Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №476/435/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 476/435/26

Провадження № 2/467/770/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до Єланецького районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 07 березня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 у формі електронного документа укладено договір кредитної лінії № 00-10246185, відповідно до умов якого останній отримав кошти в розмірі 10000 грн., строком на 360 календарних днів до 02 березня 2026 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% денної процентної ставки. За договором факторингу від 17 жовтня 2025 року ТОВ «Макс Кредит» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Юніт Капітал». Відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором, допустив заборгованість, яка станом на день подання позовної заяви становить 21358 грн. з яких: 12000 грн. - заборгованість по кредиту, 5358 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 4000 грн. - заборгованість за штрафами. Посилаючись на викладене і те, що відповідач не виконує своїх обов`язків по поверненню кредиту по вказаному договору, представник позивача прохав стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 17358 грн., яка складається з: 12000 грн. - заборгованість по кредиту, 5358 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, витрати на оплату судового збору у розмірі 2662 грн. 40 к. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 10 липня 2026 року справу передано на розгляд Арбузинського районного суду Миколаївської області по підсудності.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 11 серпня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явився без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за місцем реєстрації, відзиву до суду не подав.

Представником відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано письмові пояснення по справі, у яких він зазначив про те, що відповідач ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , який з 10 квітня 2025 року призваний на військову службу за контрактом до Збройних Сил України та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час. Посилається на застосування до спірних правовідносин частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зазначаючи про те, що відповідач як дружина військовослужбовця підлягає звільненню від сплати заборгованості за відсотками та штрафних санкцій за кредитним договором. Зазначив, що умови договору про нарахування позивачем разової комісії у розмірі 2000 грн. при видачі кредиту є нікчемними. Визнав позовні вимоги у розмірі тіла кредиту 10000 грн. Подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу до 3000 грн., посилаючись на неспівмірність заявлених позивачем витрат зі складністю справи.

Представником позивача ОСОБА_4 подано письмове заперечення по справі, у яких зазначено про те, що вимоги про стягнення одноразової комісії у розмірі 2000 грн. з відповідача відповідають закону та умовам договору. З документів, наданих відповідачем, вбачається, що її чоловік є військовослужбовцем з 10 червня 2025 року. Кредитний договір укладений 07 березня 2025 року. Нарахування відсотків здійснювалось в період з 07 березня 2025 року по 02 травня 2025 року, тобто до проходження чоловіком відповідача військової служби. Вимога відповідача про скасування нарахування відсотків на підставі статусу дружини військовослужбовця є необґрунтованою. Зазначила про співмірність заявлених позивачем витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 7000 грн. зі складністю справи та їх обґрунтованість.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як визначено статтями 11-12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Судом встановлено, що 07 березня 2025 між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10246185 у формі електронного документа, підписано паспорт споживчого кредиту з використанням електронного підпису за допомогою одноразового персонального ідентифікатора.

Відповідно до п.п. 1.2-1.9. договору умови надання кредиту є наступними: сума ліміту кредитної лінії - 10000 грн.; строк - 360 календарних днів. Тип кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту: на споживчі потреби. Дата повернення кредиту - 02 березня 2026 року. Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного розрахункового платіжного періоду, тобто 01 квітня 2025 року та кожного 25 дня після цієї дати протягом строку дії кредитної лінії. Тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка складає 0,94 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п.1.3. цього Договору; знижена процентна ставка складає 0.89% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення.

Кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00 відсотків від суми кредиту, що складає 2000 грн., яку позичальник зобов`язаний сплатити.

Денна процентна ставка за договором при застосуванні стандартної процентної ставки з урахуванням комісії дорівнює 1,00%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою та з урахуванням комісії на дату укладення договору становить 3189,90%. Орієнтовна загальна вартість кредиту за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою та з урахуванням комісії на дату укладення договору становить 45715 грн. Загальні витрати за кредитом за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою та з урахуванням комісії на дату укладення договору становлять 35715 грн.

Договір підписано відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора:79295.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ "Макс Кредит", клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №00-10246185 від 07 березня 2025 року, ідентифікований ТОВ "Макс Кредит". Одноразовий ідентифікатор: 79295, час відправки: 07.03.2025, номер телефону: НОМЕР_2 .

Кредитор свої зобов`язання відповідно до вказаного кредитного договору виконав у повному обсязі, що підтверджується довідкою ТОВ "ПРОФІТГІД", додатком №1 підтвердження успішних переказів грошових коштів від платника ТОВ "Макс Кредит", зокрема на маску картки клієнта № НОМЕР_3 у сумі 10000 грн.

За інформацією АТ «Державний ощадний банк України» від 17 серпня 2026 року, витребуваної за ухвалою суду від 11 серпня 2026 року, у банку емітовану платіжну картку № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 , на яку 09 березня 2025 року зараховані кошти у розмірі 10000 грн.

17 жовтня 2025 року між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу №17102025-МК/Юніт Капітал, відповідно до умов якого ТОВ "Юніт Капітал" зобов`язується передати (сплатити) ТОВ "Макс Кредит" суму фінансування, а ТОВ "Макс Кредит" зобов`язується відступити ТОВ "Юніт Капітал" права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Згідно п.2.2.Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги відповідно до реєстру боржників та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до ТОВ "Юніт Капітал" перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10246185 у розмірі 17358 грн., яка складається з: 12000 грн. - заборгованість по кредиту, 5358 грн. - заборгованість за нарахованими процентами,

Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі №732/670/19.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 ЦК України.

За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» надало, а відповідач отримав кошти у кредит та зобов`язався їх повернути відповідно до умов договору. В подальшому був укладений договір факторингу, відповідно до якого право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Щодо стягненню процентів по кредитному договору.

У письмовому поясненні представник відповідача посилається на застосування до спірних правовідносин частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зазначаючи про те, що відповідач ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця.

Так, відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Ці положення внесені до зазначеного закону України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця надано суду свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 , видане 29 березня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у м.Донецьку про укладення шлюбу між нею та ОСОБА_3 29 березня 2008 року.

Також, на підтвердження того, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем до суду надано довідку військової частини НОМЕР_1 від 23 вересня 2026 року за № 356, з якої вбачається, що старший солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 04 червня 2025 року по теперішній час, та копію його військового квитка серії НОМЕР_6 .

В пункті 9 військового квитка вказано, що з 10 квітня 2025 року ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за контрактом відповідно до наказу ком.719 ОНАБ №37 РС від 10 квітня 2025 року.

В пункті 17 військового квитка вказано про проходження військової служби, а саме:

найменування військової частини – НОМЕР_7 , посада – курсант, дата зарахування до списків в/ч та номер наказу – 10.04.2025 №100, дата виключення із списків в/ч та номер наказу 03.06.25 року № 154;

найменування військової частини – НОМЕР_1 , посада – ком. нан., дата зарахування до списків в/ч та номер наказу – 30.10.25 року №107РС.

ОСОБА_3 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що засвідчено копією відповідного посвідчення серії НОМЕР_8 , виданого 09 вересня 2026 року.

Таким чином, у період виконання умов кредитного договору з 10 квітня 2025 року, а також станом на момент ухвалення судом рішення, чоловік відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 має статус військовослужбовця Збройних сил України та учасника бойових дій, що свідчить про те, що останній відноситься до осіб, які під час дії особливого періоду брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, тому на відповідача ОСОБА_1 з 10 квітня 2025 року поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до неї не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також був відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором, виконаного ТОВ «МАКС КРЕДИТ» вбачається, що відповідачу нараховані проценти розмірі за період з 07 березня 2025 року по 02 травня 2025 року.

З урахуванням викладених обставин проценти підлягали нарахуванню відповідачу за період з 07 березня 2025 року по 09 квітня 2025 року, що за змістом наданого позивачем розрахунку заборгованості складатиме 3196 грн.

За таких обставин, з відповідача підлягають стягненню проценти у розмірі 3196 грн.

Крім цього, виписка з особового рахунку відповідача містить розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 станом на 15 березня 2026 року за період з 17 жовтня 2025 року по 15 березня 2026 року, яка складає 21358 грн. з яких: 12000 грн. - заборгованість по кредиту, 5358 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 4000 грн. - заборгованість за штрафами.

З наданого розрахунку видно, що відповідачем до заборгованості за тілом кредиту включено: заборгованість за тілом кредиту – 10000 грн. та заборгованість за комісією – 2000 грн.

Пунктом 1.6 договору передбачено сплату комісії 20% від суми кредиту, яка дорівнює 2000 грн.

Відповідно до ч. ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Умовами договору ТОВ «МАКС КРЕДИТ» фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Отже, умови договору про нарахування позивачем разової комісії при видачі кредиту є нікчемними, а відтак, зарахування позивачем комісії у розмірі 2000 грн. до загального розміру тіла кредиту є необґрунтованим, тому з відповідача підлягає стягненню тіло кредиту у розмірі 10000 грн.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662 грн. 40 к. відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі, пропорційному до розміру задоволених позовних вимог – 76.02%.

На підтвердження витрат на правову допомогу надано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року з адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», у додатку якого сторони погодили вартість послуг, додаткову угоду №25771394382 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, акт прийому передачі наданих послуг від 17 березня 2026 року на суму 7000 грн.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд враховує, що хоча представником позивача було подано позовну заяву, проте розгляд справи здійснювався без його участі, у порядку спрощеного судового провадження, тому витрати на правову допомогу у визначеному позивачем розмірі 7000 грн. не відповідають засадам цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне зменшити цей розмір до 3 000 грн. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором від 07 березня 2025 року у розмірі 13196 (тринадцять тисяч сто дев`яносто шість) грн., з яких: 10000 грн. - заборгованість по кредиту, 3196 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, код ЄДРПОУ 43541163) витрати на оплату судового збору у розмірі 2023 (дві тисячі двадцять три) грн. 96 к.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, код ЄДРПОУ 43541163) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива