Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №759/24388/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/24388/26

пр. № 3/759/6183/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Проскурня Олег Іванович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-5 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що було допущено порушення вимог законодавства про працю, яке виявлено 30.07.2026 року о 14 год. 00 хв. при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) філії «Центр діагностики залізничної інфраструктури» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Як зазначає уповноважена особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, було встановлено, що у порушення вимог статті 2-2 КЗПП України у діях посадових осіб філії вбачаються ознаки мобінгу (цькування) стосовно ОСОБА_2 .

Серед таких ознак мобінгу уповноважена особа зазначає: 1) наявність двох різних за змістом протоколів від 14.10.2025 № КЦД-56 щодо одних і тих самих обставин, що свідчить про недостовірність щонайменше одного з них та ставить під сумнів об`єктивність документального оформлення підстав для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру премії. Використання недостовірного документа як підстави для застосування зазначених заходів, може свідчити про економічний тиск на працівника та містити ознаки мобінгу; 2) зміст наданого заявником аудіозапису вказує на те, що стосовно ОСОБА_2 вчинявся зі сторони керівництва психологічний тиск з метою примушування до написання заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати 31 грудня 2025 та 01 січня 2026 без згоди працівника, а в разі відмови від написання такої заяви - не допустити ОСОБА_2 в мотрису (автомотриса-дефектоскопна АДЕ-041), що має ознаки мобінгу, в подальшому реалізовані Філією в тому числі шляхом зміни з 01.01.2026 робочого місця ОСОБА_2 розпорядженням від 26.12.2025 № КЦД-64; 3) правова невизначеність щодо того, на яких підставах ОСОБА_2 доручено Розпорядженням Філії від 26.12.2025 № КЦД-64, починаючи з 01.01.2026 працювати у в відділі рейкової дефектоскопії для виконання робіт по щоденним звітам, може трактуватись як ознаки вчинення щодо нього мобінгу.

Як зазначено в протоколі, сукупність встановлених обставин, зокрема використання різних за змістом документів щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, застосування заходів, наслідком яких стало зменшення розміру премії, вчинення дій, спрямованих на примушування до написання заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати, погрози недопущення до виконання трудових обов`язків, а також подальша зміна умов організації праці, свідчать про систематичне вчинення щодо ОСОБА_2 дій, які за своїм характером проявлялися у формі психологічного та економічного тиску, створення напруженої та несприятливої атмосфери у трудових відносинах.

Як зазначено в протоколі, з огляду на вищенаведене, ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 2-2 КЗПП України та своїми діями вчинив мобінг працівника, чим порушив ч. 1 ст. 173-5 КУпАП.

Про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з`явився, доказів не подавав, клопотань не заявляв. Інтереси ОСОБА_1 в судовому засіданні представляв захисник Хоменко М.С., який пояснив, що ОСОБА_1 просить розглянути справу без його особистої участі та уповноважує захисника Хоменка М.С. представляти його інтереси перед суддею.

Зважаючи на правила ст.ст. 268, 277 КУпАП, у зв`язку з тим, що у справі є достатні дані про обізнаність особи про час і місце розгляду справи в суді, суддя розглянув дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні захисник Хоменко М.С. подав клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що саме ОСОБА_1 здійснював мобінг відносно потерпілого. Крім того, об`єктивна сторона правопорушення спростовується доданими захистом документами та уже наявними в матеріалах справи документами. Захисник Хоменко М.С. вказував, що дії посадових осіб філії «Центр діагностики залізничної інфрастуктури» не є мобінгом, а є правом роботодавця або зумовлені виробничою необхідністю та об`єктивними причинами.

В судовому засідання потерпілий ОСОБА_2 та представниця потерпілого ОСОБА_3 підтвердили дані, відображені в протоколі, та пояснили, що ОСОБА_1 є директором філії «Центр діагностики залізничної інфраструктури» АТ «Укрзалізниця», де працює ОСОБА_2 , а значить всі кадрові питання вирішуються з його відома або за його вказівкою, тому потерпілий вважає винним у порушенні своїх трудових прав саме ОСОБА_1 .

Заслухавши усні пояснення захисника Хоменка М.С., потерпілого ОСОБА_2 , представниці потерпілого ОСОБА_3, повно, об`єктивно та неупереджено дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.

Частина перша статті 173-5 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення мобінгу (цькування) працівника. Дана норма є бланкетною, а саме поняття мобінгу розкривається у статті 2-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Відповідно до частини першої статті 2-2 КЗпП мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Відповідно до частини другої статті 2-2 КЗпП формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:

1.створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

2.безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

3.нерівність можливостей для навчання та кар`єрного росту;

4.нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

5.безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

6.необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 2-2 КЗпП вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, адміністративне правопорушення може вважатися таким за наявності юридичного складу, тобто передбачених нормами права сукупності ознак, які дозволяють кваліфікувати те чи інше протиправне діяння як правопорушення. До таких ознак належать: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона.

Зі складу адміністративного правопорушення варто окремо запинитися на дослідженні об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, тобто зовнішніх ознаках та обставинах, які характеризують адміністративне правопорушення.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення включає в себе протиправне діяння, шкідливі наслідки діяння, причинний зв`язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що наступили, а також факультативні ознаки: час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення.

З огляду на викладене, необхідно констатувати, що уповноважена особа у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначила жодних дій або бездіяльності безпосередньо ОСОБА_1 , які б мали ознаки мобінгу (цькування) ОСОБА_2 . Матеріали справи не містять жодної фіксації дій або бездіяльності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які були направлені на потерпілого.

Крім того, у своєму клопотання захисник Хоменко М.С. послідовно спростовував дані, відображеної в протоколі.

Так, використання двох різних за змістом протоколів наради від 14.10.2025 № КЦД-56 захисник пояснив наступним.

Робоча версія протоколу від 14.10.2025 року № КЦД-56 надійшла до філії «Центр діагностики залізничної інфраструктури» АТ «Укрзалізниця» 14.10.2025 за вхідним номером системи електронного документообігу КЦД-2/411н і після розгляду була направлена на доопрацювання до СП «Київський центр діагностики» філії «Центр діагностики залізничної інфраструктури» АТ «Укрзалізниця». Доопрацьована версія протоколу від 14.10.2025 року № КЦД-56 надійшла до філії 16.10.2025 за вхідним номером системи електронного документообігу КЦД-2/415н і була взята в роботу в повному обсязі.

Захисник зазначив, що керівництвом філії було розглянуто звернення ОСОБА_2 щодо зменшення розміру премії на 50% за жовтень 2025 року, про що свідчить протокол від 15.01.2026. Серед запрошених був присутній і сам інженер виробничого підрозділу ОСОБА_2 . Ані заперечень, ані оскаржень працівник за результатами розгляду не висловив.

Більш того, виплата працівнику премії у розмірі 50% замість 100% є правом роботодавця, а не обов`язком, і відповідно не є притягненням до дисциплінарної відповідальності, як помилково зазначено у Протоколі про адміністративне правопорушення та протоколі розбору від 15.01.2026.

При цьому, ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях фактично визнав неналежне виконання посадових обов`язків щодо не внесення в журнал даних розшифровки.

Також захисник вказував, що зазначена нарада відбулася при в.о. начальника СП «Київський центр діагностики» філії «Центр діагностики залізничної інфраструктури» АТ «Укрзалізниця», а ОСОБА_1 участі у нараді не брав.

Стосовно нібито правової невизначеності щодо підстав, за якими ОСОБА_2 доручено виконання робіт по щоденним звітам, захисник зазначив, що розпорядженням від 26.12.2025 № КЦД-64 з метою оптимізації робочого часу ОСОБА_2 було доведено план робіт повторного розшифрування дефектограм, з яким працівник ознайомився, про що свідчить його підпис на розпорядженні. Окрім цього, керівництвом розглянуто звернення ОСОБА_2 від 06.01.2026 за вхідним номером ЦДЗІ 23/4 з проханням про перегляд обсягів робіт, затверджених вищезазначеним розпорядженням. Звернення розглянуто і розпорядженням від 12.01.2026 №КЦД-65 працівнику ОСОБА_2 доведено скоригований обсяг. З цим розпорядженням працівник теж ознайомлений під особистий підпис. Жодного оскарження розпоряджень стосовно організації робочого часу від ОСОБА_2 не надходило. Більш того, жодних надурочних робіт за період з жовтня по грудень 2025 року ОСОБА_2 не здійснювалось, що підтверджуються графіком роботи та розрахунком заробітної плати. Також ОСОБА_2 не виконувалися обсяги роботи, що є більшими, ніж виконані іншими працівниками, що підтверджується порівняльною таблицею щодо відстані перевірених колій.

Слід зауважити, що надані захисником розпорядження від 26.12.2025 № КЦД-64 та від 12.01.2026 №КЦД-65 підписувалися в.о. начальника СП «Київський центр діагностики» філії «Центр діагностики залізничної інфраструктури» АТ «Укрзалізниця», а не директором філії «Центр діагностики залізничної інфраструктури» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 .

Щодо можливого психологічного тиску з метою примушування до написання заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати на 31.12.2025 та 01.01.2026 без згоди працівника захисником зазначається, що за вказаний період ОСОБА_2 не надавалася відпустка без збереження заробітної плати. Заробітна плата за вказаний період виплачена ОСОБА_2 в повному обсязі за фактично відпрацьований час.

При розгляду справи відхиляються вдоводи захисника стосовно зробленого ОСОБА_2 аудіозапису розмови з ОСОБА_1 , щодо недопустимості такого доказу.

При цьому слід констатувати, що на аудіозаписах, наданих ОСОБА_2 безпосередньо не фіксуються дії ОСОБА_1 , що мають ознаки мобінгу відносно ОСОБА_2 . В ході розмови ОСОБА_1 надає ОСОБА_2 роз`яснення та жодного психологічного чи економічного тиску не чинить. З огляду на вищенаведене слід констатувати, що даний аудіозапис не містить відомостей, які належать до предмета доказування в даній справі.

В судовому засіданні потерпілим та представницею потерпілого позиція сторони захисту спростована не була, додаткових доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-5 КУпАП за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, не надано, хоча потерпілий та його представниця мали достатньо часу для збирання таких доказів та були ознайомлені з матеріалами справи, а судові засідання неодноразово відкладались.

При цьому сам по собі факт наявності конфлікту у трудових відносинах, змін умов праці, які обумовлені об`єктивними факторами або твердження потерпілого про вчинення щодо нього мобінгу не є достатнім для висновку про винуватість особи, стосовно якої складено протокол.

Необхідним є встановлення конкретних дій або бездіяльності, які відповідають ознакам мобінгу, а також належне підтвердження того, що такі дії вчинені саме цією особою.

Якщо хоча б одна з наведених вище обставин не є доведеною то висновок про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, був би припущенням, що суперечить ст. 62 Конституції України та вимогам статей 251, 252 і 280 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, на основі наявних у справі доказів неможливо дійти беззаперечного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-5 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Також під час розгляду справи встановлено, що дії та події, які уповноважена особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення кваліфікує як мобінг, відбувалися у жовтні 2025 та січні 2026 року та не мали ознак триваючого правопорушення. Отже, строки накладення адміністративного стягнення минули ще у квітні 2026 року.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Аналіз положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у поєднанні із положеннями ст. 38 КУпАП дає підстави стверджувати те, що за своєю правовою природою закриття провадження у справі із підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, є фактичним звільненням від накладення стягнення, що не виключає необхідності вирішення питання про наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Необхідність ухвалення рішення про винність особи вбачається також з положень ст. 280 КУпАП, відповідно до яких орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Ці обставини, які утворюють предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення, повинні знайти своє відображення в постанові.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

При цьому закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 7 та ст. 245 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, завданням якого є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За приписами частини 1 статті 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Оскільки матеріали справи не містять доказів, які безсумнівно підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-5 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 23, 38, 173-5, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження за протоколом № Ц/КВ/15544/363/П/ПТ від 25.08.2026 за ч. 1 ст. 173-5 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Олег ПРОСКУРНЯ