Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №758/16738/26 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №758/16738/26

Суддя: Лещенко О. В.

Справа № 758/16738/26

3/758/4922/26

Категорія 146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., за участю особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Панасюка В.М., розглянувши з адміністративними матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №777679 від 21.09.2026 року: 25.07.2026 року о 13:00:00 годині у м.Київ по вул. Ярославська перехрестя з вул. Кирилівська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mazda 3 д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі не дав перевагу в русі велосипедисту під керуванням ОСОБА_2 , що рухався по головній дорозі, після чого велосипедист в некерованому стані здійснив наїзд на транспортний засіб Volkswagen д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . В наслідок ДТП всі транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, чим порушив п. 16.11 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, зазначив, що він відповідно до правил дорожнього руху зупнився на другорядній дорозі, а велосипедист, який рухався по головній дорозі, повертаючи на другорядну, не впорався з керуванням та зіткнувся з його автомобілем, що стояв непорушно, та автомобілем Volkswagen, який стояв припаркований.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що перебувала пасажиром у автомобілі із ОСОБА_1 , який на перехресті, перебуваючи на другорядній дорозі, зупинився для надання дороги іншим учасникам руху, в цей час велосипедист, повертаючи ліворуч, зіткнувся з їх автомобілем, а потім з припаркованим автомобілем Volkswagen.

Допитаний свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що припаркувався та перебував в автомобілі, бачив, як автомобіль Mazda 3 зупинився для надання дороги автомобілям, які рухались по головній дорозі, в цей момент з головної дороги, повертаючи ліворуч, при цьому головна дорога повертала праворуч, виїхав велосипедист та зіткнувся з автомобілем Mazda 3, а потім і його автомобілем, що призвело до пошкодження транспортних засобів, та велосипедист отримав тілесні ушкодження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно положень закріплених в ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП учасник дорожнього руху притягується до адміністративної відповідальності серед іншого, за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Пунктом 16.11 ПДР затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі ПДР), на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Проте, співробітниками поліції разом із протоколом про адміністративне правопорушення не долучено жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 порушив п. 16.11 ПДР.

Так, уповноваженою особою до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №777679 від 21.09.2026 року на підтвердження винуватості ОСОБА_1 додано

-довідку по перевірці матеріалу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події. В якій зазначено, що в результаті ДТП ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження, ступінь тяжкості яких не досліджувалась, дана ДТП відбулась з вини останнього. Причиною виникнення даної ДТП вважати необережні дії ОСОБА_2 , які призвели до отримання ним тілесних ушкоджень з-за власної недбалості;

-рапорт Подільського УП ГУНП в місті Києві, щодо повідомлення про подію;

-протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.07.2026, зі схемою;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які узгоджуються із поясненнями наданими ним у судовому засіданні;

-письмовими поясненнями ОСОБА_4 , які узгоджуються із показаннями наданими нею у якості свідка у судовому засіданні;

-письмовими поясненнями ОСОБА_3 , які узгоджуються показаннями наданими ним у якості свідка у судовому засіданні;

Дослідивши вказані докази, оцінивши їх на належність, допустимість та достатність, суд зазначає, що жоден наведений доказ не вказує на порушення ОСОБА_1 п. 16.11 ПДР, більш того судом досліджені докази, які підтверджують дотримання ОСОБА_1 наведених вимог правил дорожнього руху, оскільки останній зупинився та надав дорогу транспортним засобам, які наближалися до перехрестя нерівнозначних доріг, перед яким зупинився ОСОБА_1 .

Крім того, матеріали справи містять відомості про наявність камер відеоспостереження, однак відеозапис не долучений до матеріалів справи.

За правилами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, та його невід`ємні складові частини повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних та допустимих доказів.

Всупереч наведених норм Закону, матеріали справи не містять жодного доказу, які б вказували про порушення ОСОБА_1 п. 16.11 ПДР, відповідно ст. 124 КУпАП.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Отже, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості особи повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює у даному випадку винесення постанови про визнання особи, щодо якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності винним.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 року адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в зазначеному діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

На підставі викладеного, згідно п. 1 ст.247 КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративне правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, дані, що відображенні у протоколі про адміністративне правопорушення від 25.07.2026 року серії ЕПР1 № 777679, не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вказане є підставою для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП, який вказує на те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, щодо якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ч. 1ст. 247 наведеного Кодексу.

Керуючись ст.ст. 124, 245, 247 ч. 1 п.1, 251, 280 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП - закрити за відсутності в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подання апеляційної скарги подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О. В. Лещенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua