Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №947/27813/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/27813/26

Провадження № 3/947/2730/26

21.10.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 699314 від 21.06.2026 року ) –

ВСТАНОВИВ:

21.06.2026 року о 21:15 год., за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, біля будинку 1 (далі – особа, що притягується до адміністративної відповідальності), керував транспортним засобом марки «TOYOTA», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, після чого відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі.

За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Захисник Савченко В.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування клопотання захисник зазначила, що матеріалами справи не підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки долучені відеозаписи не містять безпосередньої фіксації руху автомобіля під його керуванням. На думку захисника, відеозаписи є неповними та не відображають усіх обставин події.

Крім того, захисник послалася на відсутність доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, неналежну фіксацію ознак алкогольного сп`яніння, порушення встановленого порядку проведення огляду, а також відсутність відомостей про здійснення контрольного забору повітря спеціальним технічним засобом.

Посилаючись на положення ст.ст. 7, 247, 251, 266 КУпАП та принцип презумпції невинуватості, захисник вважала зібрані докази недостатніми для встановлення вини ОСОБА_1 та просила закрити провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, долучені до них докази, зокрема відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, перевіривши доводи захисника, викладені у клопотанні про закриття провадження, суддя доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази оцінюються за внутрішнім переконанням судді на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Як убачається з досліджених матеріалів справи, працівниками поліції було виявлено ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «TOYOTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , та мав ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти відповідний огляд.

Із долучених до матеріалів справи відеозаписів убачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, а також у закладі охорони здоров`я, однак останній від проходження такого огляду відмовився.

Оцінюючи зазначені докази в їх сукупності, суддя доходить висновку, що обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його подальшої відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджуються матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення та долученими відеозаписами.

Доводи захисника щодо відсутності безпосередньої відеофіксації руху транспортного засобу, неповноти відеозаписів, неналежного відсторонення від керування та порушення порядку проведення огляду суддя оцінює критично, оскільки самі по собі наведені обставини не спростовують встановлених судом фактичних обставин правопорушення та за результатами оцінки доказів у їх сукупності не свідчать про відсутність його складу.

При цьому суддя враховує, що для кваліфікації дій особи за ознакою відмови від проходження огляду, передбаченою ч. 1 ст. 130 КУпАП, визначальним є встановлення факту керування транспортним засобом, наявності законних підстав для проведення огляду та відмови водія від його проходження у встановленому законом порядку. Встановлення фактичного стану алкогольного сп`яніння у такому випадку не є обов`язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суддя доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена належними, допустимими та достатніми доказами, а в його діях наявні всі необхідні ознаки складу зазначеного адміністративного правопорушення.

За таких обставин підстав для задоволення клопотання захисника Савченко В.Ю. про закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП суддя не вбачає.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпечність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», судовий збір стягується із особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з особи, що притягується до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665, 60 грн.

На підставі вищевикладеного,керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284, ч.1 ст. 130 КпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Стягнути ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2026 року, що складає 665, 60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень (шістдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.