Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №650/3930/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3930/26

Провадження № 2/650/3623/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулося до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 77865316 від 29 жовтня 2021 року в розмірі 38 122,60 грн, а також судового збору в розмірі 2 662,40 грн і витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 500,00 грн.

Позивач обґрунтував вимоги тим, що 29 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір позики № 77865316. За умовами цього договору відповідачу надано 11 386,00 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 1,99 відсотка за день.

Відповідно до змісту позовної заяви електронний договір підписаний позичальником із використанням одноразового ідентифікатора, надісланого на зазначену ним електронну адресу. У позові наведено відомості про ідентифікацію позичальника, дату і час акцепту пропозиції, а також перелік документів, якими підтверджуються укладення правочину і волевиявлення відповідача. Договір позики та довідку про ідентифікацію зазначено серед додатків до позовної заяви.

На підтвердження факту надання позики позивач послався на платіжну інструкцію № 7f6ec2cf-0c90-4717-8b7a-2cd60b52ae3d від 29 жовтня 2021 року, лист первісного кредитодавця № 30/01/26-40093 від 30 січня 2026 року, а також довідку ТОВ «ФК Фінекспрес» № КД-000138759/ТНПП від 26 березня 2026 року. За наведеними даними, через платіжну установу здійснено переказ 11 386,00 грн на платіжну картку з останніми цифрами 8958.

За твердженням позивача, відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, суми позики не повернув, процентів не сплатив. Розрахунком заборгованості, наведеним у позовній заяві, визначено основний борг у розмірі 11 386,00 грн і нараховані проценти в розмірі 26 736,60 грн. Всього заявлено до стягнення 38 122,60 грн; даних про здійснення відповідачем платежів на погашення цієї заборгованості позивач не навів.

Позивач зазначив, що згідно з пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику в редакції від 12 серпня 2021 року у разі несвоєчасного повернення позики на неповернуту суму можуть нараховуватися проценти в передбаченому договором розмірі за час понадстрокового користування, але не більш як протягом 90 календарних днів. Ці умови позивач розглядає як погоджений сторонами порядок нарахування платежів після завершення початкового строку кредитування.

Позивач вказує, що право вимоги за договором позики перейшло до нього внаслідок послідовного відступлення права вимоги. 04 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 025-040122, на виконання якого право вимоги за договором № 77865316 включено до відповідного реєстру від 10 червня 2022 року.

Надалі 05 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» і ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 05/12/25-01. Позивач зазначає, що згідно з реєстром прав вимоги № 30/01/26 від 30 січня 2026 року до нього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 77865316 у загальному розмірі 38 122,60 грн. На підтвердження наведених обставин у додатках до позову зазначено договори факторингу, витяги з реєстрів і документи про оплату відступлених прав.

У позовній заяві позивач просив провести розгляд справи без участі позивача та його представника. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав. Суд розглядає заявлені вимоги за наявними матеріалами, виходячи із предмета і підстав позову, з дотриманням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Відповідно до статей 12, 13, 76–81 та 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні; жодні докази не мають заздалегідь установленої сили.

Відповідно до статей 11, 202, 205, 207, 626, 627 і 638 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Договір вважається укладеним за досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов. Правочин може вчинятися в електронній формі у випадках і порядку, визначених законом. Сам по собі електронний спосіб укладення договору не є підставою для заперечення його юридичної сили.

Згідно зі статтями 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття іншою стороною. Використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором є одним із передбачених законом способів підписання електронного правочину. Відповідні відомості про акцепт, ідентифікацію особи й умови договору підлягають оцінці разом з іншими доказами у справі.

За статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку саму суму. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк і в порядку, що встановлені договором. Відповідно до статей 525, 526, 530, 610 та 629 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином у встановлений строк, а одностороння відмова від його виконання не допускається.

Письмові відомості про укладення договору, електронну ідентифікацію відповідача і здійснення платіжної операції, на які посилається позивач, є взаємопов`язаними з предметом спору. Подані дані стосуються конкретного договору, конкретної суми позики та одного позичальника. Відповідач не надав зустрічних відомостей про неукладення договору, неодержання позикових коштів або повернення заборгованості. Водночас сама відсутність відзиву не звільняє позивача від необхідності доведення його вимог.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином. За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент їх переходу, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора за загальним правилом відбувається без згоди боржника.

Зазначені в позові договори факторингу від 04 січня 2022 року та 05 грудня 2025 року і витяги з відповідних реєстрів прав вимоги стосуються одного кредитного зобов`язання відповідача. Позивач обґрунтовує ними безперервність переходу права вимоги від первісного кредитодавця до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП». Зміна кредитора не припиняє обов`язку боржника і не може збільшувати обсяг його відповідальності понад установлений первісним правочином та законом.

Щодо розміру заявлених процентів суд ураховує зміст статті 1048 ЦК України та правову природу платежів після завершення погодженого строку позики. Протягом строку правомірного користування коштами проценти є платою за позику. Після спливу строку повернення неповернуті кошти становлять прострочене грошове зобов`язання, а нарахування платежів за цей період може мати правову природу відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, якщо сторони погодили відповідний розмір такої відповідальності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначено про необхідність розмежовувати проценти як плату за правомірне користування кредитом і проценти як відповідальність за прострочення повернення коштів. При тлумаченні умов договору слід встановити, чи погодили сторони платежі за період після закінчення строку кредитування та їхню правову природу. Аналогічне розмежування має значення і для оцінки розрахунку за договором позики, заявленого у цій справі.

За твердженням позивача, пункт 6.5 Правил, що є складовою погоджених умов договору, окремо врегульовує наслідки несвоєчасного повернення позики та встановлює обмеження понадстрокового нарахування 90 календарними днями. Таким чином, зазначена умова стосується саме порушення строку виконання грошового зобов`язання. У межах заявленого розрахунку проценти за час після завершення початкового 30-денного строку розглядаються відповідно до їхньої правової природи як погоджений договором платіж за прострочення, а не як продовження правомірного строку позики.

Сума процентів 26 736,60 грн арифметично відповідає нарахуванню 1,99 відсотка щоденно на суму 11 386,00 грн протягом приблизно 118 днів, тобто за період, який у сукупності не перевищує початкового строку позики та 90-денного обмеження, на яке послався позивач. При цьому такий період, обчислений від дати отримання позики 29 жовтня 2021 року, закінчується до 24 лютого 2022 року. Суд не включає до предмета стягнення будь-яких нових нарахувань відповідальності за час дії воєнного стану.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати штрафу та пені за прострочення виконання кредитного зобов`язання в період воєнного стану і протягом визначеного законом строку після його припинення. У даній справі позивач обґрунтував заявлену суму процентів періодом, який передував 24 лютого 2022 року; штрафу, пені, інфляційних втрат чи трьох процентів річних за період воєнного стану до стягнення не заявлено.

Дослідження розрахунку боргу потребує врахування не лише арифметичного підсумку, а й правової підстави платежів. Зазначені в позові дані про строк, ставку, межі додаткового нарахування та відсутність погашення кореспондують заявленим складовим заборгованості. Заявлена вимога обмежена конкретною сумою 38 122,60 грн і не передбачає майбутнього нарахування процентів після дати визначення боргу.

Оцінивши наведені в позові обставини щодо укладення договору, передачі коштів, невиконання обов`язку з їх повернення та переходу права вимоги, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення 38 122,60 грн, із яких 11 386,00 грн становить основний борг, а 26 736,60 грн — проценти в межах заявленого розрахунку. Будь-які інші платежі, не включені до позовних вимог, суд не присуджує.

За змістом статей 133 і 141 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, і розподіляються між сторонами відповідно до результатів розгляду спору. Позивач заявив до відшкодування 2 662,40 грн сплаченого судового збору, вказавши у переліку додатків до позову відповідний платіжний документ. З огляду на задоволення позову ці витрати підлягають покладенню на відповідача.

Позивач також просив відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 500,00 грн. На підтвердження наведено договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, витяг з акта № 9-ДІЛ від 25 лютого 2026 року та платіжний документ про оплату послуг. У позові зазначено, що 500,00 грн сплачено за опрацювання матеріалів і визначення правової позиції, а 4 000,00 грн — за складання позовної заяви.

Відповідно до статті 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про її надання і доказами щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їхньої вартості. Ураховуючи характер спору, необхідність дослідження електронного договору та договорів відступлення права вимоги, обсяг підготовлених документів, заявлена сума 4 500,00 грн є співмірною з предметом спору за умови підтвердження фактичного обсягу відповідних послуг. Зазначену суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики підлягають задоволенню з розподілом заявлених та належно підтверджених судових витрат.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 259, 263–265, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 11, 202, 205, 207, 512–516, 525, 526, 530, 610, 625–629, 638, 1046, 1048, 1049 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики — задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку — 300528) суму заборгованості за Договором позики № 77865316 в розмірі 38 122,60 грн, з яких: 11 386,00 грн — сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 736,60 грн — сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку — 300528) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 4 500,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя О. О. Сікора