Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №496/8063/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/8063/25

Провадження № 2/496/295/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої – судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря – Сурженка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: індекс 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, до

відповідачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представник позивача – повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, але в прохальній частині позовної заяви зокрема просив про розгляд справи за його відсутності,

відповідачка – повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явилася, але представником надано до суду заяву про розгляд справи без участі сторони відповідачки, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідачки.

1. 03.12.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі – позивач та/або ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») в особі представника, звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідачка та/або позичальник) з вимогами про стягнення суми заборгованості у розмірі 25357,50 гривень за Кредитним договором № 9770704 від 26.02.2023 року та понесених позивачем судових витрат які складаються з витрат на професійну правничу допомогу та сплати судового збору.

2. Свої вимоги мотивує тим, що 26.02.2023 року між ТОВ «Мілоан» (Первісним кредитором) та відповідачкою був укладений Договір про споживчий кредит № 9770704, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 6300,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливий штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі, однак відповідачка належним чином умови договору не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. 26.06.2023 року між Первісним кредитом та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № 99-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення прав вимоги і позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених у реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за Договором про споживчий кредит № 9770704 від 26.02.2023 року, який укладений між Первісним кредитором та відповідачкою. У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

3. 26.03.2026 року від представника відповідачки надійшов відзив на позов, яким у задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що ОСОБА_2 26.02.2023 року уклала з ТОВ «Мілоан», договір про надання грошових коштів у позику № 9770704 на суму 6300,00 гривень, але позивач не надав суду підтвердження, що кредитор підписав його електронним підписом. Також звернув увагу суду на те, що позивач не надав суду підтвердження, що кредитор на момент укладення вище вказаного договору з відповідачкою і перерахування їй коштів був зареєстрований в Державному реєстрі фінансових установ Національного банку України про право надання коштів та банківських металів у кредит та здійснення фінансової платіжної послуги з переказу коштів без відкриття рахунків. Що стосується витрачених позивачем коштів на правничу допомогу наголосив, що їх розмір значно завищений. Вказав на те, що дана справа не складна, а тому витрати на правничу допомогу повинні бути зменшені. (а.с. 25-26)

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, але в прохальній частині позовної заяви, зокрема, просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Окрім цього виклав клопотання про витребування доказів. (а.с. 4)

5. 26.03.2026 року на адресу суду, через підсистему «Електронний суд», від представника відповідачки надійшло клопотання про витребування доказів. (а.с. 28-29)

6. 20.04.2026 року на адресу суду, через підсистему «Електронний суд», від представника відповідачки надійшло клопотання про витребування доказів. (а.с. 35-36)

7. Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явилася, але представником скеровано на адресу суду заяву про розгляд справи без участі сторони відповідачки. (а.с. 57)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2025 року цивільна справа № 496/8063/25 була передана до провадження на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 9)

9. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

10. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 17.12.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, а також у задоволені клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 12-14)

11. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 01.04.2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів від 26.03.2026 року відмовлено. (а.с. 33-34)

12. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 08.07.2026 року задоволено клопотання представника відповідачки про витребування доказів від 20.04.2026 року. (а.с. 41-42)

13. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

14. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.

15. Судом встановлено, що 26.02.2023 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Мілоан» з метою отримання фінансових послуг, а саме кредиту в розмірі 6300,00 гривень строком на 15 днів, а саме з 26.02.2023 року з кінцевим терміном погашення 13.03.2023 року, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву на кредит № 9770704, по якій 26.02.2023 року прийнято рішення. (ЕС)

16. За результатами розгляду Анкети-заяви від 26.02.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 26.02.2023 року був укладений Договір про споживчий кредит № 9770704 (ЕС), додатком № 1 до якого є Графік платежів (ЕС).

17. Відповідно п.п. 1.2., 1.3., 1.4., 1.5.1., 1.5.2., 1.5.3., 1.6. Кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 6300,00 гривень. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 26.02.2023 року і складається з пільгового (15 днів: з дати видачі кредиту та завершується 13.03.2023 року) та поточного (90 днів: з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 11.06.2023 року) періодів. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом – 11.06.2023 року. Комісія за надання кредиту: 630,00 гривень, яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду – 1417,50 гривень, які нараховуються за ставкою 1,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду – 17010,00 гривень, які нараховуються за стандартною процентною ставкою – 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки за цим Договором – фіксована.

18. На підтвердження виконання переддоговірних обов`язків Первісним кредитором до матеріалів справи долучено копію Паспорту споживчого кредиту, що є Додатком № 2 до договору. (ЕС)

19. Відповідно до копії довідки про ідентифікацію, клієнт: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладено Договір про споживчий кредит № 9770704 від 26.02.2023 року, ідентифікована ТОВ «МІЛОАН». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор: F49833; час відправки ідентифікатора позичальнику: 26.02.2023 10:33:29; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор: +380972439735. (ЕС)

20. З копії платіжного доручення № 94510776 від 26.02.2023 року (ЕС) вбачається, що ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконав.

21. З копії відомості про щоденні нарахування (ЕС) вбачається що Первісним кредитором здійснювалося нарахування процентів за користування кредитними коштами з 27.02.2023 року по 11.06.2023 року.

22. 26.06.2023 року між ТОВ «Мілоан» (Кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (Новий кредитор) укладено Договір відступлення прав вимоги № 99-МЛ, відповідно до умов якого Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель заборгованості). (ЕС)

23. 26.08.2025 року між ТОВ «Мілоан» (Кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (Новий кредитор) була укладена Додаткова угода № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 99-МЛ від 26.06.2023 року. (ЕС)

24. З копії платіжної інструкції № 71827 від 26.06.2023 року вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», взяті на себе зобов`язання за Договором відступлення прав вимоги перед ТОВ «Мілоан» виконало в повному обсязі. (ЕС)

25. Згідно копії Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 26.06.2023 року до Договору відступлення прав вимоги № 99-МЛ від 26.06.2023 року, від 26.06.2023 року (ЕС) та Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 99-МЛ від 26.06.2023 року (ЕС), до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кредитний договір № 9770704 від 26.02.2023 року, дата закінчення строку кредитування за кредитним договором – 11.06.2023 року, сума виданого кредиту – 6300,00 гривень, заборгованість по тілу кредиту – 6300,00 гривень, заборгованість за відсотками – 18427,50 гривень, заборгованість по комісії – 630,00 гривень, загальна сума заборгованості – 25357,50 гривень.

26. Згідно з копією виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 9770704 від 26.02.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 9770704 від 26.02.2023 року станом на 12.11.2025 року (включно) складає 25357,50 гривень, яка складається з простроченого тіла кредиту – 6300,00 гривень, прострочених відсотків – 18427,50 гривень, заборгованості за комісією – 630,00 гривень. (ЕС)

27. 31.07.2026 року на адресу суду, через підсистему «Електронний суд», від ТОВ «МІЛОАН» надійшла заява, якою останній повідомив, що на веб-сайті товариства за посиланням https://miloan.ua/s/documents та https://tengo.ua/s/documents у вільному доступі інформація щодо Товариства, ліцензії, свідоцтва і дозволи, що підтверджують право Товариства здійснювати господарську діяльність. Перевірити наявність відповідної ліцензії та факт внесення ТОВ Мілоан до Державного реєстру фінансових установ можна на сайті НБУ за посиланням https://bank.gov.ua/ua/supervision/nonbanks/registers-lists. Протокол створення та перевірки підпису можна отримати на сайті за посиланням https://ca.diia.gov.ua/verify завантаживши оригінал кредитного договору. (а.с. 45-56)

V. Оцінка Суду.

28. Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

29. Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

30. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

31. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

32. Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

34. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

35. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

36. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію».

37. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

38. При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію).

39. Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

40. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

41. Згідно з ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

42. За правилом ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

43. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

44. Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

45. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

46. Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

47. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (ст. 1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

48. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»). Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14.06.2022 року у справі № 757/40395/20.

49. У справі встановлено, що для підписання Договору про споживчий кредит № 9770704, ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог ч.ч. 6 та 8 ст. 11 і 12 ЗУ «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

50. Отже, Договір про споживчий кредит № 9770704 підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Договір не був би укладений.

51. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою таких не надано, що в силу положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

52. Тож, Договір про споживчий кредит № 9770704, між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому ОСОБА_1 через особистий кабінет на вебсайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого позивачем надіслано відповідачці за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідачка і використала для підтвердження підписання Договору, що укладення Договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки, цей правочин відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

53. Отже, без здійснення вказаних дій відповідачкою Договір не був би укладеними сторонами, а тому цей правочин відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

54. Встановивши зазначені обставини у справі, можна дійти висновку, що між сторонами у справі укладено Договір про споживчий кредит, за умовами якого відповідачка зобов`язалася прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тіла кредиту чи відсотків матеріали справи не містять.

55. Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

56. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

57. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

58. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.09.2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

59. З відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що за період з 27.02.2023 року по 13.03.2023 року (включно) було застосовано процентну ставку 1,5%, тобто 94,50 гривень щодня. Також, первісним кредитором з 14.03.2023 року по 11.06.2023 року (включно) нараховувалися відсотки за користування кредитом за стандартною (базовою) ставкою 3,0%, тобто 189,00 гривень щодня, що відповідає умовам Договору про споживчий кредит.

60. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

61. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

62. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

63. Обґрунтовуючи право на стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 9770704 від 26.02.2023 року, позивач надав суду копію вказаного договору, копію платіжної інструкції та копію Договору факторингу.

64. З наданих позивачем документів вбачається, що первісний кредитор за Договором про споживчий кредит № 9770704 від 26.02.2023 року, свої зобов`язання виконав в повному обсязі. Відповідачкою грошові кошти за цими угодами отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, розрахунок заборгованості відповідачкою не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано. На час розгляду справи судом відповідачкою не надано доказів, які свідчать про погашення заборгованості повністю або частково.

65. На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та процентам за користування кредитними коштами є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

66. Щодо стягнення заборгованості за комісією суд дійшов наступного висновку.

67. 10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

68. Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

69. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

70. Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

71. Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

72. На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

73. Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

74. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

75. Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

76. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

77. Такий правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 та у постанові Верховного Суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21.

78. Так, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

79. Водночас, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.10.2023 року у справі № 607/1662/21 звертає увагу на те, що висновки, які містяться в рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів, а висновки Великої Палати - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів.

80. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду: від 13.02.2019 року у справі № 130/1001/17, від 18.01.2021 року у справі № Б-23/75-02, від 29.09.2021 року у справі № 166/1222/20, провадження № 61-9003св21, від 17.01.2024 року у справі № 932/9029/23.

81. Крім того, комісія за надання кредиту, що передбачена в Договорі про споживчий кредит № 9770704 від 26.02.2023 року, який підписаний сторонами та є чинним, визначена одноразовою конкретною грошовою сумою, а не щомісячними платежами, тому, є всі належні правові підстави вважати, що включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем одноразової комісії за надання кредиту, а також подальше стягнення нарахованої, але не сплаченої комісії є цілком обґрунтованими та такими, що відповідає Закону України «Про споживче кредитування».

82. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

83. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

84. Про те, що сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову йдеться у Постанові Верховного Суду від 27.05.2020 року у справі № 2-879/13. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах– зазначає Суд. Окрім цього Суд зауважив, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс (див. п. 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).

85. Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме стягненню з відповідачки підлягає прострочена сума заборгованості в розмірі 6300,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 18427,50 гривень та заборгованість за комісією в розмірі 630,00 гривень, разом 25357,50 гривень.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

86. Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

87. Щодо клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Судом під час оцінки обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу враховується кількість, обсяг та зміст підготованих адвокатом документів, а також участь представника позивача в судових засіданнях. (Додаткова Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2025 року по cправі № 910/5029/22).

88. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.

89. Враховуючи викладене та вивчивши надані позивачем в обґрунтування адвокатських витрат документи Суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та не становить надмірний тягар для відповідача.

90. Також, при цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

91. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року справа № 826/1216/16, від 12.09.2019 року справа № 9901/350/18.

92. Представник позивача надав копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року (ЕС), копію Акту № Д/9372 наданих послуг від 12.11.2025 року (ЕС), копію детального опису наданих послуг від 12.11.2025 року (ЕС).

93. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

94. Як вбачається з наданої копії Акту № Д/9372 наданих послуг від 12.11.2025 року, позивачу надано правничої допомоги на 8000,00 гривень. Суд позов позивача задовольнив в повному обсязі, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення з відповідачки на користь позивача витрат пов`язаних з оплатою правової допомоги у розмірі 8000,00 гривень.

95. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

96. Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно копій платіжної інструкції № 35924 від 25.11.2025 року (зворотній а.с. 5) позивачем було сплачено 2422,40 гривні судового збору за подання позовної заяви, які підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 536, 549, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 79, 80, 81, 89, 128, 141, 247, 259, 263-265, 279-282, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 61 Конституції України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості – задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: індекс 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, заборгованість за Договором про споживчий кредит № 9770704 від 26.02.2023 року в розмірі 25357,50 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривні а також судовий збір в розмірі 2422,40 гривні, всього 35779,90 гривень.

3. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення – якщо така адреса відсутня.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

6. Повний текст рішення складено 13.10.2026 року.

Суддя О.П. Портна