Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №756/11865/26
Суддя: Пукало А. В.
Справа № 756/11865/26
Провадження № 2/756/9095/26
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
19 жовтня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Зінець К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 8743997 від 07.02.2025 у розмірі 10 018,64 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 07.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі – ТОВ «Авентус Україна») та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 8743997, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 6 000 грн. Відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконав, кредит у повному обсязі не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.
Позивач зазначив, що 04.02.2026 ТОВ «Авентус Україна» відступило йому право грошової вимоги до відповідача за цим договором на підставі договору факторингу № 04022026. За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 21 418,64 грн, з яких 5 503,92 грн – за тілом кредиту, 4 514,72 грн – за процентами за користування кредитом, 11 400 грн – за штрафними санкціями, проте позивач просив стягнути заборгованість за тілом кредиту та процентами у загальному розмірі 10 018,64 грн, вимог щодо стягнення штрафних санкцій не заявляючи.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.07.2026 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов.
У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав, тому справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з`явився, судом вжито заходів щодо його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 07.02.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем в електронній формі укладено договір № 8743997 про надання споживчого кредиту, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором C2565 (п. 9.6, розд. 10 договору).
Умовами договору сторони погодили суму кредиту – 6 000 грн (п. 1.3 договору), строк кредиту – 360 днів із періодичністю сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.4 договору), стандартну процентну ставку – 1% на день, яка застосовується у межах строку кредиту (п. 1.5.1 договору), та знижену процентну ставку – 0,01% на день за умов, визначених п. 1.5.2 договору. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом (п. 3.1 договору). Повернення кредиту та сплата процентів здійснюються згідно з графіком платежів, який є додатком № 1 до договору (п. 5.1 договору). Кошти кредиту надаються шляхом перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).
Зарахування коштів у розмірі 6 000 грн 07.02.2025 на платіжну картку № НОМЕР_2 підтверджено листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» № 20143 від 06.02.2026 за номером транзакції 1554487866.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Авентус Україна», у період з 13.02.2025 по 14.10.2025 відповідач сплатив на погашення заборгованості за договором 8 062,38 грн, з яких 496,08 грн зараховано в погашення тіла кредиту, 7 566,30 грн – процентів за користування кредитом. Надалі відповідач платежів не здійснював, кредит у повному обсязі не повернув.
04.02.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем укладено договір факторингу № 04022026, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 8743997 від 07.02.2025 у розмірі 21 418,64 грн, з яких 5 503,92 грн – за тілом кредиту, 4 514,72 грн – за процентами, 11 400 грн – за штрафами, що підтверджується копією зазначеного договору та витягом з реєстру боржників від 04.02.2026 до нього, підписаним керівниками обох сторін договору.
Як вбачається з виписки з особового рахунку за період з 04.02.2026 по 01.05.2026, після відступлення права вимоги позивач нарахувань за договором не здійснював, відповідач заборгованість не погашав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Відповідач отримання кредитних коштів не спростовував, а здійснені ним платежі на погашення заборгованості узгоджуються з наданими позивачем доказами виконання кредитодавцем зобов`язання з надання кредиту.
Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Договір факторингу № 04022026 від 04.02.2026 у встановленому порядку недійсним не визнавався та відповідачем не оспорювався (ст. 204 ЦК України), а тому позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8743997 від 07.02.2025.
Відповідно до розрахунку заборгованості проценти за користування кредитом нараховано за період з 07.02.2025 по 14.10.2025, тобто у межах строку кредиту, за ставками, погодженими п. 1.5.1, 1.5.2 договору, у загальному розмірі 12 081,02 грн, з яких відповідач сплатив 7 566,30 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за договором становить 10 018,64 грн, з яких 5 503,92 грн – за тілом кредиту (6 000 грн – 496,08 грн) та 4 514,72 грн – за процентами за користування кредитом (12 081,02 грн – 7 566,30 грн). Доказів погашення цієї заборгованості матеріали справи не містять.
За таких обставин, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач також просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн, на підтвердження яких надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений з Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», додаткову угоду № 25771535976 від 20.04.2026 до нього щодо кредитного договору № 8743997 від 07.02.2025 та акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 на суму 7 000 грн (складання позовної заяви – 5 000 грн, вивчення матеріалів справи – 1 000 грн, підготовка адвокатського запиту – 500 грн, підготовка клопотання – 500 грн).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Враховуючи ціну позову, типовий характер і незначну складність справи, а також фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат не є пропорційним до предмета спору, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8743997 від 07.02.2025 у розмірі 10 018,64 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, адреса: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 34, офіс 333.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Андрій ПУКАЛО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua