Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №728/2299/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/2299/26

Номер провадження 1-кп/728/169/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження, відомості про яке 13.08.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 1202620390000157, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Волноваха, Донецької області, зареєстрований та фактично проживає: АДРЕСА_1 , освіта повна середня, непрацюючий, неодружений, утримання малолітніх/неповнолітніх дітей та (або) непрацездатних осіб не здійснюючий, інваліда 3-ої групи (інвалід армії), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий в силу положень статті 89 Кримінального кодексу України, –

у ймовірному вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України (далі також – КК України), –

а також за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке.

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

1. Обвинувачений ОСОБА_3 у березні місяці 2022 року (точної дати в ході слідства не встановлено), поза межами населеного пункту – село Зеленівка, Ніжинського району Чернігівської області – біля посадки, за місцем колишньої дислокації військових рф, знайшов 168 металевих предметів зовні схожих на патрони калібру 5,45-мм, чим здійснив незаконне придбання боєприпасів без передбаченого законом дозволу. Після чого, зібрав їх до поліетиленового пакету та відніс до господарства за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав на горищі будинку.

У подальшому, 13.08.2026 об 11 год 40 хв ОСОБА_3 , забравши вищезазначений пакунок з вмістом 168 предметів, які зовні схожі на боєприпаси, рухаючись на автомобілі марки ВАЗ 21091, державний номерний знак НОМЕР_1 , з метою вивезти їх до нежилого будинку сусіднього села, їхав по АДРЕСА_2 де був зупинений працівниками поліції за порушення П.2.9.В Правил дорожнього руху, тобто забруднений задній номерний знак, усунувши правопорушення на місці.

Так, під час огляду вище вказаного транспортного засобу, який здійснювався за добровільної згоди ОСОБА_3 , на задньому сидінні виявлено полімерний пакет з вмістом предметів, які візуально схожі на патрони в загальній кількості 168 (сто шістдесят вісім) піт., з яких, відповідно висновків експертів - 103 (сто три) предмети є боєприпасами - 5,45-мм (5,45x39) бойовими проміжними патронами з кулями зі сталевими сердечниками, призначені до стрільби з автоматів, ручних кулеметів відповідного калібру. Патрони виготовлені в СРСР, придатні для стрільби, виготовлені промисловим способом. 64 (шістдесят чотири) патрони, є боєприпасами бойовими 5,45-мм (5,45x39) проміжними патронами з трасуючими кулями промислового виготовлення. Патрони призначені для проведення пострілів з бойової нарізної зброї калібру 5,45 мм (5,45x39), а саме: автоматів та ручних кулеметів, придатні для стрільби. 1 (один) боеприпас є мисливським патроном калібру .223 з кулею «Rem FMJ» зі свинцевим сердечником. Патрон російського виробництва може використовуватися в карабінах та комбінованих рушницях відповідного калібру, придатний для стрільби, які ОСОБА_3 зберігав без передбаченого законом дозволу.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

2. Обвинувачений ОСОБА_3 , допитаний у судовому засіданні, вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з усіма фактичними обставинами справи та пояснив, що був обізнаний з місцем, де російські військові затопили свою бронетехніку і під час прогулянки знайшов там боєприпаси. Вирішив їх зберегти про всяк випадок, щоб використати для захисту у випадку повторного повернення російських солдатів.

Однак, коли 13.08.2026 здійснював переміщення знайдених боєприпасів на нове місце зберігання у власному автомобілі, то був зупинений працівниками поліції і на їх запитання щодо наявності заборонених предметів, повідомив, що має патрони, які у подальшому самостійно видав.

У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, зазначив, що більше подібного не вчинить.

ІІІ. Оцінка Суду.

3. Судом, згідно із статтею 316 Кримінального процесуального кодексу України (далі також – КПК України), призначено розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального правопорушення та викликано для участі в ньому учасників кримінального провадження.

4. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

5. Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження викладені у формулюванні обвинувачення, визнаного Судом доведеним (див. пункт 1).

6. Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 263 КК України як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

7. Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.

ІV. Призначення покарання.

8. На думку прокурора необхідним є призначення остаточного покарання у виді позбавлення волі, однак із застосуванням до обвинуваченого положень статті 75 КК України.

9. Сторона захисту погодилася з запропонованим видом покарання.

10. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України є щире каяття.

10.1. При цьому, Судом враховується, що щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним своїх діянь шляхом визнання вини у повному обсязі, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

11. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України не встановлено.

12. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і відповідно до статті 65 КК України враховує:

12.1. класифікацію кримінальних правопорушень і те, що згідно із статтею 12 КК України інкриміноване діяння відноситься тяжких злочинів;

12.2. враховує наслідки та обставини вчиненого (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);

12.3. особу винного – його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;

12.4. наявність місця проживання та позитивної характеристики за таким;

12.5. наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують таке;

12.6. те, що він вважається таким, що не має судимості;

12.7. його посткримінальну поведінку, а саме: беззастережне визнання ним своєї вини; надання зізнавальних показань; подання клопотання про дослідження доказів під час судового розгляду в порядку, передбаченому частиною третьою статті 349 КПК України.

13. За таких обставин, Суд доходить висновку, що відсутні підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, однак, обираючи таке, необхідно призначити його у мінімальній межі санкції відповідної статті КК України.

14. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань Суд не знаходить.

15. Проте Суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

16. Окрім наведених вище мотивів, Суд в даному конкретному випадку враховує індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, те що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого (частина друга статті 50 КК України).

17. У цій ситуації важливу роль відіграє і зміст досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, яка надана з метою забезпечення Суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, яка зводиться до можливості застосування статті 75 КК України у правовідносинах, що розглядаються.

18. Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 статті 75 КК України, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим правопорушенням та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

19. У зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК України.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

20. Цивільний позов по справі не заявлявся.

21. Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до статті 100 КПК України.

21.1. При цьому, Суд зауважує про доцільність передачі для потреб Збройних Сил України придатних для використання предметів (майна), що визнані речовими доказами, з огляду на перебування країни у війні, для чого щодо них потребує застосуванню спеціальна конфіскація, адже їх власника в ході досудового розслідування не з`ясовано, встановити власника або належного користувача не видається за можливе з огляду на специфічність їх суті та особливості походження. Також приймається до уваги та обставина, що придатні до використання бойові припаси, холодна зброя, вогнепальна зброя, вибухові пристрої не визнані безхазяйним майном (докази протилежного в матеріалах справи відсутні).

21.2. Так, відповідно до частини першої статті 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

21.3. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, – переходять у власність держави.

21.4. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340 затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, який розповсюджується на майно, конфісковане на підставі рішення суду, крім майна, конфіскованого на підставі рішення суду і переданого органам державної виконавчої служби.

21.5. Відповідно до підпункту 17 пункту 9 названого Порядку військова зброя та боєприпаси до неї, військова техніка, а також товари військового призначення та подвійного використання передаються Міноборони, МВС, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Державній прикордонній службі або СБУ. Передача здійснюється на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України.

21.6. У свою чергу 26.02.2022 Кабінетом Міністрів України винесено розпорядження № 186-р “Про передачу мана для потреб Збройних Сил”, за змістом якого конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану, передається до сфери управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами.

22. Процесуальні витрати по справі в розмірі 8 183 грн 12 коп. (вісім тисяч сто вісімдесят три гривні 12 копійок) за проведення експертиз у кримінальному проваджені покладаються на обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до статті 124 КПК України.

23. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався і підстав для його обрання Суд не вбачає.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, –

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 визнати винуватим за частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

2. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку у 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

3. Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_3 :

3.1. періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

3.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3.3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4. Початок іспитового строку ОСОБА_3 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

5. Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

6. Стягнути з ОСОБА_3 8 183 грн 12 коп. (вісім тисяч сто вісімдесят три гривні 12 копійок) процесуальних витрат на користь держави за проведення експертиз.

7. Речові докази, після набрання вироком законної сили,:

7.1. 103 предмети, які є боєприпасами 5,45-мм (5,45х39), бойовими проміжними патронами з кулями зі сталевими сердечниками, 64 предмети, які є боєприпасами 5,45-мм (5,45х39), бойовими проміжними патронами з трасуючими кулями та 1 (один) боєприпас, мисливський патрон калібру .223 з кулею “REM FMJ”, що зберігається у камері схову відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, – конфіскувати у дохід держави та передати для потреб Збройних Сил України.

На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя

Бахмацького районного суду ОСОБА_1