Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №947/41601/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/41601/26

Провадження № 1-кп/947/1483/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162480001622 від 28.09.2026 року та угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим від 01 жовтня 2026 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні доньку 2017 року народження, працюючого інженером ТОВ «Саті Ап» проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369-2, 336 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369-2, 336 КК України, разом з угодою про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Так, ОСОБА_5 у червні 2024 року перебуваючи у місті Одеса (точна адреса та час в не встановлена), достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 N? 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, строк дії якої неодноразово продовжувався та діяв у вищезазначений період, переслідуючи мету ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, в ході особистої зустрічі із невстановленою особою, дізнався про те, що на території м. Одеси та Одеської області створена та діє громадська організація «Україна - це матір» (далі - ГО «УЦМ») та у разі членства у вказаній організації особа «негласно» набуває статусу, що дає можливість ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, а саме: У разі зупинки, доставлення до РТЦК та СП, а також оголошення особи в розшук керівництвом ГО «УЦМ» будуть вжиті заходи щодо не призову такої особи на військову службу.

Зі слів співрозмовника ОСОБА_5 можливість ухилення членів ГО «УЦМ» від призову на військову службу під час мобілізації пов`язана із тим, що керівники вищезазначеної громадської організації мають тісні зв`язки із керівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дає їм можливість гарантувати членам ГО «УЦМ» ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Крім цього, членів ГО «УЦМ» надається посвідчення організації, що в свою чергу, у разі пред`явлення мобільним групам РТЦК та СП надає можливість ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Разом з цим, членів організації включають до закритої телеграм спілки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » створеної у мобільному застосунку Telegram, в якій публікується загальна інформація про дію організації, а також враховуючи необхідність щомісячно грати внесок у розмірі від 2000 до 3 000 гривень в залежності від встановлення розміру внеску керівниками ГО «УЦМ» вказуються реквізити банківських рахунків та банківських карток на які необхідно перерахувати кошти.

Після почутого, ОСОБА_5 , з метою реалізації злочинного умислу направленого на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, діючи умисно та протиправно, надав невстановленій особі згоду на вступ до ГО «УЦМ», після чого передав фото та свої повні анкетні дані з метою виготовлення посвідчення.

У подальшому, у невстановлений час, але не пізніше ІІІ декади червня 2024 року у мобільному застосунку WhatsApp, ОСОБА_5 , надійшло повідомлення від невстановленої особи про виготовлення вищезазначеного посвідчення. Після цього, у вищезазначений період, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 8/8, за попередньою домовленістю зустрівся з невстановленою особою, яка передала посвідчення члена ГО «УЦМ». Окрім цього, невстановлена особа, повідомила ОСОБА_5 , що у подальшому по всім питанням, що будуть виникати телефонувати Особі N? 1 (матеріали відносно вказаної особи виділені в окреме провадження N?12025162480001164), номер телефону якого наявний у телеграм спілці «Болтака УЦ Одеса створеної у мобільному за стосунку Telegram.

Надалі, ОСОБА_5 , в ході огляду телеграм спілки « ОСОБА_6 » створеної у мобільному застосунку Telegram отримав номер мобільного телефону Особа N?1 (матеріали відносно вказаної особи виділені окреме провадження N?12025162480001164) ПрАТ НОМЕР_1 , після чого, ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, діючи умисно та протиправно, у І декаді липня 2024 року, з власного номеру мобільного телефону ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_2 через мобільний застосунок WhatsApp зателефонував на мобільний номер телефону Особи N?1 ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , та в ході спілкування останні домовились про зустріч.

Так, в ході особистої зустрічі, Особа N?1 (матеріали відносно вказаної особи виділені в окреме провадження N?12025162480001164) підтвердив оголошені невстановленою особою умов членства у ГО «УЦМ», наголосив про необхідність щомісячної сплати внеску у розмірі від 2000 до 3 000 гривень, а у разі не сплати негайне виключення із організації.

Надалі, на виконання узгоджених дій, переслідуючи мету ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_5 , 08.07.2024 після огляду телеграм спілки «Болталка УЦМ Одесса» встановив наявність банківської картки призначеної для перерахування внеску від учасників ГО «УЦМ», а саме: НОМЕР_3 АТ КБ «Приват Банк» відкритої на громадянку України ОСОБА_7 , на яку останнім внесені грошові кошти у сумі 2 500 гривень.

Надалі, відповідно, починаючи з 08.07.2024 до 03.02.2026 р. ОСОБА_5 , щомісячно сплачувався внесок на розрахункові банківські рахунки керівництва ГО «УЦМ», які визначались у телеграм спілці «Болталка УЦМ Одесса».

При цьому, у січні 2025 року, ОСОБА_5 , перебуваючи у таксі поблизу стадіону «Спартак», який розташовується по вул. Канатна у м. Одеса, в ході перевірки військово-облікових документів військовослужбовцями РТЦК та СП, пред?явив посвідченням ГО «УЦМ», після чого міри щодо доставки останнього до РТЦК та СП та, загалом, жодні заходи мобілізаційного характеру не вживались, у зв?язку зі чим, він продовжив безперешкодний рух.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 , будучи військовозобов`язаним, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, у період часу з 08.07.2024 до 03.02.2026 використовуючи посвідчення члена ГО «УЦМ», ухилявся від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Вказані умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ст.336 КК України, за кваліфікуючими ознаками: ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Окрім цього, ОСОБА_5 у період з 08.07.2024 по 03.02.2026 перебуваючи у м. Одеса, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, переслідуючи мету ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, будучи членом Громадської організації «Україна - це матір» надав шляхом банківського переведення через банківську у картку N? НОМЕР_3 АТ КБ «Приват Банк» відкритої на ОСОБА_7 , розрахунковий банківські рахунки Особи N?2 (матеріали відносно вказаної особи виділені в окреме провадження N?12025162480001164) IBAN НОМЕР_4 AT «Райффайзен Банк (Україна)» та через громадянина України ОСОБА_8 розрахункові банківські рахунки якого були опубліковані у телеграм спілці «Болталка УЦМ Одесса» IBAN НОМЕР_5 АТ «Кредит Агріколь Банк» та IBAN НОМЕР_6 АТ «А Банк» неправомірну вигоду у безготівковий спосіб загальною сумою 31 500 гривень для Особи N?1 за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо не вжиття заходів з розшуку громадянина України ОСОБА_5 та загалом не призову останнього на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Вказані умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.369-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: надання неправомірної вигоди особі, яка обіцяє погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

В угоді про визнання винуватості, прокурор ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_5 виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.369-2, 336 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.

Одночасно, сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення ОСОБА_5 , наступного покарання: за ч.1 ст.369-2 КК України, до покарання в виді штрафу у розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ст. 336 КК України, з застосуванням положень статті 69 КК України, шляхом призначення іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті 336 КК України, в виді штрафу у розмірі 4 000 (чотирьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань в виді штрафу, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу у розмірі 4 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Також, з угоди вбачається, що ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 369-2, 336 КК України, щиро кається у скоєному, зобов`язався сприяти в розкритті вказаного кримінального правопорушення та викривати інших осіб, причетних до вчинення злочину, перерахувати на потреби ЗСУ грошові кошти у розмірі 80 000 грн.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав угоду укладену прокурором ОСОБА_9 з обвинуваченим ОСОБА_5 , просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_10 підтримав умови укладеної угоди та просив її затвердити, оскільки її умови не порушують прав інших осіб та не становлять суспільної небезпеки і не загрожують інтересам держави.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину в скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.336, 369-2 ч.1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодилася з прокурором на призначення узгодженого покарання. Зазначив про обставини вчинення ним злочинів, які повністю відповідають обставинам, встановленим органом досудового слідства, судом та викладені в обвинувальному акті в кримінальному провадженні № 112026162480001622 від 28.09.2026 р. Угоду про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_5 підтримав та просив її затвердити.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Пункт перший частини 3 статті 314 КПК України визначає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Диспозиція частини четвертої статті 469 КПК України регламентує, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Згідно частини п`ятої статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 ст.369-2, ст. 336 КК України, відноситься до нетяжких кримінальних правопорушень.

Практика укладання угод в кримінальному провадженні неодноразово була предметом розгляду у Європейському суді з прав людини (справи «Ніколов проти Болгарії», «Броуґан та Інші проти Сполученого Королівства» та інші). Європейський суд з прав людини зазначав, що застосування спрощеної процедури на підставі угоди про визнання винуватості та загалом спрощення процедур на підставі Рекомендації № К (87)18, безперечно має переваги для обвинуваченого та правосуддя загалом, оскільки скорочує тривалість кримінального провадження, швидко визнаючи винуватість особи та міру його відповідальності, крім того, спрощує вирішення питань цивільної відповідальності та відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, але наголосив на дотриманні умови - відповідність угоди фактичним обставинам справи.

Встановлено, що угода про визнання винуватості є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтверджено прокурором, обвинуваченим та захисником під час судового засідання.

Зміст угоди відповідає вимогам статті 472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Водночас не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені частиною 7 статті 474 КПК України.

Суд відповідно до ст. 474 КПК України, роз`яснив ОСОБА_5 процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, роз`яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.

Обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст. 424 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання щодо сприяння в розкритті вказаного кримінального правопорушення та викривати інших осіб, причетних до вчинення злочину.

За умовами ч.1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд не перевіряє фактичні обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_5 діяння, так як не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.

Згідно ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди. Вид та міра покарання, на яку обвинувачений ОСОБА_5 погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст. ст. 65-67,69,75, 76,77 КК України.

Узгоджене сторонами угоди покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним в ст.65 КК України та засадам призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, визначеним в ст.69 КК України, оскільки в угоді зазначено наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, сприяння у розкритті інших злочинів, викриття злочинних дій одного з керівників Громадської організації «Україна - це матір» Особи N?1 (матеріали відносно вказаної особи виділені в окреме провадження N?12025162480001164), вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, необхідність догляду за членом сім?ї - мати ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також ОСОБА_5 добровільно здійснив внесок на потреби ЗС України в сумі 80 000 грн. (на рахунок БО Благодійного Фонду «Підтримай Третю Штурмову», що підтверджується квитанцією 462705*43 від 20.10.2026 року.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 в ході судового розгляду не встановлені.

Узгоджена міра покарання, з призначенням ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, шляхом призначення іншого, більш м`якого виду основного покарання, не визначеного санкцією статті 336 КК України, в виді штрафу, відповідає загальним засадам призначення покарання визначених ст. 65 КК України, вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особи обвинуваченого, з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 та відсутністю обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, враховуючі дані про особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, одружений, має на утриманні матір похилого віку, наявність пом`якшуючих і відсутністю обтяжуючих обставин покарання, здатність ОСОБА_5 реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання щодо сприяння в розкритті вказаного кримінального правопорушення та викривати інших осіб, причетних до вчинення злочину, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного ОСОБА_5 про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого йому обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості, і призначення узгоджених сторонами виду і міри покарання.

Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369,373-374,392,393,394,395,473-475,615 КПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 01.10.2026 року, укладену між прокурором ОСОБА_9 і ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_10 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12026162480001622 від 28.09.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369-2, 336 КК України.

Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості, визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369-2, 336 КК України, призначити йому наступне покарання:

-за ч.1 ст.369-2 КК України, до покарання в виді штрафу у розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень;

-за ст. 336 КК України, з застосуванням положень статті 69 КК України, до покарання в виді штрафу у розмірі 4 000 (чотирьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 68 000 гривень;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань в виді штрафу, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу у розмірі 4 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 69 700 гривень в дохід держави.

Речовій доказ: мобільний телефон марки «Самсунг», чорного кольору, повернути власнику майна, ОСОБА_5 .

Речовій доказ: посвідчення №42 на ім`я ОСОБА_5 , громадська організація «Сила в Волі України», знищити.

Речовій доказ: посвідчення добровольчого батальйону УЦМ на ім`я ОСОБА_5 посвідчення № НОМЕР_7 , видане: 26.05.2025, дійсне до 26.05.2026, доброволець, знищити.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення, але лише у випадках, встановлених ст. ст. 473, 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1