Суд: Київський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №947/32020/26
Суддя: Борщов І. О.
ПОСТАНОВА
Справа № 947/32020/26
Провадження № 3/947/3144/26
23.10.2026 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №723334 від 19.07.2026, складений інспектором УПП в Одеській області капітаном поліції Бондаренко І.І. щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,
ВСТАНОВИВ:
Водій ОСОБА_1 19.07.2026 року, близько 09:52, напроти буд.47 по вул.Люстдорфська дорога в м.Одесі, керував транспортним засобом Mazda 3, державний знак НОМЕР_1 , перебуваючи з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовилася, чим порушив вимоги п.2.5 «Правил дорожнього руху України».
ОСОБА_1 , приймаючи участь в судовому засіданні, своєї вини не визнав та надав письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП — у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки не доведено наявність усіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення.
В своїх письмових заперечення ОСОБА_1 зазначив, що 19.07.2026 року близько 10 ранку, рухаючись за кермом свого авто, він був зупинений співробітниками поліції. Співробітник поліції проігнорувавши вимоги закону «Про Національну поліцію», а саме п.3 статті 18 співробітник поліції звернувшись до нього не назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання. Також не було проінформовано для чого його зупинив.
Він, ОСОБА_1 , повідомив співробітника поліції, що є військовослужбовцем. На вимогу співробітника поліції він надав в руки посвідчення водія, вийшов з авто.
Подальші дії співробітника поліції були не зрозумілі, та не маючи часу
сперечатися, він виконував вимоги співробітника поліції, а саме був проведений його поверхневий огляд, огляд його авто, особистих речей. Після цього йому було запропоновано проїхати до медичного закладу на медичний огляд з метою здати аналізи на вміст в організмі наркотичних речовин. На що він відповів що згоден.
В подальшому з`ясувалось що співробітник поліції зараз оформить йому направлення і він повинен самостійно проїхати у лікарню на медичний огляд. Від такої процедури він відмовився. Після чого був оформлений протокол про адміністративне правопорушення, копію якого він отримав.
Отримавши в суді копію відеозапису та переглянувши його, ОСОБА_1 зазначає наступне:
По-перше. На жодному епізоді відео де він присутній відсутні будь-які ознаки наркотичного чи будь-якого іншого сп`яніння які зазначені в протоколі та направлені. На відео не фіксується: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці; сповільненість або підвищена жвавість ходи чи мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
По-друге. На відео зафіксовані ключеві моменти, зокрема пропозиція проїхати в мед.заклад - його згода - оформлення направлення - його відмова їхати самостійно - оформлення протоколу.
Також при ретельному перегляді відео в цілому, на думку ОСОБА_1 , можна зрозуміти той маральний тиск, який на нього відбувався, а саме обстановка коли тебе спочатку обшукують, потім обвинувачують в сп`янінні, присутність та пресинг інших співробітників поліції і осіб в військовій формі, хамська форма спілкування - створювали на нього великий моральний тиск та нездатність оперативно, юридично грамотна оцінювати і діяти в даній ситуації.
Також ОСОБА_1 зазначає, що після складання протоколу посвідчення водія було повернуто йому. Відсторонення від керування транспортним засобом було озвучено лише усно, без дотримання встановленої процедури тимчасового вилучення посвідчення водія.
На відеозапису зафіксовано:
1.Момент зупинки транспортного засобу - авто Mazda;
2.Не виконання співробітником поліції вимог статті 35 ЗУ «Про
Національну поліцію»;
3.Інформування співробітника поліції про статус водія як військовослужбовця; Отримання в руки співробітника поліції водійського посвідчення во/ц (проміжок часу 09:53:06 - 09:55:05);
4.Огляд та обшук автотранспортного засобу - авто Mazda держ. номер НОМЕР_1 , особисто водія та особистих речей водія;
5.Огляд стану водія;
6.Вимога проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі та отримання від водія згоди на проходження огляду;
7.Співробітник поліції направляється до службового авто з метою оформлення направлення до медичного закладу;
8.Водій зникає з поля зору камери;
9.Спілкування другого поліцейського з військовими, які знаходяться поруч з авто поліції;
10.Співробітник поліції Бондаренко зникає з поля зору камери;
11.Співробітник поліції ОСОБА_2 повертається та починає питати водія його данні для внесення в направлення;
12.О 10:09:41 співробітник поліції Бондаренко заповнюючи пункт направлення «Огляд проводився» запитує водія: «Ви готові поїхати та здати аналізи на стан наркотичного сп`яніння до медичного закладу? Мені потрібна чітка відповідь - так чи ні.» Водій: «Зараз - ні», «я спешу на службу.»
13.О 10:10:14 - почато процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження медичного огляду по ст.130 КУпАП.
14.У проміжок часу 10:15:43 - 10:19:47 з поля зору камери зникають співробітник поліції ОСОБА_2 разом з водієм. Але у проміжок часу 10:16:55 - 10:17:47 чітко видно що вони спілкуються на «задньому плані» відео зображення поза межами запису звука.
Також ОСОБА_1 звертає увагу, що спілкування співробітника поліції з водієм, в певний проміжок часу, не зафіксовано на відео.
Відеозапис, який покладено в основу обвинувачення, не забезпечує повної картини події.
Тому, на думку ОСОБА_1 , доказів його вини не надано.
Крім того, ОСОБА_1 заявив письмове клопотання про витребування у Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3) та Управління патрульної поліції в Одеській області (65049, м.Одеса, вул.Балківська, 54) матеріали та висновок службового розслідування (або результати розгляду скарги ОСОБА_1 від 14.09.2026 року) щодо неправомірних дій поліцейського ОСОБА_3 та іншого невстановленого співробітника поліції (бодікамера № 474933).
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, CD-диск в відеозаписом, яким поліцейський обґрунтовує складений протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши письмові заперечення ОСОБА_1 та вислухавши його пояснення в судовому засіданні, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушені правил дорожнього руху України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерств внутрішніх справ України і охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11.11.2015, (далі, Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі, поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Тобто, поліцейський на місці зупинки транспортного засобу самостійно виявляє і приходять висновку про наявність у водія відповідних ознак наркотичного сп`яніння.
В свою чергу, на виконання вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винність ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується сукупністю доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 13.07.2026 о 10.03 год.; оптичним диском із відеозаписом обставин адміністративного правопорушення, на якому зафіксовано, у т.ч. керування транспортним засобом, зупинка і підстава зупинки транспортного засобу, називаються водієві ознаки наркотичного сп`яніння, пропозиція пройти відповідне обстеження у лікувальному закладі та відмова особи від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння; довідками інформаційного порталу Національної поліції, згідно яких ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України протягом року не притягувався та отримував посвідчення водія.
Зокрема, з відеозапису на оптичному диску вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на мобільному блокпосту для перевірки документів. ОСОБА_1 були повідомлені причини зупинки. Поліцейський під час спілкування з водієм і під час поверхневого огляду транспортного засобу виявив та повідомив ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, які у нього виявляються. ОСОБА_1 відповів поліцейському, що вживав наркотичні засоби кілька тижнів тому. Поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 права та обов`язки, після чого запропонував ОСОБА_1 пройди огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичну закладі. Поліцейський також роз`яснив наслідки відмови від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, мотивує це тим, що поспішає на службу. Після чого починається процедура виписування направлення водія на медичний огляд та складання протоколу про адміністративне правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений. Після вручення водієві копії протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапис закінчується.
Оскільки водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
В рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22 вказано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Правомірність зупинки ОСОБА_1 , підтверджується відеозаписом обставин подій. Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейський виявляє у нього ознаки наркотичного сп`яніння, а саме порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей.
Відмова ОСОБА_1 від проходження відповідного обстеження також зафіксована на відео.
Верховний Суд у справі №338/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, а для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КпАП України працівники мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.31, 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тому, наявний в матеріалах справи CD-диск з відеозаписом обставин адміністративного правопорушення, як належний та допустимий доказ, повністю спростовує доводи ОСОБА_1 , які він виклав в своїх письмових запереченнях та озвучив в судовому засіданні.
Цей відеозапис підтверджує, що працівниками поліції була дотримана належна правова процедура, а тому здобуті нами докази вини ОСОБА_1 в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАп України, є допустимими та належними.
Яким чином відбулося відсторонення водія від керування транспортним засобом, не має значення для дослідження об`єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАп України, і відсторонення водія від керування транспортним засобом не є предметом вивчення даної справи. Разом з тим, виходячи зі сталої судової практики, як би водій на очах поліцейського продовжив рух на транспортному засобі, то він був би негайно зупинений цим же поліцейським або іншим екіпажем і на водія би склали другий протокол. Тому доводи водія в цій частині не впливають на наявність і діях водія складу адміністративного правопорушення.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Управління патрульної поліції в Одеській області матеріали та висновок службового розслідування (або результати розгляду скарги ОСОБА_1 від 14.09.2026 року) щодо неправомірних дій поліцейського ОСОБА_3 та іншого невстановленого співробітника поліції (бодікамера № 474933), задоволенню не підлягає, оскільки висновок службового розслідування не є предметом розгляду даної справи. Тому в задоволенні цього клопотання під час розгляду матеріалів справи було відмовлено.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (Сімнадцять тисяч) гривень, на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106., з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів - ГУК в Одеській області /Київський район/ 22030101, код отримувача (код за ЄРПОУ) - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, код класифікації доходів бюджету - 22030101).
Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Термін позбавлення ОСОБА_1 права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня здачі або вилучення документа, що засвідчує це право.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Борщов І. О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua