Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №761/19455/22-к — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 761/19455/22-к

провадження № 51-2835 км 26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

виправданого ОСОБА_9 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 квітня 2026 року щодо

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

виправданого за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

виправданого за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. За вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року ОСОБА_9 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що ним вчинені кримінальні правопорушення; ОСОБА_10 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що ним вчинені кримінальні правопорушення.

2. Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

3. Київський апеляційний суд ухвалою від 10 квітня 2026 року вирок місцевого суду залишив без змін.

4. Органом досудового розслідування ОСОБА_9 , ОСОБА_10 обвинувачувалися: ОСОБА_9 - у привласненні ввіреного йому майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК; у внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК; ОСОБА_10 - у привласненні ввіреного йому чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК; у складанні працівником юридичної особи, незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підробленого документу, який посвідчує певний факт, що має юридичне значення та звільняє від обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК; у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК.

5. Так, ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді заступника начальника відділу № 3 Регіонального департаменту № 3 Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (далі - ДК «Укрспецекспорт»), будучи службовою особою, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , попередньо узгодивши свої дії з останнім, 16 вересня 2016 року, у невстановлений час, перебуваючи у місті Києві, будучи відповідальною особою за прийом та проведення роботи з іноземцями визначеною «Програмою проведення роботи ДК «Укрспецекспорт» із представниками делегації США в період з 03 вересня 2016 року по 17 вересня 2016 року», достовірно знаючи про відсутність станом на 14 вересня 2016 року членів іноземної делегації на території України, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, привласнив ввірені йому грошові кошти у сумі 12 878 гривень, які ДК «Укрспецекспорт» було перераховано йому 14 вересня 2016 року на власний банківський рахунок для здійснення готівкової оплати вартості ділових вечерь 14 вересня 2016 року та 15 вересня 2016 року за представників іноземної делегації, замість того, щоб одразу їх повернути до ДК «Укрспецекспорт».

6. Цього ж дня, ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді матеріальної шкоди, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок ввіреного йому чужого майна, перебуваючи в приміщенні ДК «Укрспецекспорт», за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, вніс до офіційного документу - «Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» № 1216 завідомо неправдиві відомості про нібито оплату ним ділових вечерь 14 вересня 2016 року на суму 6 448 гривень та 15 вересня 2016 року на суму 6 430 гривень, всього на загальну суму 12 878 гривень, та долучив до зазначеного звіту видані рестораном «Азербайджанський Орхан» рахунок № 58690 від 14 вересня 2016 року на суму 6 448 гривень та № 58717 від 15 вересня 2016 року на суму 6 430 гривень, особисто виконавши підпис у графі «підпис підзвітної особи», чим засвідчив власним підписом документ, у якому містились завідомо неправдиві відомості, з метою його подачі до фінансового підрозділу ДК «Укрспецекспорт», відзвітувавши таким чином за використання виданих йому грошових коштів, а решту коштів у розмірі 822 гривень ОСОБА_9 повернув до ДК «Укрспецекспорт».

7. Таким чином, ОСОБА_9 звільнився від обов`язку повернення ввірених йому грошових коштів, виданих у якості авансу, чим отримав можливість розпорядитись ними на власний розсуд, тим самим привласнивши ввірені грошові кошти у розмірі 12 878 гривень, спричинивши збитки державі в особі ДК «Укрспецекспорт» на вказану суму.

8. Такі дії ОСОБА_9 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 3 ст. 191 КК як привласнення ввіреного йому чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

9. Крім того, ОСОБА_9 16 вересня 2016 року, перебуваючи у м. Києві, у невстановлений час, будучи об`єднаним спільним злочинним умислом з ОСОБА_10 , підписав складений останнім акт до якого було внесено завідомо недостовірні відомості про проведення 14-15 вересня 2016 року технічної інспекції (на базі ТОВ «Укррадарпроект» м. Київ) бойової машини з представниками Офісу підтримки закупівель іноземних матеріалів ВПС США (FMASO), США, та здійснено ОСОБА_10 14-15 вересня 2016 року оплату за ділові обіди на загальну суму 11 847 гривень, достовірно знаючи про відсутність 14-15 вересня 2016 року на території України делегації Офісу з підтримки закупівель іноземних матеріалів, технічних спеціалістів Міністерства оборони США та Офісу Аташе з питань оборони при Посольстві США в Україні.

10. Також 16 вересня 2016 року ОСОБА_9 , з метою приховання факту привласнення ним грошових коштів, достовірно знаючи про відсутність 14-15 вересня 2016 року на території України делегації Офісу з підтримки закупівель іноземних матеріалів, технічних спеціалістів Міністерства оборони США та Офісу Аташе з питань оборони при Посольстві США в Україні, діючи з тих же мотивів та метою, знаходячись в приміщенні ДК «Укрспецекспорт», за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, будучи службовою особою, вніс до офіційного документу - «Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» № 1216 завідомо неправдиві відомості про нібито оплату ним ділових вечерь 14 вересня 2016 року на суму 6 448 гривень та 15 вересня 2016 року на суму 6430 гривень, а всього на загальну суму 12 878 гривень та долучив до зазначеного звіту рахунки № 58690 від 14 вересня 2016 року на суму 6 448 гривень та № 58717 від 15 вересня 2016 року на суму 6 430 гривень, видані рестораном «Азербайджанський Орхан», особисто виконавши підпис у графі «підпис підзвітної особи», чим засвідчив власним підписом документ, у якому містились завідомо неправдиві відомості, з метою його подачі до фінансового підрозділу ДК «Укрспецекспорт» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 36), відзвітувавшись таким чином за використання виданих йому грошових коштів, а решту грошових коштів у розмірі 822 гривень ОСОБА_9 повернув до ДК «Укрспецекспорт».

11. Вказані дії ОСОБА_9 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК як внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей.

12. Згідно пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_10 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста сектору № 2 відділу реалізації контрактів № 3 Регіонального департаменту № 3 ДК «Укрспецекспорт», діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , попередньо узгодивши свої дії з останнім, 16 вересня 2016 року, у невстановлений час, перебуваючи у місті Києві, будучи відповідальною особою за прийом та проведення роботи з іноземцями визначеною «Програмою проведення роботи ДК «Укрспецекспорт» із представниками делегації США в період з 03 вересня 2016 року по 17 вересня 2016 року», достовірно знаючи про відсутність станом на 14 вересня 2016 року членів іноземної делегації на території України, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, привласнив ввірені йому грошові кошти у сумі 11 847 гривень, які ДК «Укрспецекспорт» було перераховано йому 14 вересня 2016 року на власний банківський рахунок для здійснення готівкової оплати вартості ділових обідів 14 вересня 2016 року та 15 вересня 2016 року за представників іноземної делегації, замість того, щоб одразу їх повернути до ДК «Укрспецекспорт».

13. Цього ж дня, ОСОБА_10 , діючи з прямим умислом , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді матеріальної допомоги, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок ввіреного йому чужого майна, перебуваючи в приміщенні ДК «Укрспецекспорт», за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, вніс до офіційного документу - «Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» № 1217 від 16 вересня 2016 року завідомо неправдиві відомості про нібито оплату ним ділових обідів 14 вересня 2016 року на суму 5 932 гривні та 15 вересня 2016 року на суму 5 915 гривень, а всього на загальну суму 11 847 гривень та долучив до зазначеного звіту, видані рестораном «Азербайджанський Орхан», рахунки № 58672 від 14 вересня 2016 року на суму 5 932 гривні та № 58716 від 15 вересня 2016 року на суму 5 915 гривень, який був підписаний ОСОБА_9 , який в свою чергу був достовірно обізнаний про відсутність 14-15 вересня 2016 року на території України делегації Офісу з підтримки закупівель іноземних матеріалів, технічних спеціалістів Міністерства оборони США та Офісу Аташе з питань оборони при Посольстві США в Україні, із внесеними завідомо неправдивими відомостями.

14. Таким чином, ОСОБА_10 звільнився від обов`язку повернення ввірених йому грошових коштів виданих у якості авансу, чим отримав можливість розпорядитись ними на власний розсуд, тим самим привласнивши ввірені грошові кошти у розмірі 11 847 гривень, спричинивши збитки державі в особі ДК «Укрспецекспорт» на вказану суму.

15. Дії ОСОБА_10 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 3 ст. 191 КК як привласнення ввіреного йому чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

16. Крім того, 16 вересня 2016 року ОСОБА_10 , з метою приховання факту привласнення ним грошових коштів, достовірно знаючи про відсутність 14-15 вересня 2016 року на території України делегації Офісу з підтримки закупівель іноземних матеріалів, технічних спеціалістів Міністерства оборони США та Офісу Аташе з питань оборони при Посольстві США в Україні, діючи з тих же мотивів та метою, знаходячись в приміщенні ДК «Укрспецекспорт», за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, будучи працівником юридичної особи, незалежно від форми власності, який не є службовою особою, склав завідомо підроблений офіційний документ, який посвідчує певний факт, що має юридичне значення та звільняє від обов`язків - «Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» № 1217, шляхом внесення в нього завідомо неправдивих відомостей про нібито оплату ним ділових обідів 14 вересня 2016 року на суму 5 932 гривні та 15 вересня 2016 року на суму 5915 гривень, а всього на загальну суму 11 847 гривень та долучив до зазначеного звіту, видані рестораном «Азербайджанський Орхан», рахунки № 58672 від 14 вересня 2016 року на суму 5 932 гривні та рахунок № 58716 від 15 вересня 2016 року на суму 5 915 гривень, особисто виконавши у графі «підпис підзвітної особи», чим засвідчив власним підписом документ, у якому містилися завідомо неправдиві відомості, з метою його використання, який погодив ОСОБА_9 , шляхом подачі до фінансового підрозділу ДК «Укрспецекспорт», відзвітувавшись таким чином за використання виданих йому грошових коштів, а решту грошових коштів у розмірі 353 гривні ОСОБА_10 повернув до ДК «Укрспецекспорт» .

17. Вказані дії ОСОБА_10 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 358 КК як складання працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підробленого офіційного документу, який посвідчує факт, що має юридичне значення та звільняє від обов`язків, а також за ч. 4 ст. 358 КК як використання завідомо підробленого документа.

Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

18. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

19. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що місцевим судом залишено поза увагою ряд доказів, яким не надано належної оцінки, а саме копії відповіді з військової частини НОМЕР_1 від 31 січня 2020 року № 701 з додатками; копії звіту військової частини НОМЕР_1 про виконання заходів, передбачених програмою перебування представників іноземного замовника для проведення технічної прийомки модернізованих бойових машин 9АЗЗБМЗ в період з 5 вересня 2016 року по 23 вересня 2016 року; копії відповіді з ТОВ «Укррадарпроект» від 31 липня 2020 року № 11; копії програми з проведення роботи ДК «Укрспецекспорт» з представниками Офісу з підтримки закупівель іноземних матеріалів (FMASO), технічних спеціалістів МО США та Офісу Атташе з питань оборони при Посольстві США в Україні в період з 3 вересня 2016 року по 17 вересня 2016 року; положенню про норми витрат, пов`язаних зі службовими відрядженнями працівників Компанії та прийому делегації.

20. Також вказує, що апеляційний суд всупереч вимогам статей 94, 370, 374 КПК не надав зібраним доказам оцінки окремо та в їх сукупності, а своє рішення про виправдання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обґрунтував на суперечливих та неперевірених доказах, взявши до уваги лише доводи сторони захисту, фактично не оцінивши докази обвинувачення, не проаналізувавши їх з точки зору взаємозв' язку з іншими дослідженими доказами.

21. Стверджує, що апеляційним судом, який погодився з висновками місцевого суду, недотримано вимог:

- статей 84, 86, 87, 99, 419 КПК щодо висновку про недопустимість як доказу довідки від 16 вересня 2020 року, складеної заступником начальника відділу контролю в соціальній та гуманітарній галузі Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Державної аудиторської служби України та висновку експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи № 25151/20-72/31669-31672/20-72 від 27 листопада 2020 року, який, як стверджує прокурор, було складено на основі інших досліджених експертами документів, без будь-якого посилання на довідку від 16 вересня 2020 року;

- статей 22, 419 КПК в частині висновку про те, що звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, не містять ознак документа, передбаченого статтями 358, 366 КК;

- ч. 2 ст. 28 КК в частині встановлення відсутності факту вступу обвинувачених у змову на спільне вчинення кримінального правопорушення.

22. Зазначене, на думку прокурора, свідчить про неправильне застосування судами попередніх інстанцій закону України про кримінальну відповідальність, а саме примітки ст. 358 КК та ст. 28 КК, що виразилось у неправильному тлумаченні закону, яке суперечить його точному змісту.

23. Також вказує, що висновок суду про відсутність заподіяної шкоди ДК «Укрспецекспорт» діями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не відповідає дійсності та не підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду.

24. Вважає судові рішення такими, що не відповідають вимогам статей 370, 419 КПК.

25. На адресу Суду від захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_9 надійшли заперечення на касаційну скаргу у яких вони, наводячи відповідні аргументи, просять касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а судові рішення без зміни.

Позиції учасників судового провадження

26. Прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити. Захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та виправданий ОСОБА_9 заперечували щодо задоволення касаційної скарги сторони обвинувачення.

Мотиви Суду

27. Заслухавши доповідь судді, доводи сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про таке.

28. Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

29. Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

30. Суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість під час перегляду судових рішень виходить із фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

31. Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

32. Відповідно до ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

33. Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

34. Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції, виправдовуючи ОСОБА_9 ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК та ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК, всебічно, повно дослідивши обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий як стороною обвинувачення так і стороною захисту, з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, даючи правову оцінку встановленим у кримінальному провадженні обставинам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано суду достатніх допустимих та належних доказів на підтвердження вчинення обвинуваченими вказаних кримінальних правопорушень, а тому дійшов переконання, що ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 191, ч.1 ст.366 КК та ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК необхідно виправдати у зв`язку з недоведеністю, що ними вчинені кримінальні правопорушення.

35. Місцевий суд зазначив, що показання, допитаних у судовому засіданні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які категорично заперечили свою причетність до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень не були спростовані наданими стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами, які, як самі по собі так і в сукупності з іншими доказами не доводять висунутого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачення.

36. Такого висновку суд дійшов на підставі фактичних даних, зміст яких детально відображено у вироку та які містяться, зокрема у: Програмі проведення роботи ДК «Укрспецекспорт» з представниками Офісу підтримки закупівель іноземних матеріалів (FMASO), технічних спеціалістів МО США та Офісу Аташе з питань оборони при Посольстві США в Україні в період з 03 вересня 2016 року по 17 вересня 2016 року, Кошторису витрат на прийом ДК «Укрспецекспорт» вказаних представників; відомостей, отриманих від Державної прикордонної служби України від 07 вересня 2021 року №91-34612/0/15-21-Вих; рахунків ресторану «Азербайджанський Орхан»: № 58690 від 14 вересня 2016 року на суму 6448,00 грн, № 58717 від 15 вересня 2016 року на суму 6430,00 грн, № 58672 від 14 вересня 2016 року на суму 5932,00 грн, № 58716 від 15 вересня 2016 року на суму 5915,00 грн, які є дійсними і стороною обвинувачення не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів їх справжність щодо їх підробки або визнання їх недійними; копії відповіді Департаменту контррозвідки СБ України №2/4/2-7973нт від 16 жовтня 2020 року, і також інших письмових доказах, зміст яких детально відображений у вироку.

37. Також допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 підтвердили участь в роботі іноземної делегації 14 та 15 вересня 2016 року представників Офісу Аташе з питань оборони при Посольстві США в Україні, проведення ділових обідів та вечерь за участю членів іноземної делегації в ресторані «Азербайджанський Орхан», та не виключають їх проведення 14 та 15 вересня 2016 року, у яких вони також приймали участь.

38. Як установив місцевий суд, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про перевищення витрат на оплату ділових обідів, вечерь 14 та 15 вересня 2016 року витратам на харчування, затвердженим Кошторисом витрат на прийом ДК «Укрспецекспорт» представників Офісу підтримки закупівель іноземних матеріалів (FMASO), технічних спеціалістів МО США та Офісу Аташе з питань оборони при Посольстві США в Україні в період з 03 вересня 2016 року по 17 вересня 2016 року.

39. Крім того, місцевий суд визнав необґрунтованим висновок сторони обвинувачення про заподіяння діями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 матеріальної шкоди державі в особі ДК «Укрспецекспорт», а саме: ОСОБА_9 у розмірі 12878 грн., ОСОБА_10 - 11 947 грн.

40. Допитаний у судовому засіданні представник потерпілого ДК «Укрспецекспорт» ОСОБА_14 підтвердив, що ДК «Укрспецекспорт» не зверталося з заявою про залучення в якості потерпілого у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у зв`язку з відсутністю облікованих матеріальних збитків, пов`язаних з прийомом іноземної делегації у період з 03 вересня 2016 по 17 березня 2016 року, у тому числі при організації та проведенні ділових обідів та вечерь, які відбулися 14 та 15 вересня 2016 року, відповідальними за проведення яких були співробітники ДК «Укрспецекспорт» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , відсутністю заподіяної ДК «Укрспецекспорт» діями ОСОБА_9 , ОСОБА_10 матеріальної шкоди, що також підтверджується наявними документами, даними бухгалтерського обліку, результатами ревізій та аудиту. Цивільний позов у кримінальному провадженні ДК «Укрспецекспорт» не заявлявся.

41. Крім того, судом було досліджено копію Договору комісії № USE-20.3-175-D/К-15 від 29 вересня 2015 року, укладений між Комітентом - ТОВ «Укррадарпроект» та Комісіонером - ДК «Укрспецекспорт», згідно якого, п. 1.1 Комісіонер від свого імені за рахунок Комітента зобов`язується за дорученням Комітента за плату вчинити правочин з продажу на зовнішньому ринку 2-х модернізованих бойових машин 9А33БМЗ. Пунктом 3.2.9 розділу «Обов`язки сторін» Договору передбачено, що Комітент - ТОВ «Укррадарпроект» у відповідності до даного Договору зобов`язується відшкодувати витрат, які здійснив Комісіонер - ДК «Укрспецекспорт» в забезпечення виконання доручення на умовах, визначених розділом 5 цього договору, у тому числі: витрати на прийом делегації Покупця/кінцевого Користувача. Пунктом 4.5 Договору передбачено, що Комісіонер передбачить в контракті з Покупцем пункт, згідно якого Покупець буде нести всі витрати, пов`язані з приїздом та перебуванням представників Покупця та Кінцевого користувача на території України з зазначеною в п. 4.4 метою. У пункті 5.6 Договору визначено обсяг витрат, пов`язаних з реалізацією Машин за Договором, які Комісіонер вправі отримати з коштів Комітента для відшкодування витрат відповідно до п. 3.2.9 Договору, без додаткового погодження з Комітентом. У пункті 5.8 Договору визначені умови утримання Комісіонером коштів для відшкодування витрат, пов`язаних з реалізацією Машин.

42. Також, досліджено копію Звіту Комісіонера № 3 від 30 вересня 2016 року про виконання умов договору комісії № USE-20.3-175-D/К-15 від 29 вересня 2015 року, який наданий ДК «Укрспецекспорт» (Комісіонером) ТОВ «Укррадарпроект» (Комітент) про виконання умов договору комісії № USE-20.3-175-D/К-15 від 29 вересня 2015 року, з якого убачається, що серед іншого, витрати Комісіонера на обслуговування делегації за авансовими звітами № 1216 від 16 вересня 2016 року у сумі 12878,00 грн, № 1217 від 16 вересня 2016 року у сумі 11847,00 грн, віднесені на рахунок Комітента - ТОВ «Укррадарпроект» та ним прийняті.

43. Зазначене підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні пояснила, що у вересні 2016 року працювала на посаді завідуючої сектором бухгалтерського обліку та податкової звітності ДК «Укрспецекспорт». До її службових обов`язків входило проведення розрахунків з підзвітними особами ДК «Укрспецекспорт». Нею готувались документи по перерахуванню 14 вересня 2016 року на зарплатні рахунки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 грошових коштів на представницькі витрати. 16 вересня 2016 року вона прийняла від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, разом з рахунками з ресторану «Азербайджанський Орхан», які підтверджували оплату за проведені 14 та 15 вересня 2016 року обіди та вечері. В подальшому в бухгалтерській програмі вона пересвідчилась, що вказані витрати, пов`язані з харчуванням, за які відзвітували ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , були відшкодовані комітентом ТОВ «Укррадарпроект» відповідно до умов договору комісії.

44. Також показаннями свідка ОСОБА_16 , яка пояснила суду, що станом на вересень 2016 року вона працювала на посаді начальника фінансово-економічного Департаменту ДК «Укрспецекспорт». Нею було завізовано Кошторис витрат на прийом ДК «Укрспецекспорт» іноземної делегації в період з 3 по 17 вересня 2016 року, яким затверджено розмір витрат, при цьому окремими подіями щодо яких в кошторисі затверджено розмір витрат, є кожний обід та кожна вечеря 14 та 15 вересня 2016 року. Вказує на те, що оплата харчування здійснювалась за рахунок витратної частини договору комісії. Проведеними в ДК «Укрспецекспорт» перевірками не встановлено заподіяння збитків, пов`язаних з харчуванням при прийомі членів делегацій.

45. Даними, що містяться у листі Генерального директора ДК «Укрспецекспорт» ОСОБА_17 від 20 грудня 2021 року, вих. № UCE-13.1-17211, наданого на адвокатський запит від 14 грудня 2021 року № 00521/12/31 у кримінальному провадженні № 620191000000000521 від 08 травня 2019 року, згідно якого за наявною у ДП «Укрспецекспорт» інформацією, у відповідності до затвердженої Програми прийому делегації та відповідного кошторису всі витрати на прийом іноземної делегації у період з 03 по 17 вересня 2016 року, в тому числі на харчування представників іноземної делегації та деяких працівників ДК «Укрспецекспорт» 14 та 15 вересня 2016 року, були здійснені за рахунок витратної частини коштів, передбаченої пунктом 5.6 Договору комісії № USE-20.3-175-D/К-15 від 29 вересня 2015 року, укладеного з ТОВ «Укррадарпроект» (комітент). Всі витрати ДК «Укрспецекспорт» (комісіонера), понесені при виконанні доручення за договором комісії від 29 вересня 2015 року № USE-20.3-175-D/К-15, зокрема і витрати на прийом представників іноземних делегацій, відшкодовані ТОВ «Укррадарпроект» (комітентом) на умовах, визначених договором комісії, а саме: шляхом відшкодування суми витрат із коштів, які надійшли до комісіонера від іноземного покупця. Всі витрати зазначені у звітах комісіонера №№ 1-9 до договору комісії від 29 вересня 2015 року № USE-20.3-175-D/К-15, прийняті та підписані комітентом. Наразі в ДК «Укрспецекспорт» не обліковуються матеріальних збитків (шкоди), пов`язаних з прийомом зазначеної іноземної делегації. За наявною у ДК «Укрспецекспорт» інформацією, у керівництва ДК «Укрспецекспорт» не було зауважень до звітних документів по прийому делегації за період з 03 по 17 вересня 2016 року включно, наданих працівниками ДК «Укрспецекспорт», в тому числі і до звітних документів, наданих ОСОБА_9 .

46. Також даними, що містяться у листі Т.в.о. Генерального директора ДК «Укрспецекспорт» ОСОБА_18 від 14 січня 2022 року, вих. № UCE-13.1-356, наданим на адвокатський запит від 10 січня 2022 року №00521/12/34 у кримінальному провадженні № 620191000000000521 від 08 травня 2019 року, за змістом якого ДК «Укрспецекспорт» як комісіонер не набула права власності на грошові кошти, що надходили їй від іноземного покупця для ТОВ «Укррадарпроект» як комітента на виконання договору комісії від 29 вересня 2015 року № USE-20.3-175-D/К-15. Грошові кошти, які були витрачені ОСОБА_9 на харчування представників іноземної делегації 14 та 15 вересня 2016 року в рамках виконання Програми проведення роботи ДК «Укрспецекспорт» з представниками Офісу з підтримки закупівель іноземних матеріалів (FMASO) , технічних спеціалістів МО США та Офісу Аташе з питань оборони при Посольстві США в Україні в період з 03 вересня 2016 року по 17 вересня 2016 року не були віднесені на витрати ДК «Укрспецекспорт» та не вплинули на її фінансовий результат. Такі витрати були здійснені за рахунок коштів, отриманих від іноземного покупця та зарезервованих на рахунку ДК «Укрспецекспорт» для подальшого виконання витрат за договором комісії за рахунок комітента.

47. Згідно листа Т.в.о. Генерального директора ДК «Укрспецекспорт» ОСОБА_18 від 09 лютого 2022 року, вих. № UCE-13.1-1519, наданого на адвокатський запит від 02 лютого 2022 року № 02-02/2022, у кримінальному провадженні № 620191000000000521 від 08 травня 2019 року, всі витрати ДК «Укрспецекспорт» (комісіонера), понесені при виконанні доручення за договором комісії від 29 вересня 2016 року № USE-20.3-175-D/К-15, зокрема і витрати на прийом представників іноземних делегацій, відшкодовані ТОВ «Укррадарпроект» (комітентом) на умовах, визначених договором комісії, а саме: шляхом відрахування суми витрат із коштів, які надійшли до комісіонера від іноземного покупця. Всі витрати зазначені у звітах комісіонера по договору комісії від 29 вересня 2015 року № USE-20.3-175-D/К-15, прийняті та підписані комітентом.

48. Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що пред`явлене ОСОБА_9 обвинувачення за ч. 3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК та ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК не знайшло свого підтвердження.

49. Не погодившись з виправдувальним вироком щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись, зокрема, на неповноту судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також істотне порушенням вимог кримінального-процесуального закону, просив вирок місцевого суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК, та призначити йому покарання: за ч. 3 ст. 191 КК у виді обмеження волі строком на 3 роки із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки; за ч. 1 ст. 366 КК - у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000 грн. На підставі ст. 49 КК, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК у зв`язку із закінченням строків давності; ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2, 4 ст. 358 КК, та призначити покарання: за ч. 3 ст. 191 КК у виді обмеження волі строком на 3 роки; за ч. 2 ст. 358 КК у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 3400 грн; за ч. 4 ст. 358 КК - у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн. На підставі ст. 49 КК, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК, у зв`язку із закінченням строків давності.

50. Суд апеляційної інстанції в межах, установлених ст. 404 КПК, й у порядку, визначеному ст. 405 КПК, переглянув кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, належним чином перевірив викладені у ній доводи, аналогічні доводам у касаційній скарзі, та визнав їх необґрунтованими, навівши належні й докладні мотиви прийнятого рішення.

51. Як убачається зі змісту ухвали, апеляційний суд, провівши часткове дослідження доказів за клопотанням прокурора, дійшов переконання, що місцевий суд урахувавши показання свідків, а також надані сторонами обвинувачення та захисту письмові докази дійшов обґрунтованого висновку, що стороною обвинувачення не доведено допустимими, належними і достатніми доказами, що в діяннях ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є склади інкримінованих кожному з них кримінальних правопорушень, та ними вчинені кримінальні правопорушення, в якому обвинувачуються останні.

52. При цьому, апеляційний суд визнав безпідставними доводи прокурора про заподіяння діями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 матеріальної шкоди ДК «Укрспецекспорт».

53. Зокрема, як зазначив цей суд, що хоча під час досудового розслідування ДК «Укрспецекспорт» і було визнано потерпілим на підставі заяви Генерального директора ДК, який вказав про те, що не заперечує щодо залучення ДК «Укрспецекспорт» як потерпілої юридичної особи у разі встановлення достатніх підстав та визначення фактичного розміру збитків до кримінального провадження № 62019100000000521 від 8 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, при цьому додатково повідомивши, що у 2017 році Державною аудиторською службою України була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Компанії за 2014-2016 роки, а у 2018 та 2019 роках - ТОВ «Беккер Тіллі Україна» було проведено незалежний обов`язковий аудит фінансової звітності за 2017 та 2018 роки, разом з тим, як під час досудового розслідування, судового та апеляційного розгляду, представник ДК «Укрспецекспорт» заперечував заподіяння діями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по даним обставинам будь-якої шкоди ДК «Укрспецекспорт», як і не підтвердив наявність заподіяної діями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 матеріальної шкоди ТОВ «Укррадарпроект».

54. Також, апеляційний суд наголосив, що відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

55. Разом з тим, як зазначив апеляційний суд, під час судового розгляду було встановлено, що ні ДК «Укрспецекспорт», ні ТОВ «Укррадарпроект» не вважають себе потерпілими внаслідок інкримінованих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дій.

56. Таким чином, апеляційний суд дійшов переконання, що місцевий суд, об`єктивно з`ясувавши обставини кримінального провадження, дослідивши під час судового розгляду докази та оцінивши їх відповідно до ст. 94 КПК, дійшов обґрунтованого висновку про недоведення стороною обвинувачення, того що дії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 мають кримінально караний характер. Суд наголосив, що доводи сторони захисту щодо невчинення останніми інкримінованого кожному з них кримінальних правопорушень не були спростовані.

57. Також апеляційний суд вказав, що з урахуванням встановлених під час судового розгляду обставин, а саме про проведення 14 та 15 вересня 2016 року обідів та вечерь за відсутності частини делегації з США, проте, за участі інших членів делегації та представників ТОВ «Укррадарпроект», за наявності у матеріалах кримінального провадження доказів, у т.ч. документального, підтвердження таких витрат, відсутності будь-яких претензій у цій частині до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 як з боку ДК «Укрспецекспорт», так і ТОВ «Укррадарпроект», обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 366 КК та ОСОБА_10 за ч. 2, ч. 4 ст. 358 КК ґрунтується на припущеннях, про що обґрунтовано вказав суд першої інстанції в оскаржуваному вироку.

58. За змістом статей 7, 404, 419 КПК у їх взаємозв`язку вбачається, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, зобов`язаний перевірити всі викладені у ній доводи, а також аргументи, наведені сторонами під час апеляційного провадження, у своїй ухвалі дати на них вичерпну відповідь та зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

59. Апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції щодо

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дотримався зазначених норм кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає положенням статей 94, 370, 419 КПК.

60. Інші доводи касаційної скарги прокурора не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

61. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які би були безумовними підставами для скасування оскарженого судового рішення, про що йдеться в касаційній скарзі прокурора, Верховний Суд не встановив.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 квітня 2026 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3