Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №930/2421/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2421/26

Провадження № 3/930/830/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026 року Суддя Немирівського районного суду

Вінницької області Алєксєєнко В.М.

розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 763931 від 05 вересня 2026 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якого 05 вересня 2026 року о 20 год 10 хв у с. Ковалівка ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався з порушенням вимог Правил дорожнього руху України, а саме з непрацюючим заднім лівим габаритним ліхтарем, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 121 КУпАП.

У подальшому, під час перевірки документів у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та поведінку, що не відповідала обстановці. У зв`язку із цим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810, однак останній від проходження такого огляду відмовився, чим, за викладеними у протоколі обставинами, порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Нечепуренко Г.І. - у судовому засіданні подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а також письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких останній заперечує свою вину та наводить обґрунтування на підтримку заявленого клопотання.

На обґрунтування клопотання захисник зазначив, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Зокрема, захисник послався на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції № 796967т та № 796866 не фіксують моменту зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Відеозапис розпочинається 05 вересня 2026 року о 20 год. 22 хв., коли останній уже спілкується з працівниками поліції з приводу перебування на військовому обліку та порушення військово-облікової дисципліни. До 20 год. 32 хв., за твердженням захисника, працівники поліції не висловлювали пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння, а лише в зазначений час один із працівників поліції запитав ОСОБА_1 , чи буде він проходити такий огляд.

Крім того, захисник звернув увагу на те, що направлення водія на огляд оформлено 05 вересня 2026 року о 20 год. 10 хв., тобто до початку наявного відеозапису, а протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 763931 складено о 21 год. 36 хв. На думку захисника, наведена невідповідність у часі, відсутність відеофіксації зупинки транспортного засобу та відсутність належного підтвердження дотримання процедури огляду свідчать про недостатність доказів вини ОСОБА_1 .

Також захисник зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення в описі події вказано лише «громадянин ОСОБА_2 » без зазначення прізвища особи, яка, за версією поліції, керувала транспортним засобом. На підтвердження своїх доводів захисник послався на вимоги статей 251, 256 КУпАП щодо збирання доказів та належного оформлення протоколу, наголосивши, що обов`язок доведення обставин, викладених у протоколі, покладається на уповноважену особу, яка його склала, і не може бути перекладений на суд.

Окремо захисник звернув увагу на постанову серії ЕНА № 7835820 від 06 вересня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП за керування транспортним засобом із несправним заднім габаритним вогнем 06 вересня 2026 року о 07 год. 32 хв. На думку захисника, зазначені матеріали не дають змоги достовірно встановити обставини керування транспортним засобом саме 05 вересня 2026 року о 20 год. 10 хв., як це зазначено в протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У поданих письмових поясненнях ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та зазначив, що матеріали справи не містять доказів керування ним транспортним засобом і відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 пояснив, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції № 796967т та № 796866 не містять відомостей про зупинку автомобіля під його керуванням, а спілкування з працівниками поліції стосувалося питань військового обліку. За його словами, він повідомляв працівникам поліції, що автомобілем керував його батько, який поїхав додому за військово-обліковими документами.

Також ОСОБА_1 зазначив, що направлення на огляд водія було оформлено о 20 год. 10 хв., тоді як відеозапис розпочинається о 20 год. 22 хв., а пропозиція пройти огляд пролунала лише о 20 год. 32 хв. Він стверджував, що до цього часу працівники поліції не повідомляли йому про підозру в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та не роз`яснювали необхідності проходження огляду. За його твердженням, акт огляду та направлення на огляд у його присутності не оформлялися, а чіткої пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я він не отримував.

Крім того, ОСОБА_1 звернув увагу на те, що в протоколі серії ЕПР1 № 763931, складеному 05 вересня 2026 року о 21 год. 36 хв., у викладі обставин правопорушення зазначено «громадянин ОСОБА_2 » без наведення прізвища. Він вважає це недоліком оформлення протоколу, який у сукупності з іншими обставинами справи свідчить про недоведеність його вини.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 також зазначив, що протягом вечора 05 вересня 2026 року спілкування з працівниками поліції стосувалося питань військового обліку та військово-облікової дисципліни. Він пояснив, що має цукровий діабет, хронічний вірусний гепатит С та є учасником бойових дій, і припустив, що через стан здоров`я міг не все правильно зрозуміти під час спілкування з працівниками поліції. При цьому він наполягав, що чіткої пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння та роз`яснення порядку його проведення не отримував.

На підтвердження викладених обставин ОСОБА_1 долучив документи щодо стану здоров`я та проходження військової служби.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього.

Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши долучені до протоколу відеозаписи, перевіривши зміст письмових доказів та оцінивши їх у сукупності, приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 763931 від 05 вересня 2026 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Зі змісту протоколу вбачається, що 05 вересня 2026 року о 20 год. 10 хв. у селі Ковалівка Вінницької області ОСОБА_1 нібито керував автомобілем ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та поведінку, що не відповідала обстановці, після чого відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У пункті 14 протоколу ОСОБА_1 власноруч зазначив «Не згоден», висловивши таким чином незгоду зі змістом складеного щодо нього адміністративного матеріалу.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП суд під час розгляду справи зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Таким чином, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду є встановлення факту керування транспортним засобом, наявності законних підстав для проведення огляду та відмови від його проходження у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, а в разі незгоди водія на проведення такого огляду або незгоди з його результатами огляд проводиться в закладі охорони здоров`я.

Аналогічні положення передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Із системного аналізу зазначених нормативних положень вбачається, що огляд на стан сп`яніння має проводитися з дотриманням визначеної законодавством процедури. У разі відмови водія від проходження огляду на місці або незгоди з його результатами огляд проводиться в закладі охорони здоров`я у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, чи рухається транспортний засіб самостійно, чи за допомогою буксирування.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 404/4467/16-а зазначено, що керування транспортним засобом передбачає технічні дії водія, спрямовані на приведення транспортного засобу в рух, його переміщення з місця та подальше переміщення у просторі.

Перевіряючи обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, суддя дослідив відеозаписи, долучені до матеріалів справи на двох оптичних дисках, які містять відеофіксацію спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 .

Із досліджених відеозаписів установлено, що на початку відеофіксації автомобіль ВАЗ 2106 уже перебуває в нерухомому стані, а ОСОБА_1 знаходиться на водійському сидінні транспортного засобу.

Водночас на наданих відеозаписах не зафіксовано безпосереднього руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , моменту його зупинки працівниками поліції та обставин, які передували такій зупинці.

Суддя зазначає, що сам факт перебування особи на водійському сидінні нерухомого транспортного засобу не є тотожним безпосередньому встановленню факту керування ним. Разом із тим відсутність відеофіксації руху автомобіля сама по собі не виключає можливості підтвердження керування іншими належними доказами.

У цій справі зазначена обставина підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами, оскільки для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду необхідно достовірно встановити, що вимога про проходження огляду була пред`явлена саме особі, яка керувала транспортним засобом.

Суддя також бере до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких він зазначив, що автомобілем керував його батько, який поїхав додому за військово-обліковими документами. Водночас самі по собі ці пояснення не є безумовним підтвердженням того, що транспортним засобом керувала інша особа. Вони підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами, зокрема з урахуванням того, що на досліджених відеозаписах не зафіксовано руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та моменту його зупинки.

Під час перегляду відеозаписів суддею встановлено, що працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та пропонують пройти огляд на місці за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810.

ОСОБА_1 висловлює недовіру до зазначеного приладу та відмовляється проходити огляд у запропонований спосіб, повідомляючи, що нічого нікому не зобов`язаний та нічого проходити не буде.

Крім того, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 заперечує вживання алкогольних напоїв, зазначає, що пив воду, а також повідомляє про наявність у нього цукрового діабету та ацетону.

Суддя розцінює зазначені висловлювання як позицію особи щодо обставин події. При цьому повідомлення ОСОБА_1 про наявність захворювання саме по собі не підтверджує його стан на момент події, а заперечення вживання алкоголю не спростовує автоматично можливості відмови від огляду.

Разом із тим визначальне значення для правильного вирішення справи має те, що на досліджених відеозаписах працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810 на місці.

За змістом досліджених відеозаписів після висловленої ним відмови від такого огляду працівниками поліції не зафіксовано пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в уповноваженому закладі охорони здоров`я. Також відеозаписи не містять відомостей про роз`яснення ОСОБА_1 можливості проходження відповідного огляду в медичному закладі та пропозицію скористатися такою процедурою.

Відповідно, на відеозаписах не зафіксовано відмови ОСОБА_1 саме від проходження огляду в закладі охорони здоров`я.

Суддя звертає увагу, що висловлювання ОСОБА_1 про небажання проходити огляд та відсутність у нього відповідного обов`язку відбувалися під час обговорення пропозиції працівників поліції пройти перевірку за допомогою приладу Drager на місці. За таких обставин ці висловлювання без належного підтвердження інших обставин не можуть автоматично розцінюватися як відмова від проходження огляду в медичному закладі, пропозиція щодо якого на відеозаписах відсутня.

Суддя також бере до уваги доводи захисника та ОСОБА_1 про те, що відеозаписи розпочинаються о 20 год. 22 хв. 05 вересня 2026 року, тоді як направлення на огляд оформлено о 20 год. 10 хв., а пропозиція пройти огляд, за їхніми твердженнями, пролунала лише о 20 год. 32 хв.

Зіставлення зазначених часових даних свідчить про те, що направлення на огляд оформлено до початку наявної відеофіксації. Водночас сама по собі така послідовність у часі не доводить незаконності оформлення документа, однак зумовлює необхідність перевірки того, чи підтверджуються відомості, внесені до нього, іншими доказами та чи узгоджуються вони зі змістом відеозаписів.

При цьому доводи ОСОБА_1 про те, що спілкування з працівниками поліції спочатку стосувалося питань військового обліку, узгоджуються з тією частиною відеозаписів, на якій зафіксовано обговорення цих питань. Однак така обставина сама по собі не виключає можливості подальшого проведення процедури огляду та оцінюється судом у сукупності з іншими доказами.

До матеріалів справи долучено направлення від 05 вересня 2026 року на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР».

У зазначеному направленні працівниками поліції відображено ознаки можливого алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та поведінку, що не відповідала обстановці, а також внесено відомості щодо відмови від проходження огляду.

Крім того, матеріали справи містять акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому також зазначено відповідні ознаки можливого сп`яніння та відображено, що огляд не проводився у зв`язку з відмовою особи.

Таким чином, письмові матеріали справи містять відомості про направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я та про відмову від проходження огляду.

Однак суддя оцінює достатність зазначених документів у сукупності з іншими доказами, зокрема зі змістом досліджених відеозаписів.

Відеозаписи, які безпосередньо відображають спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 щодо необхідності проходження огляду, підтверджують пропозицію пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу на місці та відмову від такого огляду. Натомість фактичного висловлення пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я та відмови від проходження такого огляду відеозаписи не містять.

Саме по собі складання працівниками поліції направлення до медичного закладу та внесення до письмових документів відомостей про відмову не є безумовним підтвердженням того, що відповідну пропозицію фактично було доведено до відома особи та що вона відмовилася від її виконання.

Суддя не заперечує наявності зазначених письмових документів, однак за результатами їх зіставлення з відеозаписами приходить до висновку, що вони не усувають сумнівів щодо фактичного дотримання процедури огляду після відмови ОСОБА_1 від перевірки на місці.

Належних і достатніх доказів того, що ОСОБА_1 після відмови від огляду за допомогою Drager було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я та що він відмовився від проходження такого огляду, судом не встановлено.

За цих обставин суддя вважає, що наявні матеріали не підтверджують належним чином дотримання процедури, передбаченої статтею 266 КУпАП та відповідними положеннями Інструкції № 1452/735, а тому за встановлених у цій справі обставин відмова від перевірки на місці не може бути достатньою підставою для висновку про доведеність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Крім того, під час дослідження письмових матеріалів справи суддею встановлено наявність неточностей та розбіжностей в оформленні адміністративних документів.

Так, у пункті 4 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 763931 від 05 вересня 2026 року датою народження ОСОБА_1 зазначено 15 травня 1976 року, тоді як у викладі обставин правопорушення зазначено іншу дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому в направленні на огляд до закладу охорони здоров`я та довідці органу поліції зазначено дату народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, протокол містить внутрішню суперечність щодо персональних даних особи, стосовно якої його складено.

Суддя зазначає, що така розбіжність сама по собі не є безумовною підставою для закриття провадження, оскільки інші матеріали дозволяють ідентифікувати особу. Однак вона свідчить про неточність оформлення протоколу та враховується судом під час оцінки повноти, достовірності й узгодженості зібраних доказів.

Окремої оцінки потребує аргумент захисника та ОСОБА_1 щодо зазначення в описі події протоколу лише слів «громадянин ОСОБА_2 » без наведення прізвища.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Суддя встановив, що в описі обставин події протоколу серії ЕПР1 № 763931 особу, яка нібито керувала транспортним засобом, зазначено як «громадянин ОСОБА_2 » без наведення прізвища. Водночас у п.4 протоколу та в інших матеріалах справи містяться відомості, за якими особу ідентифіковано як ОСОБА_1 .

Отже, саме по собі незазначення прізвища в описі події не унеможливлює ідентифікацію особи, стосовно якої складено протокол, та не є самостійною безумовною підставою для закриття провадження. Водночас зазначений недолік підлягає врахуванню під час оцінки якості оформлення протоколу та узгодженості викладених у ньому обставин з іншими доказами.

Відповідно до статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Відтак суд оцінює надані матеріали, але не може замінювати орган, який склав протокол, у виконанні покладеного на нього обов`язку щодо належного збирання та оформлення доказів.

До матеріалів справи також долучено довідку підрозділу поліції № 5 Вінницького районного управління поліції від 08 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 , у якій зазначено його персональні дані, відомості про посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 11 вересня 2024 року, інформацію про те, що протягом поточного року він не притягувався до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, а також про те, що посвідчення водія працівниками поліції не вилучалося.

Крім того, до матеріалів справи долучено документи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП у зв`язку з несправністю зовнішніх світлових приладів автомобіля, зокрема заднього лівого габаритного ліхтаря та стоп-сигналів, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Суддя зазначає, що відповідні документи стосуються іншого адміністративного правопорушення, пов`язаного з технічним станом транспортного засобу, та не можуть самі по собі підтверджувати факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Наявність зазначених документів не усуває недоліків доказування обставин, які є предметом розгляду в цій справі, оскільки вони стосуються іншої події, що мала місце 06 вересня 2026 року о 07 год. 32 хв., та не встановлюють безпосередньо обставин керування транспортним засобом 05 вересня 2026 року о 20 год. 10 хв.

Також із досліджених відеозаписів вбачається, що після завершення спілкування з працівниками поліції транспортний засіб було передано іншій особі, яка мала посвідчення водія. Зазначена обставина підтверджує подальші дії щодо транспортного засобу, однак не є самостійним доказом того, що ОСОБА_1 керував ним до початку відеофіксації або відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Щодо поданих ОСОБА_1 документів про стан здоров`я та проходження військової служби суддя зазначає наступне.

Зазначені документи враховуються судом як матеріали, долучені на підтвердження пояснень особи. Водночас сам факт наявності захворювань або проходження військової служби не є самостійною підставою для звільнення від адміністративної відповідальності та не доводить автоматично відсутності стану сп`яніння чи факту відмови від огляду.

Разом із тим суд враховує пояснення ОСОБА_1 про те, що спілкування з працівниками поліції стосувалося питань військового обліку, а також його твердження про те, що він не отримував чіткої пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я та роз`яснення порядку його проведення. Ці пояснення оцінюються не ізольовано, а в сукупності зі змістом відеозаписів і письмових матеріалів справи.

Отже, дослідивши всі наявні докази, суддя встановив, що матеріали справи містять протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду, направлення до закладу охорони здоров`я, довідку органу поліції, документи щодо іншого адміністративного правопорушення, документи про стан здоров`я та проходження військової служби, а також відеозаписи спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 .

При цьому відеозаписи підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810 на місці, однак не підтверджують факту пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я та відмови від такого огляду.

Письмові документи, які містять відомості про направлення та відмову, оцінені судом у сукупності з відеозаписами, проте не визнані достатніми для усунення сумнівів щодо дотримання передбаченої законом процедури.

Крім того, відеозаписи не містять безпосередньої фіксації руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та його зупинки працівниками поліції, а письмові матеріали містять розбіжності щодо дати народження особи й недолік у зазначенні її прізвища в описі події протоколу.

Суддя наголошує, що зазначені неточності в оформленні документів та відсутність відеофіксації моменту зупинки транспортного засобу не становлять самостійних безумовних підстав для закриття провадження. Водночас вони враховуються в сукупності з основним недоліком доказування -непідтвердженням належними та достатніми доказами дотримання встановленої законом процедури огляду після відмови особи від перевірки на місці.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий судовий розгляд, складовими якого є презумпція невинуватості, забезпечення належної процедури та обґрунтованість висновків суду належними доказами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватися виключно на припущеннях про те, що вона могла відмовитися від проходження огляду в медичному закладі, якщо фактичне висловлення відповідної пропозиції та відмова від неї належними й достатніми доказами не підтверджені.

Суддя не вправі самостійно усувати недоліки оформлених адміністративних матеріалів шляхом припущення обставин, які не знайшли належного підтвердження під час судового розгляду.

Відтак, оцінюючи зібрані докази з погляду їх належності, допустимості, достовірності та достатності у взаємному зв`язку, суддя приходить до висновку, що вони не утворюють такої узгодженої сукупності, яка б давала можливість поза розумним сумнівом встановити в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Зокрема, суддею не встановлено належного підтвердження того, що після відмови ОСОБА_1 від огляду на місці працівниками поліції було дотримано процедуру направлення його на огляд до уповноваженого закладу охорони здоров`я та що він фактично відмовився від проходження такого огляду.

За встановлених у цій справі обставин сама лише зафіксована на відеозаписі відмова від проходження огляду за допомогою приладу Drager, без достатнього підтвердження дотримання подальшої процедури, не дає суду підстав для висновку про доведеність інкримінованого адміністративного правопорушення.

Усі сумніви, які залишилися після дослідження доказів та не були усунуті під час судового розгляду, відповідно до принципу презумпції невинуватості підлягають тлумаченню на користь ОСОБА_1 .

Таким чином, суддя приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутня достатня сукупність належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, результати дослідження письмових доказів та відеозаписів, непідтвердження належними й достатніми доказами дотримання встановленої законом процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також наявність невирішених сумнівів щодо доведеності інкримінованого правопорушення, суддя приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .

За таких обставин провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 130, 247, 251, 255, 266, 280, 283, 284, 289 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Алєксєєнко