Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №204/9058/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/9058/26

Провадження № 2/204/5207/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши у приміщенні суду у місті Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

У С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп», визначивши третіми особами приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжу О.В. та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницького С.І., із вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню(а. с. 1-3).

В обґрунтування позовних вимог вказав, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі О.В. перебуває виконавче провадження №67148376 з примусового виконання виконавчого напису №2229 виданого 12 серпня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості в розмірі 1152583,15 гривень. Вважає, що вказаний виконавчий напис нотаріуса повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню оскільки заборгованості є спірною та розрахунки даної заборгованості не підтверджені належними доказами, а також відсутня письмова вимога банку про усунення порушень за кредитним договором, яку банк повинен надіслати цінним листом на адресу позивача, крім того нотаріусом було застосовано не чині норм законодавства під час вчинення виконавчого напису. В матеріалах виконавчого провадження разом з виконавчим написом нотаріуса не містяться розрахунки суми заборгованості строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором. Тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням умов щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Тому прохає суд, даний виконавчий напис визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 27 липня 2026 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд зупинив стягнення на підставі виконавчого напису (а. с. 36-37).

Ухвалою суду від 27 липня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 32-33), а також витребувано від нотаріуса Кобельницького С.І. докази, яка надіслана учасникам справи супровідним листом від 27 липня 2026 року та отримана відповідачем 20 серпня 2026 року, підтвердженням чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 46), 26 серпня 2026 року отримана приватним виконавцем Ванжою О.В, підтвердженням чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 47), 08 вересня 2026 року на адресу суду повернувся конверт з відмуткою «адресат відсутній» (а. с. 48), яким на адресу приватного нотаріуса Кобельницького С.І. було направлено копію ухвали від 27 липня 2026 року та позов з додатками.

Станом на дату розгляду справи відповідачем відзиву не надано, а також клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, учасниками справи не подавались, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, на підставі вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2007 року між АТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8/2007/840-К/1481-Н підписаний сторонами та скріплений печаткою (а. с. 16-20).

12 серпня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким Сергієм Івановичем Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким Сергієм Івановичем вчинено виконавчий напис №2229 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», право вимоги якому перейшло на підставі договору NGL48N718070_І_3 про відступлення прав вимоги від 17 липня 2020 року, заборгованості, яка виникла на підставі Кредитного договору № 8/2007/840-К/1481-Н від 25 жовтня 2007 року, який укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» (найменування змінено на ПАТ «КБ «Надра») та згідно виписки з рахунку боржника на 06 серпня 2021 року (включно) становить 1 152 583,15 гривні, що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 639 378,06 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 513 205,09 гривень.

18 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою Олександром Володимировичем, на підставі виконавчого напису № 2229, що виданий 12 серпня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67148376 (а. с.19-20) про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», право вимоги якому перейшло на підставі договору NGL48N718070_І_3 про відступлення прав вимоги від 17 липня 2020 року, заборгованості, яка виникла на підставі Кредитного договору № 8/2007/840-К/1481-Н від 25 жовтня 2007 року, який укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» (найменування змінено на ПАТ «КБ «Надра») та згідно виписки з рахунку боржника на 06 серпня 2021 року (включно) становить 1 152 583,15 гривні, що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 639 378.06 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 513 205,09 гривень.

02 вересня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою О.В., на підставі виконавчого напису № 2229, що виданий 12 серпня 2021 року, було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим провадженням №67148376 (а. с. 21-22), а також 17 червня 2026 року було винесено постанову про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням №67148376 (а. с. 23-24).

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Приписами ст. 39 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється саме Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5.

Відповідно до вимог п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава14 Закону України «Про нотаріат» та Глава16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Так, згідно з вимогами ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, зокрема, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до вимог п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно з вимогами пп. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Приписами пп. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Даний Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконним та не чинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З аналізу вищенаведених норм слід дійти висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, можна дійти висновку, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87 та 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такі правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14/84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17(провадження № 14-278гс18), від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі № 6-27цс15 та Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 461/4609/16-ц.

Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконним та не чинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», передбачено, що для одержання виконавчого напису необхідно подати, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого договору та документи, що підтверджують безспірність боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він дізнався про наявність відповідних вимог відповідача за кредитним договором лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а також вважає заборгованість спірною, розрахунки даної заборгованості не підтверджені належними доказами. Крім цього, відсутня письмова вимога банку про усунення порушень за кредитним договором, яку банк повинен надіслати цінним листом на адресу позивача.

Натомість, стороною відповідача, відповідно до вимог ст. ст. 76-81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів на обґрунтування того, що приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницькому С.І. були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивача за кредитним договором.

Так, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач отримував від відповідача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, належним чином завірені копії договорів відступлення права вимоги та/або факторингу, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що перед зверненням до приватного нотаріуса за вчиненням оскаржуваного виконавчого напису ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» направляв позивачу вимогу про усунення порушення зобов`язання, вимагав сплатити поточну чи прострочену заборгованості за кредитним договором, а також підтвердження наявності правових підстав для нарахування платежів за користування кредитом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем не надано належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним було надано приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницькому С.І. документи, які б містили дані про час виникнення заборгованості, період її нарахування, динаміку руху коштів за договором, докази про направлення позивачу вимоги про усунення порушення зобов`язання.

В свою чергу, нотаріусом не було перевірено отримання вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором позивачем, що унеможливило подання нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а також не пересвідчився в отриманні позивачем вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Так, із тексту оспорюваного виконавчого напису № 2229 від 12 серпня 2021 року убачається, що приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький С.І. при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 34, 87-91 Закону України "Про нотаріат", главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства юстиції від 22.02.2012 року за № 296/5 та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172 (а. с. 15).

Тобто, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький С.І. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису від 12 серпня 2021 року не врахував, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Таким чином, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений.

Вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, а тому такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Матеріалами справи підтверджено, що кредитний договір № 8/2007/840-К/1481-Н від 25 жовтня 2007 року (а. с. 16-20) нотаріально не посвідчений.

Крім того, слід зазначити, що сума, яка підлягає стягненню з позивача за оспорюваним виконавчим написом, зазначена в національній валюті (гривні), тоді як боргові зобов`язання ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором визначені в іноземній валюті (долари США) та без еквівалента до національної валюти, а відтак сума заборгованості стягнута за виконавчим написом в апріорі не може бути безспірною.

З огляду на викладене, враховуючи те, що виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницького С.І. від 12 серпня 2021 року № 2229, вчинений із порушенням численних норм закону, а вказану в ньому суму заборгованості не можна вважати безспірною, а відтак, оскаржуваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим суд дійшов переконливого висновку, що позовні вимоги позивача про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницького С.І. від 12 серпня 2021 року № 2229 таким, що не підлягає виконанню, слід задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, а тому з останнього на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 655 гривень 60 копійок та за подання позовної заяви у розмірі 1331 гривня 20 копійок, що разом складає 1996 гривень 80 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» (49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205; ЄДРПОУ 40696815), треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 11, прим. 25, оф. 49), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович (49000, м. Дніпро, вул. Глинки 1), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити у повному обсязі.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницького Сергія Івановича від 12 серпня 2021 року, який зареєстрований в реєстрі за № 2229, про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості за кредитним договором № 8/2007/840-К/1481-Н від 25 жовтня 2007 року в розмірі 1 152 583 гривень 15 копійок, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на користь на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання його копії учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання його копії учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна