Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №521/11164/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/11164/26

Пр. №2/521/7796/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого – судді Сегеди О.М.,

при секретарі – Вороні А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо перемищеним особам,

встановив:

У червні 2026 року Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі – Департамент) звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що відповідач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та у період з 01 березня 2022 року по 31 липня 2023 року отримував допомогу на проживання.

Зазначив, що заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 були подані засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг Порталу Дія 25 квітня 2022 року з урахуванням у складі сім`ї, його доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п.6 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332 (далі-Порядок №332) для отримання допомоги внутрішньо переміщена особа заповнює заяву, яка формується засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія, в який зазначається: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) заявника; реєстраційний номер облікової картки платника податків; дата народження; відомості про задеклароване /зареєстрвоане місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа; адреса місця, куди перемистилася особа, та контактний номер телефону; номер поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги «підтримка» або номер банківського рахунка (за стандартом ІВАN) заявника для виплати допомоги; наявність статусу особи з інвалідністю; відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом з внутрішньо переміщеною особою. Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

Вказував, що допомога на проживання була призначена ОСОБА_1 , з урахуванням доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01 березня 2022 року у розмірі 5000,00 грн. щомісячно.

01 червня 2023 року на центральному рівні ДП « Інформаційно обчислювальний центр Мінсоцполітики України» було здійснено масовий перерахунок щодо осіб, які досягли 18-ти річного віку, у зв`язку з чим змінено розмір раніше призначеної допомоги ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 3000,00 грн. на 2000,00 грн.

Після перерахунку розмір допомоги ОСОБА_1 з урахуванням доньки становив 4000,00 грн. щомісячно.

Зазначив, що на підставі проведеного перерахунку управлінням було перевірено персональні данні осіб, які досягли 18-ти річчя в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з 01 квітня 2022 року у складі сім`ї її матері- ОСОБА_3 .

За даними з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_3 з 01 червня 2022 року отримувала допомогу з урахуванням доньки ОСОБА_2 .

Оскільки ОСОБА_3 особисто звернулась до Управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі та надала заяву і оригінали всіх необхідних документів для призначення допомоги на проживання, а також документи, які підтверджують , що з 01 ківтня 2022 року вона разом з дитиною були обліковані як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1 їй нарахована правомірно.

Отже, ОСОБА_1 отримав допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за ОСОБА_2 у період з 01 червня 2022 року по 31 липня 2023 року у розмірі 40000,00 грн.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що внутрішньо переміщена особа зобов`язана у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом.

Пунктом 5 Порядку №332 встановлено, що внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.

Стверджував, що спеціалістами Управління неодноразово направлялись рішення про утримання надміру виплачених сум допомоги від 11 жовтня 2023 року №3664/17.01-06 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про необхідність повернути надміру нараховані кошти та листи про необхідність повернення коштів від 29 липня 2024 року та 23 травня 2025 року, але на дату звернення до суду заборгованість відповідачем не повернута.

Посилаючись на вимоги діючого законодавства, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Департаменту надміру виплачену суму допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 40000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року було відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с. 48).

Представник позивача, діюча на підставі довіреності від 13 січня 2026 року в судове засідання не з`явилась, надала заяву про підтримання позовних вимог та просила суд розглянути справу за єє відсутності (а.с.43,55).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений відповідно до вимог ст.128 ЦПК України (а.с.51,54).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до постанови Касаційного Цивільного Суду Верховного Суду від 10 травня 2023 року № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності відповідача, який своєчасно і належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що Департамент праці і соціальної політики Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та дії на підставі Положення про Департамент праці і соціальної політики Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19 листопада 2025 року №3783-VIII.

Умови призначення та виплати державної соціальної допомоги визначаються Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332.

Відповідно до п.6 Порядку №332 для отримання допомоги внутрішньо переміщена особа заповнює заяву, яка формується засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія, в який зазначається: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) заявника; реєстраційний номер облікової картки платника податків; дата народження; відомості про задеклароване /зареєстрвоане місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа; адреса місця, куди перемистилася особа, та контактний номер телефону; номер поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги «підтримка» або номер банківського рахунка (за стандартом ІВАN) заявника для виплати допомоги; наявність статусу особи з інвалідністю; відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом з внутрішньо переміщеною особою. Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та у період з 01 березня 2022 року по 31 липня 2023 року отримував допомогу на проживання (а.с.11,13,14,15).

З матеріалів справи вбачається, що 25 квітня 2022 року ОСОБА_1 подав засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг Порталу Дія заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з урахуванням доньки, ОСОБА_2 , у складі сім`ї (а.с.12).

Допомога на проживання була призначена ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року, з урахуванням доньки ОСОБА_2 у розмірі 5000,00 грн. щомісячно (а.с.14).

Встановлено, що 01 червня 2023 року на центральному рівні ДП «Інформаційно обчислювальний центр Мінсоцполітики України» було здійснено масовий перерахунок щодо осіб, які досягли 18-ти річного віку, у зв`язку з чим було змінено розмір раніше призначеної допомоги ОСОБА_2 з 3000,00 грн. на 2000,00 грн.

Встановлено, що після перерахунку розмір допомоги ОСОБА_1 з урахуванням доньки становив 4000,00 грн. щомісячно.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі проведеного перерахунку управлінням було перевірено персональні данні осіб, які досягли 18-ти річчя в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб було встановлено, що ОСОБА_2 також перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з 01 квітня 2022 року у складі сім`ї матері- ОСОБА_3 (а.с.17,20,21,22-23,25).

За даними з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_3 з 01 червня 2022 року отримувала допомогу з урахуванням доньки ОСОБА_2 .

Встановлено, що оскільки ОСОБА_3 особисто звернулась до Управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі та надала заяву і оригінали всіх необхідних документів для призначення допомоги на проживання, а також документи, які підтверджують, що з 01 ківтня 2022 року вона разом з дитиною були обліковані як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1 , то допомога їй була нарахована правомірно (а.с.27,28,29,30).

За таких обставин, ОСОБА_1 отримав допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за ОСОБА_2 у період з 01 червня 2022 року по 31 липня 2023 року у розмірі 40000,00 грн.

Пунктом 4 ч.2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що внутрішньо переміщена особа зобов`язана у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом.

Пунктом 5 Порядку №332 встановлено, що внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.

Встановлено, що спеціалістами Управління неодноразово направлялись рішення про утримання надміру виплачених сум допомоги від 11 жовтня 2023 року №3664/17.01-06 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про необхідність повернути надміру нараховані кошти та листи про необхідність повернення коштів від 29 липня 2024 року та 23 травня 2025 року, але на дату звернення до суду заборгованість відповідачем не повернута (а.с.33,34,36,37,38,39).

У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру виплачених сум державної соціальної допомоги такі суми стягуються в судовому порядку.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщена особа у період з 01 березня 2022 року по 31 липня 2023 року отримував допомогу на проживання з урахуванням доньки, ОСОБА_2 , у складі сім`ї, однак ОСОБА_2 у даний період проживала разом з матір`ю, тому відповідач не мав права на отримання допомоги з урахуванням доньки, внаслідок чого в період з 01 березня 2022 року по 31 липня 2023 року йому було надміру виплачено кошти загальною сумою 40000,00 грн.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат. У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Згідно з ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, оскільки відповідач в період з 01 березня 2022 року по 31 липня 2023 року не мав права на отримання допомоги, то йому було надміру виплачено грошові кошти у розмірі 40000,00 грн., які він зобов`язаний повернути.

Так як відповідач відмовляється у добровільному порядку повернути надміру виплачені грошові кошти у розмірі 40000,00 грн., то суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму матеріальної шкоди в розмірі 40000,00 грн.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір у справі складає 3328,00 грн., які сплачені позивачем при зверненні до суду (а.с.31).

Оскільки позовні вимоги задоволенні у повному обсязі, то судовий збір у розмірі 3328,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 1166, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо перемищеним особам – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганської області 15 грудня 2000 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради (вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65022, код ЄДРПОУ 36290160), надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо перемищеним особам у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганської області 15 грудня 2000 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради (вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65022, код ЄДРПОУ 36290160), судовий збір в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя: О.М. Сегеда