Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №728/2372/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Суд: Бахмацький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №728/2372/26

Суддя: Сороколіт Є. М.

Єдиний унікальний номер 728/2372/26

Номер провадження 1-кп/728/172/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження, відомості про яке 03.09.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026270390000174, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Фастівці, Бахмацького району, Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта повна загальна середня, не працюючий, одружений, має на утриманні одну неповнолітню та двох малолітніх дітей, інвалідом не являється, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий в силу положень статті 89 Кримінального кодексу України,

у ймовірному вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України (далі також – КК України), –

а також за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

потерпілого – не з`явився,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке.

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

1. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжений та діє на даний час.

При цьому встановлено, що 27.08.2026 близько 10 години 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшовши до господарства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що нікого не було вдома, та відсутністю сторонніх осіб, керуючись раптово виниклим умислом спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи в умовах воєнного стану, умисно, таємно від оточуючих, проник до житлового будинку шляхом відкриття вхідних дверей ключем, місцезнаходження якого він знав заздалегідь, звідки здійснив крадіжку грошових коштів в сумі 28 000 грн, та з викраденим майном залишив територію господарства, отримавши реальну можливість розпоряджатись ним на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5 на вказану суму.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

2. Обвинувачений ОСОБА_3 , допитаний у судовому засіданні, вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з усіма фактичними обставинами справи та пояснив, що він перебуває з потерпілим у товариських відносинах, допомагає останньому по господарству і 27.08.2026 вони разом, за пропозицією потерпілого, розпивали спиртні напої. При спільному вживанні алкоголю обвинувачений ОСОБА_3 побачив, де потерпілий ОСОБА_5 зберігає свої заощадження, якими й вирішив заволодіти. У подальшому, коли нікого не було за місцем проживання потерпілого, обвинувачений повернувся та забрав гроші. Точної суми він не пам`ятає, бо був дуже п`яний, але коли він показав їх дружині, остання помітила, що у нього була значна сума коштів. На наступний день вона повернула потерпілому 10 000,00 грн.

У вчиненому щиро розкаявся, вказав, що якби не був п`яний, так би не вчинив, просив суворо не карати та зазначив, що більше подібного не вчинить і домовився про працевлаштування і має намір за рахунок отриманої платні остаточно відшкодувати завдані збитки потерпілому.

ІІІ. Позиція потерпілого.

3. Потерпілий в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся у встановленому законом порядку.

Водночас направив заяву за змістом якої вказував, що при визначенні покарання покладається на розсуд Суду.

ІV. Оцінка Суду.

4. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі також – КПК України) Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

5. Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження викладені у формулюванні обвинувачення, визнаного Судом доведеним (див. пункт 1).

6. Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною четвертою статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

7. Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.

V. Призначення покарання.

8. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України є щире каяття.

8.1. Щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 проявилося у критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, наданні правдивих показань та запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

9. До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК України Суд відносить:

- вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Суд враховує, що саме стан сп`яніння обвинуваченого послабив заходи з самоконтролю його поведінки і призвів до формування та реалізації умислу на викрадення чужого майна;

- вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

10. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і відповідно до статті 65 КК України враховує:

10.1. ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином;

10.2. враховує наслідки та обставини вчиненого (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);

10.3. особу винного – його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;

10.4. наявність місця проживання та посередньої характеристики за таким;

10.5. наявність обставин, які як пом`якшують покарання, так і таких, що обтяжують таке;

10.6. те, що він вважається таким, що раніше не притягався до кримінальної відповідальності;

10.7. його посткримінальну поведінку, а саме: беззастережне визнання ним своєї вини; надання зізнавальних показань; подання клопотання про дослідження доказів під час судового розгляду в порядку, передбаченому частиною третьою статті 349 КПК України.

10.8. позицію потерпілого.

11. Також Суд враховує відомості досудової доповіді стосовно особи обвинуваченого, що останній має високий ризик повторного вчинення правопорушення та середній рівень ймовірної небезпеки для суспільства, однак його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

12. За таких обставин, Суд доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах санкції відповідної статті КК України.

13. Проте Суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

14. При цьому Суд, окрім наведених вище мотивів, в даному конкретному випадку враховує індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, те що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого (частина друга статті 50 КК України).

15. У цій ситуації важливу роль відіграє і позиція сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні, яка зводиться до можливості застосування статті 75 КК України у правовідносинах, що розглядаються.

16. Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 статті 75 КК України, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим правопорушенням та заходами, які застосовуються до винної і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

17. У зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК України.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

18. Цивільний позов по справі не заявлявся.

19. речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

20. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, –

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 визнати винним за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

2. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку у 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

3. Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_3 :

3.1 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

3.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3.3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

3.4. виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

4. Початок іспитового строку ОСОБА_3 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

5. Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя

Бахмацького районного суду ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua