Вирок від 22 жовтня 2026 р. у справі №523/8037/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/8037/25

Провадження №1-кп/523/808/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

23.10.2026 року м .Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, кримінальне провадження №12025162490000644 від 01 квітня 2025 року із звинувачення

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, з інвалідністю 3 групи, утримуючого батьків похилого віку, засудженого:

- вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2024 року, за ч.1 ст.309 КК України, до штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн, фактично сплачений 20 жовтня 2025 року;

- вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2024 року, зміненого ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року, за ч.1 ст.309 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, звільненого від його відбування, з іспитовим строком 2 роки;

зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.308 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_8 , страждаючи на наркоманію (діагноз F.11.22 – розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності), розпочав лікування у наркологічному відділенні №2 під управлінням ТОВ «АДДІМЕД», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, буд.№19-А.

Відповідно до встановлених медичних показань лікарем вказаного медичного закладу ОСОБА_8 було призначено лікування із застосуванням препарату замісної підтримувальної терапії – «Tab. Methadone ZN», який є лікарським засобом, що містить наркотичну речовину - метадон, щоденною дозою препарату 100 мг, включену до Списку №1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770.

Під час вищезазначеного звернення за медичними послугами 15 липня 2023 року ОСОБА_8 підписав інформовану згоду шляхом підписання відповідних документів, про зобов`язання не звертатися під час свого лікування до інших медичних закладів з метою проходження лікування із застосуванням наркотичних та психотропних лікарських засобів.

Згодом, у невстановлений час, ОСОБА_8 дізнався від осіб, які разом із ним перебували на програмі замісної підтримувальної терапії, що така терапія функціонує за відсутності єдиної бази даних пацієнтів, які перебувають на таких програмах. Усвідомлюючи можливість введення в оману медичних закладів, що провадять програми замісної підтримувальної терапії відповідно до наказу МОЗ України від 27 березня 2012 року №200 «Про затвердження порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», з метою отримання надмірної щоденної дози препарату, що містить наркотичний засіб метадон, у ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час виник неправомірний умисел на незаконне заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства для подальшого неконтрольованого їх використання.

Продовжуючи отримувати на базі наркологічного відділення №2 ТОВ «АДДІМЕД» препарат «Tab.Methadone ZN», ОСОБА_8 , діючи умисно та реалізуючи вищезазначений прямий умисел, всупереч вимогам Конвенції ООН про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», а також «Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих із опіоїдною залежністю», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України №200 від 27 березня 2012 року, звернувся за лікуванням до ще одного медичного закладу, а саме до Комунального некомерційного підприємства «Центр профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом» Одеської міської ради, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд.№30, де 20 вересня 2024 року, реалізуючи вищезазначений умисел, ввів в оману медичного працівника зазначеного закладу – лікаря ОСОБА_9 та письмово, під особистий підпис, шляхом підписання інформованої згоди на участь у програмі замісної підтримувальної терапії із застосуванням препарату, повідомив недостовірну інформацію, що він не перебуває в інших програмах замісної підтримувальної терапії, у тому числі в закладах інших областей України, де йому вже призначені наркотичні засоби.

Нехтуючи попередженням про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.305-320 КК України за порушення правил перебування на програмі замісної підтримувальної терапії, ОСОБА_8 написав заяву про прийняття до замісної підтримувальної терапії у Комунальному некомерційному підприємстві «Центр профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом» Одеської міської ради з метою отримання препарату, що містить наркотичний засіб – метадон. У результаті він отримав призначення лікаря ОСОБА_9 на щоденне отримання препарату «метадону гідрохлорид», дозою 75 мг, що містить наркотичний засіб метадон.

В подальшому, 20 вересня 2024 року ОСОБА_8 , отримуючи на базі наркологічного відділення №2 належного ТОВ «АДДІМЕД» наркотичний лікарський препарат «Tab.Methadone ZN», що містить в собі наркотичний засіб – метадон, діючи умисно, реалізуючи вищезазначений умисел, отримав на програмі замісної підтримувальної терапії в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДОМ» Одеської міської ради препарат «метадону гідрохлорид», що містить в собі наркотичний засіб – метадон в дозуванні 75 мг, тим самим шахрайським шляхом заволодів вказаним наркотичним засобом.

Обвинувачений вину у вчиненому визнав повністю та показав, що у вищезазначені дні та місця він, маючи потребу в проходженні лікування від наркотичної залежності, допустив одночасне отримання медичних препаратів для власного вжитку в двох різних медичних установах, без зняття з обліку в першій із них. Про вчинене жалкує, щиро кається.

Отримавши показання обвинуваченого, що повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з`ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, за клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим та захисником, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів на доведення вини ОСОБА_8 у вміненому тому діянні.

Таким чином суд визнає доведеним вчинення ОСОБА_8 дій, які полягали в тому, що він, страждаючи на наркоманію (діагноз F.11.22 – розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності), розпочав лікування у наркологічному відділенні №2 під управлінням ТОВ «АДДІМЕД», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, буд.№19-А.

Відповідно до встановлених медичних показань лікарем вказаного медичного закладу ОСОБА_8 було призначено лікування із застосуванням препарату замісної підтримувальної терапії – «Tab. Methadone ZN», який є лікарським засобом, що містить наркотичну речовину - метадон, щоденною дозою препарату 100 мг, включену до Списку №1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770.

Під час вищезазначеного звернення за медичними послугами 15 липня 2023 року ОСОБА_8 підписав інформовану згоду шляхом підписання відповідних документів, про зобов`язання не звертатися під час свого лікування до інших медичних закладів з метою проходження лікування із застосуванням наркотичних та психотропних лікарських засобів.

Згодом, у невстановлений час, ОСОБА_8 дізнався від осіб, які разом із ним перебували на програмі замісної підтримувальної терапії, що така терапія функціонує за відсутності єдиної бази даних пацієнтів, які перебувають на таких програмах. Усвідомлюючи можливість введення в оману медичних закладів, що провадять програми замісної підтримувальної терапії відповідно до наказу МОЗ України від 27 березня 2012 року №200 «Про затвердження порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», з метою отримання надмірної щоденної дози препарату, що містить наркотичний засіб метадон, у ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час виник неправомірний умисел на незаконне заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства для подальшого неконтрольованого їх використання.

Продовжуючи отримувати на базі наркологічного відділення №2 ТОВ «АДДІМЕД» препарат «Tab.Methadone ZN», ОСОБА_8 , діючи умисно та реалізуючи вищезазначений прямий умисел, всупереч вимогам Конвенції ООН про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», а також «Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих із опіоїдною залежністю», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України №200 від 27 березня 2012 року, звернувся за лікуванням до ще одного медичного закладу, а саме до Комунального некомерційного підприємства «Центр профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом» Одеської міської ради, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд.№30, де 20 вересня 2024 року, реалізуючи вищезазначений умисел, ввів в оману медичного працівника зазначеного закладу – лікаря ОСОБА_9 та письмово, під особистий підпис, шляхом підписання інформованої згоди на участь у програмі замісної підтримувальної терапії із застосуванням препарату, повідомив недостовірну інформацію, що він не перебуває в інших програмах замісної підтримувальної терапії, у тому числі в закладах інших областей України, де йому вже призначені наркотичні засоби.

Нехтуючи попередженням про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.305-320 КК України за порушення правил перебування на програмі замісної підтримувальної терапії, ОСОБА_8 написав заяву про прийняття до замісної підтримувальної терапії у Комунальному некомерційному підприємстві «Центр профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом» Одеської міської ради з метою отримання препарату, що містить наркотичний засіб – метадон. У результаті він отримав призначення лікаря ОСОБА_9 на щоденне отримання препарату «метадону гідрохлорид», дозою 75 мг, що містить наркотичний засіб метадон.

В подальшому, 20 вересня 2024 року ОСОБА_8 , отримуючи на базі наркологічного відділення №2 належного ТОВ «АДДІМЕД» наркотичний лікарський препарат «Tab.Methadone ZN», що містить в собі наркотичний засіб – метадон, діючи умисно, реалізуючи вищезазначений умисел, отримав на програмі замісної підтримувальної терапії в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДОМ» Одеської міської ради препарат «метадону гідрохлорид», що містить в собі наркотичний засіб – метадон в дозуванні 75 мг, тим самим шахрайським шляхом заволодів вказаним наркотичним засобом.

Зазначені дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.1 ст.308 КК України, як заволодіння наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Ст.50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Згідно із ст.65 цього ж Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого, які підлягають обов`язковому врахуванню.

При призначенні покарання обвинуваченому суд визнає в якості обставин, які пом`якшують покарання щире каяття, а також перебування на утриманні обвинуваченого батьків похилого віку в якості обставин, які пом`якшують покарання, а також констатує про відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Суд також враховує наступні дані стосовно ОСОБА_8 : незняту та непогашену судимість за двома вироками суду; наявність статусу особи з інвалідністю 3 групи; нетривале перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації із звільненням за станом здоров`я; продовження лікування від наркотичної залежності; а також висновки досудової доповіді про високий рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

На підставі викладеного, з урахуванням особи винуватого, суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого діяння, а також факту засудження ОСОБА_8 у 2024 році за вчинення проступку, положень ч.3 ст.78 КК України, а також роз`яснень п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» в частині неприпустимості повторного звільнення засудженого від відбуття покарання з випробуванням, якщо цією особою було вчинено новий злочин під час іспитового строку, суд вважає, що дана обставина не дозволяє застосувати до обвинуваченого після призначення остаточного покарання положень ст.ст.69,75,76 КК України, у зв`язку із чим, необхідно допустити подальшу ізоляцію ОСОБА_8 від суспільства, з наступним його поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу, тобто призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Окрім того, зважаючи на призначення ОСОБА_8 вищезазначеного покарання, що підлягає реальному відбуттю, а також існування ризику ухилення останньої особи від його відбування після проголошення вироку, суд вважає необхідним, до набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Долю долучених до матеріалів кримінального провадження речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.308 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до зазначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2024 року, за ч.1 ст.309 КК України, та визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і 10 (десять) днів.

До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин наступної доби.

Після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді домашнього арешту скасувати, а ОСОБА_8 – доставити до установи відбування покарання.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з дня його доставлення до установи виконання покарання.

Виконання вироку в цій частині покласти на начальника Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області

Після набрання вироком законної сили визнані в якості речових доказів медичні карти амбулаторного хворого ОСОБА_8 №1256 та №896 – повернути лікувальним закладам, які їх видали.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд м. Одеси впродовж 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.

Головуючий ОСОБА_1