Суд: Чернігівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №742/1181/26
Суддя: Висоцька Н. В.
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
22 жовтня 2026 рокум. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/1181/26
Головуючий у першій інстанції – ДАВИДЧУК Д. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1796/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н. В.,
суддів Супруна О. П., Шитченко Н. В.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправним та скасування рішення комісії Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення вимог кодексу ГРС про повне або часткове задоволення акта про порушення від 20.11.2025 та скасування акту №383 експертизи ЗВТ таабо пломб від 21.10.2025,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправним та скасування рішення комісії Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення вимог кодексу ГРС про повне або часткове задоволення акта про порушення від 20.11.2025 та скасування акту №383 експертизи ЗВТ таабо пломб від 21.10.2025.
Позовну заяву обґрунтовував тим, що 15.10.2025 він самостійно виявив несправність газового лічильника (зупинку обліку) та добровільно звернувся до газової служби для усунення проблеми.
16.10.2025 під час демонтажу приладу працівниками відповідача повідомлено про підозру щодо стороннього доступу до лічильника через зміщення скла.
Позивач наголошував на істотних порушеннях процедури демонтажу: лічильник не був поміщений у сейф-пакет та не опечатаний у його присутності, а вхідний і вихідний патрубки не опломбовані, що створювало можливість стороннього доступу до приладу до моменту експертизи.
Щодо результатів експертизи № 383 від 21.10.2025, позивач зазначав, що комісія провела лише поверхневий візуальний огляд, не досліджуючи внутрішні механізми. Висновок про «збиття декад» (зміщення цифр) є необґрунтованим, оскільки лічильник Gallus G4 1997 року випуску експлуатувався 28 років без повірок, і зміщення цифр є наслідком природного механічного зносу, люфту шестерень або зупинки в момент циклу перемикання, що підтверджується технічними особливостями даної моделі.
Позивач звертав увагу на відсутність доказів викривлення даних обліку, враховуючи стан лічильника та відсутність доказів викривлення обсягів споживання.
Також позивач вказував на порушення його прав під час засідання комісії 20.11.2025.
Крім того, фінансові претензії відповідача є незаконними, оскільки нарахована сума у розмірі 5724,69 грн охоплює період з 04.09.2025, проте договірні відносини між сторонами виникли лише 15.10.2025 (день подання заяви-приєднання), що підтверджується самим відповідачем. Також у рахунок неправомірно включено вартість повірки лічильника, яка фактично не проводилася.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08.06.2026 позов ОСОБА_1 до ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправним та скасування рішення комісії Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення вимог кодексу ГРС про повне або часткове задоволення акта про порушення від 20.11.2025 та скасування акту №383 експертизи ЗВТ таабо пломб від 21.10.2025 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення, оформлене протоколом № 452 від 20.11.2025, про задоволення Акта про порушення № 401/14-2025 від 16.10.2025 та донарахування ОСОБА_1 необлікованого об`єму та обсягу природного газу і його вартості в сумі 5724,69 грн обсягом 771,52 м3.
Визнано протиправним та скасовано Акт № 383 експертизи ЗВТ та/або пломб від 21.10.2025, виданий комісією Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України
Стягнуто з ТОВ «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Рішення суду обґрунтовано тим, що на підставі акту експертизи лічильника газу зроблено висновок, що мало несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника, проте акт не містить висновків, що внаслідок виявлених пошкоджень споживання природного газу не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства, відбувається викривлення даних, що має бути обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання, крім того позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження пошкодження позивачем пломб чи втручання у роботу ЗВТ, які б призвели до несанкціонованого споживання газу, що виключає відповідальність споживача за такі порушення та нарахування йому вартості несанкціонованого відбору природного газу.
Отже, за висновком суду першої інстанції акт порушення не доводить факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, а лише фіксує факт можливого порушення і в подальшому може бути підставою для прийняття рішення про його задоволення або незадоволення, а за відсутності доказів, що саме пошкодження пломбувального дроту лічилька газу вплинули на роботу або конструкцію чи складові конструкції ЗВТ, та саме внаслідок зазначених ушкоджень витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковувалася (обліковувалася частково чи з порушенням законодавства) та призвело до викривлення даних обліку природного газу. Обов`язковою умовою для донарахування споживачу обсягів необлікованих об`ємів газу є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Не погодившись з судовим рішенням, ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08.06.2026 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що фактом приєднання споживача ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу (акцептуванням договору) є: надання підписаної споживачем заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутових споживачів) від 15.10.2025, та оплата рахунку Оператора ГРМ, підтверджена витягом з електронного реєстру платежів.
Зазначає, що при контрольному огляді вузла обліку працівниками Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» ініційовано проведення експертизи щодо направлення ЗВТ та пломб на експертизу (протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 16.10.2025).
Лічильник позивача розпломбовано та демонтовано (акт № 7524 від 16.10.2025) для проведення експертизи. Після зняття ЗВТ, в присутності сторін, ЗВТ запакований в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовано пломбою оператора ГРМ з унікальним номером 202502771, що зазначено в Акті про опломбуванні/монтаж ВОГ та його складових побутового споживача та в протоколі про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, які підписані позивачем без зауважень.
Вказує на те, що експертизою лічильника, проведеною 21.10.2025, результати відображені в Акті № 383 експертизи ЗВТ та/або пломб від 21.10.2025 лічильника газу типу Gallus G4, зав.№ 00344217, рік випуску 1997, покази 69715,01 куб/м., під час зовнішнього огляду даного виявлено зовнішнє забруднення корпусу лічильника в його верхній частині. Скло лічильного механізму знаходиться не в своєму посадковому місті (виступає над поверхнею корпусу лічильного механізму) та закріплено невідомою речовиною з правої сторони корпуса суматора. Корпус лічильного механізму в місці встановлення скла з правої сторони має механічне пошкодження у вигляді подряпин. Пломба заводу виробника не пошкоджена. Збиті декади лічильного механізму 3-го та 4-го розрядів. Всі вище зазначені пошкодження свідчать про несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
ДП «Київоблстандартметрологія» видано довідку № Д 71 М 6560 331 25 від 21.10.2025 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020, пошкодження скла відлікового пристрою.
Посилається на довідку ДП «Київоблстандартметрологія», яка засвідчує, що прилад із деформованим склом та збитими коліщатками визнано непридатним до експлуатації через неспроможність здійснювати точний облік. Законодавство не вимагає від Оператора ГРМ вираховувати точний відсоток похибки приладу після втручання; сам факт порушення конструкції власником, що потягнув за собою збиття декад, є доведеним викривленням даних. Відповідно до глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ - це дії споживача, які призвели до викривлення даних обліку або за якими констатовано факт пошкодження цілісності корпусу, скла, пломб тощо. Прилад обліку втратив свій заводський стан та конструктивну цілісність. Відповідно до Кодексу ГРМ, лічильник із такими ушкодженнями автоматично визнається таким, що працює в позаштатному режимі, його експлуатація є незаконною.
Вважає, що посилання суду першої інстанції на недоведеність обставин несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки поняття несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу визначено в пункті 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем затвердженого Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, та передбачає втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу, а тому додатково доводити таке втручання не потрібно.
Аналогічна позиція викладена в постанові Апеляційного суду Одеської області у справі №501/124/18 від 29.11.2018, №910/5281/17 від 15.11.2017 та постанові Верховного Суду України від 11.08.2021 у справі № 927/89/18, № 346/1745/21 від 24.04.2023.
На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» залишити без задоволення, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08.06.2026 залишити без змін.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу полягають в тому, що суд дійшов правильного висновку, що сам по собі факт пошкодження газового лічильника не є підтвердженням несанкціонованого відбору природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу).
Стверджує, що такі докази як акт про порушення № 401/14-2025 від 16.10.2026; протокол про направлення ЗВТ на експертизу; акт експертизи ЗВТ № 383 від 21.10.2025; довідка про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Д 71 М6560 331 25 від 21.10.2025, ні сам по собі, ні в сукупності не підтверджує всіх трьох складових правопорушення, окрім того вони є недостатніми та не достовірними доказами з наступних підстав.
Зауважує, що відповідач для приховування незаконних дій по не впаковуванню газового лічильника при споживачу приховує відеозапис з боді камери. Відсутність доказів пакування газового лічильника, наявне фото в матеріалах справи пакувального пакету без жодного підпису сторін та споживача в графах де такі підписи передбачені, тобто протокол про направлення ЗВТ на експертизу також не може вважатися належним доказом і має бути відхилений судом.
Вважає, що експертна комісія не встановила чи було втручання в лічильний механізм газового лічильника і чи візуальне знаходження скла не на своєму посадковому місці могло стати причинно-наслідковим зв`язком збою в роботі лічильника.
Твердження представника відповідача в апеляційній скарзі щодо декад, механізму втручання та наслідків є недоведеним, особистою думкою, і ніяк не підтверджується висновками експертів.
Відповідач зобов`язаний контролювати проходження газовим лічильником періодичної повірки, які відповідач в порушення закону не забезпечив жодного разу з моменту встановлення лічильника. Якщо газовий лічильник не пройшов планову періодичну повірку, він визнається непридатним до експлуатації, а його покази не можуть використовуватись для комерційних розрахунків, що підтверджується судовою практикою та нормами Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Протокол рішення комісії на момент ознайомлення з ним позивача не містив жодного підпису голови та членів комісії, про що мається фотокопія в матеріалах справи. Рішення комісії про повне або часткове задоволення акта про порушення відповідачу не вручали. Нарахування суми за відшкодування вартості експертизи від 21.10.2025 за проведення експертизи двох лічильників в сумі 533,60 грн та 505,20 грн є незаконним оскільки експертизу двох лічильників не проводили.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний об`єкт обладнаний газовим лічильником типу Gallus 2000 G4, заводський номер 00344217, 1997 року випуску.
16.10.2025 представниками Оператора ГРМ проведено обстеження вузла обліку за вказаною адресою. Під час огляду працівники відповідача виявили ознаки несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, а саме: скло лічильного механізму було зміщене зі свого посадкового місця. За фактом виявленого порушення було складено акт про порушення № 401/14-2025, який позивач підписав із зауваженням про те, що він у роботу приладу не втручався. Того ж дня лічильник був демонтований, поміщений у сейф-пакет № ЧнФ202502771 та направлений на експертизу (а.с. 19).
21.10.2025 комісією у м. Чернігів було проведено експертизу ЗВТ (Акт № 383), за результатами якої встановлено: скло лічильного механізму знаходиться не в своєму посадковому місці, виступає над поверхнею корпусу та закріплене невідомою речовиною з правої сторони; на корпусі суматора в місці встановлення скла наявні механічні пошкодження у вигляді подряпин; зафіксовано «збиття декад» (зміщення цифр на барабанах) 3-го та 4-го розрядів (а.с. 21).
На підставі цих висновків ДП «Київоблстандартметрологія» видало Довідку про непридатність № Д 71 М 6560 331 25, згідно з якою лічильник не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020 через пошкодження скла відлікового пристрою.
20.11.2025 відбулося засідання комісії Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду Акта про порушення № 401/14-2025. Комісія прийняла рішення про задоволення акта та проведення перерахунку об`єму спожитого природного газу за граничними об`ємами споживання. На підставі цього рішення позивачу нараховано заборгованість у сумі 5724,69 грн за період з 04.09.2025 по 15.10.2025 (а.с. 23).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що на підставі акту експертизи лічильника газу зроблено висновок, що мало несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника, проте акт не містить висновків, що внаслідок виявлених пошкоджень споживання природного газу не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства, відбувається викривлення даних, що має бути обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання, крім того позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження пошкодження позивачем пломб чи втручання у роботу ЗВТ, які б призвели до несанкціонованого споживання газу, що виключає відповідальність споживача за такі порушення та нарахування йому вартості несанкціонованого відбору природного газу.
Отже, за висновком суду першої інстанції акт порушення не доводить факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, а лише фіксує факт можливого порушення і в подальшому може бути підставою для прийняття рішення про його задоволення або незадоволення, а за відсутності доказів, що саме пошкодження пломбувального дроту лічилька газу вплинули на роботу або конструкцію чи складові конструкції ЗВТ, та саме внаслідок зазначених ушкоджень витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковувалася (обліковувалася частково чи з порушенням законодавства) та призвело до викривлення даних обліку природного газу. Обов`язковою умовою для донарахування споживачу обсягів необлікованих об`ємів газу є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Проте апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 17, 27, 28 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» установлено, що оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу» державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що споживач зобов`язаний забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» у разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824.
Абзацом 40 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Абзацом 71 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що приховані заходи несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Абзацом 6 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що вузол обліку природного газу / вузол обліку / ВОГ сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством.
Абзацом 33 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що межа балансової належності точка розмежування газових мереж між суміжними власниками газових мереж за ознаками права власності чи користування, на якій відбувається приймання-передача природного газу.
Абзацом 34 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що межа експлуатаційної відповідальності сторін точка розмежування газових мереж за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації окремих ділянок або елементів, яка встановлюється на межі балансової належності або за згодою сторін в іншій точці газових мереж.
Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Згідно ж з пунктом 4 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Главою 5 розділу XI Кодексу ГРМ визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначенихуглаві 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 23 до цього Кодексу.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення (абзац другий пункту 2, абзац другий пункту 5 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ).
У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник Оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів нарахування, передбачені цим Кодексом, не застосовуються (абзац перший пункту 6 глави 5 розділу XI).
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу») (абзац перший пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ).
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості (абзац перший та другий пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ).
За збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування (пункт 4 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем).
Несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ)/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (абзац тридцять дев`ятий пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем).
Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб - це комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом оператора ГРМ, або суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання (абзац вісімнадцятий пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем).
У разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 22 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення (абзац 1 пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2023 року справа № 454/1321/21 (провадження № 61-11760св22) за схожих обставин зроблено висновок, що: «виявлені при проведенні експертизи порушення (порушення пломби, пошкодження захисного покриття під кришкою облікового засобу, подряпини на захисному вкладиші) у їх сукупності, свідчать про наявність втручання зі сторони споживача у засіб обліку природного газу, що у свою чергу призвело до викривлення даних обліку. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивачкою не наведено належних аргументів, які б безспірно свідчили про неправомірні дії працівників АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» при проведенні перевірки лічильника газу за адресою проживання споживачки, його експертизи з метою перевірки факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, нарахуванні вартості необлікованого об`єму природного газу. При цьому посилання ОСОБА_1 на її не повідомлення про проведення експертизи лічильника спростовуються матеріалами справи, зокрема змістом акту про порушення від 09 грудня 2020 року та протоколом про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 09 грудня 2020 року, у яких ОСОБА_1 під підпис повідомлено та запрошено для участі у проведенні експертизи 24 грудня 2020 року. Отже правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» щодо нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу у зв`язку з виявленим порушенням (несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ) є такими, що відповідають нормам пункту 1 глави 2 та пункту 1 лави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем».
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року по справі № 509/4515/18 (провадження № 61-4953св20) зроблено висновок, що: «Згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРМ для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу). При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ».
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що саме позивач ОСОБА_1 , як споживач природного газу, несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу (ВОГ), зокрема, лічильника газу типу Gallus 2000 G4, заводський номер 00344217, 1997 року випуску, навіть у тому разі, якщо несанкціоновані заходи, здійснені не споживачем, а іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що 16.10.2025 представниками Оператора ГРМ проведено обстеження вузла обліку за вказаною адресою. Під час огляду працівники відповідача виявили ознаки несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, а саме: скло лічильного механізму було зміщене зі свого посадкового місця. За фактом виявленого порушення було складено Акт про порушення № 401/14-2025, який позивач підписав із зауваженням про те, що він у роботу приладу не втручався. Того ж дня лічильник був демонтований, поміщений у сейф-пакет № ЧнФ202502771 та направлений на експертизу (а.с. 19).
21.10.2025 комісією у м. Чернігів було проведено експертизу ЗВТ (Акт № 383), за результатами якої встановлено: скло лічильного механізму знаходиться не в своєму посадковому місці, виступає над поверхнею корпусу та закріплене невідомою речовиною з правої сторони; на корпусі суматора в місці встановлення скла наявні механічні пошкодження у вигляді подряпин; зафіксовано «збиття декад» (зміщення цифр на барабанах) 3-го та 4-го розрядів (а.с. 21).
На підставі цих висновків ДП «Київоблстандартметрологія» видало Довідку про непридатність № Д 71 М 6560 331 25, згідно з якою лічильник не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020 через пошкодження скла відлікового пристрою.
20.11.2025 відбулося засідання комісії Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду Акта про порушення № 401/14-2025. Комісія прийняла рішення про задоволення акта та проведення перерахунку об`єму спожитого природного газу за граничними об`ємами споживання. На підставі цього рішення позивачу було нарахована заборгованість у сумі 5724,69 грн за період з 04.09.2025 по 15.10.2025 (а.с. 23).
Таким чином, колегією суддів встановлено неможливість подальшої експлуатації лічильника типу Gallus 2000 G4, заводський номер 00344217, 1997 року випуску, що зумовлено несанкціонованим втручанням в роботу лічильника газу.
В свою чергу, саме пошкодження скла відлікового пристрою та зафіксовані «збиття декад» (зміщення цифр на барабанах) 3-го та 4-го розрядів лічильника газу, що підтверджено експертизою ЗВТ (Акт № 383), безумовно призводить до викривлення даних обліку природного газу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 02.07.2019 року у справі № 904/2741/18 та у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 902/417/20.
За таких обставин, встановивши порушення позивачем ОСОБА_1 умов Кодексу щодо несанкціонованого втручання в лічильник природного газу, про що представниками Оператора ГРМ було складено Акт про порушення № 401/14-2025, який позивач підписав із зауваженням про те, що він у роботу приладу не втручався, на підставі якого здійснено розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, який проведено за граничними нормами споживання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
З врахуванням викладеного, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги, що посилання суду першої інстанції на недоведеність обставин несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки поняття несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу визначено в пункті 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем затвердженого Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, та передбачає втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Посилання в позовній заяві на постанови Верховного Суду як таке із вказівкою про неоднакове застосування норм права у різних справах, хоч і у подібних правовідносинах, але з різними встановленими обставинами, не має правового значення для справи, яка є предметом перегляду, та не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм права.
Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що відповідно п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового рішення по справі про задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційна скарга Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з постановленням нового рішення судом апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).
Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню в порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення судом апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді першої інстанції, покладаються у разі відмови в позові – на позивача.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові – на позивача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Звертаючись до суду апеляційною скаргою Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» сплатило судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 3993,60 грн (а.с. 88 зворот).
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому ТОВ «Газорозподільні мережі України» слід компенсувати судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі - 3993,60 грн за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. 141, 367, 368, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» - задовольнити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 червня 2026 року – скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправним та скасування рішення комісії Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення вимог кодексу ГРС про повне або часткове задоволення акта про порушення від 20.11.2025 та скасування акту №383 експертизи ЗВТ таабо пломб від 21.10.2025 - відмовити.
Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 3993,60 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua