Вирок від 22 жовтня 2026 р. у справі №522/18210/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Зловживання впливом

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №522/18210/26

Суддя: Русєва А. С.

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2026 року за №62026150020002192 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Виноградне Болградського району Одеської області, неодруженої, особа з інвалідністю 2 групи, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, -

встановив:

У березні – травні 2026 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 познайомилась із ОСОБА_6 , якому остання повідомила, що працює у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в подальшому вони підтримували приятельські відносини.

Приблизно у травні 2026 року, більш точного часу не встановлено, до ОСОБА_6 , який за професійною діяльністю надає юридичні консультації, звернувся його знайомий військовозобов`язаний ОСОБА_7 за консультацією з приводу оформлення групи інвалідності та отримання відстрочки від мобілізації з цих підстав.

Оскільки ОСОБА_5 працювала в ІНФОРМАЦІЯ_2 та мала певний досвід з приводу оформлення військовозобов`язаними відстрочки від мобілізації у зв`язку із присвоєнням групи інвалідності, ОСОБА_6 вирішив звернутись до неї за консультацією з приводу можливості в законний спосіб отримати групу інвалідності та відстрочку від мобілізації з цих підстав ОСОБА_7 .

В подальшому ОСОБА_6 , з використанням месенджера «WhatsApp», здійснив телефонний виклик на номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_5 , та повідомив їй про обставини звернення до нього ОСОБА_7 , попросивши надати консультацію з приводу можливості в законний спосіб отримати групу інвалідності та відстрочку від мобілізації з цих підстав ОСОБА_7 .

Під час телефонної розмови ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_6 про необхідність відправити їй на месенджер «WhatsApp» медичні документи ОСОБА_7 , а саме: виписки лікарів, висновки, описи аналізів, МРТ, КТ, інші дослідження, всі направлення до медичних закладів та історію хвороби.

Далі, після того, як ОСОБА_6 відправив фото документів ОСОБА_5 у месенджер «WhatsApp», остання повідомила йому, що вивчить медичні документи ОСОБА_7 та через деякий час повідомить, чи достатньо наявних документів для отримання ОСОБА_7 групи інвалідності та відстрочки від мобілізації з цих підстав.

Після ознайомлення зі змістом медичних документів ОСОБА_7 , у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на головуючого експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, в якій ОСОБА_7 мав проходити оцінювання повсякденного функціонування, з метою прийняття рішення щодо присвоєння йому 3 групи інвалідності, та подальший вплив на начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою прийняття рішення щодо надання ОСОБА_7 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 11.06.2026 року, більш точного часу не встановлено, зателефонувала ОСОБА_6 на месенджер «WhatsApp» та повідомила, що їй необхідно зустрітись з ним, і призначила місце зустрічі в ресторані «Мамалига», який розташований на вулиці Європейській у м. Одесі.

В подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 11.06.2026 приблизно о 18:00 годині, під час зустрічі з ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні ресторану «Мамалига» за адресою: м. Одеса, вул. Європейська, 21, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, узгодила з ОСОБА_6 надання їй неправомірної вигоди в сумі 11 000 доларів США (що станом на 11.06.2026, згідно з офіційним курсом НБУ, становило 494769,00 грн). За вказані кошти ОСОБА_5 погодилася здійснити вплив на головуючого експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, в якій ОСОБА_7 мав проходити оцінювання, з метою прийняття рішення щодо присвоєння ОСОБА_7 3 групи інвалідності, та подальший вплив на начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою прийняття рішення щодо надання ОСОБА_7 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У подальшому ОСОБА_6 повідомив про протиправні дії ОСОБА_5 правоохоронні органи та діяв під їх контролем, будучи залученим до конфіденційного співробітництва.

Так, 20.07.2026 приблизно о 15:00 годині, ОСОБА_5 під час зустрічі з ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні ресторану «Мамалига» (м. Одеса, вул. Європейська, 21), продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, одержала від ОСОБА_6 узгоджену першу частину неправомірної вигоди у розмірі 6 200 доларів США (що станом на 20.07.2026, згідно з офіційним курсом НБУ, становило 276 939,12 грн) за вплив на головуючого експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, в якій ОСОБА_7 мав проходити оцінювання, з метою прийняття рішення щодо присвоєння ОСОБА_7 3 групи інвалідності, та подальший вплив на начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою прийняття рішення щодо надання ОСОБА_7 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнала, щиро розкаялася у вчиненні вказаного злочину, підтвердила обставини злочину, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченою своєї вини в обсязі пред`явленого їй обвинувачення, а також те, що вона не піддала сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченої, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченої ОСОБА_5 , дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченої, а також доказів та документів стосовно речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтвердила суду, що дійсно у ваказані в обвинувальному акті дату, час, місці та спосіб отримала від ОСОБА_6 узгоджену першу частину неправомірної вигоди у розмірі 6 200 доларів США (що станом на 20.07.2026, згідно з офіційним курсом НБУ, становило 276 939,12 грн) за вплив на головуючого експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, в якій ОСОБА_7 мав проходити оцінювання, з метою прийняття рішення щодо присвоєння ОСОБА_7 3 групи інвалідності, та подальший вплив на начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою прийняття рішення щодо надання ОСОБА_7 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У вчиненому вона кається, запевняючи про припинення протиправної діяльності.

Таким чином, допитавши обвинувачену, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

Тому, суд вважає доведеною винність ОСОБА_5 у вчиненні нею злочину, та кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_5 вичинила злочин у сфері службової діяльності, який у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких кримінальних правопорушень.

ОСОБА_5 раніше не судима, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, пенсіонер, є особою з інвалідністю 2 групи, має незадовільний стан здоров`я та страждає на тяжке захворювання.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини даного кримінального провадження, давши їм оцінку, беручи до увагу особу обвинуваченої, яка щиро кається у вчиненому, тяжкість вчиненого, керуючись вимогами кримінального закону та передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що ОСОБА_5 необхідно для її виправлення та запобігання нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді штрафу.

При цьому суд враховує, що згідно ст.53 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

В даному випадку, за переконанням суду, таке покарання та принцип його призначення повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки і не становитиме для неї особистого надмірного тягаря, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винній.

В силу ч.4 ст.174 КПК України, з набранням вироком законної сили слід скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 21.07.2026 (справа №523/14821/26, провадження №1-кс/523/6865/26), від 30.07.2026 року (справа №523/14821/26, провадження №1-кс/523/7215/26), від 30.07.2026 року (справа №523/14821/26, провадження №1-кс/523/7216/26), від 30.07.2026 року (справа №523/14821/26, провадження №1-кс/523/7217/26).

Речові докази по справі, а саме:

- грошові кошти в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) доларів США: купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 12 (дванадцять) штук з наступними серійними номерами: 1) KE 65198415 A, 2) KE 65198416 A, 3)KE 65198417 A, 4) KE 65198418 A, 5) НВ 53065284 R, 6) HL88332636 F, 7) HK 85508528 B, 8) HB 74040241 L, 9)HF 05319176 E, 10) KB 24641629 R, 11) HC 48718021 B, 12) HF 59392562 C, та несправжні (імітаційні) засоби представлені купюрами номіналом 100 (сто) доларів США серії та номер HB 02124148 A, 2003 року випуску у кількості 50 (п`ятдесят) штук на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) доларів США слід повернути Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві.

- мобільний телефон марки «Iphone 17 Pro Max» IMEI – 1 НОМЕР_2 та IMEI – 2 НОМЕР_3 , в силу ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, ст. 100 КПК України, слід конфіскувати як такий, що був використаний як засіб вчинення кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 369 – 371, 373 – 375 КПК, суд –

ухвалив:

ОСОБА_5 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та призначити їй покарання за ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу в розмірі в розмірі 16 292 (шістнадцять тисяч двісті дев`яносто два) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 276964 (двісті сімдесят шість тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) гривні.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_5 у вигляді застави після набрання вироком законної сили, – скасувати та внесені як заставу кошти повернути застоводавцю.

З набранням вироком законної сили арешти, накладені слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 21.07.2026 (справа №523/14821/26, провадження №1-кс/523/6865/26), від 30.07.2026 року (справа №523/14821/26, провадження №1-кс/523/7215/26), від 30.07.2026 року (справа №523/14821/26, провадження №1-кс/523/7216/26), від 30.07.2026 року (справа №523/14821/26, провадження №1-кс/523/7217/26), – скасувати.

Речові докази по справі, а саме:

- грошові кошти в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) доларів США, а саме: купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 12 (дванадцять) штук з наступними серійними номерами: 1) KE 65198415 A, 2) KE 65198416 A, 3)KE 65198417 A, 4) KE 65198418 A, 5) НВ 53065284 R, 6) HL88332636 F, 7) HK 85508528 B, 8) HB 74040241 L, 9)HF 05319176 E, 10) KB 24641629 R, 11) HC 48718021 B, 12) HF 59392562 C, та несправжні (імітаційні) засоби представлені купюрами номіналом 100 (сто) доларів США серії та номер HB 02124148 A, 2003 року випуску у кількості 50 (п`ятдесят) штук на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) доларів США, – повернути Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві.

- мобільний телефон марки «Iphone 17 Pro Max» IMEI – 1 НОМЕР_2 та IMEI – 2 НОМЕР_3 , в силу ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, ст. 100 КПК України, – конфіскувати як такий, що був використаний як засіб вчинення кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/18210/26

Номер провадження № 1-кп/522/3214/26

Головуючий суддя – ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua