),
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
Суддя Н.В. Токар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua