Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №175/13518/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/13518/26

Провадження № 1-кп/175/1152/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченої: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026052390002305 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Краматорська Донецької області, громадянки України, з неповною середньо-спеціальною освітою, незаміжньої, яка на утримані неповнолітніх дітей не має, не заміжня, яка не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

1. 04.09.2012 Краматорським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільненої 25.11.2015 року по відбуттю строку покарання;

2. 18.11.2021 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області судом за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 1 місяць з конфіскацією майна, звільненої 05.02.2026 по відбуттю строку покарання;

обвинуваченої в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки, тобто є особами на яких розповсюджується дія п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», 11.07.2026 приблизно о 15 годині 20 хвилин, перебуваючи за місцем їх спільного проживання за адресою: буд. АДРЕСА_2 , вживали на кухні спиртні напої.

У цей же день, близько 21 годині 30 хвилин, в ході вживання спиртних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з причин ревнощів, виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виник умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , перебуваючи на кухні вищезазначеного будинку, взяла з полички над тумбою для миття посуду кухонний ніж та утримуючі його у правій руці, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, стоячи навпроти ОСОБА_5 , не бажаючи настання смерті іншої людини, умисно нанесла останньому один удар клинком ножа в область живота.

В результаті умисних противоправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заподіяно наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з ураженням печінки, яке ускладнилось внутрішньо черевною кровотечею та по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення та знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з діями ОСОБА_4 .

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 вказаних вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачена повністю визнала свою провину та погодилась з кваліфікацією вчиненого нею злочину, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченої та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнала повністю та пояснила, що нею дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальних актах обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_5 не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд провадження за його відсутності, моральних, матеріальних претензій до обвинуваченої не має, покарання просить призначити відповідно до вимог закону.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ`ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає: щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченої, суд визнає: вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, рецидив злочину, вчинення злочину повторно, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних або близьких відносинах.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винної, її вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачена ОСОБА_4 раніше була судима за вчинення умисних злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не стала, вона офіційно не працює, має постійне місце мешкання, на обліку у лікарів нарколога, психіатра як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного, психологічного характеру, не значиться.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення є тяжким злочином, який посягає на найвищу соціальну цінність – життя та здоров`я особи, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особистість обвинуваченої та її поведінку, вважає, що зазначені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченої і її виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті). Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, так само як і положень ст. 75 КК України судом не встановлено.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД.

Під час досудового розслідування обвинуваченій був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому ухвалою суду був продовжений. При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченій запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченій до набрання вироком законної сили залишити той самий – тримання під вартою.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винною за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у виді п`яти років п`яти місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити той самий – тримання під вартою.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення в період часу з 13 липня 2026 року по день набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази:

змив з руків`я ножа, змив з клинка ножа, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 1718,

шорти з нашаруванням РБК, 2 змиви РБК з підлоги, ніж, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 1657,

зразок крові, зразок букального епітелію , що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з постановою від 12 липня 2026 року, – знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 36598 (тридцять шість тисяч п`ятсот дев`яноста вісім) гривень 16 копійок.

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12026052390002305 від 12.07.2026, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2026 року.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1