Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №173/3247/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3247/26

Номер провадження2-о/173/107/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 жовтня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Верхньодніпровська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що у неї виникла необхідність у приведенні документів у відповідність з метою розпорядитися належним їй на праві власності майном. Однак у державному акті на право приватної власності на землю та у свідоцтві про право власності на житло були допущені помилки і її прізвище було зазначене як ОСОБА_2 , замість правильного ОСОБА_3 .

Помилка у написанні прізвища позбавляє її можливості зареєструвати у державного реєстратора права на своє нерухоме майно.

Провадження у справі відкрито 15.09.2026.

Заявник в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи Верхньодніпровської міської ради у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, проти задоволення заяви не заперечував.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії паспорта громадянина України від 28.08.2026 та копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 13.12.2002, заявником є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10.04.1970 заявник уклала шлюб, у зв`язку з чим змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_3 , свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 від 10.04.1970, актовий запис № 9.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 124423 від 13.01.2003, ОСОБА_1 має у приватній власності земельну ділянку площею 1,780 га на території Мишуринрізької сільської ради на підставі розпорядження Верхньодніпровської районної державної адміністрації № 186-р від 12.07.2002, що також підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1211888982019 від 13.12.2019.

Суду надані відомості про перебування вказаної земельної ділянки в оренді ТОВ «Агрофірма «Мишурин Ріг» та її кадастровий план.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 30.06.1994, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Заявник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , витяг з реєстру територіальної громади № 2026/015744970 від 10.09.2026.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 19.08.2020.

Невірні записи у вказаних документах не дають можливості визначити факт його належності саме заявникові та реалізувати її право розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 315 ЦПК України визначено які категорії справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, підлягають розгляду в порядку окремого провадження. Пунктом 6 ч.1 вказаної статті передбачено встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів. За змістом ч.2 цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб`єктивних прав та обов`язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту (постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 /провадження № 61-51сво18/, постанова Верховного Суду від 12 січня 2024 року у справі № 335/6717/23 /провадження № 61-15734ск23/).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян».

Відповідно до п. 4.1; п. 4.4 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 за № 325, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається. У разі виявлення у виданому державному акті орфографічних або технічних помилок землевласником (землекористувачем) такий землевласник (землекористувач) звертається до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою (клопотанням) про видачу нового державного акта.

В даному випадку неможливо внести зміни чи виправлення до державного акту, оскільки державні акти вже не видаються як правоустановчі документи на землю, вищеназвана Інструкція втратила чинність 09.09.2013 і внесення виправлень законодавством не передбачено.

Також неможливо внести виправлення і в свідоцтво про право власності на житло, видане понад тридцять років тому.

Отже, єдиним способом вирішення проблеми є встановлення факту належності документу в судовому порядку.

Встановлення даного факту має юридичне значення для заявника та тягне за собою юридичні наслідки, оскільки це необхідно для реалізації її майнового права на земельну ділянку за даним державним актом.

Згідно ст. 317 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися майном. Помилка в прізвищі власника в державному акті та свідоцтві про право власності на житло позбавляє заявника як власника земельної ділянки та квартири можливості реалізації її права власності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, судом встановлено, що в державному акті на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 124423 від 13.01.2003 та в свідоцтві про право власності на житло від 30.06.1994, прізвище заявника вказано невірно « ОСОБА_2 », замість правильного « ОСОБА_3 », а отже, судом встановлений факт належності заявнику ОСОБА_1 правовстановлюючих документів - державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 124423 від 13.01.2003, площею 1,780 га на території Мишуринрізької сільської ради та свідоцтві про право власності на житло від 30.06.1994.

Встановлення даного факту для заявника має юридичне значення, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, а саме, від його встановлення залежить можливість реєстрації речових прав на вказану земельну ділянку та квартиру.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), заінтересована особа: Верхньодніпровська міська рада (51600, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, пр. Шевченка, буд. 21, ЄДРПОУ 04052595) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) правовстановлюючих документів - державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 124423, виданого на ім`я ОСОБА_1 на підставі розпорядження Верхньодніпровської районної державної адміністрації № 186-р від 12.07.2002 "Про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 1,780 га, розташованої на території Мишуринрізької сільської ради" та Свідоцтва про право власності на житло від 30 червня 1994 року про належність ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя: Є.В. Челюбєєв