Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №203/5689/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/5689/26

Провадження № 2-о/0203/115/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Білецька Вероніка Іванівна, про встановлення факту родинних відносин та належності правовстановлюючого документа,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена заява ОСОБА_1 , в якій останній посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 17.03.2026 року він звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Білецької В.І., із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом, складеним матір`ю 05.03.2024 року на його ім`я. Проте, у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено через розбіжності у документах. Так, при посвідченні заповіту нотаріусом було допущено помилку в прізвищі ОСОБА_1 та замість « ОСОБА_4 » зазначено « ОСОБА_5 ». Також нотаріусом було виявлено розбіжності в даті народження заявника. Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_1 датою народження вказаного ІНФОРМАЦІЯ_2 , а згідно виданого повторно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.07.1969 року, датою народження вказаного ІНФОРМАЦІЯ_2 . Фактичною та правильною датою народження заявника є ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що через наявні розбіжності заявник позбавлений можливості оформити спадщину за заповітом у встановленому законом порядку, останній просив встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що він є її сином, а також встановити факт належності йому заповіту, складеного ОСОБА_3 , посвідченого 05.03.2024 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Старовою О.С. за реєстровим №298.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 01.06.2026 року заяву було залишено без руху.

Ухвалою від 10.06.2026 року було відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

В наданій заяві представник ОСОБА_1 просив розглянути справу без їх участі та задовольнити подану заяву.

Заінтересована особа – ОСОБА_2 , в наданій заяві просив проводити розгляд справи без його участі, зазначивши про відсутність спору і заявником та не заперечуючи проти задоволення заяви.

Інша заінтересована особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Білеццька В.І., в наданій заяві також просила розглянути справу за її відсутності.

За вказаних обставин, враховуючи положення ч.3 ст.211, ч.2 ст.247 ЦПК України, суд визнав за можливе провести розгляд справи по суті за відсутності сторін, за наявними матеріалами справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши викладені в заяві доводи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У частині першій ст.293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В свою чергу, п.п.1,6 ч.1 ст.315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 05.03.2024 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Старовою О.С. за реєстровим №298 було посвідчено заповіт, відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м.Дніпропетровська, паспорт НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , заповідала все належне їй майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно свідоцтва серії НОМЕР_4 , виданого 11.09.2025 року Дніпровським відділом ДРАЦС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про смерть №333 від 11.09.2025 року).

17.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Білецької В.І. із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 .

Постановою нотаріуса від 17.03.2026 року у видачі свідоцтва заявнику було відмовлено через наявні розбіжності у документах.

Так, згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 заявника вказано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В заповіті від 15.03.2024 року зазначено, що померла ОСОБА_3 заповідала все своє майно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У виданому повторно 17.07.1969 року свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 датою народження ОСОБА_1 зазначено ІНФОРМАЦІЯ_4 . Матір`ю в свідоцтві про народження вказано ОСОБА_3 .

Суд враховує, що дослідженні судом документи, а саме: копії свідоцтва про народження заявника, його РНОКПП, пенсійного посвідчення, паспорту громадянина України для виїзду за кордон; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , заповіт від 05.03.2024 року, фотознімки, в своїй сукупності підтверджують той факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною матір`ю заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За вказаних обставин, а також враховуючи наявні розбіжності в паспортних даних та правовстановлюючому документі (заповіті від 05.03.2024 року), а також в свідоцтві про народження заявника в частині написання його прізвища українською мовою да дати його народження, що перешкоджає останньому в реалізації права на спадкування, суд приходить до висновку про обгрунтованість, доведеність та необхідність задоволення заяви в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15,16 ЦК України, ст.ст.4,5,10-13,76-81,211,223, 258,259,263-268,293,315 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Білецька Вероніка Іванівна, про встановлення факту родинних відносин та належності правовстановлюючого документа – задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідною матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_5 ).

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_5 ) правовстановлюючого документу - заповіту, посвідченого 05 березня 2024 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Старовою О.С. за реєстровим №298, відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка м.Дніпропетровська, паспорт НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , заповідала все належне їй майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя С.Ю.Казак