Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №481/1281/26 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Суд: Новобузький районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №481/1281/26

Суддя: Вжещ С. І.

Справа № 481/1281/26

Провадж.№ 2/481/966/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.2026 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Новий Буг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

10.09.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), які стягуються з нього згідно судового наказу від 26.12.2022 року, виданого Новобузьким районним судом Миколаївської області по справі № 481/1072/22.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що вони з відповідачкою є батьками двох малолітніх синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10.01.2023 року рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу з відповідачкою, вони проживали окремо. На підставі судового наказу від 26.12.2022 року, виданого Новобузьким районним судом Миколаївської області з нього було стягнуто аліменти на користь відповідачки на утримання обох дітей. З 12 серпня 2026 року син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з власної волі проживає з ним за адресою АДРЕСА_1 і витрати на його утримання позивач несе самостійно, повністю забезпечує його матеріально, проте з нього на користь відповідачки продовжують стягуватись аліменти.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2026 року справу розподілено головуючому судді Вжещ С.І.

Ухвалою судді від 28.09.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 13.10.2026 р. о 09.30 год.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення та просила розглянути справу без її участі, підтвердивши факт проживання неповнолітнього сина з батьком.

Дослідивши письмові документи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого від 05.08.2026 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстрації служби Миколаївського міського управління юстиції.

10 січня 2023 року Новобузьким районним судом Миколаївської області винесено заочне рішення , яким шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 22 вересня 2007 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новобузького районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 98, розірваний.

26 грудня 2022 року Новобузьким районним судом Миколаївської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 , аліментів на утримання дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 24 жовтня 2022 року і до повноліття дітей.

Як зазначив позивач, що не заперечувала в заяві відповідач та підтверджено актом обстеження житлово-побутових умов від 12.08.2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3303910 від 11.09.2026 року про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 17.01.2012 року по АДРЕСА_2 .

Зі змісту довідки про доходи № 9/211865 від 31.08.2026 року виданої ОСОБА_1 вбачається, що він дійсно проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримує грошове забезпечення, з якого утримуються аліменти.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до Закону, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Положеннями частин другої та третьої статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Відповідно до п.17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

З аналізу статей 267 - 271 СК України вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

З наведеного слідує, що факт проживання дітей з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на їх утримання, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підставі припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а стаття 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.

У зв`язку із зазначеним, з урахуванням предмета цього спору в частині припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживають діти на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає з матір`ю ОСОБА_2 , на користь якої були стягнуті аліменти з позивача, а проживає зі своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 5 з 12 серпня 2026 року.

Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Як встановлено судом неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком - позивачем по справі та перебуває на його утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Припинення стягнення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дітей, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли діти з ним не проживали і знаходились у платника аліментів, то стягнення аліментів має бути припинено з дати подання позову до суду, тобто з 10.09.2026 року, а не з 12.08.2026 року, як про це просить позивач.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Аналіз досліджених судом доказів, наданих позивачем, які є належними, допустимими та достатніми, свідчить про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Суд, враховуючи визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, вважає позовні вимоги обґрунтованими та приходить до висновку про задоволення позовних вимог і наявність законних підстав для припинення стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів щомісячно.

Крім того, відповідно до ст. 141, 206 ЦПК України, у звязку з задоволенням позову з відповідачки, слід стягнути в дохід держави 50 % судового збору , в сумі 665,60 грн. судового збору.

Керуючись ст. 206,141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів задовольнити.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частин з усіх видів заробітку(доходу), які стягуються на підставі судового наказу Новобузького районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2022 року по справі № 481/1072/22.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ),

Суддя С.І. Вжещ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua