Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №758/17034/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/17034/26

3/758/4964/26

Категорія 289

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., за участю прокурора участю прокурора Павліченко В.О., особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника директора з питань водного господарства Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства "Київводфонд" Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту "а" п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог абзацу 1 ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», 01.06.2023 припинивши діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 06.08.2025 року о 13:56 несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконанням функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, зазначив, що декларацію подав одразу після повідомлення його про таку необхідність, просив закрити провадження через сплив строків передбачений ст. 38 КУпАП. Зазначив, що датою вчинення правопорушення є наступний день після спливу строку на подання декларації, тобто 01.07.2023 року, а датою виявлення правопорушення є дата отримання інформації про несвоєчасне без поважних причин подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого ссамоврядування, тобто 11.11.2025 року.

Прокурор у судовому засіданні підтримала викладені у протоколі обставини та просила визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Зазначила, що строк накладення адміністративного стягнення не сплинув, оскільки моментом виявлення правопорушення є момент, коли уповноважений орган зібрав всю інформацію, тобто дата складання протоколу про адміністративне правопорушення - 04.09.2026 року, а моментом вчинення є момент подачі декларації - 06.08.2025 року.

Вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За приписами ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Так, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що на підставі наказу СВКП "Київводфонд" від 30.05.2023 року №23-К "Про переведення працівників" ОСОБА_1 , заступника директора з питань водного господарства СВКП "Київводфонд" переведено на посаду начальника відділу роботи бюветних комплексів з 01.06.2023.

Відповідно до ст. 1 Закону посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Статуту СВКП "Київводфонд" засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва та підпорядковане Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КИївської міської державної адміністрації). Відповідно до пункту 1.5 розділу 1 Статуту СВКП "Київводфонд" є юридичною особою з дня державної реєстрації, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, органах державної казначейської служби та може мати печатки, штампи, бланки.

Згідно з положенням п.п "а" п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон), ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону. Отже, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою СВКП "Київводфонд", яке є юридичною особою публічного права, є суб`єктом на якого поширюється дія Закону, суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Згідно з частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) від 23.07.2021 № 848/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.

Відповідно до розділу II вказаного порядку суб`єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб`єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб`єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).

Пунктом 2 частини 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Відповідно до Роз`яснення Національного агентства щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 8 днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Отже, ОСОБА_1 , 01.06.2023 припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, був зобов`язаний подати Декларацію, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Тобто у продовж періоду часу з 00:00 годин 02.06.2023 по 23:59 годин 01.07.2023 ОСОБА_1 , був зобов`язаний подати Декларацію, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті.

Відповідно до публічної частини Реєстру, ОСОБА_1 подав Декларацію (ідентифікатор документа - 03ed5305-0ffd-48b5-8f2d-908a850b56b1), лише 06.08.2025 о 13:56, а отже несвоєчасно.

Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру, які вчиняв ОСОБА_1 за період з 10.11.2023 по 08.07.2025, останній вперше вчинив дії щодо створення Декларації (ідентифікатор документа - 03ed5305-0ffd-48b5-8f2d-908a850b56b1), натиснувши кнопку "Створено чернетку" лише 06.08.2025 о 10:26. Дата першої реєстрації у Реєстрі 23.03.2017.

ОСОБА_1 з проставленням особистого підпису ознайомлений з Пам`яткою щодо заборон і обмежень Закону України "Про запобігання корупції" від 01.05.2023 №32-П та мав реальну можливість своєчасно ознайомитись з офіційними роз`ясненнями Національного агенства з питань запобігання корупції та виконати покладений на нього обов`язок щодо своєчасного подання Декларації.

Факт несвоєчасної подачі ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасної подачі декларації ОСОБА_1 не встановлені.

Таким чином, суд вважає встановленим те, що ОСОБА_1 будучи суб`єктом декларування, у порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції", 01.06.2023 припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 06.08.2025 о 13:56 несвоєчасно, без поважних причин подав Декларацію, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті. При цьому мав можливість подати Декларацію своєчасно, оскільки не встановлено поважних причин або обґрунтованої неможливості виконати покладений обов`язок.

Винуватсть ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 від 04.09.2026 року № 384, в якому зафіксовано обставини вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією;

- копією щорічної декларації ОСОБА_1 при звільненні, яка подана 06.08.2025 року;

- інформаційним листом керівника управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Шульги О. від 08.01.2026;

- повідомленням Національного агентства про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 11.07.2025 №104754/0/07-25;

- послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб. Уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у період з 10.11.2023 року по 08.07.2025 року;

- копією наказу №23-К від 30.05.2023 про переведення з 01.06.2023 заступника директора з питань водного господарства ОСОБА_1 , за його заявою, на посаду начальника відділу роботи бюветних комплексів;

- копією наказу №33-К від 09.08.2023 про переведення з 10.08.2023 начальника відділу роботи бюветних комплексів ОСОБА_1 , за його заявою, на посаду заступника начальника відділу роботи бюветних комплексів;

- копією посадової Інструкції заступника директора з питань водного господарства спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації "Київводфонд";

- копіює наказу №32-П від 01.05.2023 про дотримання, контроль за дотриманням антикорупційних заборон та обмежень;

- копією пам`ятки №32-П від 01.05.2023 щодо заборони і обмежень для осіб зазначених у пунктах 1,2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції";

- копією статуту спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації "Київводфонд".

Протокол № 384 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, складений 04 вересня 2026 року уповноваженою особою - оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Головань В.М., відповідає вимогам ст. 254, 255, 256 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не зазначив про поважні причини несвоєчасного подання Декларації при звільненні.

Отже, судом не встановлено будь-яких об`єктивних підстав та причин, які перешкоджали б ОСОБА_1 вчасно подати після звільнення у період з 02.06.2023 по 01.07.2023, в тому числі до березня 2025 року, тобто убачається, що відповідна декларація подана несвоєчасно без поважних причин.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною в ч.1 ст. 3 цього закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону №1700-VII за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 1726 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння дії або бездіяльності).

Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом декларування, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом №1700-VII, призвела до порушення Закону №1700-VII (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 3663 Кримінального кодексу України, суб`єкт декларування, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб`єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо без діє тривалий час і не подає декларацію.

Обов`язком суб`єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону №1700-VII, у тому числі вимог його статті 45 розділу VII «Фінансовий контроль» та п. 27 розділу XIII «Прикінцеві положення».

Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.

Таким чином, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом статті 6 Конституції України).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП.

За таких обставин, оцінивши докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, суд доходить до висновку, що поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 , вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні, відсутні, а від так вина ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, доведена повністю.

Згідно п. 7ст. 247 КУпАП,провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставини закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цьогоКодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

При перевірці дотримання строків накладення на особу адміністративного стягнення за вчинення нею адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, підлягає з`ясуванню фактичний момент вчинення такого проступку, оскільки саме з дня вчинення повинні обчислюватися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 284 КУпАП передбачено, що у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП; про закриття справи.

При цьому, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов:

- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;

- сплив встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).

При цьому для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Тобто закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно листа ВССУ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією», ВССУ роз`яснив, що судам слід мати на увазі, що адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом шести місяців із дня виявлення, але не пізніше двох років із дня його вчинення (ч. 4 ст. 38 КУпАП). Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення. Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.

Згідно з ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 припинив свою діяльність 01.06.2023 року, тобто впродовж періоду часу з 00:00 годин 02.06.2023 по 23:59 годин 01.07.2023 був зобов`язаний подати Декларацію.

З огляду на те, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, полягає у несвоєчасному поданні декларації без поважних причин, днем вчинення адміністративного правопорушення є наступний день після закінчення встановленого строку для її подання.

Таким чином, днем вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, слід вважати 02.07.2023 року.

Отже, на день надходження до суду матеріалів про адміністративне правопорушення та на день розгляду справи про адміністративне правопорушення у суді закінчився встановлений ч. 4 ст. 38 КУпАП України дворічний строк для накладення адміністративного стягнення.

За таких обставин провадження підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення згідно зі ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1,7,38, 172-6, 221,247, 275- 280, 283-287,293,294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, визначеного ч.4 ст. 38 КУпАП..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва. особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено..

Суддя О. В. Лещенко