Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №730/848/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/848/26

Провадження № 2/730/655/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Ріхтера В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (далі – позивач, кредитодавець, ТОВ «Укр кредит фінанс») через свого представника Підлетейчука М.М. за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до Борзнянського районного суду Чернігівської області (далі – суд) із позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитним договором.

Згідно ухвали від 08.06.2026 суд постановив позовну заяву залишити без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 177 ЦПК України.

11.06.2026 від представника позивача Мельник Д.В. до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Згідно ухвали від 16.06.2026 суд постановив відкрити провадження у справі, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач у судове засідання не викликався, оскільки розгляд справи проводиться без повідомлення сторін. Від позивача не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. У матеріалах справи міститься письмове клопотання представника позивача про проведення розгляду справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, однак у встановлений законом строк відзиву на позов не подав, із заявами до суду не звертався, а також не скористався своїм правом подання до суду заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження дослідив письмові докази, наявні в матеріалах справи у паперовій та електронній формах. Частина матеріалів надійшла до суду та зберігається в електронній формі. З огляду на значний обсяг окремих документів суд не роздруковував їх, а дослідив безпосередньо в електронній формі. Всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 19.05.2025 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1554-6261.

Згідно п. 3. договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання йому кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.1. договору він укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

П. 4.1., 4.2. договору передбачено, що сума кредиту за цим договором становить 2 200,00 грн, дата надання кредиту – 19.05.2025.

За змістом п. 4.14. договору строк кредитування, тобто, строк, на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк дії договору є рівним строку дії кредитної лінії. Дата повернення (виплати) кредиту 18.05.2026.

Пункт 4.10. договору передбачає, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту, до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною процентною ставкою: 1,00 % у день; стандартна % ставка – 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня, і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Згідно п. 4.11. договору комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту.

Як убачається з п. 5.1. договору, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану неустойку (якщо буде нарахована) в останній календарний день строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах. Кредит вважається повернутим з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що у разі несвоєчасного повернення отриманого кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1 (один) процент від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення сплати в силу положень ст. 625 ЦК України.

Також додатковою угодою № 1 від 24.06.2025 до договору про відкриття кредитної лінії № 1554-6162 від 19.05.2026 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 700,00 грн.

ОСОБА_1 покладені на нього обов`язки по погашенню кредиту виконував неналежним чином, в результаті чого виникла заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1554-6261 від 19.05.2025, яка станом на 10.04.2026 становить 18 774,20 грн, що складається із заборгованості за кредитом – 4 460,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами – 11 693,20 грн; заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 2 186,00 грн та заборгованості по комісії – 405,00 грн.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у форматі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Згідно ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даним в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідачем, всупереч положенням ст.ст. 12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх кредитних зобов`язань та спростування позовних вимог позивача.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами (тіла кредиту та процентів за користування кредитом) є обґрунтованими й підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо стягнення з відповідача комісії, то суд зазначає таке.

Так, 10 червня 2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У даній справі необхідність внесення плати за надання кредиту комісія передбачена п. 4.11. кредитного договору.

При цьому, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу.

Ураховуючи, що товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 4.11. кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 405,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення процентів за статтею 625 ЦК України

Суд установив, що згідно з розрахунком заборгованості станом на 10 квітня 2026 року позивач просить стягнути з відповідача 2186,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України. Умовами пункту 8.2 кредитного договору передбачено нарахування таких процентів у разі прострочення грошового зобов`язання. Їх нарахування відображене в розрахунку, починаючи з 16 червня 2025 року.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18. За його змістом, у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення чи скасування позичальник у разі прострочення грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплачувати кредитодавцеві неустойку. Цим же пунктом передбачено списання кредитодавцем неустойки та інших договірних платежів, нарахованих за прострочення починаючи з 24 лютого 2022 року.

Заявлена сума нарахована за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, укладеним 19.05.2025 року, тобто після 24 лютого 2022 року та в період дії в Україні воєнного стану. Отже, весь період, за який позивач нарахував спірні проценти, охоплюється пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Суд бере до уваги, що пункт 8.2 договору називає спірне нарахування процентами, однак визначає його як платіж за прострочення і прямо пов`язує його зі статтею 625 ЦК України. Тому за своєю правовою природою ці суми є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а не платою за фактичне користування кредитом. Саме таке розмежування має значення для застосування пункту 18: передбачені договором проценти за користування кредитом оцінюються окремо, тоді як проценти за статтею 625 належать до відповідальності, від якої позичальник звільнений законом.

Передбачене договором обмеження розміру такого нарахування, його погодження сторонами або включення до розрахунку заборгованості не змінюють цього висновку. Договірна умова не може усунути законодавчо встановлене звільнення від відповідальності. Так само наявність нарахованого залишку в обліку кредитодавця сама собою не створює підстав для його судового стягнення, оскільки пункт 18 покладає на кредитодавця обов`язок списати відповідні нарахування.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 2186,00 грн процентів за статтею 625 ЦК України є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Відмова стосується саме цього нарахування і не визначає правомірності окремої вимоги про проценти за користування кредитом.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Ціна позову становить 18 744,20 грн, з яких суд задовольняє вимоги на суму 16 153,20 грн, що становить 86,1771 % ціни позову. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 294,38 грн судового збору (2 662,40 грн ? 16 153,20 грн ? 18 744,20 грн).

На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 610, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (заборгованість за кредитним договором № 1554-6261 від 19.05.2025 в розмірі 16 153,20 грн (шістнадцять тисяч сто п`ятдесят три гривні 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» судовий збір в сумі 2 294,38 грн (дві тисячі двісті дев`яносто чотири гривні 387 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (місцезнаходження: 01133, Україна, м. Київ, бул. Л. Українки, буд. 26, оф. 407; код ЄДРПОУ 38548598).

Відповідач: ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Ріхтер В.В.