Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №127/27481/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №127/27481/26

Суддя: Гайду Г. В.

Справа № 127/27481/26

Провадження № 3/127/5344/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року місто Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій область від 18.11.2003, РНОКПП: НОМЕР_2 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03.08.2026 близько 08:15 год. у АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного і фізичного характеру, ображав нецензурною лайкою та штовхав стосовно колишньої дружини ОСОБА_2 .

Крім того, ОСОБА_1 03.08.2026 близько 08:15 год. у АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до сина ОСОБА_3 , а саме чинив психологічний тиск, що спричинило погіршення стану здоров`я, страх та головний біль.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що обставини викладені у протоколі заперечує, зазначив, що вони із дружиною розлучені, їхній спільний син, який є інвалідом по черзі проживає із одним із батьків. Саме 03.08.2026 його син ночував у нього та вони домовились із дружиною, що 03.08.2026 зранку заведуть дитину в лікарню на обстеження. Цього дня зранку він нагодував сина зібрав та вони поїхали в лікарню, куди прибули близько 08:10 год., де зустрілись із колишньою дружиною, яка почала конфлікт з приводу їхнього запізнення. Після чого, дружина попрямувала в кабінет до лікаря для здачі аналізів сином, який був не підготовлений до даних процедур та почав плакати і відмовлятись йти з матір`ю, остання почала сваритись на дитину та заставляти його здати аналізи. Тоді він просив колишню дружину заспокоїтись та не ображати дитину, тоді у них знову відбувся конфлікт. Коли в лікарні було зроблено усі необхідні справи, він поїхав із лікарні, а син залишився із матір`ю. Після чого, до нього зателефонувала колишня дружина та почала сваритись, через те, що він нагодував дитину зранку перед здачею аналізів. Через деякий час до нього зателефонувала поліція та повідомила, що стосовно нього заявила його колишня дружина написала заяву про вчинення ним домашнього насильства.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що у них із колишнім чоловіком довгий час напружені стосунки, оскільки ОСОБА_1 знущається із неї та робить її життя нестерпним, тому вона із спливом часу стала нервовою та може зриватись на чоловіка та кричати. Зазначила, що їхній спільний син є дитиною із інвалідністю, якого вона забезпечує та доглядає самостійно. 03.08.2026 її колишній чоловік привіз сина в лікарню для обстеження та здачі аналізів, про що вони домовились завчасно, в той день ОСОБА_1 нагодував сина із ранку, що було не допустим для здачі аналізів, крім того, під час перебування із сином в лікарні у них з чоловіком виникали сварки під час яких він її штовхав та словесно ображав, тим часме чиним психологічний та фізичний тиск на неї та її дитину, внаслідок чого змушено приймати ліки для заспокоєння.

Також ОСОБА_2 вказала, що сім`я колишнього чоловіка на постійній основі вчиняють конфлікти із нею з приводу сина, тому на разі вирішується питання про визначення місця проживання дитини.

Допитана у судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_4 , повідомила, що вона із колегою прибули до приміщення лікарні на виклик домашнього насильства від ОСОБА_2 , яка повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_1 вчиняє стосовно неї домашнє насильство та між ними виник конфлікт з приводу відвідування дитиною лікаря. Під час оформлення матеріалів, дані особи продовжували конфліктувати, внаслідок чого було складено протоколи стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Дані особи повідомляли, що словесно ображали один одного та штовхали. Під час оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_2 була збуджена, однак пояснювала обставини чітко, тоді, як ОСОБА_1 спочатку був спокійним, однак згодом почав агресивно поводитись стосовно ОСОБА_2 та висловлювати образливі та принизливі слова, всі їхні дії відбувались у присутності дитини.

Захисник Часник О.Д. зазначила, що ОСОБА_2 викликала працівників поліції, лише після того, як вони із колишнім чоловіком попрощались, що свідчить про відсутність вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, коли вони перебували разом у лікарні. Отже просила провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Захисник Якименко Ю.О. зазначила, що о 08:15 год. ОСОБА_1 не могло бути вчинено домашнього насильства, оскільки в цей час ОСОБА_1 тільки прибув до лікарні разом із сином. Також дії ОСОБА_1 були оцінені працівниками поліції, як непорозуміння між ним і колишньою дружиною, крім того, ОСОБА_2 в той момент зазначила, що пів року приймає валер`янку, а також навмисне викликає безпідставно працівників поліції аби ті складали стосовно ОСОБА_1 якомога більше протоколі за ст. 173-2 КУпАП, аби в майбутньому використати їх, як докази.

Захисник Салямон Д.О. повідомила, що стосовно ОСОБА_2 також було складено адміністративний протокол за ст. 173-2 КУпАП, щодо цих самих подій та винесено постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2026, де ОСОБА_2 було притягнуто до відповідальності, яку було скасовано постановою Вінницького апеляційного суду від 25.09.2026, у зв`язку із відсутністю у ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Оскільки ОСОБА_2 отримала в свою адресу образливі висловлювання та приниження від ОСОБА_1 у присутності дитини, просить притягнути останнього до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення.

Суд, дослідивши матеріали справи, що надійшли до суду, вислухавши думки та пояснення учасників справи, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Так, п. 14 ст. 1 Закону визначено, психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 147342 від 03.08.2026 слідує, що ОСОБА_1 03.08.2026 близько 08:15 год. у АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного і фізичного характеру, ображав нецензурною лайкою та штовхав стосовно колишньої дружини ОСОБА_2 .

З чергового протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 147343 від 03.08.2026 слідує, що ОСОБА_1 03.08.2026 близько 08:15 год. у АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до сина ОСОБА_3 , а саме чинив психологічний тиск, що спричинило погіршення стану здоров`я, страх та головний біль.

Згідно рапорту працівника поліції Литвинюка В., 03.08.2026 о 08:59 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , колишній чоловік, який перебуває на обліку в психіатра в поліклінічному відділені створив конфліктну ситуацію, погрожував фізичною розправою, поводився неадекватно, шарпав за одяг, принижував честь та гідність ОСОБА_2 .

Із протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.08.2026, слідує, що ОСОБА_2 просить вжити міри адміністративного характеру до її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який 03.08.2026 близько 08:15 год. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно неї домашнє насильство в присутності їхнього малолітнього сина ОСОБА_3 , а саме кричав та ображав нецензурною лайкою, штовхав.

У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначає, що 03.08.2026 близько 08:15 год. за адресою: АДРЕСА_2 , вона знаходилась за даною адресою аби здати аналізи синові, який є інвалідом з дитинства. Тоді її колишній чоловік ОСОБА_1 після проведених вихідних із сином привів його до лікарні КНП «ППМСД №3» для здачі аналізів, причому чоловік спізнився далі супроводжував їх по кабінетах, а дитина почала нервувати. В подальшому між нею та її чоловіком стався конфлікт, після чого ОСОБА_1 почав ображати її нецензурною лайкою та штовхнув, дані дії відбувались в присутності дитини, такі вчинки колишнього чоловіка призвели до погіршення її стану здоров`я, підвищився тиск та почались головні болі.

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що 01.08.2026 взяв до себе сина ОСОБА_3 в колишньої дружини ОСОБА_2 , раніше вони домовились щоб взяти сина в поліклініку для обстеження. 03.08.2026 о 08:15 год. вони із сином приїхали в поліклініку, згодом в приміщенні лікарні колишня дружина вчинила сварку в ході якої ображала, виражалась нецензурною лайкою, погано висловлювалась про його матір, все це відбувалось в присутності дитини, стосовно дружини жодних протиправних дій не вчинив, оскільки тримав на руках дитину.

Із форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, вбачається, що визначено рівень небезпечності ОСОБА_1 , як високий.

Крім того, стосовно ОСОБА_1 було винесено терміново заборонний припис серії АА № 402666 від 03.08.2026.

Відповідно до копії постанови Вінницького апеляційного суду від 25.09.2026, стосовно ОСОБА_2 закрито провадження у справі у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення за ці ж самі події, що мали місце 03.08.2026.

Проаналізувавши докази по справі, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він умисно вчинив дії психологічного характеру щодо свого сина та колишньої дружини, внаслідок чого була завдана шкода їх психологічному здоров`ю, що виразилось у головних болях та страху дитини, а стосовно ОСОБА_2 були висловлені словесні образи та приниження, яка змушена була приймати ліки.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховує всі обставини справи, а тому приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 правопорушень у майбутньому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 місяці.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua