Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №202/4886/23
Суддя: Доценко С. І.
Справа № 202/4886/23
Провадження № 2/202/23/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
судді Доценко С.І.,
за участю секретаря Тарасової К.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому позовному провадженні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договорами позики,
в с т а н о в и в:
Позивач, через свого представника, звернувся до суду з позовом до відповідачки з зазначеним позовом та просив суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь 723 948,57 грн, що є заборгованістю за договорами позики та покласти на відповідача сплачений судовий збір в сумі 7939,49 грн.
В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що 26.01.2021 року за нотаріально посвідченим договором позики позивач передав відповідачу, а відповідач отримав 225 360 грн, що еквівалентно 8 000 доларам США за офіційним курсом НБУ , встановленим на час укладення договору . Позичальник зобов`язався повернути кошти до 26 січня 2022 року включно в сумі , еквівалентній 8000 доларам США за офіційним курсом НБУ на день повернення позики. За умовами п.4 договору позики позика повертається частинами в національній валюті, починаючи з лютого 2021 року, кожного місяця до 26 числа включно ,в сумі не менш еквіваленту 250 доларів США за курсом НБУ станом на день сплати частини позики шляхом перерахунку на рахунок позикодавця, номер якого зазначений в договорі.
05.02.2021 року між сторонами укладений ще договір позики про внесення змін до договору позики від 21.01.2021 року, а саме в п.1 , відповідно до якого позивач передав відповідачу в борг 312 368,00 грн , що еквівалентно 11200 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на час укладення договору і кошти позичальник зобов`язався повернути кошти в сумі еквівалентній 11200 доларам США до 26.01.2022 року. За цим договором позичальник мав сплачувати щомісяця на картку позикодавця суму еквівалентну 350 доларам США. Передача коштів здійснена до підписання договору ( 05.02.2021 року ), що підтверджується розпискою позичальника.
10.01.2022 року були знову нотаріально змінені умови договору позики, за якими позичальник отримав від позивача кошти в сумі 544219,00 грн, що еквівалентно 19 797 доларів США за офіційним курсом НБУ. Гроші були сплачені до підписання договору (10.02.2022 року) що підтверджується розпискою. Узгоджено повернення боргу в сумі еквівалентній 19 797 доларів США по курсу НБУ на день розрахунку.
Відповідно до п.9 Договору виконання обов`язків за цим договором забезпечено договором іпотеки квартири за адресою АДРЕСА_1 . Пунктом 11 договору передбачено у випадку прострочення виконання зобов`язань на вимогу позикодавця борг сплачується з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та п.12 - пеню 30% від суми простроченого платежу ( мінімальної частки з суми позики , що сплачується в місяць згідно п.4 договору за кожний день прострочення). П.16 договору передбачено дострокове повернення позики у разі порушення зобов`язань позичальником. Відповідач не належним чином виконує свої зобов`язання. Позивач в мовах воєнного стану позбавлений реалізувати своє право на предмет іпотеки, а тому бажає отримати заборгованість за договорами, що на момент звернення до суду становить 19797 доларів США, що в національній валюті становить 723948,57 грн.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 07.04.2023 року відкрите провадження в цивільній справі № 202/3854/23 за правилами загального позовного провадження.
19.06.2023 року відповідач подав відзив на позовну заяву , в якому не погоджується із сумою заборгованості. Відповідач визнає укладення договору позики 05.02.2021 на суму 225 360 грн строком до 26.01.2022 року. А також договори внесення змін до договору позики від 05.02.2021 року та від 26.01.2021 року. Договір позики безпроцентний. Разом з тим, вона вважає, що розмір заборгованості не відповідає заявленій. Зазначає що нею погашена сума боргу 544 219,53 грн. Також, просить врахувати, що нею в рахунок погашення заборгованості було сплачено 102 445,61 грн , що підтверджено документально 12 платіжками. Окрім того , зазначає, що вимоги про повернення 19 797 доларів США не відповідає договору позики та змінам, тому що в договорі про внесення змін сума для повернення зазначена еквівалентною 11200 доларів США.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якій він не погоджується з відзивом і зазначає, що окрім нотаріально посвідчених договорів позики факти отримання грошових коштів підтверджено трьома розписками відповідача про отримання грошових коштів, в тому числі і на суму, еквівалентну 19797,00 доларам США. Так, твердження відповідача про повернення 544 219,53 грн не відповідає дійсності . Разом з тим, позивач погоджується , що відповідачка відшкодувала частину коштів . З урахуванням сплачених відповідачкою сум в розмірі 102 445,61 грн поверненню підлягає сума 621 502,96 грн, які просить стягнути з відповідачки .
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 06.10.2023 року закрите підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги . Зазначила , що факти отримання відповідачем позики підтверджуються договорами позики та власноручними розписками відповідачки про отримання коштів. На день судового розгляду відповідачкою не виконані умови договорів про повернення коштів в повному обсязі. Відповідачкою в рахунок погашення боргу частково перераховувались кошти в гривні , які на дату виплати були еквівалентні зазначеному курсу НБУ : 25.02.2021 – 351,79 доларів США, 25.03.3021 – 350,91 доларів США, 25.04.2021 – 351,79 доларів США, 02.06.2021 – 183,14 доларів США, 25.07.2021 -517,45 доларів США, 25.08.2021 -374,93 доларів США, 25.09.2021 – 356,13 доларів США, 25.10.2021 року -353,59 дол.США ,25.11.2021 -283,88 доларів США, 25.11.2021 – 40,85 доларів США, 09.01.2022 – 236,75 доларів США, що в загальній сумі становить суму еквівалентну 3763,54 доларів США. Враховуючи, що загальна сума боргу була еквівалентна 19797,00 доларам США, то за відрахуванням сплачених сум, борг становить на дату звернення з позовом 586321,19 грн ,що еквівалентно 16033,46 доларам США. Зазначену суму представник просить стягнути з відповідача на користь позивача . а також понесені судові витрати.
Представник відповідача зазначив, що відповідач не визнає борг. Був основний договір та зміни до договору позики. Позика в розмірі 544 000 була повернута до 26.01.2023 року. Позивачем не зараховані всі платежі. Стверджує, що позивач врахував лише 11 платежів , а відповідачем також було сплачено 12 платіж, який еквівалентний , виходячи із курсу долару на дату повернення 27.2 320,54 долара США. В останніх змінах до договору позики допущена описка в п.1 . невірно зазначена сума передачі 19 797 доларів США, а фактично 11200 доларів США. З урахуванням повернутих сум (12 платежів) заборгованість в еквіваленті до доларів США становить 11200-4132,08 = 7067 ,92 доларів США , що на день звернення з позовом становить 258433 грн.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази суд встановив наступні фактичні обставини.
Як вже зазначалось, предметом судового розгляду є правовідносини між сторонами, які виникли із боргових зобов`язань, що оформлені договором позики та додатками до нього та розписками про отримання грошових коштів.
Відповідно до положень ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до договору позики грошових коштів від 26.01.2021 року ОСОБА_3 передав в борг ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 225 360 ,00 грн , в сумі еквівалентній 8000 доларів США строком до 26.01.2022 року включно. Сторони домовились, що позика повертається в сумі еквівалентні 8000 доларам США частинами починаючи з лютого 2021 року шляхом зарахування на банківський рахунок позивача суми ,еквівалентної 250 доларам США. Договір посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі за номером 182. В договорі зазначено, що кошти отримані до нотаріального посвідчення договору.
Факт отримання відповідачем коштів від позивача в сумі 8000 доларів США за цим договором підтверджується наданим стороною позивача оригіналом власноручно написаної розписки ОСОБА_4 від 26.01.2021 року, які зобов`язалась повернути до 26.01.2022 (а.с.115)
Відповідно до договору про внесення змін до договору позики від 26.01.2021 року , реєстр 182 від 05.02.2021 року домовились про внесення змін до первісного договору . Пункт 1 договору було викладено в новій редакції ,відповідно до якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти в сумі 312 368,00 грн , що еквівалентно 11200 доларів США строком до 26.01.2022 року. Передача грошей була здійснена до підписання договору, що підтверджується розпискою позичальника про отримання грошових коштів 312 368 грн,00 коп. що еквівалентно 11200 доларів США. Повернення коштів передбачено частинами в сумі еквівалентній 11200 доларів США. Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за номером 293.
Факт отримання відповідачем коштів від позивача за цим договором підтверджується наданим стороною позивача оригіналом власноручно написаної розписки ОСОБА_4 від 26.01.2022 року, які зобов`язалась повернути до 26.01.2022 . Відповідно до змісту розписки ОСОБА_5 отримала гроші в позику від ОСОБА_6 в сумі 11200 доларів США з урахуванням основного договору займу. ( а.с.115).
Відповідно до договору про внесення змін до договору позики від 26.01.2021 року, реєстр 182 від 10.01.2022 року року сторони домовились про внесення змін до первісного договору. Пункт 1 договору було викладено в новій редакції ,відповідно до якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти в сумі 544219,53 грн , що еквівалентно 19797 доларів США строком до 26.01.2023 року. Передача грошей була здійснена до підписання договору, що підтверджується розпискою позичальника . Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за номером 25.
Факт отримання відповідачем коштів від позивача в сумі 19797 доларів США за цим договором підтверджується наданим стороною позивача оригіналом власноручно написаної розписки ОСОБА_4 від 10.01.2022 року, якою вона підтвердила факт отримання коштів та і зобов`язалась повернути до 26.01.2023. ( а.с.117)
Відповідачкою на підтвердження виконання зобов`язань за договором позики надано розрахункові документи про переведення коштів на банківські картки ОСОБА_6 .
Так, квитанцією від 25.02.2021 року підтверджується перерахування ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_6 9832,16 грн. що на момент передачі еквівалентно 351,79 доларів США
Відповідно до квитанції від 25.03.2021 року ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_6 перерахувала грошові кошти в сумі 9780 грн, що на момент передачі еквівалентно 350,91 доларів США
Відповідно до квитанції від 25.04.2021 року ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_6 перерахувала грошові кошти в сумі 9700 грн. що на момент передачі еквівалентно 351,79 доларів США
Відповідно до квитанції від 25.10.2021 року ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_6 перерахувала грошові кошти в сумі 9296,48 грн. що на момент передачі еквівалентно 353,59 доларів США
Відповідно до квитанції від 25.11.2021 року ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_6 перерахувала грошові кошти в сумі7644 грн що на момент передачі еквівалентно 283,88 доларів США
Відповідно до квитанції від 25.11.2021 року ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_6 перерахувала грошові кошти в сумі 1100,00 грн що на момент передачі еквівалентно 40,85 доларів США
Відповідно до квитанції від 25.12.2021 року ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_6 перерахувала грошові кошти в сумі 10 050,25 грн що на момент передачі еквівалентно 638,55 доларів США
Відповідно до квитанції від 09.01.2022 року ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_6 перерахувала грошові кошти в сумі 6500 грн, що на момент передачі еквівалентно 236,76 доларів США.
Окрім того, ОСОБА_5 надала до суду 4 квитанції про сплату грошових сум ОСОБА_6 від імені ОСОБА_7 , яка зі слів є матір`ю відповідачки, які також просила зарахувати в погашення боргу.
Так , відповідно до квитанції від 02.06.2021 року ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_6 перерахувала грошові кошти в сумі 5025,13 грн , що на момент передачі еквівалентно 183,14 доларів США, відповідно до квитанції від 25.07.2021 року – 14070,35 грн що на момент передачі еквівалентно 517,45 доларів США, 25.08.2021 року – 10000 грн , що на момент передачі еквівалентно 374,93 доларів США, 25.09.2021 року 9447,24 грн , що на момент передачі еквівалентно 356,13 доларів США
Таким чином , на момент звернення з позовом відповідачем погашено борг за договором позики на суму 102445,61 грн., що еквівалентно , відповідно до курсу НБУ на момент платежу 4132,08 доларам США.
Відповідно до останньої розписки і договору про внесення змін до договору позики, остаточна сума позики , яку відповідач отримала від позивача становить суму, еквівалентну 19797 доларів США.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (в т.ч. грошові кошти в такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2, ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника. При цьому, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог щодо Кодексу. Статтею 545 ЦК України, яка регулює підтвердження виконання зобов`язання, визначено, що якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це в розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
На підставі досліджених доказів суд переконався, що за договорами позики, які оформлені у вигляді нотаріально посвідчених договору позики та додаткових договорів про зміну первісного договору позики , а також оригіналів розписок відповідача про отримання коштів від позивача, позивач передав, а відповідачка отримала від позивача 544 219,00 грн, що еквівалентно 19 797 доларам США. За умовами договорів відповідач взяла на себе зобов`язання повернути суму , еквівалентну 19 797 доларів США до 26 .01.2023 року.
Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договорів позики , мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та волевиявлення, відповідало їхній внутрішній волі.
Наявність у позивача оригіналів розписок свідчить про те, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договорами позики в строк визначений договорами , а тому позивач має право вимоги повернення коштів за цими договорами позики .
Суд вважає доведеним , що на момент звернення з позовом відповідачем погашено борг за договором позики на суму 102445,61 грн., що еквівалентно , відповідно до курсу НБУ на момент платежу 4132,08 доларам США.
Відповідно до останньої розписки і договору про внесення змін до договору позики, остаточна сума позики , яку відповідач отримала від позивача становить 19797 доларів США.
Різниця між сумою позики і сумою , яка відшкодована становить 15664,91 доларів США, що з урахуванням курсу НБУ до долару США 36,5686 на момент звернення з позовом становить 572843,97 грн.
Таким чином, з урахуванням умов договорів та сум виплачених відповідачкою в рахунок погашення зобов`язань, борг за договором позики є сумою , еквівалентною 15664,91 доларів США, що становить 572 843,97 грн. на момент звернення до суду.
Відповідно до вимог ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
За змістом ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на такі особливості виконання грошового зобов`язання: «Грошовою одиницею України є гривня (частина перша статті 99 Конституції України). Але Основний Закон не встановлює заборони використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України).
Тобто гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на території України за номінальною вартістю (частина перша статті 192 ЦК України), тоді як обіг іноземної валюти регламентований законами України.
Приписи чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, у якому має бути виражене та виконане зобов`язання (частина перша статті 192, частина перша статті 524, частина перша статті 533 ЦК України), однак не забороняють вираження у договорі грошового зобов`язання в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на перерахунок грошового зобов`язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України щодо іноземної валюти.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті (частина друга статі 524 ЦК України). Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина друга статті 533 ЦК України).
Суд не приймає твердження представника відповідача про те, що відповідач не отримувала від позивача в борг суму еквівалентну 19797 доларам США, тому що позивачем надана розписка відповідача про отримання зазначених коштів саме в такій сумі і стороною не надано жодного доказу на спростування цього доказу.
Суд ще раз наголошує, що оригінали розписок про отримання коштів на момент розгляду справи перебували у позикодавця , що є підтвердженням невиконання в повному обсязі взятих зобов`язань. І сума боргу в розписці яка власноручно складена відповідачем становить сума еквівалентна саме 19797 доларів США.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі, що становить 572 843,97 грн.
Вирішуючи спір, суд вирішує питання судових витрат відповідно до ст.141-142 ЦПК України.
Ст.133 ЦПК України встановлено, шо судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судом встановлено, що позивачем заявлені вимоги майнового характеру на суму 723949 грн та сплачено судовий збір в сумі 7239,49 грн.
Позовні вимоги задоволені на 79%, а тому з відповідача на користь позивача на підставі ст.141 ЦПК України необхідно стягнути судовий збір в сумі 5719 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 11-13, 76-82, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договорами позики, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 572 843,97 гривень (п`ятсот сімдесят дві тисячі вісімсот сорок три гривні, 97 коп.) в рахунок відшкодування боргу за договором позики від 26 січня 2021 року , який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Ісаченко М.О. (номер в реєстрі 182), та за договором від 05.02.2021 про внесення змін до договору позики від 26 січня 2021 року № 182 (номер в реєстрі 293), за договором від 10 січня 2022 року про внесення змін до договору позики від 26 січня 2021 року № 182 (номер в реєстрі 25) посвідчених приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Ісаченко М.О.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 5719 грн (п`ять тисяч сімсот дев`ятнадцять гривень).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст складено 16.10.2026 року .
Суддя С. І. Доценко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua