Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №756/11637/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11637/26

Провадження № 2/756/9024/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5465503 від 16.04.2025 у розмірі 37 197,35 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16.04.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5465503, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 27 500 грн строком на 360 днів.

Відповідач зобов`язання за договором виконував неналежним чином, заборгованість сплачував частково, останній платіж здійснив 10.07.2025, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.

23.02.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-5/26, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором. За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 37 197,35 грн, з яких 11 119,96 грн – заборгованість за тілом кредиту, 24 083,64 грн – заборгованість за процентами, 1 993,75 грн – штраф.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 16.04.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5465503, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Умовами договору сторони погодили: суму кредиту – 27 500 грн (п. 1.2 договору); строк кредитування – 360 днів, періодичність платежів – кожні 15 днів (п. 1.3 договору); разову комісію за надання кредиту – 2 750 грн (п. 1.4 договору); стандартну процентну ставку – 0,95% за кожен день користування кредитом, яка застосовується в межах усього строку кредитування (п. 1.4.1 договору); знижену процентну ставку – 0,9025% за кожен день користування кредитом за умови сплати першого платежу до 30.04.2025 (п. 1.4.2 договору). Кредит надається шляхом перерахування коштів на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 (п. 2.1 договору). Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування (п. 3.1 договору). Повернення кредиту, сплата комісії та процентів здійснюються згідно з графіком платежів (п. 4.1 договору). За прострочення виконання зобов`язань договором передбачено штраф (п. 6.3 договору).

Зарахування коштів у розмірі 27 500 грн на платіжну картку НОМЕР_1 16.04.2025 підтверджено листом ТОВ «Пейтек» від 23.02.2026 № 20260223-269 за номером транзакції 49a94570-1c27-4c1d-b3e8-429adf9cf78f.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав. Згідно з розрахунком заборгованості станом на 23.02.2026 відповідач сплатив 16 380,04 грн тіла кредиту, 22 466,69 грн процентів, 2 750 грн комісії та 11 756,25 грн штрафу, після чого платежі припинив.

23.02.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «Свеа Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 01.02-5/26, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі боржників. Згідно з витягом з реєстру боржників (додаток 1 до договору факторингу) до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 5465503 від 16.04.2025 у розмірі 37 197,35 грн, з яких 11 119,96 грн – основний борг, 24 083,64 грн – проценти, 1 993,75 грн – штрафні санкції.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення договору факторингу).

Договір факторингу № 01.02-5/26 від 23.02.2026 недійсним не визнавався, а тому позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 5465503 від 16.04.2025 в обсязі, визначеному реєстром боржників.

Заборгованість за тілом кредиту становить 11 119,96 грн (27 500 грн – 16 380,04 грн сплачених).

Проценти нараховано за стандартною ставкою, погодженою п. 1.4.1 договору, на залишок заборгованості за тілом кредиту за період з 16.04.2025 по 23.02.2026, тобто в межах строку кредитування. За цей період нараховано 46 550,33 грн процентів, з яких відповідач сплатив 22 466,69 грн, тож заборгованість за процентами становить 24 083,64 грн.

Штраф у розмірі 1 993,75 грн нараховано за прострочення відповідачем виконання зобов`язань у 2025 році, тобто в період дії воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває на час розгляду справи.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на наведене, нарахований за період дії воєнного стану штраф у розмірі 1 993,75 грн стягненню з відповідача не підлягає. Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими. Доведеною є заборгованість у частині тіла кредиту в розмірі 11 119,96 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 24 083,64 грн, а всього 35 203,60 грн, яка підлягає стягненню з відповідача. У задоволенні решти позовних вимог, а саме штрафу в розмірі 1 993,75 грн, належить відмовити з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що суд задовольняє позов частково у розмірі 35 203,60 грн, тобто 94,64% від ціни позову, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 519,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 5465503 від 16.04.2025 у розмірі 35 203,60 грн та судовий збір у розмірі 2 519,70 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО