Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №756/17882/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №756/17882/26

Суддя: Ковальова В. М.

23.10.2026 Справа № 756/17882/26

Справа № 756/17882/26

№ 3/756/4721/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Ковальової В. М.,

за участі секретаря судового засідання Бура М. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Оболонського районного суду міста Києва справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , –

УСТАНОВИВ:

1. До Оболонського районного суду міста Києва надійшли матеріали Управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 845350 від 28.09.2026.

Опис обставин, установлених під час розгляду справи.

2. Судом установлено, що 28.09.2026 близько 16 год. 00 хв. за місцем мешкання ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру щодо своєї тітки ОСОБА_2 , а саме погрожував фізичною розправою, принижував, словесно ображав, вдарив рукою по обличчю, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю. Протягом року до цього ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.

3. Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП України установлено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Згідно з ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб.

4. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – це «діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь». Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 цього Закону фізичне насильство – це «форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру». Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 цього Закону психологічне насильство – це «форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи».

5. Згідно з п. 12 ч. 2 ст. 3 цього Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на інших родичів, зокрема дядька (тітку) та племінника (племінницю).

6. Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України як повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Підстави розгляду справи за відсутності або за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

7. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином: судову повістку про виклик на 23.10.2026 сформовано 16.10.2026 та доставлено того самого дня о 12 год. 38 хв. у застосунку «Viber» на номер телефону, зазначений у матеріалах справи, про що в матеріалах справи є довідка суду. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Оскільки в матеріалах справи є дані про своєчасне сповіщення особи про місце і час розгляду справи, а її присутність у справах цієї категорії згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП України обов`язковою не є, суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України розглядає справу за відсутності цієї особи. Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання з`явилася, надала письмові пояснення від 22.10.2026.

Оцінка суду.

8. Згідно зі ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

9. Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 845350 від 28.09.2026, у якому зафіксовано дату, час, місце і суть правопорушення, а також відмітку про отримання ОСОБА_1 другого примірника протоколу 28.09.2026; заявою ОСОБА_2 , згідно з якою її племінник ОСОБА_1 , з яким вони спільно проживають, постійно вчиняє домашнє насильство, а того дня близько 16 год. 00 хв. прийшов додому, почав словесно її ображати і бити по голові, після чого вона вибігла на вулицю та викликала поліцію; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 22.10.2026, поданими до суду, згідно з якими ОСОБА_1 проживає з її матір`ю ОСОБА_3 і постійно вживає спиртні напої; коли після операції 02.09.2026 її мати була лежачою, він не давав їй доглянути матір, тричі вдарив її по голові, від чого голова болить досі; він постійно ображає її нецензурною лайкою, кричить у стані сп`яніння навіть на вулиці, вночі заходить до кімнати матері, вмикає світло, будить її і просить грошей; перебувати вдома, коли він вживає алкоголь, неможливо, і вони з матір`ю дуже його бояться; потерпіла просила направити його на експертизу щодо наявності психічного захворювання та, за можливості, на примусове лікування у психіатричній лікарні; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 213234 від 28.09.2026, винесеним щодо ОСОБА_1 у зв`язку з домашнім насильством фізичного та психологічного характеру щодо ОСОБА_2 ; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 28.09.2026, у якій зафіксовано, що постраждала є тіткою кривдника, кривдник раніше вчиняв фізичне і психологічне насильство, а протягом останнього року щодо нього застосовувався терміновий заборонний припис; рапортом інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві від 01.10.2026 про те, що ОСОБА_1 поставив підпис про отримання копії протоколу; постановою Оболонського районного суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 756/20607/25, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу; відповідно до відмітки на копії постанови вона набрала законної сили 26.01.2026.

10. У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності 12.12.2025 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України. Постановою від 15.01.2026 у справі № 756/20607/25 стягнення на нього накладено за домашнє насильство, вчинене 12.12.2025. Діяння, описане в протоколі, вчинено 28.09.2026, тобто протягом року після накладення стягнення. Повторність є ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України, тому як обставина, що обтяжує відповідальність, суд її не враховує. Відомості про ознаки алкогольного сп`яніння в протоколі не підтверджені актом медичного огляду, тому стан сп`яніння суд не встановлює і обтяжуючою обставиною не визнає. Прохання потерпілої про направлення ОСОБА_1 на психіатричну експертизу та примусове лікування не належить до питань, які суд з`ясовує при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП України, тому в межах цієї справи не вирішується.

11. Досліджені докази узгоджуються між собою, є належними й допустимими, а в сукупності достатніми для висновку про вчинення ОСОБА_1 повторно протягом року домашнього насильства фізичного та психологічного характеру щодо тітки, внаслідок якого було завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

12. Санкція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України попередження не передбачає і встановлює альтернативні види стягнення: штраф від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб. Враховуючи характер правопорушення та дані про особу, суд вважає достатнім для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП України, найменш суворий із цих видів стягнення – штраф у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією, – шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність (ст. 34, 35 КУпАП України), судом не установлено.

Строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 3 ст. 38 КУпАП України, не сплив.

13. Відповідно до ст. 39-1 КУпАП України у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Програма для кривдника за п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» – це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 цього Закону направлення кривдника на проходження програми для кривдників є спеціальним заходом щодо протидії домашньому насильству. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 28 цього Закону суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм. Згідно з ч. 6 ст. 28 цього Закону кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року. Типову програму для кривдників затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 № 1434 (у редакції наказу від 13.10.2021 № 588); за п. 8 розд. I цієї програми кривдника може бути направлено на її проходження на строк від трьох місяців до одного року.

14. Стаття 39-1 КУпАП України надає суду право, а не покладає на нього обов`язок вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб. Враховуючи обставини справи та дані про особу ОСОБА_1 , суд вважає, що мети адміністративного стягнення буде досягнуто накладенням штрафу, і підстав для направлення його на проходження програми для кривдників не вбачає.

Інші питання, які вирішує суд при розгляді справи.

15. Відповідно до ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення; розмір і порядок сплати судового збору встановлюються законом. За п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору в разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 установлено в розмірі 3328 грн, отже судовий збір становить 665,60 грн. Матеріали справи не містять доказів того, що особу звільнено від сплати судового збору, тому судовий збір підлягає стягненню з неї на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 23, 33, 34, 35, 38, 39-1, 40-1, 173-2, 245, 268, 280, 283, 284 КУпАП України, ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок, без направлення на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому ст. 308 КУпАП України; у порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В. М. Ковальова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua