Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №591/10092/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/10092/26 Провадження № 3/591/2370/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року суддя Зарічного районного суду м. Суми Косар А.І., за участю ОСОБА_1 , представника – адвоката Турченка С.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.08.2026 року серії ЕПР 1 № 746667 водій ОСОБА_1 15.08.2026 року о 22 год. 25 хв. у м. Сумах по вул. Харківська, 67 керував транспортним засобом ЗАЗ НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя . Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 3820 відмовився та прослідувати до медичного закладу для проходження такого огляду також відмовився , чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що автомобілем ЗАЗ НОМЕР_1 , у тому числі у стані алкогольного сп`яніння у час про який зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення не керував.

Захисник у судовому засіданні просила провадження у справі закрити, оскільки на відеозаписі відсутні докази керування ОСОБА_1 автомобілем ЗАЗ НОМЕР_1 , а тим більш, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, які зазначено в протоколі.

Крім того, у справі №591/10092/26 відсутні докази зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 і докази законності пред`явлення йому вимоги про необхідність проходження ним огляду на стан сп`яніння, тобто, відсутні фактичні та правові підстави для вимоги працівника поліції у проходженні ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, що вказує на незаконність такої вимоги та спростовує зазначення в протоколі інформації про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння.

Під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважає, що працівниками поліції порушено права ОСОБА_1 , зокрема, право на захист, що також виключає законність складення у відношення ОСОБА_1 протоколу серії ЕПР1 №746667 від 15.08.2026р.

Заслухавши пояснення особи та його представника, дослідивши адміністративні матеріали справи, слід зробити такі висновки.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, для встановлення наявності в діяннях особи складу зазначеного адміністративного правопорушення підлягає доказуванню не лише факт перебування особи в стані сп`яніння, а й факт керування особою транспортним засобом, та її відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Під час дослідження відеозапису долученого поліцейськими до матеріалів протоколу неможливо чітко встановити факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 15.08.2026 року у визначений в протоколі час та місці. Тобто, позиція сторони захисту, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, не спростовується матеріалами справи, поліцейський не зупиняв транспортний засіб, яким би керував ОСОБА_1 , не вказував про порушення останнім вимог ПДР.

З відеозапису signal-2026-08-16-04-23-020-602.mp4.розміром 4,49 МБ, який здійснює відео зйомку із салону автомобіля патрульних та триває 36 сек. (з 22:25:08 по 22:25:44 15.08.2026р.) зафіксовано, що автомобіль поліцейських рухається по вулиці, в цей час на зустрічній частині дороги рухається один автомобіль, який проїжджає повз автомобіль співробітників поліції, далі, біля краю проїзної частини у зустрічному напрямку по ходу руху автомобіля поліцейських у нерухомому стані інший автомобіль з увімкненими фарами, до якого автомобіль поліцейських підїхав.

Коли автомобіль поліцейських зупинився, то було зафіксовано номер автомобіля, який стоїть у крайній правій смузі по напрямку його руху, згодом до цього автомобіля зі сторони водія підходить поліцейський і на цьому відео закінчується.

Тобто, на вказаному відео рух автомобіля ЗАЗ НОМЕР_1 , до якого згодом під`їжджають працівники поліції не зафіксовано, тим більш, не зафіксовано те, що за кермом цього автомобіля був ОСОБА_1 та керував ним, що спростовує зазначений в протоколі від 15.08.2026р. обставини керування ОСОБА_1 цим автомобілем.

Як зазначено вище, відео з бодікамер обох поліцейських починається з того, що автомобіль ЗАЗ НОМЕР_1 стоїть нерухомо, а на відеозаписах видно, що ОСОБА_1 сам вийшов із автомобіля, координація рухів не порушена, він вільно спілкування з поліцейськими, річ була чіткою, різкої зміни забарвлення шкіри обличчя на відео не вбачається.

На наданих відеозаписах, поліцейський з явних ознак сп`яніння ОСОБА_1 зазначає лише запах алкоголю з порожнини рота, проте, відео не може підтвердити таких підстав.

Крім того, на відео з бодікамер поліцейських зафіксовано, що цю підставу для проходження огляду, поліцейській зазначає лише після того, як до ОСОБА_1 та поліцейських підійшли дві знайомі ОСОБА_1 жінки, по поведінці однієї з яких, дійсно можна допустити, що вона знаходиться в стані алкогольного сп`яніння.

Тобто, наявність у ОСОБА_1 явних ознак алкогольного сп`яніння жодними доказами не підтверджено, більш того, це твердження спростовується наданими відеозаписами з бодікамер поліцейських.

Постанова КМУ №1456 містить певний вичерпний перелік підстав для зупинки транспортного засобу, які кореспондуються з вимогами ЗУ «Про Національну поліцію» з деякими особливостями, зумовленими режимом воєнного стану, який діє на всій території України. Однак, поліцейськими не вказано жодної підстави для зупинки т/з, відеозапис на якому б було зафіксовано момент зупинки транспортного засобу на оптичному носії даних відсутній ,порушення водієм вимог ПДР з дослідженого відеозапису судом не встановлено, а встановити інші підстави для зупинки суд позбавлений можливості. Умовою для виконання водієм вимог працівників поліції є передусім законність дій самого поліцейського.

Таким чином, з досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: матеріалів справи та відеозаписом з нагрудних камер поліцейських неможливо встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинення його працівниками поліції під час керування ним вищевказаним автомобілем, виконанням поліцейським вимог закону під час здійснення зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим, він не є суб`єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, навіть в розмові поліцейські не зазначають про те, що ОСОБА_1 порушив будь які вимоги ПДР, у зв`язку з цим був зупинений та має обов`язок надати документи, а згодом пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини останнього, суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, і дана обставина виключає підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду адміністративних матеріалів в суді не здобуто, а ті, що надані як підтвердження вчинення правопорушення, суддя оцінює критично з наведених вище обставин.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст.130, п.1 ст. 247, ст. 280, ст. 283, ст. 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десятиденного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя А.І.Косар